5/120-10/77-3/154
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
15.11.07 Справа № 5/120-10/77-3/154
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів: Давид Л.Л.
Краєвська М.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Релігійної громади УАПЦ б/н та б/д
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2007р.
у справі № 5/120-10/77-3/154
за позовом Релігійної громади УГКЦ, с. Делева, Тлумацький район,
Івано-Франківська область
до відповідача:Релігійної громади УАПЦ, с. Делева, Тлумацький район,
Івано-Франківська область
про визнання права спільної сумісної власності на недобудоване нерухоме майно (культову споруду) –церкву Введення Пресвятої Діви Марії а с. Делева, Тлумацького району
За участю представників: (довіреності в матеріалах справи)
від позивача –Б.Морикот- священник.
від відповідача –Павликівська Г.М.- адвокат.
Шовгенюк І.Д.- представник.
Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало, від здійснення технічної фіксації судового процесу представники сторін відмовились. Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.
Розпорядженням голови суду проведено зміни в складі колегії суддів (знаходиться в матеріалах справи).
8.11.2007р. в судовому засіданні до 15.11.07р. 0 11.00 год. оголошувалась перерва для прийняття постанови.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 9 серпня 2007р. (головуючий суддя Фрич М.М., судді: Гриняк Б.П., Круглова О.М.). позов Релігійної громади УГКЦ ,с.Делева задоволено, визнано право спільної сумісної власності релігійної громади УГКЦ, с.Делева разом з громадою УАПЦ , с.Делева на матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).
Суд мотивував рішення тим, що релігійна громада УГКЦ, с.Делева на підставі ст.355, ч.2 ст.368 ЦК України може бути суб»єктом права спільної сумісної власності на будівельні матеріали, використані при будівництві церкви, за умови, що її участь у створенні нового майна (в т.ч. грошима) доведено відповідними доказами. Доказами, які свідчать про спільну участь релігійної громади УГКЦ та УАПЦ, с.Делева у будівництві храму є висновок комісії Тлумацької райдержадміністрації Івано-Франківської області від 2.08.2005р., пояснення представників обох конфесій про будівництво храму силами громад без залучення будівельних організацій-підрядників, розписки віруючих обох громад про їх трудову участь у будівництві, списки віруючих УГКЦ, с.Делева, які протягом 1996-2005р.р. здавали кошти на будівництво храму.
Крім того, судом зроблено висновок, що здійснення віруючими греко-католицької громади уступки права вимоги в порядку ст.195 ГК України, ст.ст. 512, 514, 516 ЦК України, дають право релігійній громаді УГКЦ, як юридичній особі вимагати визнання права спільної сумісної власності на майно новоствореного об»єкту.
Щодо зауважень викладених в постанові Вищого господарського суду України з приводу призначення експертизи по визначенню частки незавершених робіт у будівництві церкви, то така необхідність відпала у зв»язку із зміною позивачем позовних вимог, а саме визнання його співвласником матеріалів, обладнання.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, релігійна громада УАПЦ, с.Делева Тлумацького району подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, в позові відмовити.
Як на підставу покликається, що:
- висновок суду є невірним, оскільки всупереч постанові касаційної інстанції від 6.03.2007р., місцевим господарським судом ототожнено внески фізичних осіб з внесками релігійних організацій;
- позивачем не представлено ніяких документів, договорів, які були підставою для виникнення зобов»язання (ст.509 ЦК України) у фізичних осіб і не виконано приписи ст.513 ЦК України, щодо форми правочину про заміну кредитора;
- відсутні докази про участь у будівництві храму, саме релігійної організації, а не фізичних осіб.Поза увагою залишено докази, як підтверджують проведення будівництва церкви виключно громадою УАПЦ;
- рішенням Делівської сільської ради від 29.01.1998р. надано дозвіл на будівництво церкви громаді Введенської церкви, що підтверджено листом управління архітектури і містобудування Івано-Франківської облдержадміністрації від 24.03.1998р. №70/08-10.
Релігійна громада УГКЦ, с.Делева у відзиві на апеляційну скаргу, доводи, викладені в ній заперечила, покликаючись, що кошти віруючими УГКЦ вносились на придбання будівельних матеріалів з метою набуття права власності на церкву, а не з метою добровільних пожертвувань, що підтверджується договором про відступлення права вимоги, розписками та заявами від імені парафіян релігійної громади УГКЦ про їх грошову та трудову участь в будівництві храму; поясненнями представників Тлумацької РДА, представників управління у справах національностей міграції та релігій Івано-Франківської ОДА та сільського голови с.Делева, листом Тлумацької РДА від 2.08.2005р., №723-01/01-17, яким підтверджено факт спільного будівництва храму обома релігійними громадами.
Рішення виконкому Івано-Франківської обласної ради від 20.11.1990р. не може бути застосоване до правовідносин, оскільки із нього не вбачається, що облрада дозволила будівництво храму саме на місці дерев»яної церкви Пресвятої Діви Марії.
Крім того, зазначає позивач, в порушення п.2 п.44 Положення про релігійні об»єднання в УРСР (чинного на час прийняття рішення), релігійною громадою УАПЦ не отримано висновків та погоджень уповноважених державних органів щодо будівництва храму в зоні історичної забудови. Права юридичної особи релігійна організація УГКЦ, с.Делева набула 28.01.1992р., з моменту реєстрації статуту, що відповідає ст.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».Судом вірно встановлено, що рішенням Делівської сільської ради від 29.01.1998р. дало дозвіл на будівництво церкви не конкретній громаді, а обом громадам, для надання рівних можливостей на відправлення культів та з врахуванням взаємних прав та законних інтересів різних релігійних громад.
Львівський апеляційний господарський суд встановив:
Рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради № 169 від 17.09.1991р., зареєстрований статут релігійної громади УАПЦ с.Делева, а рішенням виконкому облради №170 від 17.09.1991р. відповідачу передано в безоплатне користування культову споруду в с.Делева Тлумацького району.
Згідно архівної довідки № 317 від 12.05.2005р. (а.с.18 том 1) зазначена культова споруда - дерев”яна церква Введення Пресвятої Діви Марії, збудована в 1853р. та була власністю греко-католицької громади.
Статут релігійної громади УГКЦ с.Делева було зареєстровано рішенням Івано-Франківського облвиконкому № 10 від 28.01.92р.
Рішенням XI сесії Делівської сільської ради від 29.01.98р. “Про надання дозволу на будівництво церкви на старому місці церковній громаді “Введенської” церкви с.Делева” надано дозвіл релігійній громаді с.Делева на будівництво церкви на старому місці. (а.с.28 т. 1).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Позивач з врахуванням заяви про зміну предмету позову (а.с.140,Т.4), просить визнати за релігійною громадою УГКЦ, с.Делева право спільної сумісної власності на матеріали, обладнання, тощо, які були використані в процесі будівництва церкви Введення Пресвятої Діви Марії в с. Делева.
Відповідно до ч.2 ст.355 ЦК України, майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності..
Відповідно до ч.1 ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Суб'єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом (ч.2 ст.368 ЦК України).
Відповідно до ч.3 ст.331 ЦК України (в редакції Закону України від 15.12.2005р. №3201-ІУ), до завершення будівництва (створення майна), особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі будівництва (створення майна).
Матеріали справи, а саме, висновок Тлумацької райдержадміністрації Івано-Франківської області від 1.08.2005р. (а.с. 104,Т.1), пояснення представників обох конфесій в судовому засіданні, розписки віруючих обох релігійних громад про їх трудову та матеріальну участь у будівництві храму, списки віруючих УГКЦ,с.Делева, які протягом 1996-2005р.р. здавали кошти на будівництво храму, з метою набуття права власності на храм, (останні вносили кошти для придбання вікон, цегли, бляхи, а.с. 159-1174,94-146 ,Т.2), лист Тлумацької РДА від 2.08.2005р. №723-а/172, виписка з касової книги УАПЦ, с.Делева (а.с.125-131,Т.1), свідчать, що будівництво храму в с.Делева здійснювалось господарським способом, силами релігійних громад УАПЦ та УГКЦ без залучення будівельних організацій-підрядників.
Протоколом зборів парафіян с.Делева від 19 квітня 2005р. (а.с. 19,27,Т.1) більшістю голосів вирішено використовувати культову споруду релігійними громадами УАПЦ та УГКЦ спільно.
Грошові вклади, які були внесені віруючими Української ГКЦ ,с.Делева на будівництво храму не є добровільними пожертвування, а вносились з метою набуття права спільної сумісної власності на храм, про що свідчать пояснення представників позивача, договори уступки права вимоги (а.с. 43-131 , Т.4), які не суперечать закону, недійсними в установленому законом порядку не визнані.
Враховуючи наведене, висновки місцевого господарського суду є вірними, відповідають обставинам справи, зроблені при новому та об»єктивному з»ясуванні всіх обставин справи.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі судом відхиляються, оскільки:
- будівництво храму здійснювалось коштами та трудовою участю парафіян обох громад УАПЦ та УГКЦ, с.Делева;
- заяви, пояснення віруючих релігійної громади УГКЦ свідчать, що грошові внески не були добровільними пожертвуваннями, а внесками з метою набуття права власності на храм;
- проведення будівництва виключно громадою УАПЦ (рішення загальних зборів с.Делева від 23.12.1990р.) спростовується матеріалами справи, поясненнями представників сторін, протоколом зборів парафіян с.Делева від 19.04.2005р.;
- Статут релігійної громади УГКЦ зареєстрований рішенням облвиконкому №10 від 28.01.1992р. і відповідно до ст.13 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»з цього моменту релігійна громада набула прав юридичної особи.
З огляду на вищевикладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, зазначені в апеляційній скарзі доводи апелянта не відповідають матеріалам справи, документально необґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.99,101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 09.08.2007р.
у справі №5/120-10/77-3/154 залишити без змін, апеляційну скаргу Релігійної громади УАПЦ, с. Делева, Тлумацький район, Івано-Франківська область без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Матеріали справи повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Давид Л.Л.
Суддя Краєвська М.В.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 15.11.2007 |
Оприлюднено | 30.11.2007 |
Номер документу | 1159156 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Кордюк Г.Т.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні