Рішення

від 26.12.2023 по справі 183/5705/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи 183/5705/23

Провадження № 2/183/3046/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26грудня 2023 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому, спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, -

В С Т А Н О В И В:

09 травня 2023 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 07 жовтня 2019 року між ним та Виконавчим комітетом Новомосковської міської ради в особі голови Літвіщенка В. І. було укладено контракт, за яким його призначено на посаду директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" терміном з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2020 року. У подальшому за додатковою угодою № 1 про внесення змін до контракту від 02жовтня 2020 року, строк дії контракту було змінено до 31 грудня 2025 року.

Розпорядженням Новомосковського міського голови Рєзніка С. І. № 302-к від 19травня 2021 року позивача з 02 червня 2021 року було звільнено з посади директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" і розірвано контракт від 07 жовтня 2019 року.

Не погодившись із вищезазначеним розпорядженням позивач звернувся до суду. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року, ухваленим у справі № 183/4349/21, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року, серед іншого було визнано незаконним та скасовано розпорядження № 302-к від 19травня 2021 року, поновлено його на роботі на посаді директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств", у цій частині було допущено рішення суду до негайного виконання.

Лише 10 березня 2023 року за рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 145/0/6-23 його було поновлено на роботі, про що було видано відповідний наказ, з яким він ознайомився 04 травня 2023 року, тобто період затримки виконання рішення суду становив 203 робочі дні, а середньоденний його заробіток становить 1537,47грн.

Позивач зазначає, що діями відповідача, які полягають у неправомірному ухиленні від виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі, в порядку ст. 236 КЗпП України відповідач зобов`язаний сплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення суду, розмір якого, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, становить 312106,41грн. Зазначену суму, а також судові витрати позивач просив стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на його користь.

Не погоджуючись із пред`явленим позовом, 15 червня 2023 року від відповідачів Новомосковського міського голови Рєзніка С. О. та Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на адресу суду надійшли окремі відзиви на позовну заяву, відповідно до змісту яких останні заперечують проти доводів позивача, викладених у позовній заяві, в задоволенні позову просять відмовити в повному обсязі, посилаючись на поважність причин несвоєчасного виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02червня 2022 року, що пов`язано із процедурою роз`яснення порядку і способу виконання такого рішення, припинення повноважень виконавчого комітету міської ради, про що повідомлявся державний виконавець щодо продовження строку виконання рішення суду. Крім того, посилався на те, що роботодавцем позивача є Комунальне підприємство "Новомосковський комбінат комунальних підприємств", а не Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, а тому вважав, що середній заробіток підлягає стягненню з цієї юридичної особи, при цьому заперечуючи проти посилань позивача на те, що він ознайомився із наказом про поновлення його на роботі 04 травня 2023року, що спростовується самим наказом, з яким він ознайомився 05 квітня 2023 року. Додатково відповідачі посилались на процедуру апеляційного оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року, а також подання касаційної скарги на рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а також відсутність в матеріалах справи довідки про середньоденний заробіток позивача.

Відповіді на відзиви на позовну заяву, а також заперечень на адресу суду не надходило.

Ухвалою судді від 10 травня 2023 року постановлено про прийняття позовної заяви до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою сторонам було відстрочено позивачеві сплату судового збору за подання до суду цієї позовної заяви до 30 травня 2023року включно, а також було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву та відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.

16 червня 2023 року позивач звернувся на адресу суду із заявою про уточнення прохальної частини позовної заяви, а також внесення судового збору за подання до суду цієї позовної заяви, сплата якого була відстрочена ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 травня 2023 року.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року заяву позивача про уточнення прохальної частини позовної заяви було залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків.

Ухвалою суду від 19 червня 2023 року в задоволенні клопотань відповідачів про зупинення провадження в цій справі було відмовлено.

06 липня 2023 року позивач усунув недоліки заяви, визначені ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 червня 2023 року, надавши заяву про зменшення розміру позовних вимог з доказами її надіслання на адресу всіх учасників справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Судом установлено, що 07 жовтня 2019 року між Новомосковським міським головою Літвіщенком В. І., який діяв на підставі ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", та ОСОБА_1 був укладений контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 призначено на посаду директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (надалі КП "НККП") з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2020року.

02 жовтня 2020 року між цими ж сторонами була підписана додаткова угода до контракту з керівником підприємства, що є у комунальній власності, відповідно до якої контракт діє з 07 жовтня 2019 року по 31 грудня 2025 року.

Засновником КП "НККП" є Новомосковська міська рада, яка за своєю організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування.

Частиною 2 статті 81 ЦК України визначено, що юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Посадові особи юридичних осіб публічного права є працівники юридичних осіб публічного права, які наділені посадовими повноваженнями здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Судом установлено, що ОСОБА_1 , працюючи керівником комунального підприємства являвсяпосадовою особою юридичної особи публічного права.

Відповідно до п. 1.4 контракту керівник підприємства підзвітний виконавчому комітету Новомосковської міської ради та міському голові у межах, встановлених законодавством, статутом підприємства та цим контрактом.

19 травня 2021 року Новомосковським міським головою видане розпорядження №302-к "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора КП "НККП", згідно з яким на підставі допущених ОСОБА_1 порушень, зазначених в Акті службового розслідування від 14 травня 2021 року, з урахуванням пропозицій комісії з проведення службового розслідування щодо звільнення ОСОБА_1 та розірвання контракту, керуючись Законом України "Про місцеве самоврядування", підпунктами а), в), і) пункту 5.3 Контракту з керівником підприємства, що є у комунальній власності від 07 жовтня 2019 року, рішенням Конституційного суду України від 04 вересня 2019 року № 6-р(ІІ)/2019 в справі №3-425/2018(6960/18), пунктом 8 ч. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), ч. 3 ст. 40 КЗпП України, вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади директора КП "НККП" згідно з п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України та розірвати з ним контракт від 07 жовтня 2019 року з наступного дня після закінчення тимчасової втрати працездатності відповідно до листка непрацездатності.

Відповідно до частини другоїстатті 129 Конституції Україниобов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Європейський Суд з прав людини (далі ЄСПЛ), практика якого застосовується судом як джерело права відповідно до частини четвертоїстатті 10 ЦПК УкраїнитаЗакону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", неодноразово звертав увагу на те, що "право, передбачене частиною першою статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла остаточному та обов`язковому судовому рішенню залишатися без дії на шкоду однієї зі сторін" (рішення ЄСПЛ від 19березня 1997 року у справі Hornsby v. Greece ("Хорнсбі проти Греції"), п.40), рішення ЄСПЛ від 20 липня 2004року у справі Shmalko v. Ukraine ("Шмалько проти України"), п. 43).

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (стаття 235 КЗпП України,стаття 430 ЦПК України).

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєво важливих прав та інтересів громадян і держави.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02червня 2022 року, з урахуванням додаткового рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 липня 2022 року, ухвалених в цивільній справі №183/4349/21, залишених без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 01лютого 2023 року, позов ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Виконавчого комітету Новомосковської міської ради, Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств", Новомосковської міської ради, про визнання неправомірним та скасування розпорядження про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Новомосковського міського голови № 302-к від 19 травня 2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств". Поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на роботі на посаді директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (ЄДРПОУ 03341517). Стягнуто з Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (ІК в ЄДРПОУ 03341517) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 389232гривні 91 копійка (триста вісімдесят дев`ять тисяч двісті тридцять дві гривні 91 копійка). Стягнуто з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1 816 гривень (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень). Стягнуто з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правову допомогу у розмірі 29 000 гривень (двадцять дев`ять тисяч гривень). В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовлено та допущеного до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі. Зазначене рішення суду набрало законної сили 01лютого 2023року.

У постанові Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18) указано, щоКЗпП Українине містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені устатті 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення. Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника. При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків. Не вчинення роботодавцем усіх дій, які включають у себе виконання рішення суду про поновлення на роботі, є підставою для покладення на нього відповідальності, визначеноїстаттею 236 КЗпП України. Застосування цієї норми до правовідносин, які виникають у зв`язку з затримкою виконання рішення суду про поновлення на роботі, відповідає їх змісту та фактичним обставинам, оскільки підстави для нарахування формально поновленому працівнику заробітної плати як винагороди за виконану роботу немає, проте його вина у невиконанні посадових обов`язків і не приступленні до роботи також відсутня.

У постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 808/2741/16 зазначено, що: "у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником".

Судом установлено, що рішенням Виконавчого комітету Новомосковської міської ради № 145/0/6-23 від 10 березня 2023 року "Про поновлення ОСОБА_1 на роботі", опублікованому 17 березня 2023 року, поновлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на роботі на посаді директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" (ЄДРПОУ 03341517).

Наказом № 2 ліквідатора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" від 10 березня 2023 року, поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства "Новомосковський комбінат комунальних підприємств" та внесено до його трудової книжки запис про поновлення на посаді. Із зазначеним наказом ОСОБА_1 ознайомився 05 квітня 2023 року.

Частиною сьомоюстатті 235 КЗпП Українипередбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Відповідно достатті 236 КЗпП Україниу разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За змістом положеньстатті 236 КЗпП Українизатримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) негайно після проголошення судового рішення наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин.

Згідно зістаттею 24 КЗпПтрудовий договір повинен укладатись, як правило, уписьмовій формі або оформлюватись наказом чи розпорядженням роботодавця.

Оскільки припинення, розірвання трудового договору пов`язано зі звільненням працівника, то якщо працівник був незаконно звільнений, трудовий договір зним був незаконно припинений роботодавцем в односторонньому порядку. Виконання роботодавцем рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника полягає у відновленні трудового договору, який раніше існував і був незаконно припинений роботодавцем.

До моменту фактичного виконання роботодавцем рішення про поновлення нароботі незаконно звільненого працівника трудові правовідносини, які існували до порушення з боку роботодавця, не виникають.

Отже, судом установлено, що в порушення вимог частини сьомоїстатті 235 КЗпП України, а також принципу обов`язковості судового рішення, відповідачем з 02 червня 2022року по 10 березня 2023 року не виконано рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області про поновлення ОСОБА_1 на роботі.

При цьому, посилання відповідачів на процедуру роз`яснення порядку і способу виконання такого рішення, припинення повноважень виконавчого комітету міської ради, а також на процедуру апеляційного оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року, і подання наразі касаційної скарги на рішення суду першої та апеляційної інстанцій не можуть свідчити про поважність причин невиконання рішення суду в частині поновлення позивача на роботі, як і не звільняють від виконання такого рішення.

Розмір середнього заробітку обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року (надалі Порядок № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Нарахування виплат,що обчислюютьсяіз середньоїзаробітної платиза останнідва місяціроботи,провадяться шляхоммноження середньоденного(годинного)заробітку начисло робочихднів/годин,а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,календарних днів,які маютьбути оплаченіза середнімзаробітком.Середньоденна (годинна)заробітна платавизначається діленнямзаробітної платиза фактичновідпрацьовані протягомдвох місяцівробочі (календарні)дні начисло відпрацьованихробочих днів(годин),а увипадках,передбачених чиннимзаконодавством,-на числокалендарних днівза цейперіод (пункт 8зазначеного Порядку).

Крім того, обставини, встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4ст.82 ЦПК України).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02червня 2022 року, ухваленим у цивільній справі № 183/4349/21, серед іншого установлено, що заробітна плата ОСОБА_1 за останні два календарні місяці перед звільненням складала: квітень 2021 року 31 795,00 грн., травень 2021року 15 897,00 грн., про що свідчить відповідна довідка про заробіток. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 537,47 грн.

Кількість днів затримки виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі становить 200 робочих днів (з 02 червня 2022 року по 10березня 2023 року), таким чином середній заробіток за час затримки виконання рішення суду становить 307494грн. (1537,47 грн. середньоденний заробіток х 200 робочих днів затримки виконання = 307494грн.), у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, також підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 3074,94грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263- 265, 274, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Новомосковського міського голови Рєзніка Сергія Олександровича, Виконавчого комітету Новомосковської міської ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 червня 2022 року, ухваленого в цивільній справі № 183/4349/21, в частині негайного виконання щодо поновлення на роботі, в розмірі 307494,00грн. (триста сім тисяч чотириста дев`яносто чотири гривні).

Стягнути з Виконавчого комітету Новомосковської міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3074,94 грн. (три тисячі сімдесят чотири гривні 94коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Новомосковський міський голова Рєзнік Сергій Олександрович, адреса: 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14;

- відповідач: Виконавчий комітет Новомосковської міської ради, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження юридичної особи за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14.

Рішення суду складено та підписано 26грудня 2023 року.

Суддя Г. Є. Майна