Постанова

від 25.12.2023 по справі 185/3347/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7567/23 Справа № 185/3347/23 Суддя у 1-й інстанції - Гаврилов В. А. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2023 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого Городничої В.С.,

суддів ПетешенковоїМ.Ю.,Максюти Ж.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у м. Дніпро апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року про відмову у прийнятті зустрічного позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 , Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, Комунального некомерційного підприємства Тернівська центральна міська лікарня Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про скасування повідомлення ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 10.02.2021 року в частині встановлення професійного характеру захворювання, акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 04.03.2021 року у цивільній справі №185/3347/23 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля», про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок професійного захворювання та нещасного випадку на виробництві (а.с. 1-6).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 березня 2023 року відкрито провадження у справі (а.с. 25).

У березні 2023 року ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля подало зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 , Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, КНП Тернівська центральна міська лікарня Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, про скасування повідомлення ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 10.02.2021 року в частині встановлення професійного характеру захворювання, акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 04.03.2021 року (а.с. 28-31).

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (а.с. 105).

Не погодившись з такою ухвалою, ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду (а.с. 120-122, 135-137).

Апеляційна скарга мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції щодо недоцільності спільного розгляду первинного позову разом із зустрічним.

Сторони усправі нескористалисьсвоїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зустрічний позов містить посилання на інші сторони ніж сторони у первісному позову, предмет зустрічного позову інший ніж у первісному. Предметом зустрічного позову є намагання скасування окремих доказів по справі.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що постановлена ухвала відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів. Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємно суперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Взаємний зв`язок первісного і зустрічного позову може виявлятись у тому, що зустрічна вимога виключає вимогу первісну, або обидва випливають з однієї підстави, або взаємний зв`язок виникає з однорідності обставин виникнення взаємних матеріально-правових вимог між позивачем і відповідачем. Первісний і зустрічний позов можуть бути взаємозв`язаними і тоді, коли підстава зустрічного позову паралізує підставу первісного позову, а тому задоволення вимог відповідача виключає задоволення вимог позивача.

Таким чином, зі змісту ст.193 ЦПК України вбачається, що прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним відноситься до дискреційних повноважень суду, при цьому сам суд першої інстанції визначає взаємопов`язаність позовів (зокрема, виникнення із одних правовідносин, випадок коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тощо), а, крім цього, додатково повинен визначитися із доцільністю такого спільного розгляду, що є оціночним поняттям у кожній окремій справі та оцінку цьому може дати виключно суд, що розглядає справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику.

За змістом даної норми однією з умов прийняття зустрічного позову є доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільно їх розглядати в одному процесі тоді, коли це дозволить більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих або взаємовиключних судових рішень. І, навпаки, недоцільно розглядати ці вимоги сумісно тоді, коли це затягне розгляд справи, а вимоги повністю можуть бути розглянуті окремо.

У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі №904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

Предметом первісного позову ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля є відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві. Тобто спір між ними виник з трудових правовідносин, предметом спору є порушення прав працівника з боку роботодавця.

Предметом зустрічного позову ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля до ОСОБА_1 , Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, КНП Тернівська центральна міська лікарня Тернівської міської ради, Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, є скасування повідомлення ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 від 10.02.2021 року в частині встановлення професійного характеру захворювання, акту розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 04.03.2021 року. Тобто предметом спору у зустрічному позові є правомірність прийняття рішень державними органами щодо встановлення професійного характеру захворювання ОСОБА_1 та причин його виникнення. Хоча ОСОБА_1 зазначена в якості відповідача проте враховуючи те, що предметом зустрічного позову є є правомірність прийняття рішень державними органами щодо встановлення професійного характеру захворювання ОСОБА_1 та причин його виникнення, остання не є належним відповідачем.

Тому, первісний позов ОСОБА_1 до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та зустрічний позов ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля не є взаємопов`язаними в розумінні статті 193 ЦПК України, оскільки під час розгляду вказаних позовів дослідженню підлягають різні обставини та правовідносини.

Таким чином, встановивши, що первісний та зустрічний позови виникають з різних правовідносин, не є взаємопов`язаними та об`єднання їх в одне провадження та спільний їх розгляд є недоцільним, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України, як підстави для скасування рішення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції проходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 259, 367-369, 374-375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» залишити без задоволення.

Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С.Городнича

Судді: М.Ю.Петешенкова

Ж.І. Максюта