Рішення

від 30.11.2023 по справі 296/5328/23

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/5328/23

2/296/2058/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2023 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

представника позивача адвоката Благодира С.М.,

представника відповідача Овчиннікової Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про визнання дій та бездіяльності дискримінацією у сфері праці,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Благодир С.М., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом в якому просить: визнати дискримінацією незаконне видання наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №121-к/тр від 29 серпня 2022 року про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , викладачем географії, з 30 серпня 2022 року; визнати дискримінаційним пункт 2 наказ Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №224/к/тр від 12 грудня 2022 року яким передбачено "Секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та змінити позначку "призупинення трудових відносин"(ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин"(НЗ)»; визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказ Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №224/к/тр від 12 грудня 2022 року яким передбачено "Секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та змінити позначку "призупинення трудових відносин"(ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин"(НЗ)»; визнати дискримінацією протиправною відмову Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради задовольнити заяву ОСОБА_1 про переведення її на дистанційну форму роботи; визнати дискримінацією не включення в жовтні 2022 року ОСОБА_1 до наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про виплату щорічної грошової винагороди; стягнути з Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 працює на посаді викладача Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради. На протязі 2022-2023 навчального року позивач неодноразово піддавалася дискримінації з боку відповідача. Так, відповідач з метою дискримінації позивача, видав безпідставний наказ Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №121-к/тр від 29 серпня 2022 року про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_1 , викладачем географії, з 30 серпня 2022 року. Рішення відповідача про призупинення дії трудового договору не пов`язане із збройною агресією чи неможливістю надати та виконувати роботу, а виключно є прихованим покарання за невиконання незаконних вказівок (відмова позивача від написання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати тривалістю 90 календарних днів та прохання перевести на дистанційну форму навчання). 12 грудня 2022 відповідач видав наказ №224/к/тр, яким скасовано з 30.08.2022 року наказ №121-к/тр від 29 серпня 2022 "Про призупинення дії трудового договору з Галино. Федорець". Пунктом 2 вказаного наказу передбачено, що секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та змінити позначку "призупинення трудових відносин (ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин"(НЗ)". Вважає, що пункт 2 наказу відповідача №224-к/тр. від 12 грудня 2022 року є дискримінаційним і таким, що порушує гарантоване Конституцією України право на працю з наступних причин. Зокрема на час прийняття наказу про призупинення трудового договору та скасування цього наказу відповідач знав, де перебуває позивач та з яких причин вона не може з`явитися по місцю роботи. Натомість у пункті 2 наказу від 12.12.2022 року №224/к/тр зазначено очевидно неправдива інформація про те, що позивач не з`явилася для виконання роботи з нез`ясованих причин. Також зобов`язання працівника навчальної частини внести зміни "заднім числом" у табелі обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 надає можливість відповідачу не нараховувати та не сплачувати позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним призупиненням дії трудового договору на підставі наказу №121-к/тр. від 29 серпня 2022 року. Відповідач відмовив позивачу у переведенні на дистанційну форму роботи, оскільки вона перебувала за межами України. В той же час відповідач надав іншим співробітникам, які теж перебували за межами України, можливість проводити заняття дистанційно. У відповідача була реальна можливість забезпечити робітника роботою, в тому числі і дистанційно, що виключає можливість прийняття рішення про відмову від переведення на дистанційну роботу. На даний час позивач працює на займаній посаді і проводить заняття в дистанційному режимі. Таким чином дії відповідача щодо відмови у переведенні на дистанційну форму роботи, оскільки вона перебувала за межами України, носять дискримінаційний характер. В жовтні 2022 року співробітникам інституту була виплачена щорічна грошова винагорода. З метою дискримінації викладача ОСОБА_1 у наказі про виплату щорічної грошової винагороди не було зазначено позивачки. Їй не була виплачена винагорода. В подальшому 30.12.2022 року на банківську картки викладачів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 були перераховані грошові кошти в сумі 1280,44 грн. та 1224,43 грн. відповідно. Зазначені обставини свідчать про те, що в жовтні 2022 року відповідач не вніс до наказу та не виплатив позивачці щорічну грошову винагороду, як іншим співробітникам, чим вчинив стосовно позивача дискримінаційні дії.

З урахуванням наведено просить заявлені позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою від 12 червня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, а також постановлено витребувати відповідні докази.

10.07.2023 року від Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради надійшов відзив на позовну заяву в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, закрити провадження у справі відповідно до п.3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу (а.с. 80-100).

Щодо позовних вимог визнати дискримінацією незаконне видання наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №121-к/тр від 29 серпня 2022 року про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_4 заперечує та зазначає, що наказ не визнаний ні судом, ні роботодавцем незаконним. А прохання роботодавця з`явитися на робоче місце і продовжити роботу в звичайному режимі ніяким чином не відноситься до дискримінації працівника. Звертає увагу, що дана позовна вимога була предметом розгляду по справі № 296/8012/22, по якій прийнято судове рішення, що набрало законної сили 16.05.2023.

Щодо позовних вимог визнати незаконним та скасувати пункт 2 наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради №224/к/тр від 12 грудня 2022 року, то оскільки позивач не оскаржував наказ №224/к/тр від 12.12.2022 в порядку встановленому ст.233 КЗпП України, до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 внесено зміни та замінено позначку "призупинення трудових відносин" (ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин" (НЗ). Вважає, що в частині цих позовних вимог є підстави для застосування строку позовної давності. З наказом № 224/к/тр від 12 грудня 2022 року позивач ознайомлена 12.12.2022, наказ надісланий на електронну пошту. Строк позовної давності розпочав свій перебіг з 13.12.2022 та закінчився 13.03.2023.

Щодо позовних вимог визнати дискримінацією протиправною відмову Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради, задовольнити заяву ОСОБА_1 про переведення її на дистанційну форму роботи зазначає, що вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків не може вважатися дискримінацією. Жоден працівник інституту протягом 2022/2023 навчального року не був переведений на дистанційну форму роботу, а тому вимоги позивача визнати дискримінацією відмову у переведенні її на дистанційну форму роботи безпідставні. Законодавство не визначає переліку робіт, які можуть виконуватися дистанційно. Роботодавець самостійно вирішує чи може робота виконуватися дистанційно, тобто поза межами закладу освіти. Оскільки, заклад освіти працює в звичайному режимі з 29.08.2022, усі працівники мають перебувати на своїх робочих місця. Заклад освіти не має можливості організувати освітній процес таким чином, що здобувачі освіти перебувають в аудиторії закладу, а працівник за кордоном (тобто поза межами закладу освіти). Переведення одного викладача в дистанційний режим, зумовлює дискримінацію прав інших співробітників, адже всі знаходяться в однакових умовах, на всій території України запроваджено воєнний стан. Одночасно повідомляє, шо у разі запровадження дистанційної роботи в закладі освіти, то такий режим роботи буде запроваджуватися для всіх працівників, а не для окремих осіб, з метою уникнення дискримінації прав працівників.

Щодо позовних вимог визнати дискримінацією не включення в жовтні 2022 року ОСОБА_1 до наказу Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про виплату щорічної грошової винагороди зазначає, що щорічну грошову винагороду було виплачено працівнику одразу після видання наказу про скасування наказу про призупинення трудових відносин. Роботодавець діяв в межах та на підставі Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану, а тому підстави для визнання його дій дискримінаційними відсутні. Під час призупинення трудового договору роботодавець не зобов`язаний здійснювати виплату заробітної плати навіть частково.

Вважає, що доводи позивача щодо його дискримінації є її особистими припущеннями і не підтверджені жодними доказами (а.с.80-100).

12.07.2023 року від Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради надійшла заява в якій просить застосувати позовну давність щодо позовних вимог та відмовити у позові, оскільки останнім днем строку звернення до суду із позовом із врахуванням вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП України було відповідно 30.11.2022 року, 13.03.2023 року, 27.11.2022 року (а.с.113-115).

07.08.2023 року від адвоката Благодир С.М. надійшла відповідь на відзив у якій зазначається, що оскільки дія карантину у зв`язку з пандемією коронавірусу в Україні завершилася 01 липня 2023 року, то тримісячний строк для оскарження позивачем наказу відповідача від 12.12.2022 року №224/к/тр продовжується до 01.10.2023 року. Тобто строки оскарження визначені 233 КЗпП України позивачем не пропущені. Також вказує, що предмет і підстави позову у цивільній справі №296/8012/22 та у цій справі не є ідентичними, тому підстави для закриття провадження у справі відсутні. Всі інші, наведені відповідачем, заперечення проти позову не спростовують позовні вимоги і доводи зазначені у позовні заяві (а.с.133-136).

Також 07.08.2023 року від адвоката Благодир С.М. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

08.08.2023 року від Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких зазначає, що заява про застосування строків позовної давності відповідає Закону України від 01.07.2022 року №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин". Саме Законом №2352-ІХ переглянуто строки позовної давності у трудових відносинах. У даній же ситуації, установлено, що копію оскаржуваного наказу позивач отримала 12.12.2022 року, у день його винесення. Таким чином, останнім днем строку звернення до суду із позовом із врахуванням вимог ст. 233 КЗпП України було 13.03.2023, але до суду представник позивачки із вказаним позовом звернувся лише в червні 2023 року, тому заяву відповідача про застосування строків позовної давності слід задовольнити. Наголосив, що обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги є однаковими і були предметом розгляду як судом першої інстанції, так і апеляційної інстанції по справі №296/8012/22. Вважає, що представником позивача не надано до суду будь-яких доказів наявності дискримінації по відношенню до працівників з боку відповідача (а.с.148-153).

Ухвалою від 06.09.2023 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та у відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала та просила у їх задоволенні відмовити з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з Житомирським медичним інститутом Житомирської обласної ради. ОСОБА_1 працює на посаді викладача.

Наказом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. №148/у від 23.08.2022 "Про особливості організації освітнього процесу І семестрі 2022/2023 навчального року" наказано: з 29 серпня 2022 року для здобувачів освіти перших курсів на основі базової середньої освіти в онлайн режимі; з 29 серпня 2022 року для здобувачів других, третіх, четвертих курсів освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра, магістра за змішаною формою: виконання теоретичного (лекційного) блоку у дистанційному форматі протягом 2 тижнів та виконання практичного блоку в очному форматі; з 12 вересня 2022 року для здобувачів освіти перших курсів на основі повної загальної середньої освіти освітніх ступенів фахового молодшого бакалавра, бакалавра за змішаною формою: виконання теоретичного (лекційного) блоку у дистанційному форматі протягом 2 тижнів та виконання практичного блоку в очному форматі; з 12 вересня 2022 року для здобувачів освіти, які вступили на навчання на основі раніше здобутого ступеню молодшого спеціаліста/фахового молодшого бакалавра за змішаною формою: виконання теоретичного (лекційного) блоку у дистанційному форматі протягом 2 тижнів та виконання практичного блоку в очному форматі; з 1 жовтня 2022 року для здобувачів освіти перших курсів магістратури на основі вищої освіти за змішаною формою: виконання теоретичного (лекційного) блоку у дистанційному форматі протягом 2 тижнів та виконання практичного блоку в очному форматі. Забезпечити з 29.08.2022 присутність на робочих місцях керівництва, адміністративно-управлінського персоналу, науково-педагогічних та педагогічних працівників закладу освіти (а.с.34).

Листом від 26.08.2022 №280/09.00, за підписом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С., на заяву ОСОБА_1 від 19.08.2022 повідомляє, що з 29.08.2022 року в закладі освіти розпочинається навчання за змішаною (змінною) формою навчання (очне та дистанційне). Відповідно до наказу по інституту №148/у від 23.08.2022 року "Про особливості організації освітнього процесу І семестрі 2022/2023 навчального року" з 29.08.2022 року усі працівники інституту мають бути присутні на своїх робочих місцях. Також повідомлено, що в закладі освіти відсутні можливості для переведення ОСОБА_1 на дистанційну роботу, оскільки для здобувачів освіти відповідних курсів, де у ОСОБА_1 заплановане педагогічне навантаження, передбачено освітній процес і офлайн форматі (а.с.22).

Листом від 05.09.2022 №231/05.03, за підписом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С., на заяву ОСОБА_1 від 27.08.2022 було повідомлено, що в закладі освіти відсутні можливості для переведення ОСОБА_1 на дистанційну роботу, оскільки для здобувачів освіти відповідних курсів, де у ОСОБА_1 заплановане педагогічне навантаження, передбачено освітній процес в офлайн форматі (а.с.35).

Наказом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. №121-к/тр від 29.08.2022 "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_4 " призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 викладачем географії, з 30 серпня 2022 року до відновлення можливості виконувати роботу, але не пізніше для припинення або скасування воєнного стану, керуючись статтею 13 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2136-ІХ. Визначено секретарю навчальної частини ОСОБА_5 забезпечити табельний облік робочого часу, невідпрацьованого ОСОБА_1 у зв`язку з призупиненням дії трудового договору. Помічнику ректора з кадрової роботи ОСОБА_6 ознайомити працівників з наказом з використанням електронної пошти, особистих повідомлень через телефон (а.с.23).

Листом від 05.09.2022 №233/05.03, за підписом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С., на заяву ОСОБА_1 від 29.08.2022 було повідомлено, що підставою для видачі наказу №121-к/тр від 29.08.2022 є відсутність у закладі можливості забезпечити ОСОБА_1 дистанційну роботу на повну ставку, а ОСОБА_1 не може прибути до навчального закладу, оскільки знаходиться за кордоном (згідно) (а.с.36).

Наказом в.о. ректора Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради Гордійчук С. №224/к/тр від 12.12.2022 скасовано з 30.08.2022 наказ №121/к/тр від 29.08.2022 "Про призупинення дії трудового договору з ОСОБА_4 ", керуючись нормами Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2136-ІХ. Визначено секретарю навчальної частини ОСОБА_2 внести зміни до табелю обліку робочого часу викладача ОСОБА_1 та замінити позначку "призупинення трудових відносин" (ІН) на позначку "неявка з нез`ясованих причин" (НЗ). Помічнику ректора з кадрової роботи ОСОБА_6 ознайомити ОСОБА_1 з даним наказом шляхом надсилання на електронну пошту (а.с. 24).

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

За приписами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною 3 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні" дискримінація - ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі - певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

Частиною 1 ст. 5 вказаного Закону визначено такі форми дискримінації: пряма дискримінація; непряма дискримінація; підбурювання до дискримінації; пособництво у дискримінації; утиск.

Основоположні права громадян, пов`язані з реалізацією права на працю, передбачені статтями 43-46 Конституції України.

Разом з тим, відповідно до ст. 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи із зазначенням строку дій цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 26, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 62 цієї Конституції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-ІХ в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року станом на 30 діб.

Наступними Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року№ 254/2023 та від 17 серпня 2023 року №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні, в тому числі, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Згідно з пунктом 3 вказаного Указу Президента України, у зв`язку з введенням воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану».

Особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану», регулюються Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ, зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин"від 01 липня 2023 року № 2352-ІХ (далі Закон № 2136-ІХ).

Статтею 1 Закону № 2136-ІХ передбачено, що цей Закон визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану».

В частинах 2, 3 статті 1 Закону № 2136-ІХ встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України "Про правовий режим воєнного стану"в указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною першою статті 13 Закону № 2136-ІХ , в редакції чинній на момент видачі оспорюваного наказу, визначено, що призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Відповідно до частини 4 статті 13 Закону № 2136-ІХ відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону № 2136-ІХ главу ХІХ "Прикінцеві положення"Кодексу законів про працю України доповнено пунктом 2 такого змісту: "Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

З огляду на викладене, положення Закону № 2136-ІХ, які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж Кодекс законів про працю України мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану. Водночас, інші норми законодавства про працю, які не суперечать положенням Закону № 2136-ІХ, також можуть та/або повинні застосовуватися у відносинах між працівником та роботодавцем.

Таким чином, Закон № 2136-ІХ надав роботодавцю та працівнику право ініціювати призупинення дії трудового договору на строк не більше ніж період дії воєнного стану, що не припиняє трудових відносин, у зв`язку з чим, заробітна плата, гарантійні та компенсаційні виплати працівнику не виплачуються.

Роботодавець має право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону № 2136-ІХ призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням), в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

З аналізу ч. 1 ст. 13 Закону № 2136-ІХ, слід дійти висновку, що за наявності передбачених вказаною статтею умов можливо призупинити дію трудового договору на строк не більше дії воєнного стану.

Також в цій частині ст. 13 Закону № 2136-ІХ встановлено можливість роботодавця приймати рішення про скасування призупинення дії трудового договору до моменту припинення або скасування воєнного стану.

Вбачається, що підставою для прийняття наказу від 29.08.2022 року №121-к/тр стало тимчасове припинення працівником виконання роботи.

В свою чергу підставою для видачі наказу від 12.12.2022 №224/к/тр та для скасування наказу від 29.08.2022 №121-к/тр стало наявність можливості забезпечити роботою працівника.

Позивач вважає, що пункт 2 наказу від 12.12.2022 року є дискримінацією і таким, що порушує гарантоване Конституцією України право на працю, оскільки приймаючи наказ про призупинення трудового договору та його скасування відповідач знав, де перебуває позивач та з яких причин не може з`явитися по місцю роботи. Вважає, що в пункті 2 наказу від 12.12.2022 року зазначена очевидна неправдива інформація про те, що позивач не з`явилася для виконання роботи з нез`ясованих причин. Вважає, що зміна "заднім числом" у табелі робочого часу викладача надає можливість відповідачу не нараховувати та не сплачувати позивачу середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним призупиненням дії трудового договору на підставі наказу від 29.08.2022 року.

Суд не погоджується з такими доводами, оскільки не доведено факт дискримінації позивача за будь-якою ознакою, зокрема за місцем перебування позивача під час воєнного стану та через небажання виконувати вказівки відповідача.

Суд зазначає, що прийняття пункту 2 наказу від 12.12.2022 року є наслідком прийняття п. 1 цього наказу, про скасування наказу від 29.08.2022 року про призупинення трудового договору з 30.08.2022 року.

При цьому позивач не оскаржує неправомірність наказу в цій частині та не просить скасувати п. 1 наказу від 12.12.2022 року.

В даному випадку слід виходити не з того, яку інформацію відображає позивач в табелі робочого часу, а з підстав її проставлення. При цьому, заявляючи позовну вимогу про скасування п. 2 наказу від 12.12.2022 року, позивач пов`язує це з можливістю відповідача не сплачувати середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним призупиненням дії трудового договору на підставі наказу №121-к/тр від 29.08.2022 року.

Проте, як вказувалося вище, наказ від 29.08.2022 року скасовано згідно п. 1 наказу від 12.12.2022 року, який не оскаржується, а наявність підстав для визнання дискримінацією видання наказу від 29.08.2022 року позивачем не доведено.

Крім того, позивачем не доведено, що визнання дискримінацією видання наказу матиме наслідок сплату середнього заробітку, зокрема виходячи з предмету спору. Крім того, згідно частини 4 статті 13 Закону № 2136-ІХ, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Посилання позивача в підтвердження дискримінації щодо неї з боку відповідача на обставини дистанційної роботи ОСОБА_7 , то слід зазначити, що позивачем не доведено, що в даному випадку мають місце однаковість обставин. Згідно матеріалів справи, ОСОБА_7 здійснювала свою освітню діяльність не як викладач за трудовим договором з роботодавцем, а як виконавець на підставі укладеного з відповідачем цивільно-правового договору про надання освітніх послуг від 10.10.2022р. (а.с. 101).

Щодо інших вимог позивача, то суд також не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки не доведено, що відносно позивача було допущено дискримінацію з боку відповідача.

З приводу строку звернення до суду.

Згідно ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції(п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність- це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос"проти Росії»).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, тобто положення про позовну давність є диспозитивними, а не імперативними в застосуванні, тому суд за власною ініціативою застосовувати позовну давність права не має.

Перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. Саме такої позиції слід дотримуватися судам при розглядів спорів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 367/6105/16-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 575/476/16-ц тощо).

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Оскільки в даній справі суд, проаналізувавши обставини справи та норми матеріального права, прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог, то дотримання чи недотримання строку позовної давності при зверненні до суду правового значення не має.

Крім того, суд не бере до уваги позицію відповідача, що норми підзаконного акта можуть змінювати норми закону, в даному випадку перехідні положення КЗпП України.

Суд також вважає необгрунтованим твердження відповідача про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно ч.3 ст. 255 ЦПК України, оскільки не доведено наявність таких підстав.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

У пункті 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Span" від 9 грудня 1994 р., визначено, що статтю 6 пункт 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень та детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі "Серявін проти України" від 10 травня 2011 року, пункт 58).

За викладених фактичних обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК).

Так як позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, то понесені нею судові витрати покладаються на неї та не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263 265,354 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житомирського медичного інституту Житомирської обласної ради про визнання дій та бездіяльності дискримінацією у сфері праці, відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Житомирський медичний інститут Житомирської обласної ради, адреса: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 46/15, код ЄДРПОУ 02011284.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 11.12.2023.