Постанова

від 21.08.2007 по справі 13/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "21" серпня 2007 р.                                                                   Справа № 13/208

Суддя господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович

розглядаючи справу

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Глибоцькому районі

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільське життя"  

про стягнення капіталізованих платежів - 7355,54грн.

за участю представників:

Від позивача – Писанчин О.В. – головний спеціаліст (довіреність № 2 від 01.01.2007 року)

Від відповідача – Попеску Г.П. – директор.  

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глибоцькому районі звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Сільське життя” с. Просіка, Глибоцького району Чернівецької області про задоволення грошових вимог та стягнення 7355,54 грн. для капіталізації платежів з метою виплати потерпілим на підприємстві відповідача, оскільки ТОВ ”Сільське життя” знаходиться в процесі ліквідації.

Відповідач у поясненні на позов проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що здійснюється ліквідація товариства, а тому до нього не може бути застосований Порядок капіталізації  платежів  для  задоволення  вимог,  що  виникли  із зобов'язань   підприємства-банкрута  перед  громадянами  внаслідок заподіяння шкоди їх  життю  і  здоров'ю,  затверджений  постановою Кабінету   Міністрів   України  від  6  травня  2000  року .

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі – Закон) відповідач є страхувальником від нещасного випадку на виробництві.

27.03.2007 р. у газеті “Голос України” № 53 опубліковано оголошення про самоліквідацію ТОВ “Сільське життя”.

13.04.07р. позивачем направлено відповідачу заяву про визнання грошових вимог про сплату капіталізованих платежів на суму 7355,54 грн. для здійснення страхових виплат колишніму працівнику Фратовчан О.А., яка є потерпілою на виробництві відповідача і продовжуює отримувати страхові виплати, особова справа якої передана позивачу.

На час судового розгляду ліквідаційна процедура не закінчена.

За таких обставин справи позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 45 Закону встановлений, зокрема, обов'язок страхувальника, яким є відповідач, інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків не пізніш як за два місяці про ліквідацію підприємства.

Страховик зобов'язаний, відповідно до статті 21 цього Закону, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, всі необхідні виплати.

Відповідно до статті 25 Закону, усі види страхових виплат і соціальних послуг застрахованим та особам, які перебувають на їх утриманні, а також усі види профілактичних заходів, передбачених статтями 21 та 22 цього Закону, провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Згідно статті 46 Закону, Фонд соціального страхування від нещасних випадків провадить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок, зокрема, капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників.

Відповідно до частини 2 статті 1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20.04.2001 року № 12 затверджена Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Інструкція).

Відповідно до пункту 5.9 Інструкції, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 765.

Вказаною постановою затверджений порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю (далі - Порядок).

Інструкція не містить застережень або приписів стосовно застосування Порядку тільки по зобов'язанням підприємств-банкрутів.

Згідно з пунктом 1 Порядку, капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Згідно підпункту 5 пункту 2 Порядку підлягають капіталізації, зокрема, витрати на пенсійне забезпечення.

У відповідності до пункту 3 Порядку, капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1-5 пункту 2, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації. Враховуючи приписи даної норми права, сума коштів, необхідних для виплати гр. Фратовчан О.А становить 7355,54 грн.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідач не здійснює виплат потерпілим, такі виплати здійснює позивач.

Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Сільське життя” с. Просіка, Глибоцького району Чернівецької області ідент. код 30713729 на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Глибоцькому районі, код 25811082, смт. Глибока, вул. Першотравнева, 2-А, (р/р 37130441000003 в УДК в Чернівецькій області, МФО 85613) 7355,54 грн. капіталізованих платежів;

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                             С.О. Миронюк