Постанова

від 11.12.2024 по справі 953/11523/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2024 року

м. Харків

справа № 953/11523/20

провадження № 22-ц/818/3616/24

провадження № 22-ц/818/3617/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пилипчук Н.П.,

суддів Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря Львової С.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «ТЕМА» правонаступник Приватного акціонерного товариства «МЕТА»

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року та додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2023 року, ухвалені в складі судді Шаренко С.Л.

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «ТЕМА» про захист честі, гідності, ділової репутації, який в подальшому уточнив.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті https://actual.today/ була розповсюджена серед необмеженого кола споживачів недостовірна та негативна інформація відносно нього. А саме, за посиланням https: //actual.today/prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu- ІНФОРМАЦІЯ_2 / розміщена стаття під назвою: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос, которая обманула запорожцев на 150 миллионов (ВИДЕО)» та відео « ОСОБА_3 был в прямом эфире».

Зазначив, що в статті стверджується, що зараз діючий прокурор Ветров намагається «вирішити питання», зняти арешт з активів підозрюваних та заблокувати подальше розслідування. Разом з статтею розміщено відео з виступом ОСОБА_4 . У відео ОСОБА_3 з 1:58 хв. повідомляє:

«Це дуже важлива для нас справа і дуже багато зусиль нами було потрачено, дуже сильний тиск на нас здійснювався від початку в Запоріжжі, і на тепер продовжує здійснюватися, тому що діяльність цієї фінансової піраміди вона «дахувалася» колишнім прокурором Запорізької області одіозним ОСОБА_5 , його першим заступником ОСОБА_6 , на прозвисько « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». І тепер бігає тут цими кабінетами скандальний діючий ще прокурор Ветров.

Вони намагаються «вирішити» це питання, вони намагаються зняти арешт з арештованого майна, змінити запобіжний захід, дозволити вийти на свободу підозрюваним і заблокувати подальше розслідування цієї резонансної справи, яка має дуже важливе значення».

Автор інформацій з відео встановлений - ОСОБА_2 . Інформація про автора статті та про власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_4 відсутня.

Також, дана інформація розповсюджена на сайті ІНФОРМАЦІЯ_5 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 сluster:69108674-Prokuror-pytaetsia-poreshat-voprosy-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovanie-po-delu-OPG-Demos- kotoraia-obmanula-zaporozhtsev-na-150-millionov-VIDEO-/

Власник веб-сайту https://meta.ua Приватне акціонерне товариство «МЕТА», ідентифікаційний код 310644677.

Вказав, що поширена інформація не містить оціночних суджень, є фактичними твердженнями, може бути перевірена на предмет відповідності дійсності. Фактично, в спірній інформації йдеться про його дії, які складають склад кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачене ст.365 КК України, тобто відповідач, поширюючи спірну інформацію, фактично звинувачує його у вчиненні злочину.

Посилався на те, що розповсюджена серед широкого загалу інформація про нього є негативною та недостовірною, порушує його особисті немайнові права і завдає таким правам шкоди.

Вважав, що йому завдано моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 1000,00 грн.

Просив визнати недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права ОСОБА_1 інформацію з інформаційного повідомлення під заголовком «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос», которая обманула запорожцев на ІНФОРМАЦІЯ_7 » та відеосюжету під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_8 », що поширена в мережі Інтернет за електронними адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 наступного змісту: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос», которая обманула запорожцев на 150 миллионов»; « ОСОБА_7 прокурор ОСОБА_8 пытается снять арест с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование»; «Сейчас пока действующий прокурор Ветров пытается «порешать вопросы», снять арест с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование»; «І тепер бігає тут цими кабінетами скандальний діючий ще прокурор ОСОБА_9 . Вони намагаються «вирішити» це питання, вони намагаються зняти арешт з арештованого майна, змінити запобіжний захід, дозволити вийти на свободу підозрюваним і заблокувати подальше розслідування цієї резонансної справи, яка має дуже важливе значення».

зобов`язати ОСОБА_2 протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі спростувати наступну інформацію: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос», которая обманула запорожцев на 150 миллионов»; «Запорожский прокурор ОСОБА_8 пытается снять арест с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование»; «Сейчас пока действующий прокурор Ветров пытается «порешать вопросы», снять арест с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование»; «І тепер бігає тут цими кабінетами скандальний діючий ще прокурор Ветров. Вони намагаються «вирішити» це питання, вони намагаються зняти арешт з арештованого майна, змінити запобіжний захід, дозволити вийти на свободу підозрюваним і заблокувати подальше розслідування цієї резонансної справи, яка має дуже важливе значення»

шляхом опублікування в мережі Інтернет на веб - сторінці https://actual.today/prokuror-pytaetsya-poreshat-voprosy-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovanie-po-delu-opg-demos-kotoraya-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/, резолютивної частини рішення суду у цій справі під заголовком «Спростування». Спростування повинно мати посилання на рішення суду, дату його винесення. Спростування не повинно містити зауважень, заперечень, коментарів, тлумачень, думок ОСОБА_2 ;

зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» протягом 1 (одного) місяця з дня набрання законної сили рішенням суду по справі видалити повідомлення наступного змісту: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос, которая обманула запорожцев на 150 миллионов (ВИДЕО). Сейчас пока действующий прокурор Ветров пытается «порешать вопросы», снять аресты с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование. Это резонансное дело - важный тест для нашей правоохранительной и судебной систем, способны ли в Украине действенно защищать инвестиции. Организаторам избрали меру пресечения в виде содержания под стражей с альтернативой 10 миллионов гривен залога. Actual Today (actual.today) fulldate, 19.02.2020 13:03. Источники сюжета Actual Today: Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос, которая обманула запорожцев на 150 миллионов (ВИДЕО) // 19.02.2020 13:03», що розповсюджено за посиланням: https://news.meta.Ua/archive/l9.02.20/сluster:69108674-Prokuror-pytaetsia-poreshat-voprosy-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovanie-po-delu-OPG-Demos-kotoraia-obmanula-zaporozhtsev-na-150-millionov-VIDEO-/;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

стягнути з ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» пропорційно задоволеним позовним вимогам судові витрати: судовий збір в сумі 5465,20 грн; вартості лінгвістичної (семантико - текстуальної) експертизи спірної інформації в сумі 18 632,16 грн,вартості експертизи із фіксації і дослідження змісту веб-сторінки в мережі Інтернет - 5 460,00 грн, вартість довідок про власника веб-сайтів - 1800,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу - 25 000,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Додатковим рішенням Київського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати за надання професійної правничої допомоги в розмірі 40000,00 грн та витрати за проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням та додатковим рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення та додаткове рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що в результаті неправильного дослідження доказів та не дослідження доказу (відео) взагалі, суд першої інстанції неправильно оцінив обставини справи, відповідно прийняв необґрунтоване рішення. Зазначив, що ТОВ «ТЕМА» є належним відповідачем у справі. Вказав, що інформація на веб-сайті ТОВ «ТЕМА» (ПрАТ «МЕТА») була розповсюджена 19 лютого 2020 року та продовжувала розповсюджуватися до моменту, поки власники веб-сайту її не видалили. Весь час розповсюдження недостовірної негативної інформації наносило шкоду його честі, гідності та діловій репутації. Припинення розповсюдження спірної інформації не звільняє відповідача від відповідальності. Мотиви, з яких виходив суд, зазначаючи в рішенні, що ОСОБА_2 не є відповідачем у справі, в рішенні не наведені. Посилався на те, що зміст висловлювання, яке є предметом позову, явно свідчить, що інформація стосується тільки прокурора Вєтрова (позивача). Зазначив, що суд не врахував, що двох різних висновків щодо висловлювальної інформації бути не може, до дослідження в суді приймається тільки один експертний висновок, що було зроблено та подано до суду ним. Суд не призначив проведення додаткової або повторної експертизи по висновку експерта за результатами проведеної судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 12106/12107 від 07 серпня 2020 року. Наданий відповідачем висновок експерта № 20/21 за результатами лінгвістичного (семантико-текстуальної) дослідження від 15 лютого 2021 року не є повторною або додатковою експертизою, та складений не за результатами проведеної лінгвістичної експертизи, а за результатами лінгвістичного дослідження. Вважав, що спірна інформація стосується безпосередньо нього, оскільки відповідачі саме про це повідомляють і ідентифікують його шляхом згадування його прізвища, ім`я та посади. Відповідачі не наводять доказів своїх заперечень, а саме, про якого прокурора ОСОБА_10 іде мова у повідомленнях, якщо не про нього. Які саме докази доводять, що інформація його не стосується, носить критичний характер та не є негативною відносно нього, суд першої інстанції не навів. Вказав, що постанова Верховного Суду від 03 травня 2023 року у справі № 336/3964/20 не має відношення до розгляду даної справи та не може бути доказом у справі. В результаті поширення широкому колу осіб недостовірної інформації про нього, яка порочить та принижує його честь, гідність та ділову репутацію, йому було завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в силу закону одночасно із спростуванням поширеної інформації. Зазначив, що суд не прийняв до уваги експертні висновки, тобто висновок експерта № 20/21 за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за заявою ОСОБА_2 судом не прийнятий, що є підставою для відмови в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат на проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн. ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат лише 11 вересня 2023 року, що є суттєвим порушенням чинного процесуального законодавства та є підставою для скасування судового рішення. З урахуванням того, що до закінчення судових дебатів у справі представником відповідача не було зроблено відповідну заяву про надання доказів судових витрат, суд неправомірно прийняв рішення про стягнення судових витрат з нього на користь відповідача. Він не отримував копії доказів судових витрат, тому не міг подати клопотання на їх зменшення.

Відзивів на апеляційну скаргу від учасників справи до суду апеляційної інстанції не надходило.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з`явившихся учасників справи, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково, рішення суду залишити без змін, додаткове рішення скасувати в частині стягнення витрат за проведення експертизи.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірна інформація, висловлена в формі оціночних суджень, які не можуть підлягати спростуванню.

Додаткове рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сума витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 40 000,00 грн, що визначена виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їхнього розміру, а також наявні підстави для стягнення витрат на проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за посиланням https: //actual.today/prokuror- ІНФОРМАЦІЯ_10 / розміщена стаття під назвою: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос, которая обманула запорожцев на 150 миллионов (ВИДЕО)» та відео « ОСОБА_3 был в прямом эфире».

Відповідно до експертного висновку за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет № 93/2020-ЕВ від 04 травня 2020 року за підписом директора ДП «Центр компетенції адресного простору мережі інтернет» Разиграєва Н.О., під час проведення експертизи було проведено фіксацію і дослідження змісту веб-сторінки за адресою у мережі Інтернет: https: //news/meta.ua/archive/19/02/2020/cluster:69108674-prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos-kotorava-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/ (іd:8678). За результатами дослідження змісту досліджуваної веб-сторінки було встановлено, що в її структурі міститься гіперпосилання "ActualToday(actual.today)", після натискання на яке здійснюється перехід на веб-сайт: https: actual.today/, що включає веб-сторінку за адресою у мережі Інтернет: _rtps://actual.today/prokuror-pytaetsya-poreshat-voprosy-i-zablokirovat-ialnejshee-rassledovanie-po-delu-opg-demos-kotoraya-obmanula-zaporozhcev-na- 150-millionov-video/ (а.с17-22 том 1).

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 108/2020-Д від 04 травня 2020 року вбачається, що інформація про реєстранта доменного імені actual.today відомості скриті (а.с.33-39 том 1).

Відповідно до довідки з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 109/2020-Д від 04 травня 2020 року вбачається, що власником веб-сайту https: //news/meta.ua є реєстрант доменного імені meta.ua ПАТ «МЕТА», якщо інше не визначено умовами договору між останнім або користувачем субдомену news/meta.ua та отримувачем послуг хостингу або володільцем облікового запису, або якщо такий договір відсутній (а.с.41-48 том 1).

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення № 12106/12107, складеного 07 серпня 2020 року Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса, у досліджених публікаціях (статті і відеоролику, які, згідно із заявою про призначення експертизи, були опубліковані у мережі інтернет за посиланням: https: //actual.today/prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos-kotorava-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/), міститься інформація негативного характеру стосовно прокурора ОСОБА_10 , а саме, в таких висловлюваннях: «Прокурор пытается «порешать вопросы» и заблокировать дальнейшее расследование по делу ОПГ «Демос, которая обманула запорожцев на 150 миллионов»;«Запорожский прокурор ОСОБА_8 пытается снять аресты с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование.»; «Сейчас пока действующий прокурор Ветров пытается «порешать вопросы», снять аресты с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование.» (у тексті статті); «І тепер бігає тут цими кабінетами скандальний діючий прокурор ОСОБА_9 . Вони намагаються «вирішити» це питання, вони намагаються зняти арешт з арештованого майна, змінити запобіжний захід, дозволити вийти на свободу підозрюваним заблокувати подальше розслідування цієї резонансної справи...» (у стенограмі відеоролика).

Означена інформація стосується професійної діяльності конкретної особи, висловлена публічно, що може викликати в реципієнтів (читачів та/або глядачі: негативне ставлення до вказаної особи як до фахівця. Висловлювання з інформацією негативного характеру стосовно ОСОБА_11 виражені у формі фактичних тверджень (а.с.102-112 том 1).

Вартість вказаного експертного дослідження в розмірі 15526,80 грн сплачено ОСОБА_1 (а.с.119-120 том 1).

Відповідно до висновку експерта № 20/21 за результатами лінгвістичного (семантико-текстуального) дослідження за заявою ОСОБА_2 , складеного 15 лютого 2021 року ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», у тексті відеосюжету під назвою « ОСОБА_3 был в прямом эфире (відповідно до розшифровки, наданої замовником експертизи) та однойменної статті, розміщених у мережі інтернет за посиланням: https: //actual.today/prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos- ІНФОРМАЦІЯ_11 ), міститься негативні характеристики дій «прокурора Вєтрова». Висловлювання щодо особи ОСОБА_9 , наявні у фрагменті під назвою « ОСОБА_3 был в прямом эфире» (відповідно до розшифровки, наданої замовником експертизи) та однойменної статті, розміщених у мережі інтернет за посиланням : https: //actual.today/prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos-kotorava-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/), викладено у формі оціночних суджень (а.с.180-189 том 1).

Вартість вказаного експертного дослідження в розмірі 10000,00 грн сплачено ОСОБА_2 (а.с.177-179 том 1).

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині третій статті 32 Конституції України визначено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Таким чином, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Згідно з частиною першою статті 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз`яснено, що при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації суди повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційнимигарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Пунктом 15 вказаної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам також роз`яснено, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Крім того, пунктом 19 зазначеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України судам роз`яснено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначити характер такої інформації та з`ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Частиною другою вказаної статті Закону визначено, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Отже, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростування, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Як зазначено у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, Lingens v. Austria, № 9815/82, § 46, 08 липня 1986 року, свобода вираження поглядів, гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку.

Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко, як і у справі, яка переглядається, віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав.

Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач належними і допустимими доказами не підтвердив, що поширена відносно нього інформація є твердженням останнього про факти, а не його оціночними судженнями, оскільки оспорювана інформація не містить жодних фактів, чи відомостей про порушення позивачем закону та будь-якого посилання на джерела отримання такої інформації, вона є власними судженнями відповідача, оформленими у вигляді промови з використанням мовних засобів, які ґрунтуються на його особистій думці, а не на твердженнях про факти стосовно ОСОБА_1 про вчинення ним відповідних неправомірних дій. Ці судження не можуть бути витлумачені як повідомлення про вчинення позивачем конкретних правопорушень. Вказані висновки суду першої інстанції спростовують доводи апеляційної скарги у відповідній частині.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що поширена інформація є оціночними судженнями, правдивість яких не можна перевірити на предмет їх дійсності. Зазначені у публікації висловлювання є вираженням суб`єктивної думки та поглядів ОСОБА_2 і не свідчать про приниження честі, гідності та ділової репутації ОСОБА_1 , оскільки відображають власні думки ОСОБА_2 основані на баченні певних подій, є оцінкою отриманої інформації та власними висновками щодо цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом судового захисту у розумінні положень статей 94, 277 ЦК України.

У справі «Дюльдін і Кіслов проти Росії» (рішення від 31 липня 2007 року) ЄСПЛ: «37. Суд знову повторює, що свобода вираження являє собою одну з найважливіших основ демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу. Відповідно до частини другої статті 10 Конвенції, вона стосується не лише «інформації» або «ідей», які сприймаються схвально або вважаються необразливими, або не викликають інтересу, але й тих, що ображають, шокують або непокоять. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та свободи поглядів, без яких не існує «демократичного суспільства». Отже, чинним законодавством не передбачено можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень, тому що вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків, не можуть бути предметом судового захисту, оскільки, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів, не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а особи, які є публічними фігурами мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 24 березня 2021 року у справі № 428/3780/20-ц (провадження № 61-319св21), від 24 червня 2021 року у справі № 552/1030/20 (провадження № 61-18186св20), від 22 лютого 2023 року у справі № 757/62109/18-ц (провадження № 61-2247св22).

Відповідно дороздруківки звеб-сайтуhttps://news/meta.ua/archive/19/02/2020/cluster:69108674-prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos-kotorava-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/ на якому міститься спірна публікація міститься наступна інформація: «Сейчас пока действующий прокурор Ветров пытается «порешать вопросы», снять аресты с активов подозреваемых и заблокировать дальнейшее расследование. Это резонансное дело важный тест для нашей правоохранительной и судебной системы, способны ли в Украине действенно защищать инвестиции», тобто зі змісту вказаного тексту вбачається, що інформація стосується не лише конкретного прокурора Вєтрова Д., а й правоохоронної, судової системи в цілому.

Більше того, позивач просив визнати недостовірною і спростувати деякі речення із кількох великих за змістом публікацій, тоді як суд повиненурахувати,оцінити змістй направленістьвсієї публікації(їїконтекст). Тому, не слідодне речення«виривати» ізконтексту всієїпублікації прийого спростуванні (див.: пост. Верховного Суду від 15 травня 2024 року у справі № 757/17241/21, провадження № 61-16303св23).

Відповідно до пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8рп/2003 у справі про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей), проблеми, пов`язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах «Нікула проти Фінляндії» від 21 березня 2002 року, «Яновський проти Польщі» від 21 січня 1999 року та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.

У разі якщо позивач є публічною особою, то суд, розглядаючи і вирішуючи справу про захист його гідності, честі чи ділової репутації, враховує положення Декларації Комітету Міністрів Ради Європи про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації, схваленої 12 лютого 2004 року, а також рекомендації, що містяться у Резолюції № 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканність особистого життя.

У вказаній Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). Публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, у більшості випадків з власної ж волі, автоматично збільшує рівень тиску на їхню приватність.

У статтях 3, 4, 6 Декларації від 12 лютого 2004 року вказано, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами.

Оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики в засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції. Водночас зазначені діячі та особи не повинні мати більшого захисту своєї репутації та інших прав порівняно з іншими особами. У зв`язку з цим межа допустимої критики щодо політичного діяча чи іншої публічної особи або органу державної влади є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Указані особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.

Межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкривають свої слова і вчинки для ретельної уваги всього суспільства, повинні це усвідомлювати і мають виявляти більшу терпимість до висловленої критики, сатири, провокацій.

Подібні висновки викладено у постанові Верховного Судувід 27 листопада 2024 року у справі № 686/33838/23 (провадження № 61-13072св24).

Таким чином, доводи апеляційної скарги про наявність підстав для визнання інформації недостовірною та такою, що порушує честь та гідність ОСОБА_1 є необґрунтованими та недоведеними.

Судом першої інстанції правильно взято до уваги те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» (ПрАТ «МЕТА») є агрегатор новин, тобто інформаційний ресурс, що збирає новини, з різних ЗМІ та формує з них інформаційну стрічку, здійснив лише цитування поширенної інформації, повний зміст якої містить на іншому ресурсі: https: actual.today/, а тому поширена інформація не була розміщена саме Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» (ПрАТ «МЕТА)», оскільки повний зміст такої інформації міститься на іншому ресурсі: https: actual.today/ (а.с.23 том 1).

В свою чергу інформація про реєстранта доменного імені actual.today відсутня, таким чином стверджувати про розміщення повної спірної інформації тільки Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕМА» (ПрАТ «МЕТА») підстави відсутні.

З урахуванням того, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неприйняття висновків експертів в даній справі, оскільки з них вбачається, що проводилось дослідження статей та публікацій, які були розміщенні у мережі інтернет за посиланням: https: //actual.today/prokuror-pytaetsva-poreshat-voprosv-i-zablokirovat-dalneishee-rassledovame-po-delu-opg-demos-kotorava-obmanula-zaporozhcev-na-150-millionov-video/ власника якого, встановлено не було та який не залучений до участі у справі в якості відповідача. Крім того, судом апеляційної інстанції проаналізовано висновки експертиз, які знаходяться в матеріалах справи і на переконання колегії суддів з урахуванням того, що встановлення фактів та розмежування фактів і оціночних суджень відноситься до компетенції суду та враховуючи встановлені судами обставини справи та повний зміст оскаржуваної інформації, такі висновки судом до уваги не беруться в цілому.

Крім того, ще до ухвалення судом першої інстанції рішення, спірна інформація видалена та відсутня в мережі Інтернет за вказаними посиланнями.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правильно виходив з того, що висловлена відповідачем інформація є оціночним судженням, не стосується саме позивача в цілому, у зв`язку з чим відповідачами не порушені особисті немайнові права позивача, а отже, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенні в повному обсязі, а виходячи з того, що вимоги про стягнення моральної шкоди є похідними вимогами, тому задоволенню також не підлягають.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився зхарактером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції і при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Що стосується додаткового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

За змістомстатті 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістомстатті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до статті 33 Правил адвокатської етики, єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту є гонорар.

Розмір гонорару та порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат по справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.

Згідно вимог статті 137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 статті 141ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі№ 755/9215/15-цта в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі№ 922/445/19міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також в постановах Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі№ 648/1102/19та від 11 листопада 2020 року у справі№ 673/1123/15-ц.

Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі№ 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження№ 61-13608св20).

Матеріали справи свідчать про те, що в суді першої інстанції інтереси ОСОБА_2 представляв адвокат Гребнєв І.І., який діяв на підставі договору про надання професійної правової допомоги № 10/11 від 10 листопада 2020 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АР № 1003717 від 03 листопада 2020 року та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЗП № 002307 від 20 серпня 2019 року та вказаним адвокатом було підготовлено клопотання про відкладення судового засідання та направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, заява про вступ у справу як представника, відзив на позовну заяву, вісім клопотання про відкладення судового засідання, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та проведення судового засідання в режимі ВКЗ, клопотання про передачу справи з одного суду до іншого, клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, три клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, заява про залишення позову без руху, два клопотання про долучення документів. Також адвокат був присутній в судових засіданнях: 01 лютого 2021 року (14 хв.), 22 березня 2021 року (6 хв.), 07 грудня 2021 року (31 хв.), 04 вересня 2023 року (57 хв.).

Відповідно до пункту 7.1 договору про надання професійної правової допомоги № 10/11 від 10 листопада 2020 року, за послуги, надані виконавцем, замовник сплачує грошову винагороду в розмірі 40000,00 грн.

05 вересня 2023 року між ОСОБА_2 та адвокатом Гребнєвим І.І. складено акт наданих послуг № 1 до договору про надання правової допомоги № 10/11 від 10 листопада 2020 року, відповідно до якого, обсяг правничої допомоги складається з: 1. Юридичного аналізу документів, консультація клієнта, узгодження правової позиції щодо справи № 953/11523/20; 2. підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 по справі № 953/11523/20; 3. Підготовки та подання до ТОВ «Центр судових експертиз» «Альтернатива» заяви про проведення лінгвістичної експертизи по справі № 953/11523/20; 4. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про долучення доказів до матеріалів справи № 953/11523/20; 5. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова про долучення судової практики (постанови ВС) до матеріалів справи № 953/11523/20; 6. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про передачу справи № 953/11523/20 з одного суду до іншого; 7. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про відкладення судового засідання по справі № 953/11523/20; 8. Підготовки та подання до Київського районного суду м. Харкова клопотання про проведення судових засідань по справі № 953/11523/20 в режимі відеоконференції; 9. Представництва інтересів замовника у судових засіданнях по справі № 953/11523/20. Узгоджена сторонами винагорода виконавця за надані послуги складає 40000,00 грн (а.с.107 том 2).

Також матеріали справи містять копію розписки адвоката Гребнєвим І.І. про отримання грошових коштів в розмірі 40000,00 грн, згідно договору про надання правової допомоги № 10/11 від 10 листопада 2020 року (а.с.108 том 2).

Враховуючи складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, а також того, що справа перебувала на розгляді у суді першої інстанції більше трьох років та в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, колегія суддів погоджується з правильним висновком суду першої інстанції, що справедливим і співмірним буде стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 40 000,00 грн у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції.

Доводи ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат лише 11 вересня 2023 року, що є суттєвим порушенням чинного процесуального законодавства та є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ОСОБА_2 подав заяву про ухвалення додаткового рішення засобами поштивого зв`язку 06 вересня 2023 року (а.с.112 том 2), тобто у відповідності до вимог ч.8 ст.141 ЦПК України.

Посилання ОСОБА_1 на те, що ОСОБА_2 до закінчення судових дебат у справі не було зроблено відповідну заяву про надання доказів судових витрат, колегія суддів твідхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме відзивом на позовну заяву (а.с.133-137 том 1).

Також колегія суддів не приймає до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що він не отримував копії доказів судових витрат, тому не міг подати клопотання на їх зменшення, оскільки матеріали справи містять належні докази направлення ОСОБА_1 заяви про ухвалення додаткового рішення (а.с.114 том 2).

Підстав для зменшення розміру стягнення витрат відповідача на правову допомогу не встановлено.

Проте, колегія суддів вважає необґрунтованим покладення на ОСОБА_1 витрат на проведення ОСОБА_2 експертного дослідження в розмірі 10000,00 грн, оскільки судами не взято до уваги жодний з наданих сторонами висновків експертів.

У зв`язку з чим додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення витрат за проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн з відмовою у задоволенні цих вимог.

Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.376, ст.ст.381-384, 389 ЦПК України

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2023 року залишити без змін.

Додаткове рішення Київського районного суду м. Харкова від 06 жовтня 2023 року скасувати в частині стягнення витрат на проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн.

Заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат на проведення експертизи в розмірі 10000,00 грн залишити без задоволення.

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий Н.П. Пилипчук

Судді О.В. Маміна

О.Ю. Тичкова

Повний текст постанови складено 20 грудня 2024 року.