8/224(9/183)
УКРАЇНА
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Чернігівської області
14000 , м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел. 678-853
Іменем України
РІШЕННЯ
23 листопада 2007 року Справа № 8/24 (9/183)
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМАТЕХ», вул..Прилужна, 4/15, оф.505, м.Київ
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничого підприємства «Сучасні деревообробні технології», вул..Толстого, 147-А, м.Чернігів
про повернення майна та стягнення 1718722грн.28коп.
Суддя Т.Г.Оленич
ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:
позивача: Деменюк Я.С. –представник, довір.пост. №138 від 12.09.07р., Ратошнюк С.В. - директор
відповідача: Коленченко О.О. - представник, довір.пост. № 16-06/06 від 16.06.06р.
В судовому засіданні оголошувалася перерва на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 20.11.07р. по 23.11.07р. Рішення приймається після оголошеної перерви.
СУТЬ СПОРУ:
Позивачем заявлено позов про повернення орендованого відповідачем на підставі договору оренди з правом викупу №2/04 від 19.01.05р. майна (кутовий центр для виготовлення вікон Вайніг Уніконтроль 6, комплект деревообробного інструменту фірми Ляйтц), а також про стягнення з відповідача 25333грн.33коп. заборгованості по орендній платі, 105535грн.34коп. пені за період з 26.03.06р. по 26.09.06р., 98275грн.57коп. збитків від інфляції, 45728грн.94коп. процентів річних, 2875грн.01коп. неустойки та 3466грн.84коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи свої заперечення продовженням дії договору оренди з правом викупу, а також неможливістю відмови від договору в односторонньому порядку.
Позивач в письмових поясненнях від 07.11.07р. заявив про відмову від позову в частині стягнення 25333грн.33коп. заборгованості по орендній платі, 105535грн.34коп. пені, 98275грн.57коп. збитків від інфляції, 45728грн.94коп. процентів річних, 2875грн.01коп. неустойки та 3466грн.84коп. неустойки за виконання зобов'язання щодо повернення обладнання. Відмова мотивована порушенням господарським судом Чернігівської області справи про банкрутство відповідача, оголошенням мораторію на задоволення вимог кредиторів, та відсутністю на час розгляду даної справи публікації оголошення про порушення проти відповідача справи про банкрутство.
Відповідно до ст..22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитися від позову повністю або частково. Вислухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку, що дії позивача по відмові від позову не суперечать чинному законодавству, пояснення, в яких міститься в тому числі відмова від позову, підписані уповноваженою особою, відмова від позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових сум не порушує права та інтереси інших осіб, а тому приймається судом.
Заявлені сторонами клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судом задоволені.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, вивчивши та оцінивши додатково надані сторонами докази, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, суд ВСТАНОВИВ:
19 січня 2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю ”Техно-центр Вайніг-Україна”, правонаступником якого є позивач у справі, що підтверджується п.12 Статуту ТОВ «Інматех», державна реєстрації змін до якого проведено 30.05.07р., та відповідачем у справі укладений договір оренди з правом викупу №2/04.
Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язувався передати відповідачу в оренду з правом викупу об'єкт оренди, а саме: Кутовий центр для виготовлення вікон Вайніг Уніконтроль 6 і комплект деревообробного інструмента фірми Ляйтц, за плату, на строк та на умовах, визначених договором, додатками №№1,2,3 до нього, які є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язувався сплачувати платежі згідно із умовами договору.
Як зазначено у розділі 3 договору загальна його сума становить 222944Євро, в тому числі ПДВ, митні платежі, монтаж, налагодження та навчання персоналу. Договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 1 жовтня 2005р. Згідно із п.3.2. договору, об'єкт оренди з правом викупу передається у тимчасове користування відповідачу строком на 7 місяців. Перебіг строку починається з дати підписання акта приймання-передачі об'єкту.
Позивач передав відповідачу обладнання, що підтверджується актом приймання-передачі майна згідно договору оренди з правом викупу №2/04 від 19.01.05р., складеного та підписаного уповноваженими представниками сторін 01.02.05р. (т.1, а.с.41), і скріпленого їх печатками. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем зобов'язань по передачі обладнання.
Відповідно до п.14.1. договору оренди з правом викупу відповідач зобов'язувався протягом всього строку дії договору сплачувати позивачу орендні платежі, до складу яких включені наступні платежі: повне відшкодування загальної вартості об'єкта оренди з правом викупу; доход орендодавця (позивача у справі). В п.14.2. договору сторонами визначено, що всі орендні платежі повинні сплачуватися відповідно до графіку, визначеному у додатку №3 до договору не пізніше строків, встановлених у цьому ж додатку. Виходячи із змісту додатку №3 до договору оренди з правом викупу відповідач повинен був здійснити вісім платежів в строк до 05.09.05р. Загальна сума всіх платежів, визначених у даному додатку як орендні платежі, становить 222944,00Євро, що дорівнює загальній вартості обладнання, яка зазначена у п.2.1. договору, тобто фактично відповідач мав сплатити протягом 7 місяців лише вартість обладнання без будь-яких інших додаткових (орендних) платежів.
