Вирок

від 13.08.2010 по справі 1-116/10

СТАРОМІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ВІННИЦІ

Справа № 1-116-2010 р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2010 року Староміський районний суд міста Вінниці

в складі :

головуючого судді Нечипорук Л.Ф.,

при секретарі Мілентьєвій Д.В.,

з участю прокурора Соловйова О.В.,

адвоката ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Селище, Тиврівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, одружений, не працюючого, проживаючий та зареєстрований: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 12.02.2008р. Ленінським районним судом м. Вінниці за ст. 212 ч.3 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки з позбавленням права займатись фінансово господарською діяльністю та обіймати керівні посади у підприємствах усіх форм власності строком на три роки;

- 13.11.2008р. Ленінським районним судом м. Вінниця за ст. ст. 358, ч.1,ч.3 КК України до сплати штрафу у розмірі сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 12.02.2008р. виконувати самостійно,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.190 ч. 4; 358 ч.3; 366 ч.2 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора приватного підприємства «Амід-Інвест (код ЄДРПОУ 34213917), згідно наказу № 1 від 27.02.2006р. та будучи наділений організаційно розпорядчими функціями, в листопаді 2007р. видав підроблену довідку №02/11 -07 від 02.11.2007р., згідно якої він постійно працює на підприємстві на посаді директора та його загальний дохід за період з травня по жовтень 2007р. склав 61 100 грн., що насправді не відповідає дійсності. Вказану довідку ОСОБА_2 скріпив своїм підписом та поставив відтиск печатки ПП «Амід Інвест».

В подальшому продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_2 звернувся із заявою до ВФ АКБ «Східно Європейський банк» з метою одержання кредиту для купівлі автомобіля MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS. Для отримання кредиту та підтвердження своєї платоспроможності ОСОБА_2 до банку було подано підроблену довідку № 02/11-07 від 02.11.2007 р. про його доходи.

Продовжуючи свій злочинний умисел, який направлений на шахрайське заволодіння чужим майном, з корисливих мотивів, шляхом обману, а саме достовірно знаючи що подав до ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» підроблені документи - довідку про свої доходи, тим самим повідомив банк про неправдиві відомості про себе, 06.11.2007р. підписав кредитний договір № 224\2007 з ВФ АКБ «Східно-Європейський банк», згідно якого банк надав позичальнику ОСОБА_2 кредит на суму 229 500грн. на купівлю автомобіля марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS з терміном повернення до 06.11.2012р.В забезпечення зобов'язань за вказаним договором ОСОБА_2 було надано в заставу придбаний автомобіль марки MISTSUBISHI модель PAJERO 3.0 GLS згідно договору застави від 06.11.2007 р. Однак, до даного часу ОСОБА_2 жодних коштів по кредитному договору не погасив,працівників банку уникає, заставне майно (автомобіль) переховує, чим завдав ВФ АКБ «Східноєвропейський банк» матеріальної шкоди у особливо великих розмірах на суму 229 500грн..

