Рішення

від 13.12.2023 по справі 148/911/23

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/911/23

Провадження №2/148/376/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 грудня 2023 року Тульчинський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді Ковганича С.В.,

при секретарі Мрочко Т.О.,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тульчині за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Тульчинський районний відділ державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про витребування майна з чужого незаконного володіння та звільнення його з-під арешту. З урахуванням заяви (в порядку ст.49 ЦПК України), зареєстрованої 25.09.2023, остання мотивує позовні вимоги тим, що 23.01.1992 актом вибору земельної ділянки під будівництво 4-х квартирного житлового будинку з магазином " ОСОБА_5 " малого підприємства "Меркурій" та дозволом на початок будівництва від 27.01.1992 комісія міського виконавчого комітету встановила за доцільне розмістити будівництво магазину малого підприємства "Меркурій" на земельній ділянці площею 0,2 га, яка розташована на вільній території в західній частині міста по АДРЕСА_1 , зараз - АДРЕСА_2 ).

В липні 1992 року, після одержання відповідних будівельно-технічних документів, на вказаній вище земельній ділянці по зазначеній адресі КМП/ТОВ "Меркурій" через підрядника РБУ-6, розпочало будівництво 4-х квартирного житлового будинку, яке тривало до 1-го кварталу 1995 року.

03.08.1995 відповідач ОСОБА_2 почав вчиняти дії для незаконного заволодіння зазначеним майном, а саме уклав договір купівлі-продажу, згідно з яким TOB "Меркурій" начебто продало, а ОСОБА_2 купив незакінчений будівництвом житловий будинок по АДРЕСА_3 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.02.1997 вищевказаний договір купівлі-продажу від 03.08.1995 визнано недійсним.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 27.06.2012, зобов`язано ОСОБА_2 повернути в натурі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 за надежніспо ТОВ "Меркурій". За результатами касаційного розгляду ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 02.10.2012 зазначені судові рішення залишено без змін.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.07.2013 у справі №226/4881/12 зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ТОВ "Меркурій" у користуванні житловим будником по АДРЕСА_2 , виселити ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх неповнолітніх дітей з житлового будинку по АДРЕСА_2 .

Постановою апеляційногосуду Вінницькоїобласті від27.08.2013рішення Тульчинськогорайонного судувід 10.07.2013скасовано,ухвалено новерішення,яким усунутоперешкоди ТОВ"Меркурій"у користуваннінезавершеного будівництвомжитлового будинкупо АДРЕСА_2 та введеннюйого вексплуатацію зотриманням відповіднихдокумент шляхомвиселення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з будинкупо АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_2 продовжував вчиняти дії для заволодіння майном ТОВ "Меркурій", зокрема, звертався до державного реєстратора прав на нерухоме майно для проведення реєстраційних дій на підставі визнаного в судовому порядку недійсним договору купівлі- продажу від 03.08.1995 і, як результат 11.06.2019 дане право за ним було зареєстровано, однак в подальшому рішення реєстратора було все ж скасоване.

Разом з тим, 11.06.2019 при проведенні реєстрації на підставі скасованого рішенням суду від 14.02.1997 договору купівлі-продажу, реєстратором було внесено також відомості про державну реєстрацію обтяжень, а саме вчинено запис про обтяження: 31944391, яке зареєстровано 23.09.2016, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 .

З виписки з Єдиного реєстру боржників вбачається, що ОСОБА_2 є боржником у виконавчому провадженні № 52013175, стягувачем за яким є ОСОБА_4 , примусове виконання здійснюється Тульчинським районним ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), виконавче провадження відкрито 23.082016.

Таким чином арешт на належний ТОВ "Меркурій" будинок виник при здійсненні запису про обтяження 31944391, який перенесено із запису 16539089, вчиненого державним виконавцем Хлопотіним O.B. 23.09.2016 у зв`язку з арештом належного боржникові ОСОБА_2 нерухомого майна.

Однак, житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідачу ОСОБА_2 не належить, а тому не може бути об`єктом накладення арешту на належне ОСОБА_2 майно.

Більше того, неодноразовими судовими рішеннями встановлено належність вищевказаного житловою будинку саме ТОВ "Меркурій", який знаходиться на його балансі.

Так, 21.12.2021 Верховний Суд, розглядаючи справу №148/2112/19 за позовом ТОВ "Меркурій" до ОСОБА_2 , Тиврівської райдержадміністрації у своїй постанові в розділі «Позиція Верховного Суду" зазначив: "З набранням законної сили судовим рішенням про визнання договору купівлі-продажу будинку від 03.08.1995 недійсним відпала правова підстава припинення права власності ТОВ "Меркурій" на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Визначаючи правовий режим спірного нерухомого майна та встановлюючи наявність або відсутність порушеного права позивача, суди врахували, що:

- саме позивачеві 27.01.1992 було виділено земельну ділянку під забудову та надано дозвіл на будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_2 ;

- рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_2 повернути за належністю ТОВ "Меркурій" у натурі житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 ;

- постановою апеляційного суду Вінницької області від 27.08.2013 усунуто ТОВ "Меркурій" перешкоди у користуванні незавершеним будівництвом житловим будинком по АДРЕСА_2 та у введенні його в експлуатацію шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з будинку по АДРЕСА_2 .

Оскільки факт належності спірного нерухомого майна ТОВ "Меркурій" установлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена невведенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача, суди встановили, що ТОВ "Меркурій" є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна, житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Таким чином, належність вищезазначеного житлового будинку саме ТОВ "Меркурій" встановлено також позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 21.12.2021.

Окрім того, 03.02.2023 рішенням 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради було вирішено: 1.Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Меркурій" (директор ОСОБА_9 ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована в АДРЕСА_2 . 2.Надати ТОВ "Меркурій" в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу.

В подальшому, 13.02.2023 TOB "Меркурій" та Тульчинська міська рада уклали договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу, відомості про укладення якого були внесені до Державного реєстру речових прав про що свідчить витяг №325810254 від 15.03.2023.

Однак, 30.03.202 державним реєстратором прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ТОВ "Меркурій" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 24.03.2023 було винесено рішення №67006448 про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно.

Також 27.01.2021 Тульчинським районним відділом ДВС Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано відповідь на заяву представника позивача від 25.01.2021, у якій зазначено, що за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса якого: АДРЕСА_2 накладено заборону та арешт на фізичну особу ОСОБА_2

13.04.2021 начальником відділу ДВС на заяву представника ТОВ «Меркурій» від 30.03.2021 про зняття арешту з майна ТОВ "Меркурій" було відмовлено та повідомлено право звернення до суду з відповідним позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Існування даного арешту порушує право позивача на будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 та можливості зареєструвати право власності у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 зроблено висновок, що «при розгляді скарг стягувача чи боржника на дії органу державної виконавчої служби, пов`язані з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд перевіряє відповідність цих дій приписам статей 57, 58 Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізуються шляхом подання ними з додержанням правил юрисдикційності позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинуги на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна».

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №148/2112/19 вважає, що належним способом захисту прав ТОВ "Меркурій" є саме витребування майна з чужого незаконного володіння.

У зв`язку з даними обставнинами ТОВ "Меркурій" змушено звернутися до суду з даним позовом. Просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ "Меркурій" об`єкт нерухомого майна, житловий будинок, який знаходиться на земельній ділянці, кадастровий номер 0524310100:01:011:0418, за адресою: АДРЕСА_2 ; зняти арешт нерухомого майна з житлового будинку, об`єкту житлової нерухомості, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер обтяження 31944391, яке зареєстровано 23.09.2016, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 ; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 31944391, який зареєстровано 23.09.2016, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52013175, вид обтяженпя: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_10 ; стягнути з відповідача на користь позивача всі понесені та документально підтверджені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на викладені в позові обставини та просить позов задовольнити. Також вказав, що земельна ділянка була надана ТОВ "Меркурій".

Відповідач ОСОБА_2 та його представник заперечили проти задоволення позовних вимог та просять відмовити в задоволенні позову. В судовому засіданні представник відповідача вказала, що у справі відсутні докази правонаступництва МП "Меркурій" - ТОВ "Меркурій". За відповідачем не зареєстровано право власності на житловий будинок в АДРЕСА_2 . Позивачем пропущено строк на звернення до суду, оскільки відповідач живе в будинку по АДРЕСА_2 з 03.08.1995. Вважає, що до участі у справі не залучено власника земельної ділянки та відповідачем у справі також має бути дружина ОСОБА_2 . Також представник відповідача просила застосувати до позовної вимоги щодо витребування майна з чужого незаконного володіння наслідки спливу строку на звернення до суду з позовом, подавши відповідну заяву. В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого представник позивача просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, хоча був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України та через оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України, про причини своєї неявки суд не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - представник Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання не з`явилась, в матеріалах справи наявна заява від неї, згідно якої вона просить розглянути справу без участі представника відділу.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності нез`явившихся учасників справи.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням виконавчого комітету Тульчинської міської Ради народних депутатів № 24 від 27.01.1992 виділено земельну ділянку 0,2 га та надано дозвіл МП "Меркурій", правонаступником якого є ТОВ "Меркурій", на забудову 4-х квартирного житлового будинку з магазином " ОСОБА_5 " по АДРЕСА_3 .

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 14.02.1997 у справі №2-14/1997, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу під реєстром №1-4392 від 03.08.1995 чотирьох квартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_3 між ПрАТ "Меркурій" та ОСОБА_2 визнано недійсним.

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.04.2012, яке набрало законної сили, зобов`язано ОСОБА_2 повернути у натурі житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_4 по належності - ТОВ "Меркурій".

Рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.07.2013 у справі №226/4881/12 зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ТОВ "Меркурій" у користуванні житловим будинком по АДРЕСА_4 , виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та їх неповнолітніх дітей з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_4 .

Постановою апеляційного суду Вінницької області від 27.08.2013 у справі №226/4881/12 рішення Тульчинського районного суду від 10.07.2013 скасовано та ухвалено нове рішення, яким усунуто перешкоди ТОВ "Меркурій" у користуванні незавершеного будівництвом житлового будинку по АДРЕСА_4 та введенню його в експлуатацію з отриманням відповідних документів шляхом виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 з будинку по АДРЕСА_4 .

Заочним рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.02.2020 у справі № 148/2112/19, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 04.03.2021, визнано незаконним і скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47294031) від 11.06.2019, номер запису 31944272, згідно якого за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшим внесенням запису про скасування державної реєстрації прав до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Між тим, постановою Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 148/2112/19 заочне рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 12.12.202 та постанову Вінницького апеляційного суду від 04.03.202 скасувано й ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Меркурій" до ОСОБА_2 , Тиврівської районної державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав і їх обтяжень відмовлено. При цьому, Верховний Суд у своїй позиції вказав наступне: "З набранням законної сили судовим рішенням про визнання договору купівлі-продажу будинку від 03.08.1995 недійсним відпала правова підстава припинення права власності ТОВ "Меркурій" на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 .

Оскільки факт належності спірного нерухомого майна ТОВ "Меркурій" установлений судовими рішеннями, які набрали законної сили, а відсутність у Державному реєстрі речових прав запису про право власності позивача на таке майно зумовлена невведенням його в експлуатацію внаслідок перешкод з боку відповідача, суди встановили, що ТОВ "Меркурій" є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ).

Ефективним способом захисту порушеного права ТОВ "Меркурій" є пред`явлення віндикаційного позову про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння."

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно копії інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.05.2023 №332145876 (а.с.24) вбачається, що станом на 12.05.2023 відомості про право власності на об`єкт нерухомого майна №1849363405000, а саме, житловий будинок,розташований заадресою: АДРЕСА_2 , відсутні. Однак, наявні два записи про обтяження, зокрема:

- №31944391, яке було зареєстроване 23.09.2016 згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 19.09.2016 Тульчинським районним відділом ДВС ГТУЮ № 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , предмет обтяження: все нерухоме майно, перенесено із запису: 16539089, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11.06.2019;

- №31980914, яке було зареєстровано 23.02.2011 згідно ухвали №2-10/11, виданої 21.02.2011 Тульчинським районним судом, вид обтяження: заборона на нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , відомості про реєстрацію до 01.01.2013: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження:10870200, 23.02.2011, реєстратор: Тульчинська державна нотаріальна контора, Тульчинський районний нотаріальний округ, підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11.06.2019.

Згідно витягу з Єдиного реєстру боржників (а.с.25) вбачається, що на примусовому виконанні Тульчинського районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) з 23.08.2016 перебуває виконавче провадження №52013175, де стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником є ОСОБА_2 .

Згідно копії рішення 41 (позачергової) сесії 8 скликання Тульчинської міської ради Тульчинського району Вінницької області від 03.02.2023 №2081 (а.с.35) вбачається, що Тульчинська міська рада вирішила, зокрема: 1.Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Меркурій" (директор ОСОБА_9 ) за рахунок земель житлової та громадської забудови Тульчинської міської ради, загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (02.03), яка розташована в АДРЕСА_2 ; 2.Надати ТОВ "Меркурій" в оренду земельну ділянку загальною площею 0,2100 га для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу; 4.ТОВ "Меркурій" укласти договір оренди земельної ділянки та зареєструвати право оренди на земельну ділянку у встановленому законом порядку; До використання земельної ділянки приступити після отримання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою та його реєстрації.

Представник позивача, посилаючись на витяг з Державного реєстру речових прав від 15.03.2023 №325810254, вказав що 13.02.2023 TOB "Меркурій" та Тульчинська міська рада уклали договір оренди земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_2 , кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 терміном на 20 років, з подальшим правом викупу. Між тим даного витягу представником позивача до матеріалів справи долучено не було, а замість нього останній додав витяг з Державного реєстру речових прав від 15.03.2023 №325809778 (а.с.36), який лише свідчить про те, що земельна ділянка площею 0,21 га кадастровий номер 0524310100:01:011:0418 належить на праві власності Тульчинській міській раді.

30.03.2023 державним реєстратором прав на нерухоме майно, розглянувши заяву ТОВ "Меркурій" про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 24.03.2023, було винесено рішення №67006448 про відмову в проведенні реєстраційних дій у зв`язку з наявними зареєстрованими обтяженнями речових прав на нерухоме майно, а також відсутності документу, який дає право на початок виконання будівельних робіт, про що свідчить копія відповідного рішення (а.с.37).

Згідно повідомлень Тульчинського районного відділу ДВС Центрально- Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) від 27.01.2021 №1721 (а.с.38) та від 13.04.2021 №7380 (а.с.39) за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1849363405000, адреса якого: АДРЕСА_2 накладено заборону та арешт на фізичну особу, а не на ТОВ "Меркурій".

Таким чином, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, судом встановлено, що в результаті дій відповідача ОСОБА_2 , починаючи з 1995 року, і до цього часу ТОВ "Меркурій" не може ввести в експлуатацію житловий будинок по АДРЕСА_2 та зареєструвати за собою право власності.

Вирішуючи питання щодо позовної вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання віндикаційного позову. Віндикаційний позов є речово-правовим позовом, що може бути пред`явлений лише у випадку відсутності між позивачем та відповідачем зобов`язальних правовідносин. При цьому позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором, наприклад володіє на підставі інших обмежених речових прав (так званий "титульний володілець"), який на момент позову не володіє цим майном. Об`єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 752/4033/16-ц вказано, що «аналіз статті 387 ЦК свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом. Належним відповідачем у віндикаційному позові є володіючий невласник».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 в справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21) зроблено висновок, що: «володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). […] З урахуванням зазначеної специфіки обороту нерухомого майна володіння ним досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Отже, особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така інша особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа. З огляду на викладене володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна. […] З огляду на усталену практику Великої Палати Верховного Суду, з метою більш чіткого і ясного викладення своєї правової позиції Велика Палата Верховного Суду вважає доцільним частково відступити від зазначених висновків шляхом такого уточнення: визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння. […] Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. […] У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними».

Постановою Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №910/13536/19 визначено, що для застосування передбаченого статті 387 ЦК України правового механізму відновлення порушеного права власності необхідним є встановлення наступних обставин у їх сукупності: існування в натурі індивідуально визначеного майна з ідентифікуючими ознаками на момент подачі позову та прийняття судом рішення про його витребування; наявність підтвердженого права власності або права законного володіння у позивача на відповідне майно; відсутність у власника чи титульного володільця можливості здійснювати фактичне володіння цим майном через те, що відповідач на момент подачі позову та прийняття рішення у справі фактично тримає його у себе; відсутність договірних відносин між позивачем і відповідачем, оскільки в протилежному випадку застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності.

Отже, звертаючись з віндикаційним позовом до суду, позивач насамперед має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, довіреність на розпорядження майном, договір тощо).

При цьому, судом враховано, що ТОВ "Меркурій" є неволодіючим власником спірного об`єкта нерухомого майна (житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 ), про що було встановлено та зазначено у позицій Верховного суду у постанові від 21.12.2021 у справі № 148/2112/19.

В той же час, правових підстав для застосування ст.377 ЦПК України суд не вбачає, оскільки станом на момент подачі даного позову та прийняття рішення у справі відповідач не володіє майном, яке просить витребувати представник позивача.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

З оглядуна встановлене,суд вважаєнеобхідним в частині позовної вимоги ТОВ "Меркурій" до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити через неефективний спосіб захисту. В той же час, для визначення належного способу захисту наявних в матеріалах справи доказів недостатньо.

При цьому, суд зауважує, що посилання представника позивача на належний спосіб захисту, зазначений у постанові ВС у справі №148/2112/19 від 21.12.2021, є недоцільним, оскільки фактичні обставини справи, які досліджував ВС, на момент звернення представника позивача з даним позовом змінилися, а саме спірний об`єкт нерухомого майна (житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ) не перебуває у володінні відповідача ОСОБА_2 , про що свідчить інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 12.05.2023 №332145876 (а.с.24).

Враховуючи, що заявлена позовна вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння є неефективним способо захисту, тому суд не досліджує питання щодо спливу позовної давності, про застосування якої заявлено представником відповідача.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог про звільнення майна з-під арешту та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуженняоб`єктівнерухомого майна даних щодо обтяження житлового будинку, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 317 ЦКУ визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Стаття 59 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає випадки зняття арешту з майна, в тому числі арешт майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 03.06.2016 "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Відповідачами в справі є боржник, особа в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк або іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що запис про обтяження №31944391, який міститься у розділі "Актуальна інформація про державну реєстрацію обтяжень" щодо об`єкта речового права №1849363405000, а саме, житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , виник на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47294031 від 11.06.2019 у зв`язку із державною реєстрацією 23.09.20216 Тульчинським районним відділом ДВС ГТУЮ № 52013175 постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, виданої 19.09.2016, вид обтяження: арешт нерухомого майна, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , предмет обтяження: все нерухоме майно, перенесено із запису: 16539089.

Тобто у зв`язку з неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , зокрема реєстрації 11.06.2019 за собою права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , виникло обтяження №31944391.

Зважаючи на те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 не перебуває у володінні відповідача ОСОБА_2 , тому відсутні правові підстави для існування обтяження на нього, яке в свою чергу порушує права ТОВ "Меркурій", яке не є стороною виконавчого провадження.

На даний час арешт є перешкодою позивачеві у введені в експлуатацію даного житлового будинку та реєстрації права власності на нього.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку, оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про необхідність захисту його права шляхом скасування такого арешту.

В тойже часпідлягає дозадоволення позовнавимога щодовиключенняз Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційного номеру запису про обтяження 319443919, який зареєстровано 23.09.2016, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , в частині зняття арешту з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки дана вимога є похідною від позовної вимоги про звільнення майна з-під арешту.

Позовні вимоги ТОВ "Меркурій" до ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту задоволенню не підлягають, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, останній безпосередньо будь-яких прав позивача не порушував, а лише являється стягувачем у ВП №52013175, у якому боржником є ОСОБА_2 .

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог представника позивача в заявлених нею межах та про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Враховуючи,що позовнівимоги задоволеночастково,беручи доуваги,що представникомпозивача судовийзбір запозовну вимогупро звільнененнямайна з-підарешту небуло сплачено,тому зврахуванням вимогст.141ЦПК Україниз відповідачапідлягає стягненнюв дохіддержави 2684 грн судового збору за дану вимогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.59 Закону України "Про виконавче провадження", ст.317, 319, 387 ЦК України, ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст.263- 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства зобмеженою відповідальністю"Меркурій"до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , заучасті третьоїособи,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмету споруна сторонівідповідача - Тульчинськийрайонний відділдержавної виконавчоїслужби уТульчинському районіВінницької областіЦентрального міжрегіональногоуправління Міністерства юстиції(м.Київ)про витребуваннямайна зчужого незаконноговолодіння тазвільнення йогоз-підарештузадовольнити частково.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити.

В частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій" до ОСОБА_4 про звільнення майна з-під арешту відмовити.

Зняти арешт з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , накладеного на підставі постанови Тульчинського районного ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області від 19.09.2016 про арешт майна боржника та оголошення заборони у ВП 52013175.

Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний номер запису про обтяження 319443919, який зареєстровано 23.09.2016, підстава виникнення: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 52013175, вид обтяження: арешт нерухомого майна, обтяжувач: Тульчинський районний ВДВС ГТУЮ у Вінницькій області, перенесено із запису: 16539089, предмет обтяження: все нерухоме майно, особа, майно/права якої обтяжується: ОСОБА_2 , в частині зняття арешту з житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , в дохіддержави 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) судового збору.

Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційноїінстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 22.12.2023.

Суддя: