Рішення

від 18.12.2023 по справі 910/12118/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023Справа № 910/12118/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Запарі А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ»

до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш»

про стягнення 5 276 100,42 грн,

Представники сторін:

від позивача: Лещенко О.О.,

від відповідача: Фурман Р.В.,

від третьої особи: Скубира О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» до Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» про стягнення 5 276 100,42 грн за банківською гарантією від 03.11.2021 № 14100-21.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у зв`язку з невиконанням Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» своїх зобов`язань за договором поставки № 53-129-04-21-02362 від 25.10.2021 в частині повернення авансового платежу у розмірі 4 550 671,20 грн, відповідач, у рахунок забезпечення виконання умов зазначеного договору зобов`язаний сплатити позивачу вказані кошти відповідно до умов банківської гарантії від 03.11.2021 № 14100-21. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 581 054,50 грн інфляційних втрат та 144 374,72 грн 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2023 прийнято даний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12118/23, підготовче засідання призначено на 04.09.2023. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (ідентифікаційний код 05785448).

21.08.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

01.09.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 04.09.2023 з`явився представник позивача. Відповідач та третя особа в підготовче засідання не з`явились, у зв`язку з чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України ухвалив відкласти підготовче засідання на 02.10.2023.

Після проведення підготовчого засідання 04.09.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення та клопотання про участь у судовому засіданні 04.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18.09.2023 до суду через систему «Електронний Суд» від представника третьої особи надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 02.10.2023 у даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2023 вказану вище заяву представника третьої особи задоволено, ухвалено забезпечити участь останнього в судовому засіданні 02.10.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

29.09.2023 через відділ діловодства суду та на електронну пошту суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

В підготовче засідання 02.10.2023 з`явились представники сторін та третьої особи.

Суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив продовжити строк підготовчого провадження у даній справі на 30 днів відповідно до ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та оголосити перерву в підготовчому засіданні до 25.10.2023.

05.10.2023 до суду від представника третьої особи через систему «Електронний Суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 25.10.2023, та у всіх наступних судових засіданнях у даній справі, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2023 вказану заяву представника третьої особи задоволено.

В підготовче засідання 25.10.2023 з`явились представники сторін та третьої особи.

Враховуючи, що судом здійснено всі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання та відсутність заперечень представників учасників справи щодо закриття підготовчого провадження, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 15.11.2023, про що постановлено ухвалу від 25.10.2023, занесену до протоколу судового засідання.

13.11.2023 через систему «Електронний Суд» від представника третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 15.11.2023 з`явилися представники сторін, представник третьої особи не з`явився.

Враховуючи подане представником третьої особи клопотання про відкладення розгляду справи та відсутність заперечень представників сторін проти задоволення вказаного клопотання суд, не виходячи до нарадчої кімнати, у судовому засіданні 15.11.2023 ухвалив клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи задовольнити, розгляд справи відкласти на 04.12.2023.

В судове засідання 04.12.2023 з`явились представники сторін та третьої особи, які надали суду пояснення/заперечення по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників учасників справи суд, не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 18.12.2023.

В судове засідання 18.12.2023 з`явились представники сторін та третьої особи.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2023 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити; представники відповідача та третьої особи заперечували проти задоволення позову, просили відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 18.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.10.2021 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) та Акціонерним товариством «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» (постачальник) укладено договір поставки № 53-129-04-21-02362 (надалі - Договір), за умовами п. 1.1. якого постачальник зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, поставити запасні частини до насосів ПТА 3800-20-1, ГЦН-317 власного виробництва (надалі - продукція) для потреб ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» (кінцевий споживач), а покупець зобов`язався в порядку і на умовах, визначених у Договорі, прийняти і оплатити продукцію.

Пунктом 1.2. Договору визначено, що найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна і строк поставки зазначено в Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1. Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 26.10.2021) сума договору становить 7 322 670,00 грн, у тому числі ПДВ 20% - 1 220 445,00 грн.

Як узгоджено сторонами Договору у Специфікації, для продукції за п. 1 цієї Специфікації загальною вартістю 5 544 000,00 грн термін постачання встановлено - 210 календарних днів з дати отримання авансового платежу у розмірі 50% від вартості товару, але не раніше надходження платежів у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця; відвантаження відбувається після отримання оплати в розмірі 100% вартості товару. Для продукції, передбаченої пунктами 2-7 Специфікації загальною вартістю 1 778 670,00 грн термін постачання встановлено до 30.11.2021, але не раніше надходження платежів у розмірі 100% вартості товару на розрахунковий рахунок продавця; у разі прострочення виконання авансового платежу у розмірі 50% від загальної вартості товару строк постачання збільшується на строк прострочення виконання авансового платежу у розмірі 50% у розмірі від загальної вартості товару; відвантаження відбувається після отримання оплати в розмірі 100% вартості товару.

В п. 4.2. Договору сторони погодили наступний порядок здійснення оплати продукції:

- авансовий платіж у розмірі 3 661 335,00 грн, що становить 50% від загальної вартості продукції - протягом 10 календарних днів з дати підписання Договору сторонами та надання АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» банківської гарантії щодо забезпечення повернення 100% авансового платежу, виданої АТ «Банк Альянс» на всю суму Договору відповідно до вимог п. 4.4. Договору;

- авансовий платіж у розмірі 50% від вартості кожної партії продукції, яка готова до відвантаження - протягом 10 календарних днів з дати отримання покупцем повідомлення про готовність партії продукції до відвантаження.

Пунктом 4.4. Договору передбачені умови надання банківської гарантії, згідно з якими повернення авансового платежу у випадку не виконання умов Договору з боку постачальника забезпечується наданням банківської гарантії, яка надається постачальником до моменту здійснення авансового платежу, протягом 10 календарних днів з дати укладання Договору.

Гарантія, видана банком - АТ «Банк Альянс», повинна відповідати «Положенню про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» (постанова правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639; зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 41/10321).

Гарантія має покривати суму попередньої оплати у повному обсязі. Гарантія має містити безвідкличне зобов`язання банку перед покупцем сплатити йому протягом п`яти робочих днів суму гарантії після отримання вимоги покупця, направленої шляхом SWIFT повідомлення на адресу банку, яке стверджуватиме, що принципал (постачальник) порушив свої зобов`язання щодо повернення авансового платежу, без заперечень та спорів зі сторони банку, не висуваючи вимог щодо надання доказів, підстав або причин такої вимоги, або суми, зазначеної в ній.

Термін дії гарантії має бути визначений як до «повного виконання зобов`язань постачальника у відношенні поставки продукції плюс 45 календарних днів». Текст банківської гарантії повинен бути переданий засобами SWIFT на адресу банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК». Форма, зміст та умови надання банківської гарантії викладені в Додатку 2 до Договору.

За умовами п. 4.6. Договору, у разі, якщо постачальник не надасть покупцю належну гарантію, оформлену відповідно до вимог Договору, у зазначений строк згідно з п. 4.4. Договору, покупець має право призупинити виконання зобов`язання зі сплати авансу до моменту отримання належної гарантії. У цьому випадку постачальник не має права посилатися на обставини несвоєчасного отримання авансу та не звільняється від відповідальності за прострочення строку поставки.

Відповідно до п. 5.4. Договору датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує надходження продукції на склад вантажооодержувача.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє по 31.03.2023, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку (п. 10.1. Договору). Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії, та виконання діючих зобов`язань (п. 10.3. Договору).

Як вказано позивачем та вбачається із матеріалів справи, 04.11.2021 ним було отримано від авізуючого банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» лист № 020-00/GRN/21/351/OR від 04.11.2021 SWIFT-повідомлення з текстом банківської гарантії № 14100-21 від 03.11.2021, текст якої, за твердженнями позивача, не відповідав умовам Договору в частині суми гарантії, у зв`зку з чим позивачем не було прийнято цю гарантію в якості належного забезпечення повернення авансового платежу.

Листом авізуючого банку ПАТ «УКРЕКСІМБАНК» № 020-00/GRN/21/351/OR від 30.11.2021 повідомлено позивача про зміни № 4 від 24.11.2021 до банківської гарантії № 14100-21 від 03.11.2021 для приведення її у відповідність до вимог Договору.

Відповідно до п. 4.2. Договору позивачем 09.12.2021 здійснено оплату авансового платежу у розмірі 3 661 335,00 грн, що становить 50% від загальної суми продукції, на підтвердження чого надано платіжні доручення № 2422 та № 2423 від указаної дати.

Листом від 29.12.2021 № 43-14/20/09925 третя особа повідомила позивача про готовність до відвантаження продукції по позиціям 2-7 Специфікації до Договору на загальну суму 1 778 670,00 грн з ПДВ та просила здійснити другий авансовий платіж у розмірі 50% від вартості кожної партії продукції, яка готова до відвантаження по Специфікації, в сумі 889 335,00 грн з ПДВ.

Позивач 18.01.2022 сплатив на користь третьої особи 889 336,20 грн залишку попередньої оплати у розмірі 50% вартості готової до відвантаження продукції, на підтвердження чого надано платіжне доручення № 103 від 18.01.2022.

Акціонерне товариство «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш» листом від 05.05.2022 № 43-14/01663 повідомило позивача про неможливість виконання зобов`язань за Договором у зв`язку з обмеженнями, введеними постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187, а також посилався на постанову Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18, за якою зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками АТ «Сумський завод «Насосенергомаш», у зв`язку з чим пропонував оформити додаткову угоду про розірвання Договору, а сплачені за цим Договором авансові платежі вважати погашенням дебіторської заборгованості ВП «Централізовані закупівлі» ДП НАЕК «Енергоатом» по судовим справам № 910/548/21, № 920/1208/20 та № 920/263/21, а саме по судовій справі № 910/548/21 в рамках договору від 10.12.2018 № 53-129-01-18-01674.

У відповідь на зазначений лист третьої особи позивач листом від 16.05.2022 № 2802/43 повідомив, що з урахуванням заборон, встановлених постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації» від 03.03.2022 № 187 неможливим є подальше виконання ним зобов`язань, передбачених п. 4.2. Договору. Крім того, з урахуванням не здійснення третьою особою поставки продукції на вартість сплаченого позивачем авансового платежу у розмірі 4 550 671,20 грн, просив повернути указаний авансовий платіж протягом 5 робочих днів з моменту одержання цього листа, після чого буде вирішено порушене у листі від 05.05.2022 № 43-14/0166 питання щодо можливості розірвання Договору. Також у цьому листі позивач вказав на відсутність підстав для зарахування сплаченого ним авансу за Договором в рахунок погашення дебіторської заборгованості по угоді від 20.08.2021 про врегулювання спорів по судовим справам № 910/548/21, № 920/1208/20 та № 920/263/21, а саме по судовій справі № 910/548/21 в рамках договору від 10.12.2018 № 53-129-01-18-01674.

Листом від 23.05.2022 № 43-14/20/01772 третя особа повідомила позивача про неможливість повернення авансових платежів по Договору з причин, що не залежать від волі АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».

21.06.2022 позивач листом № 01-7512/04-вих звернувся до АТ «УКРЕКСІМБАНК» з проханням передати вимогу Акціонерному товариству «БАНК АЛЬЯНС» відповідно до умов банківської гарантії та підтвердити достовірність підписів на вимозі.

21.06.2022 відповідачу надіслано SWIFT-повідомлення з вимогою здійснення платежу у розмірі 4 550 671,20 грн у зв`язку з порушенням третьою особою зобов`язань за Договором в частині повернення авансових платежів.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що ним були виконані всі умови та вимоги банківської гарантії № 14100-21 від 03.11.2021, однак відповідач не виконав своїх зобов`язань та порушив умови банківської гарантії, не сплативши позивачу 4 550 671,20 грн протягом 5 робочих днів з дати отримання повідомлення SWIFT з вимогою, як і не повідомив про причини невиконання такої вимоги, що є порушенням ч. 1 ст. 563 Цивільного кодексу України. Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду із даним позовом, у якому крім суми у розмірі 4 550 671,20 грн, просить стягнути з відповідача 581 054,50 грн інфляційних втрат та 144 374,72 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на таке: направлена до банку вимога від 21.06.2022 є передчасною, адже з урахуванням вимог пунктів 4.2., 5.1. Договору та Специфікації третя особа була зобов`язана здійснити поставку продукції по п. 1 Специфікації у строк до 07.07.2022; у АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» не виникло зобов`язань із поставки продукції, визначеної п. 1 Специфікації, оскільки з боку позивача не було здійснено 100% оплати такої продукції; у даному випадку має місце прострочення кредитора (позивача), оскільки у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 187 від 03.03.2022 позивач 25.04.2022 скасував «Рішення про затвердження постачальника» та повідомив про неможливість прийняття продукції від АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» з цієї дати, а крім цього, листом від 16.05.2022 № 2802/43 повідомив про неможливість здійснення власних зобов`язань за Договором; з огляду на те, що в силу законодавчих обмежень АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» не мав об`єктивної можливості повернути сплачений позивачем аванс, а натомість пропонував закрити заборгованість взаємозаліком або поставкою товару, вина третьої особи та факт порушення зобов`язань за Договором відсутні, що свідчить про ненастання гарантійного випадку як необхідної складової для сплати суми гарантії.

Третя особа у своїх поясненнях також вказувала на передчасність вимоги позивача по банківській гаранті, а також на те, що неможливість здійснення поставки виникла внаслідок дій позивача. Крім того, зазначила про порушення позивачем умов Договору в частині дотримання строків здійснення авансових платежів. Із посиланням на п. 6.2.5. Договору АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» вказувало, що право на повернення авансового платежу наступає лише за умови порушення третьою особою встановленого Договором строку поставки, а оскільки станом на 29.08.2023 позивачем не виконано своїх зобов`язань по сплаті авансових платежів у повному обсязі, підстави для виконання вимоги по банківській гарантії відсутні.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та третьою особою укладено договір, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 ЦК України).

З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов`язання покликані охороняти інтереси менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов`язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії.

Стаття 560 ЦК України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 ст. 200 ГК України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (ч. 3 ст. 200 ГК України).

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Згідно із ст. 562 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004 (надалі - Положення).

Так, у п. 9 ч. 3 розділу I Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

За змістом положень статей 561, 566 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Відповідно до умов банківської гарантії від 03.11.2021 № 14100-21, термін її дії встановлено до 18.07.2022, сума гарантії - 7 322 670,00 грн.

Суд встановив, що за банківською гарантією № 14100-21 відповідач взяв на себе безумовні та безвідкличні зобов`язання повернути авансовий платіж позивачу у випадку невиконання умов Договору з боку АТ «Сумський завод «Насосенергомаш».

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом із поданих в матеріали справи доказів встановлено, що позивачем відповідно до умов п. 4.2. Договору протягом 10 календарних днів після надання постачальником банківської гарантії (з урахуванням змін надано - 30.11.2021) було здійснено авансовий платіж, що становить 50% від загальної вартості продукції, а саме, у розмірі 3 661 335,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 09.12.2021 № 2422 на суму 914 400,00 грн та № 2423 на суму 2 746 935,00 грн.

Третьою особою 29.12.2021 листом № 43-14/20/09925 було повідомлено про готовність до відвантаження продукції за Договором по позиціям 2-7 Специфікації, а відтак, враховуючи отримання позивачем 29.12.2021 вказаного листа, що підтверджується вхідним штемпелем, установлений п. 4.2. Договору строк на здійснення авансового платежу у розмірі 50% від вартості продукції, яка готова до відвантаження, тривав до 08.01.2022 включно. Втім, позивач сплатив указаний платіж 18.01.2022.

Разом з тим, судом враховано, що Договір не містить відповідальності покупця за порушення ним строків здійснення авансових платежів. Лише умовами п. 4.2. Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення авансового платежу у розмірі 50% від загальної вартості продукції по позиціям 2-7 Специфікації строк постачання збільшується на строк прострочення виконання авансового платежу у розмірі 50% від загальної вартості продукції.

Відтак, у разі допущення покупцем прострочення сплати авансових платежів у третьої особи, як постачальника, виникає право на здійснення поставки у строк більший, ніж визначено у Специфікації до Договору, з урахуванням прострочення сплати авансу.

Отже, виходячи із вищевикладеного, беручи до уваги умови Специфікації щодо строків здійснення третьою особою поставки продукції по позиціям 2-7, та враховуючи, що другу частину авансового платежу позивачем здійснено 18.01.2022, а продукція по вказаним позиціям оплачена у повному обсязі, третя особа мала б поставити продукцію за вказаними позиціями не пізніше, ніж 19.01.2022.

При цьому, обов`язок третьої особи поставити продукцію по позиціям 2-7 Специфікації жодним чином не пов`язаний з обов`язком позивача здійснити 100% попередню оплату за продукцію по позиції 1 Специфікації.

Так, повідомивши 29.12.2021 про готовність продукції по позиціям 2-7 Специфікації до відвантаження, третя особа так і не здійснила поставку цієї продукції позивача. Доказів зворотнього матеріали справи не містять, а факт відсутності поставок за Договором підтверджено і представником третьої особи у судовому засіданні 04.12.2023.

Як вбачається із матеріалів справи, лише 05.05.2022 третя особа повідомила про неможливість виконання зобов`язань із поставки, посилаючись на встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 обмеження.

Також у своїх поясненнях третя особа зазначала, що відповідно до п. 5.9. Договору прийняття позивачем рішення про скасування з 25.04.2022 раніше виданого АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» Рішення про затвердження постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» від 14.01.2019 № РШ-П. 0.03.128-18 виключало можливість здійснення поставки продукції за Договором, що свідчить про те, що саме дії позивача призвели до неможливості виконання третьою особою своїх зобов`язань щодо поставки продукції.

Судом критично оцінюються вказані вище доводи третьої особи, оскільки обов`язок останньої поставити продукцію за позиціями 2-7 Специфікації до Договору настав ще до прийняття вказаної вище постанови Кабінету Міністрів України, а також до скасування з 25.04.2022 раніше виданого АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» Рішення про затвердження постачальника ДП «НАЕК «Енергоатом» від 14.01.2019 № РШ-П. 0.03.128-18.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що сплачена повністю позивачем продукція за позиціями 2-7 Специфікації до Договору так і не була поставлена третьою особою, суд дійшов висновку, що останньою порушено свої зобов`язання за Договором. При цьому, відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Крім того, враховуючи сплату позивачем 09.12.2021 50% від загальної вартості продукції у розмірі 3 661 335,00 грн, встановлений термін поставки по позиції 1 Специфікації тривав до 07.07.2022 включно (210 календарних днів з 09.12.2021), що підтверджується учасниками справи. В той же час суд враховує визначену умову щодо поставки третьою особою продукції за вказаною позицією Специфікації, а саме - наявність 100% оплати позивачем вартості продукції. Однак, вказуючи у своєму листі від 23.05.2022 № 43-14/20/01772 про готовність більшої частини товару, зокрема, за Договором, протягом встановленого у п. 1 Специфікації третя особа не направила позивачу жодного повідомлення про готовність продукції до відвантаження, що було б підставою для здійснення позивачем оплати другої частини авансового платежу за таку продукцію.

Як визначено в п. 6.2.5. Договору, у разі порушення постачальником обумовленого Договором строку поставки продукції, покупець має право вимагати повернення авансового платежу. У цьому випадку постачальник зобов`язаний повернути покупцю отриманий авансовий платіж за цим Договором у строк протягом 5 (п`яти) робочих днів після отримання відповідного повідомлення від покупця.

Частинами 1, 2 ст. 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це сума, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17, підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Отже, виникнення у покупця права на повернення авансу пов`язується лише з фактом невиконання відповідного зобов`язання, а питання вини у такому випадку не впливає на право особи повернути раніше сплачені кошти, якщо нею не отримано того результату, на який вона розраховувала при укладенні договору, у даному випадку - отримання товарів, за які сплачено авансові платежі.

З урахуванням зазначеного, суд відхиляє твердження відповідача про те, що лише за наявності вини третьої особи у порушенні виконання зобов`язань із поставки продукції за Договором виникає гарантійний випадок на повернення сплаченого авансу.

Судом із матеріалів справи встановлено, що після отримання від АТ «Сумський завод «Насосенергомаш» листа від 05.05.2023 про неможливість подальшого виконання зобов`язань щодо виготовлення та поставки продукції за Договором, позивач, скориставшись своїм правом, визначеним ст. 693 ЦК України на повернення сплаченої попередньої оплати, звернувся до третьої особи із листом-вимогою від 16.05.2022 щодо повернення сплаченого авансу у розмірі 4 550 671,20 грн, у відповідь на яку третя особа повідомила про відсутність можливості повернути вказаний авансовий платіж.

Оскільки повернення авансового платежу у випадку невиконання умов Договору з боку третьої особи забезпечено банківською гарантією АТ «Банк Альянс» від 03.11.2021 № 14100-21, позивач 21.06.2022, тобто до закінчення терміну дії вказаної гарантії, направив вимогу відповідачу про сплату суми в розмірі 4 550 671,20 грн у зв`язку з порушенням принципалом (третьою особою) своїх зобов`язань за Договором та не виконанням зобов`язань із повернення авансового платежу.

При цьому, відповідно до умов банківської гарантії, які узгоджені позивачем та третьою особою у Додатку № 2 до Договору, гарант (відповідач) безвідклично зобов`язується сплатити суму гарантії протягом п`яти робочих днів після отримання першої вимоги, надісланої засобами SWIFT, яка стверджуватиме, що принципал (третя особа) порушила свої зобов`язання за Договором та не виконав зобов`язання із повернення авансового платежу.

Суд окремо звертає увагу відповідача, що вказаними умовами також передбачено, що гарантійна сума має бути сплачена безумовно, тобто без подання будь-яких доказів або виконання інших умов.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсною банківської гарантії АТ «Банк Альянс» від 03.11.2021 № 14100-21 та/або її окремих положень суду не надано, а будь-які заперечення щодо умов спірної Гарантії на час її видачі банком відсутні.

З огляду на те, що позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату гарантійної суми, яка не перевищувала суми гарантії, а також у порядку, на умовах та у встановлений в банківській гарантії № 14100-21 строк, суд доходить висновку про наявність у відповідача обов`язку зі сплати гарантійної суми у розмірі 4 550 671,20 грн

Враховуючи приписи статей 560, 563, 565 ЦК України, обов`язок гаранта сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії настає за умови порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією та направлення кредитором гаранту письмової вимоги разом із зазначеними в гарантії документами. За відсутності однієї із вказаних умов відповідальність гаранта не настає. Подібний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 910/21641/17, від 20.06.2018 у справі № 904/9536/17, від 02.03.2018 у справі № 910/8297/17 та від 14.11.2019 у справі № 910/20326/17 та підтриманий у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19.

Згідно з п. 36 Положення банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Пунктом 37 Положення передбачено, що банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини порушення принципалом (третьою особою) своїх зобов`язань за Договором, що свідчить про наявність гарантійного випадку, суд доходить висновку, що відповідач, отримавши 21.06.2022 вимогу позивача про сплату гарантійної суми в розмірі 4 550 671,20 грн сплаченого позивачем авансового платежу за поставку третьою особою продукції за Договором, протягом 5 робочих днів, тобто до 28.06.2022 включно, мав розглянути таку вимогу та здійснити оплату вказаної суми на рахунок позивача.

Згідно зі ст. 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі, зокрема, сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких відповідей АТ «Банк Альянс» на вказану вище вимогу позивача, як і не містять доказів сплати на користь останнього гарантійної суми у зазначеному вище розмірі або відмови від задоволення вимоги, вчиненої відповідно до приписів ст. 565 ЦК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем доводи у поданих до суду заявах по суті даного спору знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не спростовані відповідачем та третьою особою, у зв`язку з чим суд визнає позовні вимоги про стягнення з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» 4 550 671,20 грн коштів за банківською гарантією від 03.11.2021 № 14100-21 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 581 054,50 грн інфляційних втрат та 144 374,72 грн 3% річних за прострочення виконання відповідачем обов`язку зі сплати на користь позивача гарантійної суми, за період з 29.06.2022 по 19.07.2023.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що приписи наведеної норми поширюють свою дію на всі види грошових зобов`язань, у тому числі як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги п`ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги п`ятої цього Кодексу).

При цьому у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Як вже зазначалось, ст. 566 ЦК України визначено, що у разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

При цьому, суд зазначає, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних нарахувань та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Оскільки, відповідачем не здійснено виплату гарантійного платежу в сумі 4 550 671,20 грн протягом п`яти робочих днів після отримання вимоги позивача, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що такий розрахунок є обгрунтованим та арифметично правильним, у зв`язку з чим вимоги про стягнення з відповідача 581 054,50 грн інфляційних втрат та 144 374,72 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що у ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, зважаючи на встановлені судом при розгляді даної справи обставини, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Доводи та заперечення інших учасників справи не спростовують зроблених судом висновків, оскільки у даній справі було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних правовідносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «БАНК АЛЬЯНС» (вул. Січових Стрільців, 50, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 14360506) на користь Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Централізовані закупівлі» Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ» (вул. Івана Франка, 31, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 26251923) 4 550 671 (чотири мільйони п`ятсот п`ятдесят тисяч шістсот сімдесят одна) грн 20 коп. коштів за банківською гарантією від 03.11.2021 № 14100-21, 581 054 (п`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятдесят чотири) грн 50 коп. інфляційних втрат, 144 374 (сто сорок чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн 72 коп. 3% річних та 79 141 (сімдесят дев`ять тисяч сто сорок одна) грн 51 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 25.12.2023.

Суддя Т. Ю. Трофименко