Рішення

від 06.10.2023 по справі 953/11523/20

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/11523/20

н/п 2-др/953/40/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2023 року Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючогосудді Шаренко С.Л.,

при секретарі Реуцькій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2023 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_2 інформацію з інформаційного повідомлення, зобов`язання спростувати інформацію, зобов`язання видалити відео, та стягнення моральної шкоди в повному обсязі.

До суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гребнєва І.І. про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача судові витрати в загальному розмірі 50000 грн., які складаються: 10000 грн. витрати на проведення лінгвістичної експертизи та 40000 грн. витрати на правничу допомогу.

Свою заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 в ході розгляду справи для підтвердження заперечень на позовні вимоги проведено лінгвістичну (семантико-текстуальне) дослідження (експертизу, за результатами якої складено висновок експерта №20/21. За проведення зазначеної експертизи відповідачем ОСОБА_1 сплачено 10000 грн. Крім того, для отримання правової допомоги та для належного захисту своїх прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся до адвоката Гребнєва І.І. Між відповідачем ОСОБА_1 та адвокатом укладено угоду про надання правової допомоги № 10/11. Відповідно до п. 7.1 вказаного договору за послуги, передбачено, що замовник сплачує виконавцю послуг грошову винагороду в розмірі 40000 грн. ОСОБА_1 сплачено на користь адвоката Гребнєва І.І. 40000 грн., що підтверджується розпискою та актом наданих послуг. Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі, адвокат Гребнєв І.І. просить ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесенні ОСОБА_1 витрати.

Суд, вивчивши заяву адвоката Гребнєва І.І., перевіривши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Як убачається з матеріалів справи, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04.09.2023 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації відмовлено.

11 вересня 2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Гребнєв І.І. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, в якій просив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з надання професійної правничої допомоги у розмірі 50 000,00 грн посилаючись на те, що адвокат Гребнєв І.І. власні зобов`язання щодо надання правничої допомоги Клієнту по справі № 953/11523/20 в суді першої інстанції відповідно до умов Договору про надання професійної правничої допомоги виконав на суму 50000,00 грн, що підтверджується актом наданих послуг, а також стягнути витрати за проведення експертизи в розмірі 10000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами встановленими ч. 1ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до п. 1 ч. 2ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами оцінки доказів, встановлених ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18, від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19, від 12 травня 2021 року у справі №873/79/20).

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі №755/9215/15-ц).

Суд, з урахуванням вказаних правових висновків вважає, що за своєю правовою природою договір про надання правових послуг укладається лише в інтересах сторін цього договору, а тому в частині розміру понесених стороною витрат він не є обов`язковим для третіх осіб у разі, якщо він виходить поза межі вимог співмірності, які визначені у нормі ч. 4 ст. 137 ЦПК України, яка передбачає, що: розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт(надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно до п.4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. З аналізу даної правової норми можна прийти до висновку, що гонорар адвоката може визначатися або у фіксованому розмірі або ж у вигляді погодинної оплати.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю природою відноситься до комплексних договорів, які містять умови договорів про надання послуг та про правове представництво.

Відповідно до ч. 1ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наявного в матеріалах справи Договору про надання правничої допомоги № 10/11 від 10.11.2020 між адвокатом Гребнєвим І.І. та Гришиним Я.В. укладено договір про надання правничої допомоги. Розмір гонорару адвоката за цим Договором визначається за домовленістю сторін та відповідно до п. 7.1 складає 40000,00 грн.

Відповідно до п. 7.1 договору замовник оплачує послуги виконавця на підставі акту наданих послуг, підписаного сторонами, протягом п`яти днів з дня винесення рішення судом першої інстанції по справі № 953/11523/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації.

Представником відповідача за результатами виконання договору № 10/11 від 10.11.2020 надано акт наданих послуг № 1 від 05.09.2023 на загальну узгоджену сторонами суму 40000,00 грн., відповідно до якого, обсяг правничої допомоги складається з: 1. Юридичного аналізу документів, консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо справи № 953/11523/20; 2. підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова відзиву на позовну заяву ОСОБА_2 по справі № 953/11523/20; 3. Підготовки та подання до ТОВ «Центр судових експертиз» «Альтернатива» заяви про проведення лінгвістичної експертизи по справі № 953/11523/20; 4. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 953/11523/20; 5. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова про долучення судової практики (постанови ВС) до матеріалів справи № 953/11523/20; 6. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про передачу справи № 953/11523/20 з одного суду до іншого; 7. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про відкладення судового засідання по справі № 953/11523/20; 8. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про проведення судових засідань по справі № 953/11523/20 в режимі відеоконференції; 9. Представництва інтересів замовника у судових засіданнях по справі № 953/11523/20.

Критерії співмірності витрат на професійну правничу допомогу визначені частиною 4 статті 137 ЦПК України та загальною нормою ст. 11 ЦПК України.

Згідно з частиною 6статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Тобто, у положеннях частин 5 та шостої статті 137 ЦПК України знайшов своє втілення принцип змагальності, згідно з яким на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Вказаний правовий висновок був висловлений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, від 08.06.2022 у справі №357/380/20.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, відсутність заперечень щодо розміру витрат, принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням ст. 141 ЦПК України, суд вважає, що заява адвоката Гребнєва І.І. про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 137-141, 258, 259, 263-265, 268, 351, 352, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити по цивільній справі № 953/11523/20 за позовом ОСОБА_1 адвоката Гребнєва Ігоря Ігоровича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 40 000,00 (сорок тисяч) грн. та витрати за проведення експертизи в розмірі 10000 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.Л. Шаренко