Постанова

від 20.12.2023 по справі 405/2419/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2023 року м. Кропивницький

справа № 405/2419/23

провадження № 22-ц/4809/1211/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дьомич Л.М., Письменного О.А.,

за участю секретаря судового засідання Гончар О.В.,

учасники справи:

заявник ОСОБА_1 ,

заінтересовані особи Житлово-будівельний кооператив «Будівельник», ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2023 року у складі судді Іванової Л.А.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміствимог заявника

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме: проживання разом із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , видане 22 вересня 2022 року відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй на праві власності майно.

Зазначала, що спадкодавець ОСОБА_3 спадкоємців за законом першої, другої та третьої черги, а також осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, не має. На час смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказала, що з приводу порядку оформлення спадщини вона звернулась із заявою до приватного нотаріуса Зубко О.П., на що отримала роз`яснення №124/01-16 від 29.03.2023, в якому зазначено, що для можливості оформлення спадщини на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , як спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом, їй (заявнику) необхідно надати нотаріусу рішення суду, яким буде встановлено юридичний факт проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 .

У позові ОСОБА_1 посилається на те, що має право на спадкування в порядку четвертої черги згідно ч. 1 ст. 1264 ЦК України, оскільки проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3 однією сім`єю з січня 2017 року по день її смерті до ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, за місцем проживання спадкодавця за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою ЖБК «Будівельник» № 271 від 05.04.2023 року. Крім того, вказала, що їх спільне проживання однією сім`єю було обумовлено тим, що ОСОБА_3 після смерті чоловіка в 2004 року була одинокою, дітей та інших близьких родичів не мала та в силу віку та стану здоров`я ОСОБА_3 не могла самостійно готувати їжу, ходити в магазин, аптеку, до лікаря, прибирати в квартирі, платити за послуги та займатися побутовим ремонтом, тим самим, ОСОБА_3 потребувала допомоги, догляду та звичайного нормального спілкування, в зв`язку з чим за їх спільним рішенням вона стала проживати разом з ОСОБА_3 у квартирі, належній останній, про що було повідомлено правління ЖБК «Будівельник».

Окрім того, під час спільного проживання однією сім`єю, проживаючи в одній квартирі, вони були пов`язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, купували майно для спільного користування, спільно несли витрати на утримання житла та його ремонт, спільно харчувались.

Також вона займалася похованням померлої ОСОБА_3 та оплачувала ритуальні послуги. Факт її (заявника)проживання з померлою однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини підлягає встановленню в судовому порядку, оскільки за вказаних вище обставин вона (заявник) не може реалізувати своє право на спадщину після смерті ОСОБА_3 .

Просила суд встановити факт її проживання однією сім`єю із спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме: з січня 2017 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Ленінського районного суду Кіровоградської області від 26 червня 2023 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено юридичний факт - факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , однією сім`єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в період з 01 січня 2017 року по день смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Не погоджуючись з рішенням суду, заінтересована особа ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове рішення про залишення заяви про встановлення факту без розгляду.

Апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 ОСОБА_4 обгрунтовує тим, що ОСОБА_2 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 за заповітом посвідченим 30 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О., зареєстрованого в реєстрі за № 306. ОСОБА_2 у встановлений строк подав заяву про прийняття спадщини. Однак, отримав повідомлення приватного нотаріуса Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. (лист № 229/01-16 від 23.05.2023) про зупинення вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом.

Представник скаржника зауважила, що під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають в реалізації такого права.

Зазначає, що судом не взято до уваги подану ОСОБА_2 до суду заяву, якою повністю заперечуються обставини, зазначені ОСОБА_1 у поданій до суду заяві, та зі змісту якої вбачається наявність спору про право.

Вважає, що ЖБК «Будівельник» не може бути зацікавленою особою в цій справі.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Заявник не скористалась своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направила.

Згідно з ч.3ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ,виданого 22 вересня 2022 року Відділом державної реєстрації смерті у місті Кропивницькому Південно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №2602 та після смерті якої відкрилася спадщина, до складу спадкового майна входить, зокрема, квартира під номером АДРЕСА_2 , належна спадкодавцю ОСОБА_3 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27 липня 2004 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Тєрєховою СВ., зареєстровано в реєстрі за №3-1445.

З копії спадкової справи №23/2023 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , заведеної 29 березня 2023 року приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П., судом встановлено, що з заявами про прийняття спадщини звернулися: заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (заява надійшла 29 березня 2023 року та зареєстрована під №48), а також заінтересована особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (заява надійшла 04 травня 2023 року та зареєстрована під №65), який в заяві зазначив, що спадщину він приймає згідно дублікату заповіту, посвідченого Шполянською А.О., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу 30 жовтня 2020 року за реєстром №306, який видано Лебедченко А.Д., державним нотаріусом Кропивницької районної державної нотаріальної контори Кіровоградської області, в.о. державного нотаріуса Державного нотаріального архіву в Кіровоградській області 05 квітня 2023 року за реєстровим №2-55.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №71974815, сформованої 29 березня 2023 року, приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Зубко О.П. у Спадковому реєстрі (заповіти/спадкові договори) виявлено реєстрацію: заповіту(номер у спадковому реєстрі 58769383), посвідченого Кропивницькою міською державною нотаріальною конторою № 1, 28.03.2016 року за реєстровим №1-155 від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; заповіту (номер у спадковому реєстрі 66667317), посвідченого Шполянською А.О., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу 30.10.2020 року за реєстровим № 306 від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; та заповіту (номер у спадковому реєстрі 67243105, посвідченого Шполянською А.О., приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу 23.02.2021 року за реєстровим №76 від імені ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до копії заповіту спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,від 28 березня 2016 року, посвідченого Кіровоградською міською державною нотаріальною конторою № 1, та зареєстрованого в реєстрі за № 1-155, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй на праві приватної власності квартиру під АДРЕСА_2 , заповідає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до копії заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , від 30 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 306, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, за яким: усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відповідно до копії заповіту спадкодавця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,від 23 лютого 2021 року,посвідченого приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О. та зареєстрованого в реєстрі за №76, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті зробила розпорядження, за яким: усі її права та обов`язки, які їй належать на момент складання цього заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та усе її майно, де б воно не було і з чого б не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 71974809 від 29.03.2023 року, за даними Спадкового реєстру, після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня, тобто, свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавалися.

Також судом, крім заявника ОСОБА_1 та заінтересованої особи ОСОБА_2 ,наявності будь-яких інших спадкоємців та їх право на спадкування за матеріалами спадкової справи до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , - не встановлено.

Відповідно до роз`яснення приватного нотаріуса Кропивницької міського нотаріального округу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Зубко О.П. від 29 березня 2023 року за вих. № 124/01-16 про надання роз`яснення ОСОБА_1 щодо порядку оформлення спадщини на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання на день смерті якої було: АДРЕСА_1 , для одержання права на спадкування за четвертою чергою спадкоємців за законом необхідно встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти принаймні п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю. Юридичний факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду. За таких підстав, для можливості оформлення спадщини на майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , як спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом, роз`яснено щодо необхідності подання нотаріусу рішення суду, з відміткою про набрання рішенням законної сили, яким буде встановлено юридичний факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з спадкодавцем ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом п`яти років до часу відкриття спадщини.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 та представник ЖБК «Будівельник» - Носкова Л.А. просили залишити рішення суду першої інстанції без змін.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог ізаперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені впостановах Верховного Суду.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в скарзі доводи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції встановив факт проживання ОСОБА_1 зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, оскільки це має юридичне значення для заявника та безпосередньо породжує для останньої юридичні наслідки.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно зст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.1ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод чи інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У відповідності до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно довимогст. 318 ЦПК України, у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено, зокрема, який факт заявник просить встановити та з якою метою. Мета встановлення факту - це ті наслідки, настання яких бажав би заявник.

Для заявниці встановлення факту проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини не менше п`яти років має юридичне значення, оскільки дозволить реалізувати їй право на прийняття спадщини, як спадкоємця четвертої черги за законом у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 3 СК України, особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки - складають сім`ю.

У п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другоїстатті 3 СК України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Головною ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем. Такими особами можуть бути й інші родичі спадкодавця, причому ними можуть також особи однієї статі зі спадкодавцем, або особи, які взагалі не пов`язані спорідненням зі спадкодавцем.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 03.06.99 №5-рп/99, зазначив, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з ч.1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згіднозст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до вимог статті 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

У відповідності до вимог ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013).

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду УкраїниПро судову практику у справах про спадкування№7 від 30.05.2008, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю.

У п. 23 вищевказаної Постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, згіднодовідки ЖБК «Будівельник» №271 від 05.04.2023, за підписом голови правління Носкової Л.А., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 була зареєстрована одна за адресою: АДРЕСА_1 , разом з нею з січня 2017 року проживала ОСОБА_1 по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільний побут та господарство (а.с.17).

З копій заяв ОСОБА_1 , на ім`я голови правління ЖБК «Будівельник» від 22.03.2017, 16.07.2018, 29.08.2022, 19.10.2022 вбачається, що заявниця зверталасядо правління з приводу обслуговування квартири, замовлення ремонтних робіт у квартирі ОСОБА_3 , з якою вона проживала разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про поховання № НОМЕР_3 , виданого 22.09.2022 КП «Ритуальна служба» ОСОБА_1 , яка 23.09.2022 на дільниці №13, ряд № НОМЕР_4 , місце №15 кладовища, розміщеного в АДРЕСА_3 , здійснила поховання померлої ОСОБА_3 .

Про те, що ОСОБА_1 , проводила поховання ОСОБА_3 , свідчать видаткові накладні №1152 від 22 вересня 2022 року, виданої ФОП ОСОБА_7 , на суму 4 120 грн., № 583 від 22 вересня 2022 року, виданої ФОП ОСОБА_8 , на суму 7 200 грн., № 516 від 22 вересня 2022 року, виданої ФОП ОСОБА_9 , на суму 4 450 грн (а.с.20-23).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заяви про встановлення юридичного факту.

Таким чином, в ході судового розгляду факт, що має юридичне значення, а саме що заявниця, як того вимагає положення ст. 1264 ЦК України, проживала постійно зі спадкодавцем ОСОБА_3 , однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, знайшов своє підтвердження.

Складення заповіту ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 не спростовує правильних висновків суду, оскільки відповідно до ч.ч.2, 3 ст.1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт.

Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить. Кожний новий заповіт скасовує попередній і не відновлює заповіту, який заповідач склав перед ним.

Як було встановлено судом заповіт спадкодавця ОСОБА_3 від 23 лютого 2021 року,посвідчений приватним нотаріусом Кропивницького міського нотаріального округу Шполянською А.О. та зареєстрований в реєстрі за №76, складений заповідачем на користь ОСОБА_5 , скасовує попередній заповіт ОСОБА_3 від 30 жовтня 2020 року, складений на користь ОСОБА_2 .

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не є спадкоємцем ні за законом ні за заповітом, то його права при вирішення заяви про встановлення факту не порушено.

Доводи апеляційної скарги про те, що при розгляді справи було виявлено спір про право, зводяться до незгоди з наданими заявницею доказами та рішенням суду, в той час, як відповідно дост.89 ЦПК України, право оцінки доказів належить виключно суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду- залишенню без змін.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Суд першої інстанції правильно визначився з правовідносинами, що виникли в даному випадку та застосував закон, що їх регулює. За наслідком апеляційного перегляду порушень матеріального чи процесуального закону судом першої інстанції не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає, оскільки їх доводи суттєвими не являються, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків суду не спростовують.

Враховуючи зазначене та відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченому ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 26 грудня 2023 року.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді Л.М. Дьомич

О.А. Письменний