01.02.05р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору №2/04 від 19.01.05р., відповідно до умов якої сторони додаток №3 до договору №2/04 від 19.01.05р. виклали в новій редакції, та встановили, що у випадку сплати повної вартості об'єкту в строк до 05.09.05р., проценти за оренду відповідачем не сплачуються, а позивачем не нараховуються орендні платежі. У випадку сплати повної вартості обладнання після 05.09.05р., то позивач, як орендодавець, ”нараховує орендну плату в кінці із розрахунку 2000грн., в т.ч. ПДВ 333,33грн., в місяць, залежно від фактичного строку погашення повної вартості об'єкту з правом викупу». Аналіз даної додаткової угоди свідчить, що фактично сторонами змінений порядок проведення розрахунку за обладнання –повна оплата вартості обладнання в строк до 05.09.05р. без здійснення чергових платежів, а також встановлена постійна грошова сума як орендний платіж в місяць із моментом нарахування ”в кінці”. При цьому ані умовами договору, ані умовами додаткової угоди №1 від 01.02.05р. не визначені строки сплати “нарахованої орендної плати із розрахунку 2000грн. в місяць”.
Відповідачем на виконання умов договору фактично сплачено 300000грн., що підтверджується копіями платіжних доручень №35 від 21.01.05р. на суму 110000грн. та №131 від 21.01.05р. на суму 190000грн. (т.1, а.с.63,64), а також копією банківської виписки з рахунку позивача за 21.01.05р. (т.2, а.с.7), що не суперечить умовам договору, а також ст.533 Цивільного кодексу України. При цьому, в графі ”призначення платежу” платіжних документів зазначено: ”оплата за станок Уніконтроль, 6 згідно із рахунком б/н від 18.01.05р.” З урахуванням курсу Євро до гривні, встановленого НБУ на день здійснення платежів та 2% від суми оплати на день здійснення платежу, про що зазначено у додатку №3 до договору, в редакції, яка діяла до 01.02.05р., дана сума становить 42847,59 Євро., що є більшою від суми, яка підтверджена сторонами в акті звірки взаємних розрахунків станом на 21.06.06р. Вказані платіжні вимоги оформлені з порушенням умов, визначених у п.14.3. договору, тобто без зазначення розшифровки суми орендного платежу та без зазначення періоду часу, за який здійснений даний платіж. Разом з тим, позивачем дана сума зарахована як платіж по оплаті вартості обладнання відповідно до п.14.4. договору.
На момент розгляду справи відповідачем не надані докази сплати ним повної вартості обладнання, а також інших платежів, передбачених додатковою угодою №1 від 01.02.05р. до договору №2/04 від 19.01.05р. Заборгованість по оплаті вартості обладнання становить 180096,41Євро. Таким чином суд приходить до висновку, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором оренди з правом викупу №2/04 від 19.01.05р. в частині оплати вартості отриманого від позивача обладнання.
Аналіз договору оренди з правом викупу №2/04 від 19.01.05р. та додаткової угоди №1 від 01.02.05р. до цього договору показує, що за своєю правовою природою, враховуючи викладені в додатковій угоді умови, даний договір є договором купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням платежу. Як судом встановлено вище, з моменту укладення між сторонами додаткової угоди №1 від 01.02.05р. додаток №3 до договору, яким визначався графік сплати платежів, був змінений, і у відповідача з моменту підписання додаткової угоди виникли зобов'язання по оплаті вартості обладнання, зазначеної у п.п.2.1, 3.1. договору, у будь-який час до 05.09.05р. Визначена в п.2 додаткової угоди №1 від 01.02.05р. орендна плата, яка має нараховуватися після 05.09.05р. в сумі 2000грн. в місяць без зазначення строків її сплати фактично є процентами за користування чужими грошовими коштами, що не суперечить ст.694 та ст.536 Цивільного кодексу України.
Судом не приймаються до уваги твердження обох сторін, що даний договір є договором з елементами договору оренди (найму), оскільки відповідно до приписів §1 глави 58 Цивільного кодексу України, яка регулює відносини найму (оренди), договору найму притаманні такі умови, як користування майном протягом певного строку за плату. Як зазначено судом вище, умовами договору оренди з правом викупу та додатків до нього, які є невід'ємною його частиною, не передбачено сплата окремих орендних платежів у вигляді плати за користування, яка, за загальними правилами має сплачуватися щомісячно.
Відносини щодо продажу товару в кредит регулюються ст.694 Цивільного кодексу України, згідно із ч.4 якої у випадку прострочення покупцем оплати товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.
Враховуючи, що відповідачем оплата товару в повному обсязі не здійснена, що ним також не заперечується, суд з огляду на ч.4 ст.694 Цивільного кодексу України приходить до висновку, що у позивача виникло право вимагати повернення неоплаченого обладнання.
Позивач своїм правом скористався і листом №99 від 25.08.06р. звернувся до відповідача з вимогою про повернення обладнання, зазначивши, що обладнання має бути підготовлено до відвантаження по кількості, якості та комплектності до 30.08.06р. (т.1, а.с.49). Ця вимога отримана відповідачем 29.08.06р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.50). Умови та порядок повернення об'єкту визначені у п.16 договору від 19.01.05р., відповідно до п/п.16.2. якого відповідач зобов'язувався при отриманні відповідачем вимоги позивача про повернення об'єкта за вибором позивача або негайно повернути обладнання шляхом його передачі в місці фактичного знаходження, або протягом 5 днів з моменту отримання вимоги доставити обладнання на адресу позивача.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач після отримання вимоги позивача від 25.08.06р. не підготував обладнання до відвантаження та не передав його позивачеві, що підтверджується актом від 31.08.06р., складеним представниками позивача під час поїздки до місяця находження обладнання для узгодження організації повернення кутового віконного центру Уніконтроль 6 в комплекті з деревообробним інструментом.
Згідно зі ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. В силу п.5.1. договору №2/04 від 19.01.05р. право власності на обладнання переходить до відповідача після закінчення строку договору при добросовісному виконанні останнім всіх зобов'язань за договором та при умові повної виплати викупної ціни. Отже, оскільки відповідач не сплатив вартість обладнання в повному обсязі, до нього право власності на обладнання не перейшло, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав шляхом повернення належного йому майна.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги в частині повернення майна підлягають задоволенню.
Оскільки судом прийнято відмову позивача від позовних вимог в частині стягнення 25333грн.33коп. заборгованості по орендній платі, 105535грн.34коп. пені за період з 26.03.06р. по 26.09.06р., 98275грн.57коп. збитків від інфляції, 45728грн.94коп. процентів річних, 2875грн.01коп. неустойки та 3466грн.84коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню. Позивачеві роз'яснюється, що відповідно до ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинення провадження у справі з підстав відмови позивача від позову та прийняття судом такої відмови, повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав не допускається.
Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки нормами Господарського процесуального кодексу України та Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. “Про державне мито” сплачені судові витрати не підлягають відшкодуванню у випадку відмови позивача від позову, питання стосовно повернення позивачеві державного мита та частини витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з частини позову, щодо якої судом прийнято відмова, не вирішується.
Керуючись ст.334,536,694,759,762 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,49,80 п.4,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
Прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення 25333грн.33коп. заборгованості по орендній платі, 105535грн.34коп. пені за період з 26.03.06р. по 26.09.06р., 98275грн.57коп. збитків від інфляції, 45728грн.94коп. процентів річних, 2875грн.01коп. неустойки та 3466грн.84коп. неустойки за несвоєчасне повернення майна, припинивши провадження у справі в цій частині.
Позов задовольнити частково.
Товариству з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”, м.Чернігів, вул..Толстого, 147-А (ідентифікаційний код 31079395, р/р № 26008301832827 в Промінвестбанку Центральне відділення м.Чернігова, МФО 353456) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “ІНМАТЕХ”, м.Київ, вул..Прилужна, 4/15, оф.502 (ідентифікаційний код 31753041, р/р 26002301097101 в Київській філії “Експобанк”, МФО 322700) майно: Кутовий центр для виготовлення вікон Вайніг Уніконтроль 6 (Weinig Fensterfertigungsanlage Unicontrol) та комплект деревообробного інструменту фірми Ляйтц, яке знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул..Толстого, 147-А.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробниче підприємство “Сучасні деревообробні технології”, м.Чернігів, вул..Толстого, 147-А (ідентифікаційний код 31079395, р/р № 26008301832827 в Промінвестбанку Центральне відділення м.Чернігова, МФО 353456) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНМАТЕХ”, м.Київ, вул..Прилужна, 4/15, оф.502 (ідентифікаційний код 31753041, р/р 26002301097101 в Київській філії “Експобанк”, МФО 322700) 14375грн.07коп. державного мита та 98грн.69коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич
23.11.07
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2007 |
Оприлюднено | 30.11.2007 |
Номер документу | 1159382 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Оленич Т.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні