Вирок
від 27.12.2023 по справі 754/11368/21
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 1-кп/754/473/23

Справа№754/11368/21

В И Р О К

Іменем України

27 грудня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі :

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду об`єднане кримінальне провадження №42016101030000056 від 23.08.2016 та №42023102030000208 від 06.09.2023 стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з повною вищою освітою, пенсіонер, розлучений, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3, 197-1 ч. 3 КК України,

сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,

захисники: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и в :

І. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлено ОСОБА_3 і визнане судом недоведеним.

ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що приблизно з 1993 року по 1996 рік, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, діючи всупереч вимог ст.ст 116-126 Земельного кодексу України, відповідно до вимог яких право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, самовільно збудував на земельній ділянці площею 0,0841 га, код ділянки 12:055:0013 розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , нежитловий будинок та гараж, якими у подальшому розпоряджався та використовував у власних цілях.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, з проханням виготовити для нього документ, який надавав би йому право здійснити державну реєстрацію земельної ділянки (код ділянки 62:055:0013), площею 0,0841 га, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та розташована за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві, у відповідних державних органах. Отримавши згоду від невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, на виготовлення завідомо неправдивого документу, який надає право на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених обставинах, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, свої анкетні дані та відомості про земельну ділянку на яку необхідно виготовити документи.

Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених обставинах, на підставі наданої ОСОБА_3 інформації, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, який видається установою, а саме витяг із рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004, який надає право здійснити державну реєстрацію об`єкту нерухомості в органах державної влади. У вказаному документі, невстановленою особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, були зазначені неправдиві відомості про те, що Київська міська рада затвердила громадянину ОСОБА_3 проект землеустрою та передала у власність земельну ділянку площею 0,0841 га, кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 , яка в дійсності зазначене рішення не приймала. Після чого, невстановлена досудовим розслідування особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, виготовила підпис у вказаному завідомо підробленому документів від імені Київського міського голови ОСОБА_8 та завірила його підробленим відтиском гербової печатки «Київська міська рада» надавши йому статус офіційного документу. Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, передала зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_3 .

У подальшому, 25.01.2016 об 11:39 год., державний реєстратор Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 , на підставі наданого невстановленою особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, завідомо підробленого витягу із рішення №419-5/1829 від 15.07.2004 Київської міської ради 7 сесії 14 скликання, зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на нежитловий будинок, загальною площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866660580364).

Разом з тим, ОСОБА_3 , з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, оскільки право власності на земельну ділянку площею 0,0841 га кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 фактично до ОСОБА_3 не перейшло.

Крім того, ОСОБА_3 маючи умисел на пособництво у підроблені офіційного документу, який видається установою і який надає права на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, з проханням виготовити для нього документ, який надавав би йому право здійснити державну реєстрацію земельної ділянки (код ділянки 62:055:0013), площею 0,0841 га, яка належить територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради та розташована за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві у відповідних державних органах. Отримавши згоду від невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, на виготовлення завідомо неправдивого документу, який надає право на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених обставинах, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, свої анкетні дані та відомості про земельну ділянку на яку необхідно виготовити документи.

Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених обставинах, на підставі наданої ОСОБА_3 інформації, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, який видається установою, а саме витяг із рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004, який надає право здійснити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку в органах державної влади. У вказаному документі, невстановленою особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, були зазначені неправдиві відомості про те, що Київська міська рада затвердила громадянину ОСОБА_3 проект землеустрою та передала у власність земельну ділянку площею 0,0841 га, кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 , яка в дійсності зазначене рішення не приймала. Після чого, невстановлена досудовим розслідування особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, виготовила підпис у вказаному завідомо підробленому документі від імені Київського міського голови ОСОБА_8 та завірила його підробленим відтиском гербової печатки «Київська міська рада», надавши йому статус офіційного документу. Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, передала зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_3 .

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується:

- у незакінченому замаху на заволодіння чужим майном, шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України;

- у пособництві у підробленні офіційного документа, який видається установою і який надає права, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України.

Під час судового провадження даного кримінального провадження прокурор ОСОБА_4 ініціював питання про зміну пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 , однак останньому було відмовлено в погодженні обвинувального акту із зміненим обвинуваченням та усунуто від участі в судовому розгляді, та відповідно доручено підтримання державного обвинувачення іншому прокурору (Т.№4 а.п.172).

Після заміни прокурора, під час судового розгляду, прокурор ОСОБА_5 прийшов до висновку необхідність висунення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового обвинувачення, в порядку ст. 339 КПК України (Т.№ а.п. 184-188).

За клопотанням прокурора судове засідання відкладалось з метою надання йому часу для підготовки, погодження та висунення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового обвинувачення.

29.09.2023 ОСОБА_3 було пред`явлено додаткове обвинувачення у самовільному будівництві будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, зазначеній у частині першій цієї статті, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 3 КК України, де формулювання обвинувачення викладено наступним чином.

Приблизно у 1996 році, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, при не встановлених слідством обставинах у ОСОБА_3 , виник умисел на самовільне будівництво будівель, на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді м. Києва.

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ст. 78 ч. 2 Земельного кодексу України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Статтею 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади - на землі державної власності.

Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Положенням абзацу 2 частини 2 статті 373 Цивільного кодексу України регламентовано, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до частин 1, 3 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Статтями 27-34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» врегульовано порядок здійснення будівництва, який передбачає обов`язкову наявність сформованої земельної ділянки з кадастровим номером, отримання містобудівних умов та обмежень, виготовлення будівельного паспорта, надання повідомлення про початок підготовчих та в подальшому будівельних робіт, тощо.

З приписів частини 4 статті 373 Цивільного кодексу України вбачається, що тільки власник земельної ділянки має право використовувати її на власний розсуд відповідно до її цільового призначення.

За правилами частин 1,3 статті 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Разом з цим, ОСОБА_3 , достовірно знаючи та розуміючи, що ним буде вчинено неправомірні дії, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання, чітко визначив межі самовільно зайнятої земельної ділянки, а саме площею 0,0903 га, код ділянки 62:055:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді м. Києва та без отримання будь-яких дозвільних документів на проведення будівельних робіт, завіз будівельні матеріали на земельну ділянку з метою самовільного будівництва капітальних споруд на ній.

В подальшому, починаючи приблизно з 1996 року, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_3 , всупереч вищевказаним вимогам Конституції України, Земельного кодексу України, а також інших нормативно - правових актів, які регулюють земельні правовідносини, за відсутності правоустановчих документів на право користування земельною ділянкою та без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, умисно, розпочав самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0903 га, код ділянки 62:055:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , а саме громадського будинку під літ. «А», гаражу під літ. «Б», альтанок під літ. «В, В1), огорожі, №1, воріт №2, хвіртки №3, насосної станції №4, а всього загальною площею 198.7 кв.м.

Після чого, не пізніше 17.11.2015, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво нежитлового будинку на самовільно зайнятій земельній ділянці, переслідуючи мету узаконення самовільно збудованого нежитлового будинку, ОСОБА_3 , будучи достовірно обізнаним про правила та порядок здійснення будівництва, який передбачений законодавством, замовив у ТОВ «ЮНІ ПАК» виготовлення технічного паспорту на громадській будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який виготовлено суб`єктом господарювання - 17.11.2015, чим надав об`єкту статусу капітальної споруди.