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому йому діяннях, передбачених ст. ст. 190 ч. 4; 358 ч.3; 366 ч.2 КК України , не визнав, та суду показав, що він з 27.02.2006 р. по 12.02.2008 р. перебував на посаді директора ПП «Амід Інвест».До його функціональних обовязків входило контроль та організація роботи приватного підприємця, представлення інтересів підприємства у всіх установах,підприємствах та організаціях різних форм власності. Печатка ПП «Амід Інвест» знаходилась у нього особисто.В жовтні 2007 р. він вирішив придбати у кредит автомобіл марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS у ВФ АКБ «Східно-Європейський банк». Рахунок фактуру № ме-0000559 від 24.10.2007 р.ОСОБА_2 виписував у автосалоні ПП «Меритайм трансшипмент центр», яке знаходиться в районі кінцевої зупинки «Електромережа» - Автобум.Підсудним було надано до банку всі необхідні документи які потребуються при видачі кредиту:рахунок фактуру, копію паспорта, ідентифікаційний код, належним чином завірену копію трудової книжки, довідку про доходи підсудний до банку не надавав, а вона вже готова знаходилася у банку. Після оформлення всіх необхідних документів було отримано гарантійний лист, який потім ОСОБА_2 відвіз до автосалону, і потім оформив автомобіль у МРЕВ УДАІ у Вінницькій області та з технічним паспортом забрав автомобіль з автосалону на стоянці по вул. Пирогова 135. Його заробітня плата складала 61000 грн. у рік .З моменту отримання кредиту він сплатив обовязкові платежі при оформленні та отриманні кредиту, інших платежів по кридиту не вносилось,оскільки почалися проблеми із фірмою та втратилася платіжеспроможність по оплаті договору. ОСОБА_2 із самого початку мав на меті погашати кредитну заборгованість. Зранку 16 червня 2009 р. біля будинку у ОСОБА_2 було викрадено його автомобіль який досі не знайдений. З заявою у міліцію щодо викрадення автомобіля підсудний не звертався, оскільки мав намір розшукати автомобіль особисто.Крім того під час досудового слідства на підсудного чинився моральний тиск, та його вивозили з погрозами до лісу.

Не зважаючи на невизнання вини ОСОБА_2, його вина повністю доводиться зібраними у справі доказами.

Так, свідок ОСОБА_3 суду показав, що він працює на посаді директора ТОВ «АПБ ЛТД», яке знаходиться за адресою: м. Вінниця вул. Бевза 34, приблизно з 2000 року по теперішній час. У ТОВ «АПБ ЛТД» знаходилась нерухомість та земельні ділянки за адресою: м. Вінниця вул. Пирогова 135, які були здані в оренду різним юридичним особам. Декілька років назад ПП «Меритайм трансшипмент центр» орендувало у ТОВ «АПБ ЛТД» територію (стоянку) для продажу автомобілів та офісне приміщення по вул. Пирогова 135. Орендарем була Одеська фірма, яка займалася продажем автомобілів японських виробників. У офісному приміщення від ПП «Меритайм трансшипмент центр» знаходилися представники компанії. ТОВ «АПБ ЛТД» ніякого відношення до продажу автомобілів не має. З приводу купівлі ОСОБА_2 у ПП «Меритайм трансшипмент центр» автомобіля марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS пояснити нічого не може, оскільки йому нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_4 суду показав, що в період з 01.09.2006 р. по 21.04.2009 р. він перебував на посаді заступника директора Вінницької філії АКБ "Східно-Європейський банк", а з 21.04.2009 р виконує обов'язки директора ВФ АКБ "СЄБ". До його функціональних обов'язків входить контроль та організація роботи філії, представлення її інтересів у всіх установах, підприємствах та організаціях різних форм власності. 06.11.2007 р. між ВФ АКБ "СЄБ" та гр. ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №244/2007, згідно якого останьому було надано кредит в сумі 229 500,00 гривень на купівлю автомобіля марки MISTSUBISHI, модель PAJERO 3.0 GLS, терміном з 06 листопада 2007 р. по 06 листопада 2012 р. зі сплатою 18 відсотків річних. Для отримання кредиту гр. ОСОБА_2 було надано довідку про доходи ПП "Амід-Інвест" , №02/11-07 від 02.11.2007 р., відповідно до якої він постійно працював на підприємстві на посаді директора з 27.02.2006 р. та його загальний дохід за період травень - жовтень 2007 року склав 61 100 грн. В забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором ВФ АКБ "СЄБ" було прийнято в заставу автомобіль фабричної марки марки MISTSUBISHI, модель PAJERO 3.0 GLS 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований Вінницьким МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області 01.11.2007 р. на ім'я ОСОБА_2

