Рішення

від 27.12.2023 по справі 910/14070/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023Справа № 910/14070/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро"

про стягнення 608 428,04 грн.,

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" (далі - ТОВ "Мрія Фармінг Поділля" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро" (далі - ТОВ "Спрей Агро", відповідач) про стягнення 608 428,04 грн., з яких 334 051,12грн. - 30% річних, 274 376,92грн. інфляційних втрат, за Договором поставки обладнання від 10.03.2021 №10032021-4.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем договору поставки останньому було здійснено попередню оплату у розмірі 60% в розмірі 850 269,59грн., у тому числі ПДВ у сумі 141 711,60грн., а Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань не здійснив поставку товару у строки обумовлені сторонами - до 30.04.2021р. та 20.05.2021р.

Зазначені обставини встановлено в Рішенні господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі №910/20965/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.022023, згідно якого позовні вимоги ТОВ "Мрія Фармінг Поділля" до ТОВ "Спрей Агро" задоволено повністю.

З метою компенсувати у повному обсязі втрати від тривалого протиправного користування відповідачем грошовими коштами в сумі 850 269,59грн., перерахованими у якості попередньої оплати згідно Договору та повернутими в процесі примусового виконання рішення суду 30.03.2023 та 30.04.2023, Позивачем здійснено донарахування сум, які останній просить стягнути, а саме:

- 274 376,92грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 по березень 2023 (з наступного дня, до якого здійснено попереднє нарахування і стягнення судом інфляційних втрат та до фактичного перерахування основної частини боргу);

- 30% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 334 051, 12грн. за період з 08.12.2021 до 30.03.2023 (з наступного дня, до якого здійснено попереднє нарахування і стягнення судом річних та до фактичного перерахування основної частини боргу).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/14070/23 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання). Визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 11.09.2023 була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, визначена в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 03680, м. Київ, вул. вул. Пшенична, буд. 2.

12.10.2023 відповідачем, в установлений в ухвалі суду від 11.09.2023 строк, подано до суду Відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив повністю, вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не гуртуються на нормах чинного законодавства. На думку відповідача, обставини справи та докази наведені в позовній заяві свідчать про відсутність у Відповідача обов`язку зі сплати інфляційних втрат та 30% річних, оскільки договір є припиненим.

17.10.2023 Позивачем подано до суду Відповідь на Відзив, в якій Позивач звернув увагу суду, що пред`явив даний позов з метою покласти на відповідача відповідальність за невиконання взятих на себе зобов`язань у повному обсязі та за весь період прострочення (протиправне користування коштами мало місце протягом 2 років).

При цьому, правовою підставою для подання позову в межах даної справи Позивачем вказано ч.2 ст. 625 ЦК України, яка за твердженням останнього беззаперечно надає позивачу право на стягнення інфляційних втрат за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми за невиконання грошового зобов`язання.

За твердженням Позивача, оскільки вказана стаття надає право вимагати іншого розміру процентів, у разі встановлення його договором, позивачем здійснено нарахування річних з посиланням на п. 10.10. договору, який підлягає до застосування після односторонньої відмови від договору в силу положень ч.2 ст. 615 та ч.4 ст. 631 ЦК України, тому розмір позовних вимог, за твердженням Позивача, розрахований Позивачем вірно.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву ТОВ "Мрія Фармінг Поділля", Відзив на позовну заяву ТОВ "Спрей Агро", Відповідь Позивача на Відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог та заперечення відповідача, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро" (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" (покупець) уклали договір поставки обладнання №10032021-4 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити, прийняти та оплатити обладнання (далі - товар).

Відповідно до пункту 2.1 договору товар, зазначений в пункті 1.1 цього договору, поставляється в кількості та в асортименті, передбаченому в укладених сторонами специфікаціях до договору, які є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору ціна на товар встановлюється у специфікаціях до договору.

Загальна вартість договору становить суму вартості замовленого і поставленого товару за даним договором згідно укладених сторонами специфікацій в період дії цього договору (пункт 5.2 договору).

Відповідно до пункту 5.4 договору оплата товару, поставка якого здійснюється відповідно до договору, здійснюється на підставі умов узгоджених сторонами та зазначених у специфікаціях до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

10.03.2021 на виконання умов Договору сторонами підписано Специфікацію №1, згідно до якої узгоджено поставку товару - найменування товару - "Змішувальна станція для ЗЗР та добрив"; кількість - 4 шт; строк поставки (дата) - 17.05.2021; граничний строк поставки (дата) - 20.05.2021, вартість 1 417 115,98 грн. з ПДВ.

Сторонами також узгоджено сплату покупцем попередньої оплати у розмірі 850 269,59грн., у тому числі ПДВ у сумі 141711,60грн. від загальної вартості товару у термін до 5 календарних днів з дати виставленого рахунку Постачальником. Решта сума, що становить 566 846,39грн. , у тому числі ПДВ у сумі 94 474,40грн.-40% вартості товару, покупець сплачує у термін до 10 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

У пункті 5.6 Договору визначено, що оплата за товар здійснюється виключно на підставі отриманого покупцем рахунку з електронної пошти bagriy@sprayagro.com.ua на електронну пошту tender_zch@cfg.com.ua.

Згідно з пункту 6.1 договору поставка товару відповідно до умов договору здійснюється в строки, узгоджені сторонами та зазначені в специфікації до договору, що є невід`ємною частиною цього договору.

Поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених в специфікаціях відповідно до міжнародних правил "Інкотермс" в редакції 2010 року (пункт 7.1 договору).

Суду доведено, що на виконання умов Договору та Специфікації №1 від 10.03.2021, згідно платіжного доручення №28 від 30.03.2021 покупець здійснив перерахування на рахунок постачальника попередньої оплати у розмірі 850 269,59грн., у тому числі ПДВ у сумі 141 711,60грн., що становить 60% від загальної вартості товару.

Проте, незважаючи на належне виконання позивачем умов Договору щодо здійснення попередньої оплати в розмірі 60% від загальної вартості товару, відповідач не здійснив поставку товару у строки обумовлені сторонами до 30.04.2021 та 20.05.2021, що стало підставою для судового захисту порушених прав позивача.

Відповідно до п. 10.4 договору, якщо термін порушення строку Товару перевищує граничний строк поставки вказаний в Договорі або в Специфікації до цього Договору, Покупець має право на розірвання Договору повністю або в частині, а Постачальник повинен протягом 3 календарних днів, з моменту направлення повідомлення Покупцем про розірвання Договору, повернути на поточний рахунок Покупця сплачені грошові кошти за непоставлений товар та відшкодувати усі збитки понесені Покупцем.

У зв`язку з тим, що відповідач не поставив товар, до 30.04.2021 та 20.05.23021 позивач звернувся до відповідача з листом №16/06-4 від 16.06.2021, у якому повідомив відповідача про розірвання Договору та вимагав повернути суму попередньої оплати за товар у розмірі 850 269,59 грн протягом 3 календарних днів з моменту направлення повідомлення.

Відповідач не повернув кошти.

Неналежне виконання умов Договору було предметом розгляду у справі №910/20965/21 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" до товариства з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро" про стягнення 1 105 702,15 грн.

Зазначені обставини встановлено у рішенні господарського суду міста Києва від 26.09.2022 у справі №910/20965/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023, згідно якого позовні вимоги ТОВ "Мрія Фармінг Поділля" до ТОВ "Спрей Агро" задоволено та стягнуто з відповідача: 850 269,59грн. основної заборгованості, 62 244,39грн. пені за період прострочення з 28.06.2021 по 17.12.2021, 176 110,63грн.-30% річних, 17 077,54грн. інфляційних втрат за період прострочення з 31.01.2021 по 07.12.2021. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 16 585,53грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи доведено, що Відповідач сплатив 850 269,68 грн боргу лише 30.03.2023.

Отже, Відповідач свій обов`язок щодо повернення попередньої оплати Товару виконав не вчасно.

Таким чином, суду доведено належним чином прострочення виконання відповідачем зобов`язання за Договором поставки обладнання №10032021-4 від 10.03.2021 в частині своєчасної сплати 850 269,68 грн.

З метою компенсувати у повному обсязі втрати від тривалого протиправного користування відповідачем грошовими коштами в сумі 850 269,59грн., перерахованими у якості попередньої оплати згідно Договору та повернутими в процесі примусового виконання рішення суду 30.03.2023 та 03.04.2023, Позивачем по даній справі здійснено донарахування сум, які останній просить стягнути, а саме:

- 274 376,92грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 по березень 2023 (з наступного дня, до якого здійснено попереднє нарахування і стягнення судом інфляційних втрат та до фактичного перерахування основної частини боргу);

- 30% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 334 051, 12грн. за період з 08.12.2021 до 30.03.2023 (з наступного дня, до якого здійснено попереднє нарахування і стягнення судом річних та до фактичного перерахування основної частини боргу).

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 10.10 Договору сторони погодили, що у разі порушення постачальником строків поставки товару, передбачених цим договором, за який внесена покупцем повна або часткова попередня оплата, постачальник за користування грошовими коштами покупця зобов`язаний сплатити покупцю 30% річних, від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати і до дня його фактичної поставки товару або дня повернення грошових коштів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (ст. 3 ЦК України), суть якої розкрита у ст. 627 ЦК України і полягає у тому, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У ст. 14 ЦК України закріплені основні принципи виконання цивільних обов`язків. Так само як і цивільні права, що кореспондуються з ними, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

З метою гарантії стабільності суспільних відносин закон визначає загальні умови виконання зобов`язання такі як виконання його належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 ЦК України) та встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання (ст. 525 ЦК України).

Як зазначено вище сторони Договору досягли згоди, що покупець має право на розірвання договору повністю або в частині, а постачальник повинен протягом 3 календарних днів, з моменту направлення повідомлення покупцем про розірвання договору повернути на поточний рахунок покупця сплачені грошові кошти за непоставлений товар та відшкодувати усі збитки понесені покупцем, а у разі неповернення коштів постачальник зобов`язаний сплатити 30% річних, від суми коштів, сплачених покупцем, за період з дня оплати і до дня його фактичної поставки товару або дня повернення грошових коштів.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що правовідношення, в якому у зв`язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2.ст. 693 ЦК України, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно до нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Тому, Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу суму попередньої оплати з врахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення та 30% річних за період з дня оплати до дня повернення грошових коштів, а не лише до дня подання позовної заяви і здійснення відповідного розрахунку.

Суду доведено, що при подані позову в межах справи №910/20965/21:

- нараховано, а судом стягнуто з Відповідача інфляційні втрати в сумі 17 077,54грн. за період з липня 2021 по жовтень 2021 включно;

- нараховано, а судом стягнуть з відповідача 30% річних за користування чужими грошовими коштами 176 110,63грн. за період з 31' 03.20212 по 07.12.2021р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконати ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 274 376,92грн. інфляційних втрат за період з листопада 2021 по березень 2023, підлягає задоволенню в заявленій Позивачем сумі.

Перевіривши розрахунок річних судом встановлено, що Позивачем невірно здійснено розрахунок 30 % річних, а саме Позивачем помилково день фактичної сплати Відповідачем суми заборгованості включено в період часу, за який здійснюється стягнення 30% річних.

У зв`язку з чим, за перерахунком суду підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача 30% річних у розмірі 333 352,26грн. за період з 08.12.2021 по 29.03.2023 (477 днів), в решті частині вимоги про стягнення 698, 86грн. - 30% річних слід відмовити.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами в частині стягнення 274 376,92грн. інфляційних втрат та 333 352,26грн. 3% річних, а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної до стягнення суми інфляційних втрат та 30% річних.

Отже, позов Товариства з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю товариство з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спрей Агро" (03680, м. Київ, вул. Пшенична, буд. 2, ідентифікаційний код 37921986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Фармінг Поділля" (32047, Хмельницька обл., Городецький район, село Кремінна, вул.Грушевського, буд. 7, ідентифікаційний код 39983735) 274 376 (двісті сімдесят чотири тисячі триста сімдесят шість) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 333 352 (триста тридцять три тисячі триста п`ятдесят дві) грн.26 коп. - 30% річних та 9 117 (дев`ять тисяч сто сімнадцять) грн.31коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення підписано 27.12.2023

Суддя І.І. Борисенко