Згідно акту обстеження земельної ділянки №19-0227-03 від 28.03.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) земельна ділянка площею 0,0900 га, код ділянки 62:055:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , обліковується як землі житлової та громадської забудови. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, на ній розташовано двоповерхову нежитлову будівлю, гараж, альтанки, зелені насадження (дерева, кущі). За результатами обстеження встановлено порушення ст. 126 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів).

Відповідно до висновку експерта, за результатами проведення судової оціночно - земельної експертизи від 08.05.2019, орієнтир ринкової вартості земельної ділянки площею 0,0900 га, код ділянки 62:055:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 25.01.2016 міг складати 1 556 330 грн.

ІІ. Позиція обвинуваченого.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України не визнав та суду показав, що ніяких документів він не підробляв, не використовував та не мав наміру заволодівати земельною ділянкою. Зазначив, що рішення того чи іншого органу, не є правовстановлюючим документом, оскільки, якщо реєструється право в державному реєстрі речових прав, то в реєстрі є виключний перелік документів, які необхідні для реєстрації речових прав, майнових прав або права власності, тобто на земельну ділянку, повинен бути наданий документ, який посвідчує право на земельну ділянку, а саме витяг з державного реєстру речових прав або договір оренди земельної ділянки, або державний акт на право власності на землю чи державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, тому рішення Київської міської ради це лише передумови для отримання такого документу, та це не є правовстановлюючий документ. Вказав, що даного документу, а саме рішення Київської міської ради він ніколи не бачив, до тих пір, поки прокурор ОСОБА_10 , не викликав його на допит по цій справі в 2017 році. Пояснив, що не розуміє, як державний реєстратор, могла використати документ, який взагалі не являється правовстановлюючим документом.

Також, зазначив, що будівля по АДРЕСА_2 ніколи не перебувала у комунальній власності. Картку Заяви про державну реєстрації прав та їх обтяжень, яка прийнята 25.01.2016 він не заповнював й не підписував, підпис у ній не його, до реєстратора він не ходив, документи особисто не подавав.

Крім того, вказав, що рішенням КМР №419-5/1829 від 15.07.2004, земельна ділянка площею 0,0841 га, на АДРЕСА_2 для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд, у власність йому не відводилась.

Зазначив, що у нього не було ніяких намірів на оформлення права на земельну ділянку, тому він вважає, безпідставними звинувачення стосовно нього.

Крім того, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 3 КК України не визнав та суду показав, він на даний час ніде не працюю. З 1990 по 1994 роки він був депутатом Ватутінської районної ради м. Києва, з 1994 по 2006 роки був депутатом Київської міської ради (3х скликань), з 2006 по 2010 роки - депутат Деснянської районної ради. За часи депутатства у Київській міській раді, загалом був головою постійної комісії з питань містобудування та землекористування. У той час також був радником Київського міського голови з питань містобудування та землекористування. У 2003 році у органах державної влади шляхом перетворення ним було зареєстровано ОСН КМ «Биківня». Десь у 90-х роках, з моменту зведення будівлі по пр. Броварському, 67-Г в м. Києві, ОСН почало розташовуватися у зазначеній будівлі. Приблизно у 1990 році він прийняв рішення на місці напівзруйнованій будівлі збудувати приміщення для ОСН КМ «Биківня». Будівництво велося за власні кошти, силами друзів, знайомих. Будівництво приміщення було повністю закінчено у 2000 році, але вже з 1997 року розташовувались у зазначеному приміщенні, паралельно здійснювалися будівельні роботи.

Підсумовуючи показав, що саме дії свідка ОСОБА_11 , замість нього займав посаду керівника ОСН «Биківня», призвели до його кримінального переслідування.

Просить суд виправдати його за всіма статтями висунутого обвинувачення.

ІІІ. Досліджені судом докази.

1)свідок ОСОБА_12 , суду показала, що вона з 2010 року, винаймала приміщення для здійснення приватної нотаріальної діяльності. Договір був укладений з органом самоорганізації населення, керівником якого був ОСОБА_3 . Також, зазначила, що ОСОБА_3 звертався до неї для вчинення певних нотаріальних дій. Вказала, що ОСОБА_3 одного разу звернувся до неї, щоб вона посвідчила договір дарування нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 . Перед тим, як посвідчити договір, стороні було надано консультацію з приводу документів, які потрібно надати, в які служби звернутись, та які податки сплатити. Після посвідчення нею договору дарування, у тому ж році, було звернення прокурора ОСОБА_13 та була виїмка щодо даного договору;

2)свідок ОСОБА_14 , суду показав, що з ОСОБА_3 він познайомився в середині 90-х років. На той час, він працював на посаді головного інженера в одному із підприємств які входили до структури «Київміськбуд». Так як в них були проблеми з роботою та державними замовленнями, вони шукали роботу з приватними особами, та у зв`язку з чим, вони звернулись до ОСОБА_3 , як до приватної особи, який запропонував побудувати в селищі Биківня будинок. Вони дану роботу виконали. Фінансування даного будівництва здійснювалось безпосередньо ОСОБА_3 ;

3)свідок ОСОБА_15 суду показала, що ОСОБА_3 він знає з 2009 року, оскільки він з ним працював в ОСН «Биківня» до 2016 року. Працював він на посаді бухгалтера. Під час спільної роботи ОСОБА_3 уповноважував його діяти від його імені, про що були відповідні довіреності. Зазначив, що він вирішував тільки комунальні питання;

4)свідок ОСОБА_11 суду показав, що він з ОСОБА_3 сусіди. В 2015 році, він змістив його з посади керівника ОСН «Биківня», та люди вибрали його на посаду керівника. Приблизно в 2015 році, він звернувся до ОСОБА_3 з проханням звільнити приміщення колишнього ОСН «Биківня» по пр. Броварському в м. Києві. Зазначив, що двері в даному приміщенні були на замку та вони не хотіли їх ламати, про що вони склали акт. Згодом, він звертався до ОСОБА_3 за допомогою, коли вони облаштовували оселю, та він їм допоміг. Зазначив, що вважає, що ОСОБА_3 перебуває в статусі обвинуваченого, у зв`язку з тим, що вони, а саме громада ОСОБА_16 та він, рахують, що приміщення колишнього ОСН «Биківня», яке розташоване за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві, побудоване за рахунок коштів громади у зв`язку з чим, вони претендують на нього;

5)свідок ОСОБА_9 , суду показала, що станом на 25.01.2016 вона обіймала посаду державного реєстратора Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві. Працювала вона там з 08.10.2015 по 07.06.2016. В її обов`язки входила реєстрація нерухомості. Зазначила, що реєстрація за фізичною особою відбувалась так: приходить людина подавати документи особисто або людина за дорученням, сідає до реєстратора, реєстратор приймає документи та приймає рішення про реєстрацію нерухомого майна або відмову в реєстрації. Особу людини, яка прийшла подавати документи особисто встановлює реєстратор. Якщо приходить людина за дорученням, вона дає доручення та реєстратор його перевіряє. Можливі такі випадки, коли один реєстратор приймає документи, а інший їх опрацьовує;

6)свідок ОСОБА_17 , суду показала, що її допит слідчим відбувався з приводу надання інформації щодо розробки та виготовлення технічної документації земельної ділянки, яка виділялась громадянину ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_2 . Документація розроблялась саме нею як ФОП. Дана документація розроблялась безпосередньо на замовлення по нотаріальній довіреності на громадянина Заброцького, який надавав документи стосовно майна розташованого на земельній ділянці, на підставі яких, нею була розроблена документація та укладений договір на розробку цієї документації, яка була передана представнику замовника, щодо подальшого погодження з територіальним органом, згідно земельного законодавства;

7)свідок ОСОБА_18 , суду показав, що під час допиту у слідчого його запитували про приміщення, яке знаходиться у ОСОБА_16 , та яке ОСОБА_3 запропонував йому за борги. У 2008 році, він позичив ОСОБА_3 певну суму грошей. Більшу частину боргу, він віддав. Згодом, зателефонував йому ОСОБА_3 , та запропонував йому віддати приміщення в рахунок погашення боргу, який залишився. Однак, він сказав, що воно йому не потрібне, а потрібні гроші, але все ж таки погодився на його пропозицію. Через певний проміжок часу, ОСОБА_3 , йому повідомив, що він знайшов покупця, та віддасть йому все таки гроші. Ще через певний проміжок часу, ОСОБА_3 , знову запропонував йому це приміщення в рахунок погашення боргу, оскільки з тим покупцем, якого він знайшов, щось не вийшло із-за якихось проблем з документами. Згодом, він підписав документи, та це приміщення знову переоформилось на ОСОБА_3 , та він більше не мав до нього ніякого відношення;

8)свідок ОСОБА_19 , суду показала, що 25.01.2016, вона працюючи на посаді державного реєстратора ГУ ТУ МЮУ, приймала документи на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 від ОСОБА_3 ;

9)свідок ОСОБА_20 , суду показала, що знайома з ОСОБА_3 з 1973 року. По суті самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці їй нічого невідомо;

10)свідок ОСОБА_21 , суду показала, що знайома з ОСОБА_3 приблизно 40 років. По суті самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці їй нічого невідомо;

11)свідок ОСОБА_22 , суду показав, що знайомий з ОСОБА_3 , оскільки останній надав йому матеріальну допомогу, а саме гроші на лікування сина. По суті самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці ї йому нічого невідомо;

12)рапорт від 23.08.2016 прокурора Київської міської прокуратури №3 ОСОБА_23 про те, що за результатами звернення керівника органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Биківня» ОСОБА_11 , щодо протиправних дій колишнього керівника органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Биківня» ОСОБА_3 , просить дозволу на внесення відомостей щодо виявленого кримінального правопорушення до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України (Т.№1 а.п.70);

13)заява керівника органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Биківня» ОСОБА_24 про скоєння злочину від 11.08.2016, згідно якої ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді керівника органу самоорганізації населення «Комітет мікрорайону «Биківня», зловживаючи службовим становищем шляхом службового підроблення, 25.01.2016, незаконно приватизував приміщення органу самоорганізації населення мікрорайону Биківня за адресою: Броварський проспект, 67-Г, що до того часу перебувало у комунальній власності: витяг з Держаного реєстру містить посилання на рішення КМР від 15.07.2004, на якому дане питання не розглядалося; згода громади мікрорайону Биківня на приватизацію приміщення ОСН відсутня. На даний час ОСОБА_3 ігноруючи численні звернення, не передає майно, печатку та документацію новому керівництву ОСН, чим значно ускладнює його функціонування. Спираючись на численні звернення мешканців мікрорайону Биківня Деснянського району та з метою захисту своїх прав та законних інтересів, просить, вжити заходів щодо порушення вимог містобудівного та земельного законодавства (Т.№1 а.п. 71);

14)інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №61346074 від 14.06.2016, згідно якої, 27.01.2016 о 10:02:16 год., державний реєстратор Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 , на підставі рішення №419-5/1829 від 15.07.2004, зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на нежитловий будинок, загальною площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866660580364) (Т.№1 а.п. 72-73);

15)інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №78960794 від 26.01.2017, згідно якої, 27.01.2016 о 10:02:16 год., державний реєстратор Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 , на підставі рішення №419-5/1829 від 15.07.2004, зареєструвала за ОСОБА_3 право власності на нежитловий будинок, загальною площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866660580364) (Т.№1 а.п. 75-76);

16)лист першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_25 від 03.02.2017, з додатком у табличному виді, згідно якого земельна ділянка з обліковим кодом 62:055:0013 на підставі матеріалів по встановленню зовнішніх меж землекористувань в міському земельному кадастрі обліковується як землі житлової та громадської забудови. Рішення про передачу у власність чи користування будь-якій фізичній чи юридичній особі вказаної земельної ділянки за поданням Департаменту земельних ресурсів Київська міська рада не приймала. Інформація про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяжень відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України та права власності відповідно до ст. 125 цього Кодексу по вказаній земельній ділянці в Департаменті земельних ресурсів відсутня (Т.№1 а.п. 79, 80);

17)пакет документів: клопотання про тимчасовий доступ від 22.02.2017; ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 27.02.2017 (ЄУНСС: 754/2472/17); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 24.03.2017, з додатком до нього у виді опису речей і документів, які були вилучені, згідно якого прокурор Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва ОСОБА_13 у приміщенні (відділі) архіву державної реєстрації Управління державної реєстрації ГТУЮ в м. Києві, розташованому за адресою: пр. Науки, 24, к. 2, каб. 1 в м. Києві, ознайомився зі справою №1535631 з реєстрації права власності на будівлю АДРЕСА_2 . Згідно опису речей і документів було вилучено справа №15353631 на 15 арк., прошита та пронумерована згідно з оригіналом (Т.№1 а.п. 81-84, 85-86, 87-89);

18)справа №15353631, згідно якої державний реєстратор Управління державної реєстрації головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_9 , 27.01.2016, на підставі рішення №419-5/1829 від 15.07.2004 Київської міської ради 7 сесії 24 скликання (в обвинувальному акті вказано рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004), провела державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на нежитловий будинок, загальною площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 (Т.№1 а.п. 90-105);

19)інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №87221974 від 16.05.2017, згідно якої, 14.03.2017, право власності на нежитловий будинок, загальною площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 866660580364) за ОСОБА_3 припинено, та право власності зареєстровано за ОСОБА_18 (Т.№1 а.п. 107-110);

20)лист першого заступника директора Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_26 від 17.05.2017, згідно якого об`єкт нерухомості на АДРЕСА_2 , не належав та не належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на громадський будинок за даною адресою, загальною площею 198,7 кв. м, зареєстровано за ОСОБА_18 (Т.№1 а.п. 112);

21)лист першого заступника директора Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) ОСОБА_25 від 22.05.2017, згідно якого в міському земельному кадастрі зареєстроване рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829. Будь-якій юридичній чи фізичній особі земельна ділянка на АДРЕСА_2 цим рішенням не передавалась у власність чи користування. Земельна ділянка за вказаною адресою в міському земельному кадастрі не обліковується (Т.№1 а.п. 114);

22)рішення Київської міської ради 7 сесії 24 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004 (в обвинувальному акті вказано рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004) про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею, згідно якого відомостей про відведення земельної ділянки площею 0,0841 га за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві не виявлено (Т.№1 а.п. 116-162);

23)пакет документів: клопотання про тимчасовий доступ від 02.06.2017; ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 09.06.2017 (ЄУНСС: 754/7303/17); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 27.06.2017, з додатком до нього у виді опису речей і документів, згідно якого прокурор Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва ОСОБА_13 у приміщенні ПНКМНО ОСОБА_27 , розташованому за адресою: АДРЕСА_3 , ознайомився зі справою нотаріуса з посвідчення договору купівлі-продажу №95 ВІД 29.05.2017.

Згідно опису речей і документів, було вилучено справу нотаріуса, в якій знаходився наступний пакет документів: 1) договір купівлі-продажу від 29.05.2017 №95, посвідчений ПНКМНО ОСОБА_27 , згідно якого ОСОБА_18 продав та передав у власність ОСОБА_28 нежитлову будівлю з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, а ОСОБА_28 купила та прийняла у власність нежитлову будівлю з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, і сплатила за неї обговорену цим договором грошову суму, а саме 505 106,00 грн. (Т.№1 а.п. 179-180);2) копія паспорта ОСОБА_18 (Т.№1 а.п.180-182); 3) копія ІН ОСОБА_18 (Т.№1 а.п. 183); 4)заява ОСОБА_28 від 29.05.2017 (Т.№1 а.п. 184); 5)копія паспорта ОСОБА_28 (Т.№1 а.п. 185); 6) копія ІН ОСОБА_28 (Т.№1 а.п. 186); 7) заява ОСОБА_18 від 29.05.2017 (Т.№1 а.п. 187); 8) витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого право власності на об`єкт нерухомості на АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_18 від 14.03.2017 (Т.№1 а.п. 188); 9) договір дарування нежитлової будівлі від 14.03.2017 №147, посвідчений ПНКМНО ОСОБА_12 , згідно якого ОСОБА_3 , обізнаний про безоплатність цього правочину, без будь-якого примусу, насильства або якихось погроз подарував, а ОСОБА_18 , прийняв у дар нежитлову будівлю №67-Г з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться по пр. Броварський, в м. Києві (Т.№1 а.п. 189, Т.№2 а.п. 110, 111); 10) звіт в стислій формі №VV 170523-001 про оцінку майна від 23.05.2017 з додатками (Т.№1 а.п. 190-214);

24)повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей (на запит органу державної влади) від 01.08.2017 (Т.№1 а.п. 226-232);

25)лист заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 29.06.2017, згідно якого департамент не видавав та не реєстрував документів дозвільного та декларативного характеру, які б надавали право на виконання підготовчих та будівельних робіт, а також документів, що свідчать про прийняття в експлуатацію об`єкта будівництва за адресою: пр. Броварський, 67-Г та 69 в м. Києві (Т.№1 а.п. 234);

26)протокол допиту свідка ОСОБА_3 від 20.06.2017 з додатками до нього у виді реєстру та копій документів з закупівлі матеріалів для будівництва (Т.№1 а.п. 235-241, 242-250, Т.№2 а.п. 1-97);

27)пакет документів: клопотання про тимчасовий доступ від 23.05.2017; ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2017 (ЄУНСС: 754/6684/17); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 07.06.2017, з додатком до нього у виді опису речей і документів, які були вилучені, згідно якого прокурор Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва ОСОБА_13 у приміщенні ПНКМНО ОСОБА_12 , розташованому за адресою: АДРЕСА_4 , ознайомився з наявними документами справи нотаріуса з посвідчення договору дарування нежитлової будівлі №147 від 14.03.2017.

Згідно опису речей і документів було вилучено: 1) копія реєстру для реєстрації нотаріальних дій №147; 2) витяг з ФДМУ реєстру оцінок; 3) копія договору дарування нежитлової будівлі №147 від 14.03.2017, 4) копія технічного паспорту від 17.11.2015 ТОВ «ЮНІ ПАК»; 5) копія ІД №54645039 від 05.03.2016; 6) копія паспорта та ІПН ОСОБА_3 ; 7) копія паспорта та ІПН ОСОБА_18 ; 8) заява дарувальника ОСОБА_3 від 14.03.2017, 9) витяг №51697511 від 14.03.2017; 10) копія ІД №82313312 від 14.03.2017, 11)ІД №82312658 від 14.03.2017, 12) ІД №82312111 від 14.03.2017; 13) витяг з Державного земельного кадастру НВ-8000480702017 від 02.03.2017; 14) звіт про оцінку майна №Н20170220-001 від 20.02.2017 громадського будинку, загальною площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 №Н20170220-001 від 20.02.2017 з додатками (Т.№2 а.п. 98-103, 104-106, 107-109, 110-148);

28)копія технічного паспорту на громадський будинок, загальною площею 198,7 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_2 від 17.11.2015(Т.№2 а.п. 149-153);

29)висновок експерта №17-3/268 від 22.04.2019, з якого вбачається, що рукописний запис « ОСОБА_3 » та підпис від імені ОСОБА_3 у графі «ДАРУВАЛЬНИК:» договору дарування нежитлової будівлі від 14.03.2017, зареєстрованого в реєстрі за №147 - виконані ОСОБА_3 , зразки почерку та підписів якого надані для порівняння. Рукописний запис « ОСОБА_3 » та підпис від імені ОСОБА_3 у графі «ДАРУВАЛЬНИК:» договору дарування нежитлової будівлі від 14.03.2011 із серійним номером НВІ 030154, зареєстрованого в реєстрі за №147 - виконані ОСОБА_3 , зразки почерку та підписів якого надані для порівняння. Рукописний запис « ОСОБА_3 » та підпис від імені ОСОБА_3 у графі| «Підпис:» заяви від 14.03.2017 на ім`я приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 - виконані ОСОБА_3 , зразки почерку та підписів якого надані для порівняння. Рукописний текст та підпис у графі «Підпис заявника» у заяві про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (місце знаходження об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_2 ) - виконані, ймовірно, не ОСОБА_3 , зразки почерку та підписів якого були надані для порівняння, а іншою особою (Т.№2 а.п. 187-199);

30)пакет документів: клопотання про тимчасовий доступ від 23.05.2017; ухвала слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.05.2017 (ЄУНСС: 754/6685/17); протокол тимчасового доступу до речей і документів від 08.06.2017, з додатком до нього у виді опису речей і документів, які були вилучені в порядку ст. 165 КПК України, згідно якого прокурор Київської місцевої прокуратури №3 міста Києва ОСОБА_13 у приміщенні архівного відділу РС ГТУЮ в м. Києві, розташованому за адресою: пр. Науки, 24, к. 2, каб. 1 в м. Києві, ознайомився зі справою №1535631 з реєстраційною справою.

Згідно опису речей і документів, які були вилучені наступні документи: 1) картка прийому заяви від 25.01.2016 №27919795; 2) заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, квитанція №ПН376858 від 22.01.2016; 3) квитанція №ПН376855 від 22.01.2016; 4) копія паспорту та ІПН ОСОБА_3 ; 5) витяг з рішення КМР від 15.07.2004 №419-5/1829, 6) пошук заяв у базі даних про реєстрацію заяв та запитів; 7) інформація з реєстру №52120206 від 27.01.2016; 8) інформація з реєстру №52120316 від 27.01.2016; 9) рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №2794901 від 27.01.2016 (Т.№2 а.п. 200-203, 204 -205-207, 208 -222);

31)висновок експерта №8-4/5 від 11.01.2019, з якого вбачається, що зображення відбитку гербової печатки «КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА Україна» у графі «Київський міський голова» на другій сторінці витягу із рішення Київської міської ради №419-5/1829 від 15.07.2004 нанесене струменевим способом друку за допомогою друкуючого пристрою (Т.№2 а.п. 229-233);

32)рапорт прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 від 22.06.2021, згідно якого під час розгляду матеріалів кримінального провадження №4201610103000056 від 23.08.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 4 КК України, встановлено, що невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених обставинах, на підставі наданої ОСОБА_3 інформації, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, який видається установою, а саме витяг із рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004, який надає право здійснити державну реєстрацію об`єкту нерухомості в органах державної влади. У вказаному документі, невстановленою особою, були зазначені неправдиві відомості про те, що Київська міська рада затвердила громадянину ОСОБА_3 проект землеустрою та передала у власність земельну ділянку площею 0,0841 га, кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 , яка в дійсності зазначене рішення не приймала. Після чого, невстановлена досудовим розслідування особа, розписалась у вказаному завідомо підробленому документі від імені Київського міського голови ОСОБА_8 та завірила його підробленим відтиском гербової печатки «Київська міська рада» надавши йому статус офіційного документу. Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, передала зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_3 . На підставі викладеного, а також того, що зібрано достатні дані, які можуть свідчити про вчинення невстановленими особами кримінального правопорушення, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, просить внести відомості щодо виявленого кримінального правопорушення до ЄРДР (Т.№3 а.п. 33-34);

33)протокол огляду від 28.03.2019, з додатками до нього у виді ілюстративних таблиць та флеш-носія, згідно якого огляд проводився за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:62:055:0013. За вище вказаною адресою знаходиться нежитловий будинок з відповідними господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який огороджений по всій ділянці парканом. Вхід на дану територію здійснюється через металеві ворота та фіртку. По праву сторону від вхідних дверей (знаходиться в правій стороні будівлі) присутня табличка з написом «Нотаріус ОСОБА_12 ». Під час огляду, головному спеціалісту Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради ОСОБА_29 , було надано дозвіл проводити фотографування «Nikon Coolpix інт. W = 11137163» для подальшого складання акту обстеження земельної ділянки за вказаною адресою. Під час огляду нічого виявлено та вилучено не було (Т.№3 а.п. 61-68);

34)акт обстеження земельної ділянки №19-0227-03 від 28.03.2019 з додатком до нього у виді план-схеми земельної ділянки, згідно якого на підставі листа СУ ГУ НП у м. Києві було обстежено земельну ділянку на АДРЕСА_2 , код ділянки 62:055:0013. Згідно даних міського земельного кадастру земельна ділянка на пр. 60-річчя Жовтня у Деснянському районі м. Києва, код ділянки 62:055:0013 обліковується як землі житлової та громадської забудови. Рішень Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів щодо передачі зазначеної земельної ділянки у власність (користування) не приймала. Згідно з даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29.05.2017 №20651958 житловий будинок загальною площею 207,7 кв.м. (житлова площа 119 кв.м) на АДРЕСА_2 перебуває у власності ОСОБА_28 (договір купівлі-продажу від 29.05.2017 №95). Відповідно до даних публічної кадастрової карти України в межах вказаної земельної ділянки зареєстровано земельну ділянку площею 0,0903га з кадастровим номером 8000000000:62:055:0013. В міському земельному кадастрі відсутня інформація про земельну ділянку площею 0,0903га з кадастровим номером 8000000000:62:055:0013 та документацію із землеустрою на підставі якої ділянка сформована та зареєстрована в Державному земельному кадастрі. Під час обстеження встановлено: земельна ділянка огороджена парканом. На земельній ділянці розташовано двоповерхову нежитлову будівлю, гараж, альтанки, зелені насадження (дерева, кущі). В частині нежитлової будівлі розміщено нотаріальну контору ОСОБА_12 . За результатами обстеження вбачається порушення ст. 126 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів) (Т.№3 а.п. 70-71);

35)висновок експерта №24/82 від 08.05.2019, згідно якого орієнтир ринкової вартості нерухомого майна - земельної ділянки загальною площею 0,0900 га, яка розташована за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві (стара назва пр. 60-річчя Жовтня), (кадастровий номер 8000000000:62:055:0013, код ділянки 62:055:0013), за умови, що дана земельна ділянка сформована та набула правовий статус і може бути відчужена на ринку нерухомості, станом на 25.01.2016, міг складати 1 556 330,00 грн. (Т.№3 а.п. 77-97);

36)рапорт прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_5 від 06.09.2023, з резолюцією керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_30 « ОСОБА_5 , внести відомості в ЄРДР, 06.09.2023», згідно якого останній доповів керівнику Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_31 , що ним підтримується публічне обвинувачення в кримінальному провадженні №42016101030000056 від 23.08.2016 стосовно ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 197-1 ч. 3, 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України. В ході підготовки до судових дебатів, вивчення матеріалів вищевказаного кримінального провадження в суді, отримано відомості про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 3 КК України, щодо якого останньому обвинувачення не висувалось. Зазначив, що органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що у невстановленому досудовим розслідуванні місці та час у нього виник злочинний умисел спрямований на заволодіння земельною ділянкою площею 0,0841 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради. Однак, в ході судового розгляду, на підставі досліджених доказів у їх сукупності, а саме письмових матеріалів досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, а також допитаними свідками в судовому засіданні встановлено, що дії ОСОБА_3 об`єктивно потребують кваліфікації за ст. 197-1 ч. 3 КК України, як самовільне будівництво будівель на самовільне зайнятій земельній ділянці. Так, під час судового розгляду встановлено, що приблизно у 1996 році більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, при не встановлених слідством обставинах у ОСОБА_3 виник умисел на самовільне будівництво капітальних споруд, а саме громадського будинку на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді м. Києва. В подальшому, реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , чітко визначив межі самовільно зайнятої земельної ділянки, а саме площею 0,0903 га, код ділянки 62:055:0013, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді м. Києва, без отримання будь яких дозвільних документів на проведення будівельних робіт, завіз будівельні матеріали на земельну ділянку з метою самовільного будівництва капітальних споруд на ній. Приблизно, починаючи із 1996 року, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, за відсутності правоустановчих документів на право користування земельною ділянкою та без реєстрації у встановленому законом порядку документів, які б давали право на виконання будівельних робіт, ОСОБА_3 , розпочав самовільне будівництво споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0903 га, код ділянки 62:055:0013, розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , а саме громадського будинку під літ. «А», гаражу під літ. «Б», альтанок під літ. «В,В1), огорожі, №1, воріт №2, хвіртки №3, насосної станції №4, всього

загальною площею 198.7 кв.м. В подальшому, точної дати під час досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 17.11.2015, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на самовільне будівництво нежитлового будинку на самовільно зайнятій земельній ділянці, переслідуючи мету узаконення самовільно збудованого нежитлового будинку, ОСОБА_3 , замовив у ТОВ «ЮНІ ПАК» виготовлення технічного паспорту на громадській будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , який

виготовлено суб`єктом господарювання - 17.11.2015, чим надав об`єкту статусу капітальної споруди. Згідно акту обстеження земельної ділянки №19-0227-03 від 28.03.2019, складеного Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) земельна ділянка площею 0,0900 га, код ділянки 62:055:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , обліковується як землі житлової та громадської забудови. Під час обстеження встановлено, що земельна ділянка огороджена парканом, на ній

розташовано двоповерхову нежитлову будівлю, гараж, альтанки, зелені

насадження (дерева, кущі). За результатами обстеження вбачається порушення

ст. 126 Земельного кодексу України (використання земельної ділянки без

правовстановлюючих документів). Згідно висновку експерти, за результатами проведення судової оціночно - земельної експертизи від 08.05.2019, орієнтир ринкової вартості

земельної ділянки площею 0,0900 га, код ділянки 62:055:0013, що розташована

за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 25.01.2016, міг

складати 1 556 330 грн. Таким чином, дії ОСОБА_3 об`єктивно потребують кваліфікації як самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці,

тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 3 КК України та подальшого звернення до суду з клопотанням про розгляд додаткового обвинувачення в одному провадженні з первісним обвинуваченим в порядку ст. 339 КПК України. Враховуючи вищезазначене, просить дозволу керівника на внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом самовільного будівництва будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці ОСОБА_3 , тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 3 КК України (Т.№5 а.п. 37-41).

ІV. Оцінка Суду.

Суд наголошує, що саме на стороні обвинувачення лежить тягар доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Стороною обвинувачення в підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3, 197-1 ч. 3 КК України, які йому інкримінуються, суду надано вищезазначені докази, які були, безпосередньо, дослідженні в судовому засіданні.

Сторона захисту в підтвердження невинуватості ОСОБА_3 зазначає наступне:

1) обвинувачений ОСОБА_3 , а ні будь-яка інша особа, яка б діяла за його дорученням або діяла самовільно, але від імені та в інтересах ОСОБА_3 , в дійсності ніколи не вчинили жодних дій, спрямованих на набуття та державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому відсутній склад й подія вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України, з посиланням на досліджені у судовому засіданні матеріали кримінального провадження;

2) за обставинами кримінального провадження сторона обвинувачення лише виявила факт підроблення офіційного документа, а те в який спосіб це було вчинено, де (місце), коли (час), ким (виконавець злочину), з якою метою (ціль), за яких обставин та головне, яка безпосередня участь у вчиненні цього злочину належить безпосередньо ОСОБА_32 - не встановлено, а тому відсутній склад кримінального правопорушення передбаченого ст.ст. 27 ч.5, 358 ч.3 КК України;

3) щодо додатково висунутого обвинувачення: станом на дату, вказану в обвинувальному акті - приблизно у 1996 році, кримінальної відповідальності за самовільне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці КК України не було передбачено і лише Законом від 11.01.2007. № 578-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки» Кримінальний кодекс України було доповнено ст. 197-1, що має назву «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво». Закон про кримінальну відповідальність зворотної сили не має, а тому відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч.3 КК України.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.

Зокрема в першу чергу суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання), визначеним частинами другою та четвертою статті 17 КПК, що передбачають:

«2. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом….

4. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи».

Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Таким чином, що стосується обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 190 КК України шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього.

Поряд з наведеним, відповідно до положень ст. 190 КК України, шахрайство - це заволодіння майном або набуття права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. Отже предметом шахрайства є як чуже майно, так і право на нього. З об`єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. При цьому обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов`язковості передачі йому майна чи права на нього. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно.

ВС зауважив, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи права на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Якщо ж обман або зловживання довірою були лише способом отримання доступу до майна, а вилучення майна відбувалося відкрито, то склад шахрайства відсутній, і такі дії потрібно кваліфікувати як грабіж.

Зловживання довірою - це використання винним відносин довіри, які є основою правовідносин або існують в особистих стосунках, вчинене з метою протиправного заволодіння чужим майном.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

При цьому суб`єктивна сторона шахрайства передбачає наявність прямого умислу.

Згідно обвинувального акта: «…Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння шляхом обману зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_3 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, з проханням виготовити для нього документ, який надавав би йому право здійснити державну реєстрацію земельної ділянки (код ділянки 62:055:0013), площею 0,0841 га, яка належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради та розташована за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві у відповідних державних органах. Отримавши згоду від невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929 на виготовлення завідомо неправдивого документу, який надає право на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених обставинах, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, свої анкетні дані та відомості про земельну ділянку на яку необхідно виготовити документи.

Після цього, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, у невстановлений досудовим розслідуванням час, при невстановлених обставинах, на підставі наданої ОСОБА_3 інформації, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, який видається установою, а саме витяг із рішення Київської міської ради 7 сесії 14 скликання №419-5/1829 від 15.07.2004, який надає право здійснити державну реєстрацію об`єкту нерухомості в органах державної влади. У вказаному документі, невстановленою особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929 були зазначені неправдиві відомості про те, що Київська міська рада затвердила громадянину ОСОБА_3 проект землеустрою та передала у власність земельну ділянку площею 0,0841 га, кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 , яка в дійсності зазначене рішення не приймала. Після чого, невстановлена досудовим розслідування особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929 виготовила підпис у вказаному завідомо підробленому документів від імені Київського міського голови ОСОБА_8 та завірила його підробленим відтиском гербової печатки «Київська міська рада» надавши йому статус офіційного документу. Після чого, невстановлена досудовим розслідуванням особа, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, передала зазначений завідомо підроблений документ ОСОБА_3 .

Отже, виходячи зі змісту обвинувального акта, вказаний епізод обвинувачення полягає у наступних діях:

1) звернення ОСОБА_33 до невстановленої особи з проханням виготовити для нього документ, який би надав би йому право здійснити державну реєстрацію земельної ділянки;

2) подання невстановленою особою до офіційного органу підробленого документу для реєстрації прав на земельну ділянку на користь ОСОБА_3 ;

3) вчинення 25.01.2016 державним реєстратором ОСОБА_9 державної реєстрації прав на об`єкт нерухомого майна;

4) вчинення невідомих дій та обставин, які перешкодили довести кримінальне правопорушення до кінця, внаслідок чого право власності на земельну ділянку не перейшло до ОСОБА_3

24.03.2017, в межах досудового розслідування даного кримінального провадження, прокурором ОСОБА_13 було здійснено тимчасовий доступ до речей та документів, які перебували у володінні Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в ході якого було виявлено та вилучено копію реєстраційної справи №15353631 щодо державної реєстрації прав та обтяжень на об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2 . В переліку документів вилученої реєстраційної справи міститься такий документ як «Витяг з рішення» Київської міської ради від 15.07.2004р. № 419-5/1829 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність», зі змісту якого вбачається, що вказаним рішенням КМР було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_33 земельної ділянки площею 0,0841 га кадастровий номер 8000000000:62:055:0114 на АДРЕСА_2 . За результатами перевірки оригінального примірника рішення Київської міської ради від 15.07.2004 №419-5/1829 із вказаним витягом було виявлено, що цей документ не відповідає змісту рішення КМР, відтак цей документ (витяг) містить недостовірні дані та є підробленим.

Таким чином, виявивши серед офіційних документів недостовірний документ про затвердження проекту землеустрою сторона обвинувачення дійшла висновку, що в такий спосіб ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на отримання прав на земельну ділянку.

Проте, згідно заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була подана 25.01.2016 від імені ОСОБА_3 до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, об`єктом нерухомого майна, відносно якого подана заява зазначено - «житловий будинок», адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , натомість, в полі вікна під типом об`єкта «земельна ділянка» відсутнє будь-яке позначення чи відмітка. Отже, дана заява стосується виключно реєстрації права власності на житловий будинок. До земельної ділянки дана заява не має ніякого відношення й відсутні будь-які підстави до висновків, що даною заявою могли бути набуті будь-які права на земельну ділянку.

Не вдаючись до аналізу хто ця невстановлена особа та з якою метою вона заповнила і підписала цю заяву від імені ОСОБА_3 , проте за будь-яких обставин сам факт подання державному реєстратору цієї заяви з доданими до неї документами призвів до конкретних юридично-визначених наслідків, а саме: державної реєстрації права власності на житловий будинок площею 198,7 кв.м. по АДРЕСА_2 .

Таким чином, зміст, форма, спосіб створення та використання цих документів слід розглядати лише в контексті наслідків, до яких вони призвели, зокрема в розумінні тих прав та обов`язків, які виникли внаслідок цієї державної реєстрації.

Порядок набуття права власності на земельні ділянки (або право користування, оренди) чітко врегульовано законодавством України та має чітку практику застосування. Зокрема, ст. 78 Земельного кодексу України визначено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Відповідно до ст. 125 ЗК України в імперативному порядку визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. До того ж, згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Крім того, виходячи з вимог земельного законодавства України (ст. 791 ЗК України), надання земельній ділянці статусу об`єкта цивільних прав (тобто, формування земельної ділянки) передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру (з присвоєнням кадастрового номеру та внесення на відомостей про неї на публічну кадастрову карту). Формування земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у виді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Порядок складання проектної документації, вимоги до змісту документації із землеустрою, її форми, обсягу, типу землевпорядної, графічної, геодезичної, містобудівної та іншої інформації, а також порядок погодження проекту щодо відведення земельних ділянок визначено спеціальним Законом України «Про землеустрій», Земельним Кодексом України та низкою відомчих нормативно-правових актів.

Отже, чинна процедура набуття прав на земельну ділянку передбачає не лише виготовлення певної документації із землеустрою (проекту щодо відведення земельної ділянки), але й вчинення цілої низки обов`язкових дій та процедур щодо формування земельної ділянки, присвоєння кадастрового номеру, визначення та винесення на місцевості (в натурі) меж земельної ділянки, внесення електронної інформації в систему Державного земельного кадастру тощо.

Відтак, навіть якщо у ОСОБА_3 існував умисел на набуття права власності на вказану земельну ділянку (як стверджує сторона обвинувачення), то для реалізації цього умислу як мінімум було потрібно спланувати та організувати виготовлення проекту із землеустрою, виконання топографічних та геодезичних робіт, присвоєння кадастрового номеру, внесення цих даних до офіційних баз даних тощо.

Однак:

1) документ, який нібито ОСОБА_3 попросив виготовити для заволодіння ним земельною ділянкою (заява про реєстрацію прав та обтяжень), в дійсності, не являється документом, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію прав на земельну ділянку;

2) жодної заяви про реєстрацію прав та обтяжень чи будь-якого іншого звернення щодо реєстрації прав на вказану земельну ділянку ні ОСОБА_3 , ні будь-якою іншою особою (по довіреності чи без довіреності) не подавалося, такої заяви не існує, а тому цього факту просто не існує;

3) 25.01.2016, державним реєстратором ОСОБА_9 , було проведено державну реєстрацію права власності на будівлю, вказані дії жодним чином не стосуються набуття чи припинення прав на земельну ділянку, що в чергове підтверджує, що ніякої спроби чи наміру з боку ОСОБА_3 на заволодіння вказаною земельною ділянкою не було. Аналогічно, жодного доручення чи технічного завдання на виготовлення проекту із землеустрою на той час ОСОБА_3 нікому не давав, цього факту теж не існує;

4) відсутність в обвинуваченні будь-яких конкретних обставин, які завадили або хоча б могли завадити ОСОБА_3 набути прав на земельну ділянку.

Через що дане діяння кваліфіковано як незакінчений замах на заволодіння земельною ділянкою, що тлумачиться, як відсутність вчинення замаху на заволодіння земельною ділянкою.

Виходячи з того, що ні ОСОБА_3 , ні будь-яка інша особа, яка б діяла за його дорученням або діяла самовільно, але від імені та в інтересах ОСОБА_3 , в дійсності ніколи не вчинили жодних дій, спрямованих на набуття та державну реєстрацію прав на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що вказує на відсутність складу й подія вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України.

На підтвердження даних обставин суд покладає наявні в матеріалах кримінального провадження докази, зокрема:

- договір дарування нежитлової будівлі, укладений 14.03.2017 між ОСОБА_34 та ОСОБА_18 , посвідчений за №147 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12 , в якому зафіксовано, що земельна ділянка, на якій розташоване відчужуване нерухоме майно не є власністю дарувальника, рішення про її приватизацію не приймалося;

- технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , складена інженером-землевпорядником ОСОБА_17 на замовлення ОСОБА_3 у вересні 2016 року, зі змісту якої вбачається дійсний статус даної земельної ділянки, її приналежність до земель комунальної власності та відсутність будь-яких даних щодо формування (відведення) даної земельної ділянки для набуття права власності на неї;

- висновок експерта від 08.05.2019 №24/82 про ринкову вартість земельної ділянки, згідно якого внаслідок того, що досліджувана земельна ділянка не була сформована як об`єкт цивільного права та на неї не були оформлені права, то експерт не визначив ринкової вартості, натомість у висновку навів лише орієнтир ринкової вартості, який міг бути застосований у випадку формування земельної ділянки та реєстрації прав на неї.

З наведеного вбачається, що земельна ділянка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , відноситися до земель комунальної власності. Факту зміни цього статусу або спроби (наміру) такої зміни ніколи, під час судового розгляду кримінального провадження, не встановлено. Відтак викладене в обвинувальному акті твердження про замах на заволодіння земельною ділянкою нічим непідтверджений, а тому за даним епізодом ОСОБА_3 слід виправдати за відсутністю події кримінального правопорушення.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_3 за ст.ст. 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Так, зокрема, відповідно до ст. 27 ч. 5 КК України в імперативній формі визначено, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

Отже, форма та способи вчинення пособництва в теорії та практиці кримінального права чітко визначені й цей перелік форм і способів розширеному тлумаченню не підлягає.

Тобто, для обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні пособництва у підроблені офіційного документа необхідно встановити конкретні факти того, що він своїми порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод посприяв вчиненню вказаного кримінального правопорушення.

Проте, за обставинами даного кримінального провадження сторона обвинувачення лише виявила факт підроблення офіційного документа, а те в який спосіб це було вчинено, де (місце), коли (час), ким (виконавець злочину), з якою метою (ціль), за яких обставин та головне, яка безпосередня участь у вчиненні цього злочину належить конкретно ОСОБА_32 - не встановлено.

Згідно обвинувального акту: «… ОСОБА_3 маючи умисел на пособництво у підроблені офіційного документу, який видається установою і який надає права на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у невстановленому місці та при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, звернувся до невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, з проханням виготовити для нього документ, який надавав би йому право здійснити державну реєстрацію земельної ділянки (код ділянки 62:055:0013), площею 0,0841 га, яка належить територіальній громаді м. Києва в особі Київської міської ради та розташована за адресою: пр. Броварський, 67-Г в м. Києві у відповідних державних органах. Отримавши згоду від невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, на виготовлення завідомо неправдивого документу, який надає право на реєстрацію в органах державної влади права власності на земельну ділянку, ОСОБА_3 у невстановлений досудовим розслідуванням час, знаходячись у невстановленому досудовим розслідуванням місці та при невстановлених обставинах, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, щодо якої здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021100030001929, свої анкетні дані та відомості про земельну ділянку на яку необхідно виготовити документи…».

Отже, як вбачається з обвинувального акта, досудовим розслідуванням не встановлено ні виконавця цього злочину, ні способу, ні часу, ні місця, ні обставин його вчинення.

Стороною обвинуваченні не здобуті та не надані суду для дослідження докази в підтвердження того хто та з якою метою виготовив вказаний документ, а тому робити припущення про те, що документу був саме ОСОБА_3 у суда не має правових підств.

Таким чином, під час судового розгляду даного кримінального провадження, стороною обвинувачення, не надано суду належних та допустимих доказів, в розумінні ст.ст. 84-86 КПК України, в підтвердження того, що ОСОБА_3 в дійсності коли-небудь звертався до когось з подібним проханням, а тому за даним епізодом ОСОБА_3 слід виправдати за відсутністю і діянні складу кримінального правопорушення.

Що стосується обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 197-1 ч. 3 КК України, суд дійшов наступних висновків.

Згідно обвинувального акту: «Приблизно у 1996 році, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, при не встановлених слідством обставинах у ОСОБА_3 , виник умисел на самовільне будівництво будівель, на самовільно зайнятій земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить територіальній громаді м. Києва… (далі по тексту їде посилання на ст. 14 Конституції України, ст.ст. 78 ч.2, 80, 83, 116 ЗК України, ст.373 ч.2 аб. 2, ст.125 ЗК України, ст.ст. 27-34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст.ст. 373 ч.4, 375 ч.ч.1,3 ЦК України.).

Суд звертає увагу, що кримінальна відповідальність за порушення вимог законодавства щодо захисту права на землю встановлена Законом України від 11 січня 2007 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки», а саме передбачив самостійну кримінальну відповідальність за вчинення найпоширеніших дій, які порушують право на землю, - за самовільне зайняття земельної ділянки, шляхом доповнення Кримінального кодексу України статтею 197-1, що має назву «Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво».

Положенням ст. 5 ч.2 КК України передбачено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Діяння, яке вміняють обвинуваченому мало місце, згідно обвинувального акту, до внесення до КК України ст. 197 -1 КК України.

З урахуванням імперативної заборони на зворотну дію в часі законів, що посилюють кримінальну відповідальність (ст. 5 ч.2 КК України), і порівняльного аналізу відповідних санкцій, слід зробити висновок про те, що випадки самовільного зайняття земельних ділянок та пов`язаного з ним самовільного будівництва, які мали місце до набрання чинності Законом від 11 січня 2007 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки», незалежно від часу настання спричинених цими випадками суспільно небезпечних наслідків, могли кваліфікуватись (за наявності до цього підстав) за ст. 356 КК України

Враховуючи викладене за даним епізодом ОСОБА_3 слід виправдати за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 337 ч. 1 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Положенням ст. 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Статтею 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно ст. 373 ч. 3 КПК України, обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у Постанові від 04.07.2018 (№51-597км17) наголошено, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, цей інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішення має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (n.146) Європейский Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів мас тлумачитися на користь підсудного.

Проте, наведений аналіз доказів дозволяє суду зробити висновки про те, що в даній конкретній ситуації стороною обвинувачення не доведено, що є подія кримінального правопорушення, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, та що в діях ОСОБА_3 наявний склад кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч. 5, 358 ч. 3, 197-1 ч. 3 КК України.

Згідно ст. 373 ч. 1 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим, в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

У зв`язку із наведеним вище, виходячи із загальних засад кримінального судочинства: верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, створивши необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та обов`язків, оцінивши всі докази в сукупності, суд дійшов висновку про необхідність виправдання обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ст.373 чч 1, 3 КПК України, у зв`язку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення та в його діянні є склад кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3, 197-1 ч. 3 КК України.

V. Інші рішення, щодо питань, які вирішуються Судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов в об`єднаному кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази, в об`єднаному кримінальному провадженні №42016101030000056 від 23.08.2016 та №42023102030000208 від 06.09.2023, а саме:

-згідно постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_35 від 14.11.2020, знаходяться в матеріалах кримінального провадження (Т.№1 а.п. 214-215);

-згідно постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_35 від 11.11.2020, знаходяться в матеріалах кримінального провадження (Т.№2 а.п. 156-157);

-згідно постанови старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_35 від 14.11.2020, знаходяться в матеріалах кримінального провадження (Т.№2 а.п. 223-225).

Питання про долю речових доказів в об`єднаному кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

В об`єднаному кримінальному провадження наявні процесуальні витрати, а саме витрати на залучення експертів в сумі 11 862 грн. 71 коп. (Т.№2 а.п. 186, 228, Т.№3 а.п. 76), оскільки під час досудового розслідування проводились експертизи №17-3/268 від 22.04.2019 (Т.№2 а.п. 187-199), №8-4/5 від 11.01.2019 (Т.№2 а.п. 229-233), №24/82 від 08.05.2019 (Т.№3 а.п. 77-97), у зв`язку із виправданням обвинуваченого витрати підлягають віднесенню на рахунок держави.

Під час досудового розслідування та судового розгляду стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не застосовувався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4, 27 ч. 5, 358 ч. 3, 197-1 ч. 3 КК України та виправдати:

-за ст.ст. 15 ч. 3, 190 ч. 4 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що вчинено кримінальне правопорушення;

-за ст.ст. 27 ч. 5, 358 ч. 3 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення;

-за ст. 197-1 ч. 3 КК України у зв`язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінального правопорушення.

Речові докази, в об`єднаному кримінальному провадженні №42016101030000056 від 23.08.2016 та №42023102030000208 від 06.09.2023, які досліджені під час судового розгляду та долучені до матеріалів судового провадження, - зберігати при матеріалах судового провадження.

Витрати на залучення експертів в сумі 11 862 (одинадцять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 71 коп. - віднести на рахунок держави.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1


Суд	Деснянський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення	27.12.2023
Оприлюднено	28.12.2023
Номер документу	115957115
Судочинство	Кримінальне
Категорія	Злочини проти власності Шахрайство

Татаурова І. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Вироквід 27.12.2023 по справі 754/11368/21ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —754/11368/21

Вирок від 27.12.2023

Вирок
від 27.12.2023 по справі 754/11368/21
ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА