Ухвала

від 18.03.2024 по справі 910/12118/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 березня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/12118/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Булгакової І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги акціонерного товариства "Банк Альянс" (далі - Банк)

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024

за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Централізовані закупівлі" державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Банку

про стягнення 5 276 100, 42 грн,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш",

ВСТАНОВИВ:

Банк 27.02.2024 (через систему "Електронний суд") звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 (про повернення апеляційної скарги), а справу №910/12118/23 передати до апеляційного господарського суду для розгляду.

Водночас у скарзі скаржником заявлено клопотання про зупинення виконання рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 до завершення перегляду справи в касаційному порядку.

Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що скарга підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.

Відповідно до приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України; Кодекс) визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Так, предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024, якою апеляційну скаргу Банку на рішення господарського суду міста Києва від 18.12.2023 у справі №910/12118/23 повернуто заявнику на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Абзацом третім пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Зазначення суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права полягає в тому, що скаржник повинен у касаційній скарзі вказати, порушення яких конкретно норм матеріального та/або процесуального права припустився суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цього рішення.

Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої статті 287 ГПК України має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний абзац частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Разом з тим при поданні касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції, скаржником не наведено належного обґрунтування порушення яких конкретно норм процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної в касаційному порядку ухвали, у чому саме полягало таке неправильне застосування і як це вплинуло на прийняття зазначеного судового акта, а також скарга не містить посилань на підставу подання касаційної скарги, яка визначена відповідним абзацом статті 287 ГПК України, як для оскарження судових рішень, передбачених пунктами 2, 3 частини першої цієї ж норми.

З огляду на викладене скаржнику необхідно обґрунтувати порушення норм процесуального права (пункт, частина, стаття), яких на думку скаржника припустився суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваної ухвали у взаємозв`язку із посиланням на підставу подання касаційної скарги, визначену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України з огляду на предмет касаційного оскарження.

Враховуючи, що скаргу подано без додержання вимог щодо змісту касаційної скарги, викладеного у пункті 5 частини другої статті 290 ГПК України, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.

Водночас відповідно до частини третьої статті 290 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подає скаргу, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

Касаційна скарга подана до Верховного Суду через систему "Електронний суд" та підписана від імені Банку Фурманом Р.В. на підставі довіреності, сформованої за допомогою вказаної підсистеми.

Однак зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що поіменована особа представляє інтереси Банку саме як адвокат, який діє на підставі вказаної довіреності, оскільки до скарги не додано документів, що підтверджують наявність у Фурмана Р.В. права на зайняття адвокатською діяльністю.

Разом з тим Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи (п.24 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення).

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС (п.26 Положення).

При цьому до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються (п.27 Положення).

Електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію (пп.5.2. п.5 Положення).

При цьому обсяг певних повноважень та їх межі виникають у представника згідно з паперовим документом (ордером/довіреністю), якому має відповідати електронний документ, сформований в підсистемі "Електронний суд", на підставі якого здійснюється представництво інтересів учасника справи.

Отже, системний аналіз змісту наведених приписів Положення, що визначає, зокрема, вчинення процесуальних дій в електронній формі свідчить про те, що особа, яка звертається з касаційною скаргою, не позбавлена можливості завантажити разом з касаційною скаргою на підтвердження повноважень на її підписання відповідний документ (довіреність/ордер), що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) такого паперового документа, який, в свою чергу, містить повну інформацію щодо обсягу повноважень представника (адвоката) на представництво інтересів довіреної особи.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог, передбачених частиною третьою статті 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме:

- надати Суду документи на підтвердження обсягу повноважень у Фурмана Р.В. на підписання цієї касаційної скарги та документи, що підтверджують наявність у поіменованої особи права на зайняття адвокатською діяльністю;

- обґрунтувати належним чином порушення яких саме норм процесуального права припустився, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції під час ухвалення оскаржуваного судового рішення, у чому полягало таке порушення, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення у цій справі у взаємозв`язку із посиланням на підставу касаційного оскарження судового рішення, передбачену відповідним абзацом частини другої статті 287 ГПК України (як для оскарження судового рішення, передбаченого пунктами 2, 3 частини першої статті 287 названого Кодексу).

Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.

З огляду на залишення касаційної скарги без руху клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції від 18.12.2023 до закінчення перегляду справи в касаційному порядку не розглядається.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства "Банк Альянс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2024 у справі №910/12118/23 залишити без руху.

2. Надати акціонерному товариству "Банк Альянс" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

3. Роз`яснити акціонерному товариству "Банк Альянс", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова