Ухвала

від 21.12.2023 по справі 949/2262/23

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Рівненський апеляційний суд

У Х В А Л А

Іменем України

21 грудня 2023 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:

Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023182220000075, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023182220000075 від 06.11.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, - 36 мішків біг-бегів, наповнених технічною сіллю, та зразків технічної солі, упакованих в сейф пакет WAR №1354745.

В апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, зазначає, що відмова у накладенні арешту на майно може призвести до його втрати, знищення, пошкодження та неможливості збереження, як предмету вчинення кримінального правопорушення, і існують достатні підстави вважати, що дане майно було використане, як засіб вчинення кримінального правопорушення.

Просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора щодо накладення арешту на майно.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Відповідно до положень ч. 2. ч. 3 ст.170 КПК України, завданням арешту майна, який накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження.

У відповідності до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом, або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно вимог п.п.1-3 ч.2 ст.171 КПК України, у клопотанні про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також можуть бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вказані норми узгоджується із ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, сектором дізнанняВП №1Сарненського РВПГУНП вРівненській областіздійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№42023182220000075від 06.11.2023рокуза ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дослідив наявні в матеріалах судового провадження докази, доводи сторін, і вірно врахував правові підстави для відмови в арешті майна, яке повернуто на відповідальне зберігання начальнику комунальної служби міста Дубровиця - ОСОБА_6 .

При цьому, слідчим суддею правомірно взято до уваги, що ні слідчим, ні прокурором не було доведено, що вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, оскільки належні об`єктивні дані, які б підтверджували, що дане майно зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, або містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ факту чи обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, відсутні.

Слідством отримано зразки технічної солі для проведення відповідної експертизи, а накладення арешту на технічну сіль, яка використовується комунальним підприємством міста для забезпечення безпеки громадян на дорогах у зимовий період може призвести до негативних наслідків та колапсу, про що правомірно йдеться в оскаржуваній ухвалі.

За таких обставин колегія суддів підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачає, що не позбавляє орган досудового розслідування за наявності нових доказів права повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Ухвалу слідчого судді Дубровицького районного суду Рівненської області від 13 листопада 2023 року щодо арешту майна в кримінальному провадженні № 42023182220000075 залишити без зміни, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3