Після одержання кредиту ОСОБА_2 жодного разу не здійснювалось погашення отриманих кредитних коштів у відповідності до узгодженого сторонами графіку погашення заборгованості. На неодноразові вимоги як в усній, так і в письмовій формі надати вказаний автомобіль для здійснення перевірки стану зберігання заставного майна ОСОБА_2 виконані не були. На теперішній час місцезнаходження даного автомобіля не відомо. Крім того при проведенні перевірки співробітниками філії було встановлено, що надана ОСОБА_2 довідка про доходи ПП "Амід-Інвест" №02/11-07 від 02.11.2007р. є фіктивною та зазначений в ній дохід не відповідає дійсності. У зв'язку з чим 21.11.2008 р. ВФ АКБ "СЄБ" звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області із позовною заявою про стягненні боргу та розірвання договору, судом було винесено заочне рішення і повністю задоволен позовні вимоги банку. Судом було видано виконавчий лист який був предявлений до виконання до Тиврівского ВДВС.

Кошти не стягуються з боржника і 18.06.2009 р. державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника і зупинено виконавче провадження у звязку із відсутністю майна боржника. Особисто ОСОБА_4 не знаходився у кабінеті під час укладення кредитного договору, він неодноразово спілкувався у телефонному режимі із матірю підсудного та його дружиною, які повідомляли що їм не відомо про місце перебування ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_5, яка відповідно до ст. 63 Конституції України виявила бажання давати покази, суду показала, що ОСОБА_2 є її чоловіком. Останній одержав у листопаді 2007р. у Вінницькій філії АКБ "Східно-Європейський банк" кредит у сумі 229.500 грн. на купівлю автомобіля іноземного виробництва, на що вона дала свою згоду як дружина.

Про те, де працює її чоловік і яка у нього заробітна плата їй нічого не відомо. Після придбання даного автомобіля ОСОБА_2 ним користувався декілька місяців, після чого повідомив її про те, що автомобіль було викрадено, однак при яких обставинах, їй знову ж таки не відомо.

Свідок ОСОБА_6, покази якої було оголошено під час судового слідства, показала, що вона є колишнім директором Вінницькій філії АКБ "Східно-Європейський банк", 06.11.2007 р. між ВФ АКБ "СЄБ" та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №244/2007, згідно якого останьому було надано кредит в сумі 229 500,00 гривень на купівлю автомобіля марки MISTSUBISHI, модель PAJERO 3.0 GLS, терміном з 06 листопада 2007 р. по 06 листопада 2012 р. зі сплатою 18 відсотків річних. Для отримання кредиту ОСОБА_2 було надано довідку про доходи ПП "Амід-Інвест" , №02/11-07 від 02.11.2007 р., відповідно до якої він постійно працював на підприємстві на посаді директора з 27.02.2006 р. та його загальний дохід за період травень - жовтень 2007 року склав 61 100 грн. В забезпечення зобов'язань за даним кредитним договором ВФ АКБ "СЄБ" було прийнято в заставу автомобіль фабричної марки марки MISTSUBISHI, модель PAJERO 3.0 GLS 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований Вінницьким МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області 01.11.2007 р. на ім'я ОСОБА_2

Згідно п.3.1.3. договору застави ОСОБА_2 зобов'язаний був без будь якого обмеження, в будь-який час, надавати працівникам банку можливістьздійснення перевірки документально і в натурі наявності, стану, умов збереження та користування предметом застави, надавати всі документи, необхідні для перевірки вказаних умов і негайно на вимогу працівників банку забезпечити фізичний доступ до предмета застави.ОСОБА_2 особисто був присутній при оформленні пакету документів для отримання кредиту в приміщенні ВФ АКБ "СЄБ" особисто підписував всі необхідні документи.

Разом з тим, після одержання кредиту ОСОБА_2 жодного разу не здійснювалось погашення отриманих кредитних коштів у відповідності до узгодженого сторонами графіку погашення заборгованості. На неодноразові вимоги як в усній, так і в письмовій формі надати вказаний авюмобіль для здійснення перевірки стану зберігання заставного майна ОСОБА_2 виконані не були. На теперішній час місцезнаходження даного автомобіля не відомо Крім того при проведенні перевірки співробітниками філії було встановлено, що надана ОСОБА_2 довідка про доходи ПП "Амід-Інвест" №02/11-07 від 02.11.2007р. є фіктивною та зазначений в ній дохід не відповідає дійсності. У зв'язку з чим 21.11.2008 р. ВФ АКБ "СЄБ" звернулася до Липовецького районного суду Вінницької області із позовною заявою про стягненні боргу та розірвання кредитного договору. ОСОБА_2 особисто надавав необхідні документи для отримання кредиту, зокрема довідку про доходи № 02/11-07 від 02.11.2007 року видану ПП "Амід-Інвест". Після отримання кредиту ОСОБА_2 жодного разу не з'являвся у приміщенні філії банку. Починаючи з червня 2008 року ОСОБА_2 неодноразово надсилалися претензійні листи з вимогами сплати заборгованості та надання предмету застави, а саме автомобіля марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS для проведення співробітниками філії перевірки стану, умов належного збереження та користування даним заставним майном, але ОСОБА_2 ці вимоги виконані не були, від явок та спілкування з працівниками банку ухилявся.

На даний час автомобілл марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS реєстраційний номер: НОМЕР_1 знаходиться в розшуку ( а.с.184- 185).

Також вина підсудного ОСОБА_2 у вчиненні у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.190 ч. 4; 358 ч.3; 366 ч.2 КК України, доводиться дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи, а саме:

- Заявою в.о. директора АКБ «СЄБ» ОСОБА_4 про вчинення злочину гр. ОСОБА_2 (а.с. 2-3);

- протоколом виїмки із ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» оригіналів кредитної справи (а.с. 7-8);

- заявою ОСОБА_2 до ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» про надання йому кредиту (а.с. 9), яку, як зазначив в судовому засіданні ОСОБА_2, він писав особисто;

- анкетою ОСОБА_2 до ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» про надання йому кредиту під заставу автомобіля що купується(а.с. 10-11);

- копіями паспорта, водійського посвідчення, медичною довідкою які ОСОБА_2 надавав під час укладання кредитного договору (а.с. 12-14);

- копією трудової книжки НОМЕР_2 . яку ОСОБА_2 надав під час укладання кредитного договору (а.с. 15);

- довідкою про доходи №02/11-07 від 02.11.2007 р., яку ОСОБА_2 надавав під час укладання кредитного договору ( а.с.16);

- договором купівлі продажу автомобіля з використанням банківського кредиту № 3110/1 від 31.10.2007 р. ( а.с.17-18);

- рахунком фактури № ме-0000559 від 24.10.2007 р., що свідчить про отримання ОСОБА_2 коштів на суму 229500,00 грн. ( а.с.19);

- повідомленням банку ОСОБА_2 від 06.11.2007 р. про можливість видати кредиту(20 -21);

- протоколом №289 від 01.11.2007 р. засідання кредитного комітету про надання кредиту ОСОБА_2 на суму 229500,00 грн. ( а.с.22);

- актом перевірки майна, що передається в заставу для забезпечення кредиту( а.с.23);

- копією технічного паспорта на автомобіль марки MISTSUBISHI, модель PAJERO 3.0 GLS 2007 року випуску, колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований Вінницьким МРЕВ УДАІ УМВС України у Вінницькій області 01.11.2007 р. на ім'я ОСОБА_2( а.с.24);

- нотаріально посвідченою заявою ОСОБА_5 про дачу згоди на отримання кредиту ( а.с.26);

- розрахунком доцільності і ризикованості операцій по кредитуванню фізичної особи ОСОБА_2 (27-30);

- кредитним договором №244/2007 від 06.11.2007 р. укладеним між ВФ АКБ «Східно-Європейський банк». Та ОСОБА_2, згідно якого банк надав позичальнику кредит на суму 229500,00 грн.( а.с.31-33);

- договором застави транспортного засобу марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS , заставодержателем якого є ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» (а.с.34-37);

- заявою на видачу готівки №198076 від 06.11.2007 р. з якої вбачається що ОСОБА_2 отримав гроші в сумі 229500,00 грн( а.с.40);

- повідомленням з Вінницького МРЕВ УДАІ у Вінницькій області з якого вбачається , що ОСОБА_2 належить транспортний засіб марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS д.н.з.НОМЕР_1 (а.с.43);

- зверненням банку «Східно-Європейський» подружжю ОСОБА_2 про вимогу негайного погашення платежів, що свідчить про їх ухилення від сплати ( а.с.44-46,49-51, 54-57);

- рішенням Липовецького райсуду Вінницької області від 01.04.2009 р. яким з ОСОБА_2 на користь ВФ АКБ «Східно-Європейський банк» стягнуто заборгваність в розмірі 286177,76 грн . ( а.с.64-65);

- відповіддю з Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, у якій зазначено що ПП «Амід Інвест» зареєстроване в управлінні як платник страхових внесків з 28.02.2006 р. Нарахувань на заробітну плату та сплату страхових внесків підприємство не проводило. Звітність не надавалась. (а.с.67);

- довідкою з Вінницької МДПІ у якій зазначено що відносноОСОБА_2 немає даних про джерела доходів фізичної особи, зареєстрованої під ідентифікаційним номером НОМЕР_3 що свідчить про фіктивність довідки про доходи ( а.с.69)

- висновком почеркознавчої експертизи з додатками №47-П від 16.02.2010 р., яка стверджує що підписи в рядку «заставодавець» в договорі застави транспортного засобу серії ВКВ №114385 та ВКВ №114386 від 06.11.2007 р. належать ОСОБА_2, відповіді що на довідці про доходи №02/11-07 від 02.11.2007 р. підпис виконано ОСОБА_2, нічим не спростовується і не підтверджується у звязку із простотою виконання досліджуваних підписів, малим обсягом досліджуваного матеріалу та недостатньою кількістю ознак для категоричного висновку. Висновок щодо того що підпис на зворотній сторінці другої сторінки в рядку: «Оригінал примірника отриманий( ОСОБА_2)» та в рядку : «Позичальник Код НОМЕР_4 ОСОБА_2» в кредитному договорі № 244/2007 від 06.11.2007 р. і підпис в рядку : «Позичальник ОСОБА_2» в додатку до кредитного договору від 06.11.2007 р. , ймовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою, а також питання «ким , виконаний підпис в рядку Позичальник» на лицьовій стороні першої сторінки в кредитному договорі № 244/2007 від 06.11.2007 р. спростовується показаннями самого підсудного в судовому засіданні, в яких він ствердно дав відповідь що самостійно підписав кредитний договір, а також висновок спростовується рішенням Липовецького районного суду Вінницької області, яке набуло законної сили та згідно якого видано виконавчий лист та проведені виконавчі дії. ( а.с.165-171).

Також вина підсудного підтверджується його показами в якості підозрюваного від 02.12.2009р, згідно яким останній зазначає, що «… в жовтні 2007р. я вирішив придбати автомобіль марки MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS… Після цього я надав до банківської установи рахунок-фактуру, копію паспорта, ідентифікаційний код, написав заяву про бажання отримати кредит…, належним чином завірену копію своєї трудової книжки та довідку про заробітну плату від 02.11.2007р….Розмір заробітної плати в довідці значно завищений, і не відповідає дійсності. В графі «Директор ОСОБА_2 « стоїть дійсно мій підпис, і я його ставив особисто. Підробив довідку для того, щоб подати її до банківської установи щоб отримати в подальшому кредит. Завищив заробітну плату щоб показати свою платоспроможність… З моменту отримання кредиту я лише здійснював обов»язкові платежі при оформленні та отриманні кредиту. … Даний автомобіль MISTSUBISHI PAJERO 3.0 GLS я віддав ОСОБА_8, так як саме він домовлявся про одержання кредиту. В ВФ «Східно-Європейський банк»… У мене з самого початку не було можлтвості проплачувати такий кредит, так як моїх реальних доходів не вистачило б для погашення кредиту ( а.с112) та аналогічними показами в якості обвинуваченого ( а.с.121).

Дані покази давались ним уповноваженим на те особам, в установленому законом порядку і належним чином процесуально оформлені. Вони не суперечать зазначеним вище матеріалам справи і знайшли своє підтвердження в ході судового слідства. Також вони спростовують покази підсудного, дані ним під час судового слідства.

Крім того вина підсудного також підтверджується попередніми вироками суду, якими ОСОБА_2 було засуджено за аналогічні злочини ( а.с.70-78,104-105).

В судовому засіданні також не знайшов свого підтвердження факт застосування до ОСОБА_2 під час досудового слідства незаконних методів фізичного та психічного впливу працівниками міліції.

Зокрема, сам підсудний ОСОБА_2 зазначив, що ним не писалось ніяких скарг прокурору на неправомірні дії працівників міліції, він не звертався в лікарню, з приводу спричинення йому будь-яких тілесних пошкоджень, хто саме здійснював на нього фізичний та психічний примус - він зазначити не міг. В матеріалах справи відсутні будь-які клопотання, заяви чи зауваження останнього на дії працівників міліції з приводу якогось фізичного чи психічного впливу на нього. Крім того дана обставина спростовується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с.274 -275).

Таким чином суд оцінює покази підсудного ОСОБА_2, як спосіб захисту та намагання уникнути відповідальності.

За викладених обставин, дії ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ст. 190 ч.4 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало шкоди потерпілому в особливо великих розмірах; - за ст.358 ч.3 КК України, як використання завідомо підробленого документу; - за ст.366 ч.2 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдимих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Підсудний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, є особою, схильною до скоєння злочинів, вину не визнав, не розкаявся, шкоду, спричинену злочином, не відшкодував, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обставинами, які помякшують покарання підсудного є знаходження на утриманні неповнолітньої дитини та позитивна характеристика за місцем проживання.

Обставиною, яка обтяжує покарання підсудного- є рецедив здочину.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання підсудного, а також те, що підсудний ОСОБА_2 раніше неодноразово судимий, на шлях виправлення не став та вчинив нові умисні корисливі злочини, що утворює підставу для висновку суду про те, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе лише за умови його ізоляції від суспільства.

Суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 751,20 грн. ( а.с. 164).

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, ст. 65 КК України, суд

з а с у д и в :

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366 ч.2 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі з позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах з будякою формою власності строком на три роки.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч.3 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.4 КК України та призначити йому покарання у вигляді шести років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Згідно ст. 70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді шести роківпозбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та з позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах з буд якою формою власності строком на три роки.

Згідно ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання та покарання за вироком Ленінського районного суду від 13.11.2008р. , остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, з позбавлення права обіймати керівні посади на підприємствах з буд якою формою власності строком на три роки та сплатою штрафу в розмірі 1190 ( одна тисяча сто дев»яносто ) грн.

Вирок в частині покарання - сплати штрафу виконувати самостійно.

Строк відбуття покарання рахувати з моменту затримання з 18 грудня 2009 року.

В строк відбуття покарання зарахувати строк перебування ОСОБА_2 під вартою з 18 грудня 2009 року. по 12 серпня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Вінницькій області витрати за проведення почеркознавчої експертизи в розмірі 751(сімсот пятдесят одна)грн.,20 коп.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній - «взяття під варту».

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя: