Рішення

від 21.12.2023 по справі 546/1274/21

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/1274/21

номер провадження 2/546/35/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Решетилівка у порядку загального позовного провадження цивільну справу № 546/1274/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Решетилівська міська рада Полтавської області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцова Ольга Олександрівна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування рішення та припинення права власності на нерухоме майно і права оренди земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

29.12.2021 до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Решетилівська міська рада Полтавської області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцова Ольга Олександрівна про визнання недійсним свідоцтва про право власності, скасування рішення державного реєстратора та припинення права власності і права оренди, у якому позивач просить суд:

-прийняти дану позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

-позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, припинення права власності, визнання недійсним договору оренди землі та припинення права оренди-задовольнити в повному обсязі;

-визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №0588 виданого 15.08.2008 Колективним сільськогосподарським підприємством «Солонівське», яке стало підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на комплекс будівель господарського призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності39792896);

-припинити право власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896);

-визнати недійсним договір оренди землі №б/н укладений 08.10.2021 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Решетилівською міською радою Полтавської області згідно якого ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 (державна реєстрація права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена в 20.10.2021, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 44632236);

-припинити право ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на оренду земельної ділянки під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, яке виникло на підставі договору оренди землі б/н укладеного 08.10.2021 між ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та Решетилівською міською радою Полтавської області ( державна реєстрація права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена 20.10.2021, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 44632236).

-стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь позивача кошти в сумі 19 816 грн, які понесені у якості судових витрат при розгляді даної справи.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він був членом колгоспу «Пам`ять Леніна», який у 1993 році реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємництво «ЛАН». На даний час позивач є власником майнового паю члена вказаного КСП, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №056686, виданого Лиманською Першою сільською радою Решетилівського району Полтавської області 01.12.2001. Окрім того, на даний момент позивач є головою комісії по врегулюванню майнових питань вказаного підприємства. У 2000 році вказане КСП реорганізовано в приватну агрофірму «ЛАН».

В подальшому на підставі Указу Президента України №62/2001 від 29.01.2001 здійснено комплекс заходів по визначенню складу майна підприємства та складу осіб, які мають право на майновий пай. Серед іншого, до такого включено також низку об`єктів нерухомості серед яких ангари №1, №2, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом, 29.05.2006 проведено засідання комісії по врегулюванню майнових відносин співвласниками майна за результатами якого складено протокол №12, котрий зареєстровано в Лиманській Першій сільській раді Решетилівського району 13.08.2008. З останнього вбачається, що приймалось рішення і по спірних будівлях.

В подальшому, 01.05.2006 співвласниками майна укладеного із ТОВ «Дукла» договір передачі майна в оренду, який зареєстровано в Лиманській Першій сільській раді Решетилівського району Полтавської області під №1 від 14.06.2006. На виконання договірних зобов`язань 11.07.2006 в користування ТОВ «Дукла» передано, в тому числі, але не виключно, два ангари, про що складено відповідний акт прийому-передачі майна. Дані договірні відносини були продовжені строком на 5 років шляхом укладання договору від 25.07.2011.

Разом з тим, з огляду на банкрутство ТОВ «Дукла» та не бажання товариства користуватись ангарами на зборах співвласників майнових паїв реформованого КСП «ЛАН» вирішено один із ангарів надати позивачеві в оренду. Після цього позивач добросовісно користувався майном та сплачував пайовикам достойну орендну плату. Разом з тим, в жовтні 2021 року стало відомо, що ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію права власності на комплекс будівель господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 . Останнє є значною частиною нерухомого майна, власниками якого є колишні члени Колективного сільськогосподарського підприємства «ЛАН».

Позивач зазначає, що в подальшому його фактично виселено з орендованого приміщення. З метою встановлення підстав та суб`єкта державної реєстрації права власності позивачем здійснено ознайомлення з відомостями наявними в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В результаті ознайомлення позивачем встановлено, що підставою державної реєстрації стало: свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства * майновий сертифікат серії ПО №0588, виданого 15.08.2008 КСП «Солонівське» та акт приймання-передачі нерухомого майна б/н, виданий 28.03.20018 комісією з врегулювання майнових питань КСП «Солонівське». Державна реєстрація права власності проведена за рішенням державного реєстратора Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцової Ольги Олександрівни «Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень з відкриттям розділу» індексний номер: 55796563.

Крім того, з інформації наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та «Публічної кадастрової карти України» позивачем встановлено, що під вказаними будівлями сформовано земельну ділянку під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, яка передана в оренду ОСОБА_2 .

Позивач вважає, що ОСОБА_2 набув право власності та право оренди на вказані об`єкти нерухомості протиправно, тому змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.12.2021, справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою суду від 19.01.2022 відкрито провадження у порядку загального позовного провадження, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, призначено проведення підготовчого судового засідання.

03.02.2022 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є безпідставним і не визнаються ним в повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що позивач жодним чином не підтвердив наявність у нього права або законного інтересу щодо комплексу будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896). Окрім того, на думку відповідача, позивачем не додано до позовної заяви доказів, які б вказували на те, що вищезазначений комплекс господарських будівель колись належав КСП «ЛАН» (ідентифікаційний код 03769876), а згодом колективу власників майнових паїв (колишніх членів цього підприємства). Відповідач звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи є інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №292687535, з якої вбачається, що спірне майно раніше належало КСП «Солонівське», і що саме від нього відповідач отримав зазначене майно. Отже, факт набуття відповідачем права власності на спірне майно саме від КСП «Солонівське», а не КСП «ЛАН» чи колективу власників майнових паїв Колишніх членів цього підприємства) визнає і сам позивач. Відповідач зазначає, що ні на момент набуття ним права власності на спірне майно, ні на даний час, набуття права власності КСП «Солнівське» на це майно неправомірним або незаконним не визнавалось. Отже, на його думку, спірне майно правомірно набуте КСП «Солнівське». Окрім того, з поданої позовної заяви та додатків до неї вбачається, що частка майна позивача у пайовому фонді КСП «ЛАН» становить всього 0,145 % або 3752 грн. Розмір його частки на даний момент не змінився, вона повністю забезпечена майном, що перебувало у власності КСП «ЛАН». Із суті позовної заяви взагалі випливає, що позивач подав позов в інтересах всіх власників майнових паїв (колишніх членів КСП «ЛАН»). На думку відповідача, оскільки ніхто не уповноважував позивача подавати позов в інтересах всіх власників майна, то він мав би зазначити їх в своєму позові в якості третіх осіб на стороні позивача. Також на думку відповідача, вимоги позивача про припинення права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896) та про припинення права на оренду земельної ділянки під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 не можуть бути розглянуті судом, оскільки позивач не сплатив судовий збір за їх розгляд. Окрім того відповідач зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не надано доказів на підтвердження позивних вимог в частині сплати витрат на правову допомогу.

29.03.2022 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Павлюком І.О. подано до суду відповідь на відзив, в якій представник зазначає, що з метою повного та належного доведення н належності нерухомого майна колишньому КСП «ЛАН» ним здійснено ряд адвокатських запитів. У відповідь на запит до Решетилівської міської ради Полтавської області від 16.11.2021, ним отримано лист за вих.№ 01-21/134 від 23.11.2021, в якому повідомлено: «відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-22 та Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП «ЛАН» земельна ділянка під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 відноситься до земель КСП «ЛАН» загального користування (господарський двір)». Згідно відповіді на запит до Головного управління Держгеокадастру від 23.11.2021 за вих №457/0/399-21 отримано інформацію, що земельна ділянка під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 відповідно до умовних позначень до картографічного матеріалу Проекту роздержавлення частково зазначена як господарський двір-землі колективного сільськогосподарського підприємства «ЛАН» загального користування. Окрім того, представник позивача звернувся до приватного підприємства «Алан-Зем», як суб`єкта уповноваженого на здійснення землеустрою, із заявою про виготовлення збірного кадастрового плану землевласників та землекористувачів (схеми розміщення земельної ділянки) на якому має бути відображено місце розташування земельної ділянки під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 по відношенню до земель колективної власності КСП «ЛАН» згідно «Проекту роздержавлення і приватизації земель КСП «ЛАН» Решетилівського району Полтавської області та Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-22, виданого 29.12.1995 КСП «ЛАН» Решетилівського району Полтавської області. У відповідь, листом №53/22 від 13.12.2021 надано інформацію про те, що земельна ділянка частково накладається на земельну ділянку колективної власності згідно Проекту роздержавлення з цільовим призначенням «Загальне користування (під господарськими будівлями та дворами)». Представник позивача зауважує, що даними доказами підтверджується факт належності спірних будівель співвласникам КСП «ЛАН» та їх розміщення на земельній ділянці, яка раніше належала даному підприємству на праві колективної власності. При цьому наявність у КСП «Солонівське» права власності на спірні будівлі взагалі виключається, оскільки такого товариства не існувало взагалі. Тому на думку представника позивача доводи відповідача в цій частині є завідома безпідставними та необґрунтованими.

29.03.2022 до суду надійшло клопотання представника позивача - адвоката Павлюка І.О. про витребування доказів.

29.03.2022 до закінчення підготовчого провадження, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Павлюком І.О. до суду надано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 30.03.2022 дану заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.03.2022 частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. про витребування доказів.

12.04.2022 до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О., якою усунуто недоліки, зазначені в ухвалі від 30.03.2022.

28.04.2022 засобами поштового зв`язку позивачем направлено на адресу суду заяву про збільшення позовних вимог у новій редакції, яка отримана судом 02.05.2022. У даній заяві позивач остаточно просить суд:

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО № 0588, виданого 15.08.2008 року Колективним сільськогосподарським підприємством «Солонівське», яке стало підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на комплекс будівель господарського призначення (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896);

- припинити право власності ОСОБА_2 та скасувати державну реєстрацію права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896);

- визнати недійсним договір оренди землі №б/н, укладений 08.10.2021 року між ОСОБА_2 та Решетилівською міською радою Полтавської області, згідно якого ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 (державна реєстрація права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, здійснена 20.10.2021 року; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 44632236);

- припинити право ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, яке виникло на підставі договору оренди землі №б/н, укладеного 08.10.2021 року між ОСОБА_2 та Решетилівською міською радою Полтавською області (державна реєстрація права оренди в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснена 20.10.2021 року; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право 44632236) та скасувати державну реєстрацію даного права оренди;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача кошти в сумі 19816 грн, які понесені у якості судових витрат при розгляді даної справи.

Заява обґрунтована тим, що саме визначені у ній позовні вимоги є ефективним способом захисту прав позивача у даній справі. Окрім цього зазначено, що підстави позову не змінилися.

Ухвалою суду від 06.06.2022 клопотання позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог задоволено, прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог, яка надійшла до суду 02.05.2022.

01.08.2022 відповідачем ОСОБА_2 подано до суду відзив на змінену та доповнену позовну заяву. У відзиві відповідач посилається на те, що статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконністю набуття права власності не встановлена судом. Набуття ним права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстрацій номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242, номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896) підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, власник (відповідач) не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно, що узгоджується з правовою позицією Верховного суду, наведеною у Постанові КГС ВС від 29.04.2020 №911/1455/19). Окрім того, відповідач вважає, що оспорюючи право власності на спірне майно, позивач жодним чином не підтвердив наявність у нього права на це майно або законного інтересу щодо нього. Зокрема, до переліку набутого відповідачем майна, що оспорюється позивачем, входять: склад А-1 загальною площею 671, 95 кв.м; склад Б-1, загальною площею 1526,8 кв.м, виробничо-побутова будівля В-1 загальною площею 240 кв.м; мехмайстерня та гаражі Г-1 загальною площею 439, 05 кв.м, асфальтова площадка 1, ворота 2 (далі за текстом спірне майно).У позовній заяві позивач зазначає, що спірне майно належало КСП «ЛАН» (ідентифікаційний код 03769876), а згодом колективу власників майнових паїв (колишніх членів цього підприємства), проте жодних доказів цього суду не надав. Надані позивачем суду копії документів, якими він обґрунтовує позовні вимоги, на думку відповідача не є належними та допустимими доказами. Окрім того, відповідач вважає, що підставами для відмови позивачу у задоволені його позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та скасування державної реєстрації на нерухоме майно є те, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно (постанова ВС від 27.06.2018 у справі №921/403/17-г/6, від 08.08.2019 у справі №909/472/18). Так само як державна реєстрація не породжує виникнення права власності і видача свідоцтва про право власності. Відповідно свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не є правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється (постанова ВС від 27.06.2018 у справі №925/797/17). Отже, на думку відповідача і всі інші похідні позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені.

Ухвалою суду від 01.08.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. від 01.08.2022 про витребування доказів.

05.08.2022 від Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшов лист за №02-19/496 від 04.08.2022 на виконання ухвали суду від 01.08.2022.

Ухвалою суду від 13.09.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. від 13.09.2022 про витребування доказів.

04.10.2022 виконання ухвали суду від 13.09.2022 Міністерством юстиції України надано до суду витребувані докази.

Ухвалою суду від 19.10.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. від 18.10.2022 про витребування доказів.

26.10.2022 на виконання ухвали суду від 19.10.2022 від Полтавської регіональної філії державного підприємства «Національні інформаційні системи» надійшли до суду витребувані докази.

13.01.2023 на виконання ухвали суду від 13.09.2022 від Виконавчого комітету Пришибської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області надійшли до суду витребувані докази.

Ухвалою суду від 23.01.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. від 19.01.2023 про витребування доказів.

Ухвалою суду від 20.02.2023 закрито підготовче провадження та призначити цивільну справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника позивача - адвоката Павлюка І.О. про виклик свідків, викликано свідків в судове засідання.

Ухвалою суду від 23.03.2023 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Павлюка І.О. про визнання обов`язкової явки відповідача ОСОБА_2 у судове засідання.

У судове засідання, призначене на 21.12.2023, учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Павлюком І.О. подано до суду про долучення до матеріалів справи письмової промови в судових дебатах, клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 21.12.2023 за відсутності позивача та його представника, на підставі письмових матеріалів, наявних у матеріалах справи, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Кулішем С.М. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи письмової промови в судових дебатах, клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 21.12.2023 за відсутності представника відповідача, в задоволенні позовних вимог просить відмовити в повному обсязі.

Третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради Полтавської області під час розгляду справи були подані заяви, у яких просять проводити розгляд у відсутності представника.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору державним реєстратором Комендатівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зімовець Т.О. під час розгляду справи були подані заяви, у яких вона просить розгляд справи проводити за її відсутності.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних письмових доказів у матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

У судових засіданнях 23.03.2023, 26.04.2023 ,01.06.2023, 21.11.2023 та у поданій 21.12.2023письмовій промові у судових дебатах представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Павлюк І.О. суду надав наступні пояснення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити із підстав викладених у позовній заяві. Вважає, що відповідач набув право власності на об`єкти нерухомості протиправно. Зазначає, що дана обставина підтверджується тим, що КСП «Солонівське» не існує взагалі, посилаючись на лист від ГУ статистики Полтавської області в якому зазначено, що в реєстрах останнє не значиться. Також, звертає увагу на Свідоцтво про право власності серії ПО 0588 видане 15.08.2008 КСП «Солонівське», що на його думку є підробленим. Зазначає, що на момент розпаювання перелік кількісно-якісних характеристик об`єктів, що є предметом спору, був відсутній. Звертає увагу, що він та його клієнт спірні об`єкти не вважають власністю виключно позивача, а всіх співвласників КСП «Лан». Вважає, що у зв`язку з реорганізацією колгоспу «Пам`ять Леніна» до КСП «Лан» перейшли всі права та обов`язки, але відомості про обсяг переданого майна відсутній, ці питання вирішувалися загальними зборами. Будь яких документальних відомостей на підтвердження не має. Виділ майна в натурі не відбувся. Представнику відома інформації лише щодо того, що дане майно не перейшло до КСП «Лан». Інші співвласники спірного майна участі у справі не приймають, представлення їх інтересів в суді від імені позивача не відбувається, захищаються лише інтереси позивача щодо його частки. Відомостей про державну реєстрацію співвласниками майна за собою немає. Співвласники лише отримали свідоцтва про право власності на майнові паї.

Представник позивача наголошував, що ОСОБА_1 , був членом колгоспу "Память Ленина". В подальшому, у 1993 році останній реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємство "ЛАН". На даний час він є власником майнового паю члена вказаного КСП, но підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №056686 виданого Лиманською Першої сільською радою Решетилівського району Полтавської області 01.12.2001 року.

З метою забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформувати аграрного сектору економіки, створення сприятливих умов для розвитку підприємництва і орендних відносин на селі Президентом України 29 січня 2001 року прийнято указ "Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" №62/2001. Саме на виконання останнього Кабінетом Міністрів України винесено постанову від 28.02.2001 року №177 "Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" Даною постановою затверджено: "Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих" (далі по тексту методика) та "Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення" (далі по тексту. Порядок).

Пунктами 4.5 Методики чітко визначено, що склад і вартість майна підприємства визначаються за його переліком, складеним за даними інвентаризації. Якщо підприємство реорганізоване, склад і вартість майна визначаються на дату його реорганізації. У переліку активів і зобов`язань підприємства відображаються їх назва, кількість і балансова вартість

У відповідності до пунктом 13:14 Порядку майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

У відповідності до "Рекомендацій щодо порядку здійснення права спільної часткової власності власниками майнових паїв колишніх колективних сільськогосподарських підприємств" затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 20.05.2008 року №315. майновий пай частка майна у пайовому фонді колишнього колективного сільськогосподарського підприємства, що належить члену такого підприємства або іншій особі яка має на нього право, виражена в грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду Тобто, у даному випадку, діючим законодавством чітко встановлено, що документом, який підтверджує право власності на майновий пай с свідоцтво. В останньому зазначається право на частку у майні колишнього КСП виражене у грошовій формі або відсотковому співвідношенні від загальної вартості майна пайового фонду підприємства. Вартість самого ж майна визначається виключно за результатами інвентаризацій або даних бухгалтерського обліку. Тобто, відповідні документи можуть містить інформацій виключно про вид майна та його вартість.

В розумінні даних рекомендацій та ст.ст.355-358 1ЦК України позивач, як і інші члени КСП "ЛАН" мас право спільної часткової власності на майно котре належало вказаному підприємству.

Тобто, як зазначає представник позивача, у даному випадку, належними та допустимими доказами в повній мірі підтверджується факт наявності у мого клієнта права власності на частку у майні пайового фону КСП "ЛАН".

Щодо доведеності факту включення спірного майна до пайового фонду КСП "ЛАН" представник позивача зазначає наступне.

В матеріалах справи наявні протоколи засідання комісії з регулювання майнових питань співвласників майна, копії договорів про передачу майна в оренду, відповідних актів приймання передачі, які прямо підтверджують перебування у пайовому фонду КСП "ЛАН": гаражів для автомобілів, двох ангарів, будинку механізаторів; складу паливно мастильних матеріалів, котрі знаходяться в селі Лиман Перший. При співставленні із тими об`єктами на які набув право власності відповідач вбачається, що такі мають кількісну та вилову схожість. При цьому, звертаю увагу, що у відповідності до Порядку. Правил та Рекомендацій в наданих документах чітко зазначено вид об`єкту нерухомості, його вартість та адресу місцезнаходження.

З метою повного та належного доведення вказаного факту до суду надано документи, якими підтверджується те, що земельна ділянка на яку посвідчено право оренди відповідачем як власником спірних будівель раніше належала до земель колективного сільськогосподарського підприємства "Лан" в цільовим призначенням загального користування (господарський двір).

Тобто, як вважає представник позивача, наявними в матеріалах справи доказами в повній мірі підтверджується та обставина, що на земельній ділянці були розміщені господарські будівлі належні КСП "ЛАН". Будь-яких доказів чи клопотань, які й спростовували дану обставину відповідачем до суду не надано. Більше того, в ході судового розгляду справи, допитано у якості свідків ряд осіб, які є колишніми членами КСП "ЛАГ займали різні посади та мають різний рішень знань про його діяльність, мешканцями села Лиман Перший, колишніми посадовими особами органів місцевого самоврядування. Всі як один підтверджують той факт, що спірні будівлі раніше належали КСП "ЛАН". На території села Лиман Перший будь які інші будівлі 1 відповідними конфігураціями належні КСП "ЛАН" ні третім особам відсутні. Дані будівлі увійшли до пайового фонду і саме співвласники майна, колишні члени КСП в подальшому вирішували його долю, неодноразово передавали в оренду. При цьому, співвласниками не приймались рішення про виділ будь-яким особами спірних будівель у власність

Тобто, наявними в матеріалах справи доказами та показами свідків в повній мірі підтверджується те, що спірні будівлі на які набув право власності відповідач раніше належали КСП "ЛАН" то були включені до пайового фонду. При ньому, будь-які рішення про виділ таких будь-кому із співвласників майна загальними зборами колишніх членів не приймалось.

Також, представник позивача наголошує на тому, що матеріалами справи в повній мірі підтверджується факт проведення відповідачем державної реєстрації права власності на спірні будівлі на підставі підробних документів

У судових засіданнях 23.03.2023, 26.04.2023 ,01.06.2023, 21.11.2023 позивач ОСОБА_1 суду надав наступні пояснення.

Позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що працював в колгоспі «Пам`ять Леніна», потім в КСП «Лан», потім в ПАФ «Лан», та в ТОВ «Дукла». Все майно при реорганізаціях правонаступникам не передавалося, а паювалося. Потім майно передавали рішеннями загальних зборів пайовиків, чи складали при цьому документів не пам`ятає, адже йому таких не надавали. Доказів, що ці об`єкти належали колгоспу «Пам`ять Леніна», а не КСП «Лан», у нього відсутні. Дані відомості мають бути відомими голові майнової комісії ОСОБА_3 . Зазначав, що після банкрутства ТОВ «Дукла» на спірному об`єкті були два ангари, будинок механізатора і приміщення для автомобілів. У 2019 році рішенням загальних зборів отримав в оренду один ангар, другий ангар отримав ОСОБА_4 . Після цих зборів дане рішення віддав ОСОБА_2 , останній його не повернув. Письмово договорів оренди не укладав, два роки користувався ангаром, сплачував орендну плату, у 2021 році до позивача приїхав ОСОБА_5 з документами на право власності на спірні об`єкти, після чого позивач був змушений виїхати з ангару. Також, пояснив, що він подав позов в своїх інтересах, збори співвласників гне обирали його уповноваженою особою.

01.06.2023 надав показання як свідок. Додав до вищезазначеного, що в майнових сертифікатах що видавалися співвласникам після розпаювання не зазначено переліку майна, щодо якого особи отримували права. КСП «Лан» як правонаступнику колгоспу «Пам`ять Леніна» рішенням зборів співвласників було передано все майно колгоспу. Головою майнової комісії тоді була ОСОБА_6 , яким чином та чи передавалося майно на баланс до КСП йому не відомо. Про існування будь яких інших документів на нерухоме майно ОСОБА_1 не відомо. Про існування КСП «Солонівське» ніколи не чув.

У судових засіданнях 23.03.2023, 26.04.2023 ,01.06.2023, 21.11.2023 та у поданій 20.12.2023 письмовій промові у судових дебатах представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Куліш С.М. надав наступні пояснення.

Позиція сторони відповідача була висловлена в письмових поясненнях поданих до суду. Вважає, що Свідоцтво про право власності серії ПО 0588 видане 15.08.2008 КСП «Солонівське» не має відношення до позивача та його прав. Даних про КСП «Солонівське» у відповідача не зберіглося.

Зазначив, що власник не повинен доводити правомірність набуття права власності. Вважає, що відсутність у позивача прав на спірне майно є підставою для відмови у позові. Докази наявності таких прав має надавати сторона позивача. Права на майно отримані на підставі рішення про державну реєстрацію. Усі докази надані в матеріалах справи. Вказав, що позивач має право власності лише на 0,145% від спірного майна.

Набуття відповідачем права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896) підтверджується записом у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Статтею 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття права власності. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Таким чином, власник (Відповідач) не зобов`язаний у кожному випадку доводити іншим особам правомірність набуття права власності на належне йому майно див. правову позицію Верховного суду, наведену у Постанові КГС ВС від 29.04.2020 № 911/1455/19).

Оспорюючи набуття відповідачем права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253162053242; номер запису в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності 39792896), позивач жодним чином не підтвердив наявність у нього права на це майно або законного інтересу щодо нього. У позовній заяві позивач зазначає, що спірне майно належало КСП «ЛАН», а згодом було передане колективу власників майнових паїв (колишніх членів цього підприємства), проте жодних доказів цього суду не надав.

Надані позивачем суду копії документів, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, не можуть оцінюватися, як належні та достатні докази, адже належними та допустимими доказами прав власності на нерухоме майно є дані державних реєстрів та правоустановлювальні документи, визначені законодавством України. Таких доказів позивач суду не надав.

Разом з тим, позивач вважає, що доказом наявності у нього майнового права на спірні будівлі є Протокол комісії по врегулюванню майнових відносин співвласників майнових паїв № 12 від 29.05.2006 р., який було зареєстровано 13.02.2008 р. в Лиманській першій сільській раді. Зокрема позивач стверджує, що саме цим протоколом КСП «ЛАН» передало спірні будівлі співвласникам (власникам паїв КСП «ЛАН»), однак у Протоколі № 12 від 29.05.2006 р. зазначено лише 1 питання порядку денного: розподіл майна співвласників майнових паїв КСП «ЛАН».

Тобто. Представник відповідача вважає, що Протокол № 12 від 29.05.2006 р. не дає відповідь на питання звідки і на яких підставах у співвласників з`явилося це майно і чи дійсно це майно їм належало. Під час дослідження судом матеріалів справи було встановлено, що нерухоме майно, зазначене у Протоколі № 12 від 29.05.2006 р., не мас технічних і вимірних характеристик, за якими його можна було б ідентифікувати та зробити висновок про те, що це саме ті будівлі, право власності на які нібито незаконно оформив на себе відповідач. Таким чином Протокол № 12 від 29.05.2006 р. може підтвердити тільки те, що 29.05.2006 р. збиралася комісія і приймала рішення про поділ майна, право власності на яке, як вважала комісія, належало власникам паїв КСП «ЛАН».

Представник відповідача звертав увагу суду на те, що ані позивач, ані його представник, ані допитані в судовому засіданні свідки на питання суду не змогли пояснити кому все ж таки належить (належало) право власності на нерухоме майно, яке, як вважає позивач, незаконно зареєстрував за собою відповідач - колгоспу Пам`яті Леніна чи КСП «ЛАН», чи співвласникам. Пояснення свідків, в т.ч. і самого позивача, допитаного у якості свідка, взагалі ґрунтувалися тільки на припущеннях та здогадках, бо правоввстановлювальних документів на спірні будівлі вони ніколи в житті не бачили, вважали ці будівлі «своїми», бо «так хтось сказав».

Щодо доводів сторони позивача про порушення його законного інтересу тим, що через вибуття нерухомого майна із складу пайового фонду і через це у пайовому фонді не залишилося майна, достатнього для виділення йому його частки в натурі, то дані обставини не знайшли документального підтвердження матеріалами справи.

Як видно із свідоцтва про право власності на майновий пай від 01.12.2001 р. Позивачеві належить пай, розміром 3752 грн або лише 0.145% всього майна.

Позивач не надав розрахунків та доказів того, що майна в пайовому фонді дійсно не достатньо для виділення йому частки в натурі. До того ж надане позивачем свідоцтво про право власності на майновий пай від 01.12.2001 р. свідчить про те, що його частка 0,145% і в майні КСП «ЛАН» і в майні ПА «ЛАН» одночасно. Встановити розмір частки позивача саме в майні КСП «ЛАН» із наданих позивачем документів не можливо. Отже, твердження позивача про порушення його законного інтересу це просто припущення.

Окремими підставами для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та скасування державної реєстрації на нерухоме майно представник відповідача вважає те, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Так само, як і державна реєстрація, не породжує виникнення права власності і видача свідоцтва про право власності. Відповідне свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не с правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється. Тобто оскаржуватися має не свідоцтво, а правочин. Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Свідоцтва про право власності на майновий пай, видане ОСОБА_2 , яке просить визнати недійсним Позивач, вказує лише на те, що ОСОБА_2 належить майновий пай у пайовому фонді КСП «Солонівське», жодного відношення до якого позивач не має. Це Свідоцтво не містить переліку майна, а вказує лише на абстрактну частку. Передавальний Акт на зворотній стороні Свідоцтва, не є його складовою, а є окремим документом. Таким чином, саме по собі Свідоцтва про право власності на майновий пай, видане ОСОБА_2 КСП «Солонівське», жодним чином не порушує і не може порушувати права та законні інтереси Позивача, бо він ні до самого КСП «Солонівське», ні до його майна ніякого відношення не має.

У судовому засіданні 23.03.2023 свідок ОСОБА_8 надав наступні пояснення.

Вказав, що працював з 2002 по 2020 роки сільським головою Першолиманської сільської ради, зазначив , що спочатку на їх території були колгосп "Пам`ять Леніна", тоді КПС "Лан" потім ТОВ «Лиманське», зараз утворилося декілька господарств. Проводити загальні збори колгоспу не було компетенцією сільської ради, інколи представники сільради на зборах були присутні як спостерігачі, до управління майном сільська рада відношення не мала.

По спадщині видавалися майнові сертифікати на підставі рішення нотаріуса. Сільська рада не проводила державну реєстрацію правочинів нерухомого майна, але видавала свідоцтва на майнові паї. Державну реєстрацію договорів не здійснювали. Свідоцтва видавалися в порядку спадкування, на момент праці свідка практично всі вже були видані. Рішення чи видати свідоцтво спадкоємцю приймала майнова комісія з числа пайовиків. На території сільської ради з нерухомого майна пам`ятає: тракторну бригаду, МТФ 1, з неї немає вже нічого та будівлю їдальні. Тракторна бригада - це 2 ангари і майстерня. По АДРЕСА_1 спочатку були об`єкти в КСП «Лан» в оренді.

Документально не було підтверджень щодо власності по АДРЕСА_1 . Це людські майнові паї, в натурі не виділені йшли єдиним масивом, що передавалися майновій комісії. Протоколи зборів були. Чи був сертифікат на все майно не знає. КСП Лан видавало співвласникам кожному окрему частку на підставі сертифікату, після чого укладалися договори, проводилася інвентаризація та грошова оцінка, про що складалися протоколи. ОСОБА_6 була головою майнової комісії.

КСП Солонівське на території Першолиманської сільської ради не існувало, свідоцтва їм сільська рада не видавала.

У судовому засіданні 26.04.2023 відповідач ОСОБА_2 надав наступні пояснення.

Вважає, що позивач не має суб`єктивного матеріального права щодо спірних об`єктів, бо не є його власником, та має довести його наявність. Усі заперечення викладені у відзиві, позовні вимоги не визнає. На час оформлення права власності на спірні приміщення їх ніхто не використовував, територія була занедбана. Зазначив, що членом КСП «Солонівське» не був, а придбав це право власності на майновий пай у його члена ОСОБА_9 , ідея зробити це належала діду відповідача. Усіма питаннями оформлення цього придбання займався юрист ОСОБА_10 . Чи відбувалася реєстрація даного договору йому не відомо.

У судовому засіданні 26.04.2023 свідок ОСОБА_11 пояснив, що ОСОБА_1 у 2019 році були проведені збори співвласників. Рішенням загальних зборів надано менший ангар в користування ОСОБА_1 , про що вівся протокол зборів. Іншим чином дане рішення не оформлювалося. Після цього збори проводив ОСОБА_12 не знаючи про попередні. Раніше цим майном користувалося ТОВ «Дукла», уповноваженою особою була ОСОБА_3 . Він свої паї отримав у спадок від матері, що була членом КСП «Лан». Ніяких відомостей про те кому передавалося спірне майно та яким чином це оформлювалося не має. Про існування КСП «Солонівське» на території Лиманської сільської ради ніколи не чув.

У судовому засіданні 26.04.2023 свідок ОСОБА_13 надав наступні пояснення пояснив, що він був членом колгоспу «Пам`ять Леніна», потім усіх наступних колективів. При розпаюванні отримав майновий сертифікат. На території Першого Лиману були ферма, тракторна бригада та тік. На території тракторної бригади - пилорама, заправочна будівля, ангар, навіс, автогараж, ангари, кімната відпочинку, майстерня, кімната для зварювальників. Під час розпаювання частина пайовиків перейшли на територію тракторної бригади, куди згодом прийшло ТОВ «Дукла». Інша частина - до КСП «Лиманське». У 2019 році ОСОБА_1 зібрав пайовиків, щоб отримати право орендувати перший ангар, свідок на ці збори особисто не ходив. Після цього другим ангаром почав користуватися ОСОБА_2 . Щодо будь яких інших підприємств на території сільської ради відомостей у нього не має. Уповноваженої особи від усіх співвласників не обирали, правовстановлюючих документів на майно свідок не бачив. Зазначив, що майно передавалося КСП «Лан», потім КСП «Лан» передало майно ПАФ «Лиманське», останнє ж розділилося. Після цього з`явиося ТОВ «Дукла».

У судовому засіданні 26.04.2023 свідок ОСОБА_14 пояснила, що була членом колгоспу «Пам`ять Леніна», тоді КСП «Лан», потім ТОВ «Лиманське», ТОВ «Дукла». На території села була тракторна бригада, менший та більший ангари, склади. Рішення про передачі майна приймалися загальними зборами. У 2019 році ОСОБА_1 зібрав пайовиків, щоб отримати право орендувати ангар. Яким чином оформлювали рішення свідку не відомо. Свої майнові паї свідок отримала від ТОВ «Лиманське». Зазначила, що власником спірного майна було КСП «Лан», тепер вона є однією із співвласників. Виділ майна в натурі не здійснювався, уповноваженої особи від співвласників не обиралося. Про існування КСП «Солонівське» на території Лиманської сільської ради ніколи не чула.

У судовому засіданні 01.06.2023 свідок ОСОБА_15 пояснив, що 2019 року ОСОБА_1 провів збори пайовиків, щоб отримати право орендувати ангар. Яким чином оформлювали рішення свідку не відомо. Повідомив, що у 90ті роки на території сільської ради було 4 ферми, тракторна бригада, навіс, 2 ангари, майстерня, гаражі та будівля. Усе це майно спочатку належало колгоспу «пам`ять Леніна», в подальшому передано в оренду КСП «Лан», після ПАФ «Лан», згодом ТОВ «Лиманське». З часом ТОВ «Дукла» взяло в оренду частину майна, інша залишилася в оренді ТОВ «Лиманське». Як зазначив свідок, майно в натурі не виділялося, але він вважає себе співвласником спірних ангарів, усі договори щодо оренди і з ТОВ «Дукла» і з ОСОБА_1 укладалися в усній формі. Що спірне майно належить йому як співвласнику знає лише з усних домовленостей.

У судовому засіданні 01.06.2023 свідок ОСОБА_16 пояснила, що колгоспі «Пам`ять Леніна» працювала з 1986 року, потім в КСП «Лан», згодом ПАФ «Лан», ТОВ «Лиманське», тоді ТОВ «Дукла». Має майновий сертифікат після розпаювання, що проводилося в 1990х роках. Усе спірне майно переходило з одного товариства в інше. У 2019 на зборах пайовиків передали в оренду ОСОБА_1 один ангар, інший був переданий ОСОБА_2 . Склад усього майна що належить співвласникам після розпаювання свідку не відомий. Яким саме чином відбувалося передання майна між товариствами їй не відомо. На зборах у 2019 була присутня особисто, зазначила що рішення приймалися усно, ніяких документів вона не підписувала. Чи формувався протокол зборів, чи був на них обраний секретар та чи був присутній кворум ОСОБА_16 не відомо.

У судовому засіданні 21.11.2023 свідок ОСОБА_4 пояснив працював в колгоспі «Пам`ять Леніна». Перелік майна, яке було на території Лиманської сільської ради свідку не відомий, як і те кому належать будівлі, що раніше належали колгоспу. У 2019 році ходив на збори пайовиків, хоча при розпаюванні майна не отримав. Про що на зборах велася мова він не пам`ятає, адже не був на них присутнім до кінця, яке там приймалося рішення також не знає. Протоколу за результатами цих зборів у ОСОБА_1 свідок не просив. Про КСП «Солонівське» свідку відомо давно зі слів тестя. Яким чином його син ОСОБА_5 набув право власності на майновий пай та за які кошти свідку не відомо, згоди на купівлю-продаж він сину не надавав.

Суд, повно та всебічно дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 16 ЦК України Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Зазначені принципи також закріплені нормами цивільного процесуального законодавства. Зокрема, згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (допустимість доказів ст. 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2, 3 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці обраного способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити ефективне поновлення порушеного права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «ЛАН» реорганізованого ПА «ЛАН», розташованого в селі Лиман Перший, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 28.01.2000. Частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 3752 гривні або 0, 145%, в.т.ч. обігові засоби 345 грн, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПО №056686, виданого Лиманською Першою сільською радою (т.1 а.с.15).

З копії листа Головного управління статистики у Полтавській області №03.2-22/429-21 від 21.10.2021 вбачається, що в ЗКПО, ДРЗОУ та ЄДРПОУ станом на 21.10.2021 суб`єкт з назвою Колективне сільськогосподарське підприємство «Солонівське» не значиться. Вказаний код 0377138 містить помилку, для уточнення вкажіть правильний ідентифікаційний код або повну правильну назву потрібного суб`єкта. В ЗКПО значився суб`єкт (ідентифікаційний код 03769876): -з 1977 року- колхоз Память Ленина Решетиловский р-н; -з 1979 року- колхоз «Память Ленина» Решетиловский р-н; -з 1990 року - колхоз «Память Ленина» Решетиловского РАПО Решетиловский р-н с. Лиман Первый»; -з 1992 року- колхоз «Память Ленина» Решетиловского РАПО; -з 1993 року-Коллективное сельскохозяйственное предприятие «ЛАН» Решетиловского районного управления сельского хозяйства. До ДРЗОУ суб`єкт (ідентифікаційний код 03769876) включений з назвою Колективне сільськогосподарське підприємство «ЛАН», з цією ж назвою суб`єкт включений до ЄДРПОУ. Зміни щодо назви суб`єкта суб`єкт (ідентифікаційний код 03769876) внесені до ЄДРПОУ 17.02.2000, нова назва - Приватна агрофірма «ЛАН». 27.10.2010 ПА «ЛАН» вилучена з бази даних ЄДРПОУ у зв`язку з визнанням банкрутства. Станом на 21.10.2021 ЄДРПОУ вилучено (т.1 а.с.16-17).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 16.11.2021, право власності зареєстровано 20.10.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Верховодом К.В. на підставі Рішення органу місцевого самоврядування серія та номер: 680-12-VIII, видавник Решетилівська міська рада Полтавської області, номер запису 44632115, підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:61124153 від 25.10.2021, земельна ділянка за кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, площею 5, 196 га, форма власності комунальна, власники: Територіальна громада в особі Решетилівської міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ:21044065. Номер запису про інше речове право 44632236 від 20.10.2021, зареєстровано на підставі договору оренди землі, б/н, виданого 08.10.2021, видавник Решетилівська міська рада Полтавської області та ОСОБА_2 ; рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 680-12-VIII, виданий 30.08.2021. видавник Решетилівська міська рада Полтавської області. Підстава внесення запису Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер:61124153 від 25.10.2021, ОСОБА_17 , виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області. Вид іншого речового права: оренда земельної ділянки, строкове платне користування, дата укладання договору (після 2013 року), дата державної реєстрації (до 2013 року): 08.10.2021, строк 7 років, дата закінчення дії:08.10.2028, з правом пролонгації. Орендар: ОСОБА_2 . Орендодавець: Територіальна громада в особі Решетилівської міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ:21044065 (т.1 а.с.18-19).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.12.2021, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2253162053242, об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель господарського призначення , розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складові частини нерухомого майна: склад, А-1,а ,загальною площею 671, 95кв.м; склад, Б-1,б, загальною площею 1562, 80 кв.м.; виробничо-побутова будівля, В-1, загальною площею 240,0 кв.м; мехмайстерня та гаражі,Г-1, загальною площею 439, 05 кв.м; асфальтова площадка,1,ворота,2.. Номер запису про право власності:39792896, тип власності6 право власності, зареєстровано 15.12.2020 державним реєстратором Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцовою Ольгою Олександрівною на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), серії ПО №0588, виданий 15.08.2008, видавник: КСП «Солонівське», акт приймання -передачі нерухомого майна, серія та номер: б/н, виданий 28.03.2018, видавник: Комісія з врегулювання майнових питань КСП Солонівське». Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 55796563 від 18.12.2020, здійснено запис державним реєстратором Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцовою Ольгою Олександрівною. Форма власності: приватна, розмір частки 1/1. Власники : ОСОБА_2 (т. 1 а.с.20-22).

З копії протоколу №12 засідання комісії по врегулюванню майнових відносин співвласників майна від 29.05.2006, вбачається, що згідно порядку денного розглядалось питання розподілу майна співвласників, майнових паїв колишнього КСП «Лан», ТОВ «Лиманське», ТОВ «Дукла». Комісією по ВМВ проведено розподіл та виділено майно в натурі співвласниками майнових паїв в особі уповноваженої Федоренко Т.І., визначено перелік майна, до якого зокрема увійшли зазначені будівлі: ангар -88140 грн; ангар - 150000 грн; гаражі для автомобілів - 25000 грн; будинок механізатора - 24689 грн; склад ПММ - 5500 грн; площадка бригади - 3500 грн; корівник - 125000 грн; скважина -13000; силосна траншея - 15930; літній лагерь для корів - 7000 грн; пекарня - 41000 грн. Комісією по ВМВ проведено розподіл та виділено майно в натурі ТОВ «Лиманське» співвласникам майнових паїв в особі уповноваженого ОСОБА_18 , визначено та затверджено перелік зазначеного майна Всі присутні на засіданні комісії по врегулюванню майнових відносин з розподілом майна погодились і проголосували одноголосно (т.1 а.с. 23-33).

Ззідно додатку до договору передачі майна в оренду від 26.06.2006, Акту прийому -передачі майна від 11.07.2006, вбачається, що уповноважений від колективу співвласників майнових паїв ОСОБА_3 , діючий від імені колективу співвласників на підставі протоколу Зборів співвласників майна колишнього КСП «ЛАН» від 17.03.2006, з однієї сторони та ТОВ «Дукла», в особі директора ОСОБА_19 , діючого на підставі Статуту, з іншого боку підписали акт про передачу майна з переліком даного майна (т. 1 а.с. 35-37).

Також судом встановлено, що 25.07.2011 у с. Лиман Перший Решетилівського району Полтавської області між співвласниками майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності, діючи на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 17.03.2006, які іменуються «Співвласники», в особі Уповноваженого ОСОБА_3 , яка діє на підставі протоколу зборів колективу співвласників майна від 17.03.2006, протоколу від 22.07.2011 з одного боку, і ТОВ «Дукла», що іменується надалі «Господарство», в особі директора Мирошниченко М.М., який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено договір. Згідно договору Співвласники передають належне їм на праві спільної часткової власності майно «Господарству» в оренду строком на 5 років відповідно до акту приймання-передачі майна, який підписується уповноваженим від колективу співвласників майна і директором господарства. Загальна вартість основних засобів, що передається в оренду становить 634899, 00 грн. 00 коп, основні засоби обліковуються господарством як орендовані, співвласники доручають Господарству виготовляти дозвільні документи, необхідні для використання майна. В тому числі дозвіл на спец.водокористування артскважини, наданої в оренду Господарству. Сторони погоджуються, що Господарство має виключне право на придбання орендованих основних засобів у власність протягом дії договору, спори розглядаються шляхом переговорів, а в разі недосягнення згода-в судовому порядку. Договір набуває чинності з моменту його підписання. Договір зареєстровано в Першолиманській сільській раді за №2 від 15.08.2011 (т. 1 а.с. 38-39).

З копії договору передачі майна в оренду колективом співвласників юридичній особі, вбачається, що 01.05.2006 у с. Лиман Перший Решетилівського району Полтавської області між співвласниками майна, яке належить їм на праві спільної часткової власності, діючи на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності від 17.03.2006, які іменуються «Співвласники», в особі Уповноваженого ОСОБА_3 , з одного боку, і ТОВ «Дукла», що іменується надалі «Господарство», в особі директора ОСОБА_19 , який діє на підставі Статуту, з іншого боку, укладено договір. Згідно договору Співвласники передають належне їм на праві спільної ї власності майно «Господарству» в оренду строком на 5 років. Основні засоби, що передаються в оренду вказано в Додатку №1 договору. Договір набуває чинності з моменту його підписання. Договір зареєстровано в Лиманській Першій сільській раді за №1 від 14.06.2006 (т. 1 а.с. 40-41).

Відповідно до копії Проекту роздержавлення і приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства «Лан» Решетилівського району Полтавської області 1996МФ23ПАРВ00004, складеного Полтавським філіалом Інституту землеустрою Української академії аграрних наук, судом встановлено, що роздержавлення і приватизацію земель КСП «Лан» на території Лиманської Першої сільської Ради народних депутатів Решетилівського району проведено у відповідності з Постановою Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13.03.1992. Проект погоджено головою колективного сільськогосподарського підприємства, головою Лиманської Першої сільської Ради народних депутатів, начальником районного відділу земельних ресурсів, головним архітектором району, головним санітарним лікарем, начальником держеко-Інспекції Решетилівського району. Проект Роздержавлення і приватизації земель розглянуто і схвалено загальними зборами КСП «Лан»/протокол від 02.02.1996 та VI, VII сесією ХХІІ скликання Лиманської Першої сільської ради народних депутатів від 28.12.1995, 01.03.1996. Проект затверджено сесією районної Ради народних депутатів (т.1 а.с. 46-82).

Згідно копії Державного акту на право колективної власності на землю серії ПЛ-22 від 29.12.1995, вбачається, що даний державний акт видано КСП «Лан», що знаходиться в с. Лиман перший Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району Полтавської області у тому, що вказаному власнику землі передаються у колективну власність 3201,4 га. Землі в межах згідно з планом. Землю передано для ведення колективного сільського господарства відповідно до рішення Решетилівської районної ради народних депутатів від 29.12.1995. Акт зареєстровано в Книзі державних актів на право колективної власності на землю за №22. Додано план зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність. (т.1 а.с. 83-84).

Відповідно до листа Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 23.11.2021 №01-21/134 Державний акт на право власності на землю серії ПЛ-22 , виданий 29.12.1995 КСП «Лан» (Лиман перший) Решетилівською районною радою народних депутатів Решетилівського району зберігається у Відділі №6 управління у Полтавській області ГУ Держгеокадастру у Полтавській області. Відповідно до даного державного акту та проекту роздержавленння і приватизації земель КСП «Лан» земельна ділянка під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 відноситься до земель КСП «Лан» загального користування. 3 дня набрання чинності (з 01.01.2019 року) Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству стимулювання зрошення B Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Розглянувши клопотання гр. ОСОБА_2 , рішенням 5 сесії 8 скликання Решетилівської міської ради від 31 березня 2021 року № 275-5-VIII надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,2246 га. Рішенням 12 позачергової сесії 8 скликання Решетилівської міської ради від 30 вересня 2021 року № 680-12-VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324281600:00:004:0072. посвідчено комунальну власність та передано в оренду гр. ОСОБА_2 (код КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . (т.1 а.с. 90-92).

Згідно листа ПП «АЛАН-ЗЕМ» від 13.12.2021 №53/12 виготовлено збірний кадастровий план землевласників та землекористувачів (схему розміщення земельної ділянки) на якому відображено місцерозташування земельної ділянки під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 по відношенню до земель колективної власності КСП «лан» згідно Проекту та державного Акту. При цьому, земельна ділянка під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 частково накладається на земельну ділянку колективно власності згідно Проекту з цільовим призначенням «Загальне користування (під господарськими будівлями та дворами)». В додатками до листа наявні: Збірний кадастровий план землевласників та землекористувачів; та документ на підтвердження повноважень на проведення землевпорядних робіт, а саме кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №013472 виданий ОСОБА_20 (т.1 а.с. 95,96,97).

Відповідно до Рішення п`ятої сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області від 31.03.2021 №275-5-VIII про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5.2246 га ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5.2246 га за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з метою подальшої передачі земельної ділянки в оренду за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 98).

Відповідно до Рішення дванадцятої сесії восьмого скликання Решетилівської міської ради Полтавської області від 30.09.2021 №680-12-VIII про надання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її в оренду ОСОБА_2 в межах населеного пункту АДРЕСА_1 : затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 5324281600:00:004:0072 в оренду гр. ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах населеного пункту АДРЕСА_1 ; передано гр. ОСОБА_2 в тимчасове користування (оренду) терміном на 7 років дану земельну ділянку площею 5,1960 га; встановлено орендну плату за користування земельною ділянкою у розмірі 12% річних(т.1 а.с. 99).

Згідно копії клопотання ОСОБА_2 до Решетилівської міської ради Полтавської області про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, ОСОБА_2 зазначивши, що є власником комплексу будівель господарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , просив затвердити проект землеустрою вищезгаданої земельної ділянки та передати її в оренду строком на 12 років за сплатою орендної плати у розмірі 8% нормативної грошової оцінки земельної ділянки. До клопотання додані: проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з ДЗК про земельну ділянку №НВ-7306394772021 сформованим 20.08.2021 земельна ділянка за кадастровим номером - 5324281600:00:004:0072 місцерозташування - АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, інформації про зареєстроване право власності в ДЗК відсутня, документація на основі якої здійснено державну реєстрацію земельної ділянки - Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок 02.07.2021: ФОП ОСОБА_21 , ОСОБА_21 , реєстрацію здійснено Відділом у Сторожинецькому районі Головного управляння Держгеокадастру у Чернівецькій Області 20.08.2021, класифікація земельних угідь та кадастровий план земельної ділянки; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером - 5324281600:00:004:0072 місцерозташування - АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5.1960 га згідно якого грошова оцінка становить 145942,99 грн.; Агрохімічний паспорт поля земельної ділянки (т.1 а.с. 153-160).

Згідно копії клопотання ОСОБА_2 до Решетилівської міської ради Полтавської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, ОСОБА_2 зазначивши, що є власником комплексу будівель господарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №237744377, просить надати дозвіл на розробку проекту землеустрою з метою передачі земельної ділянки в оренду. До клопотання додана копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2020 за адресою АДРЕСА_1 за реєстраційним номером 2253162053242 розташований об`єкт нерухомого майна , що складається з: склад А-1,а площею 671,95 кв.м.; склад Б-1,б площею 1562,80 кв.м. виробничо-побутова будівля ,В-1, площею 240,0 кв.м.; мехмайстерня та гаражі ,Г-1. Площею 439,05 кв.м.; асфальтова площадка, ;ворота, 2. Даний об`єкт на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . Державна реєстрація здійснена державним реєстратором Комендатівської сільської ради Кобеляцького району полтавської області Зеленцовою О.О. 15.12.2020на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП «Солонівське» серія ПО0588 від 15.08.2008 (т.1 а.с. 164, 165).

Також, додано копію Технічного паспорту на виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1 виготовлений ТОВ «ПРОМСПЕЦПОСТАЧ» інвентаризаційна справа №0561, замовником якого є ОСОБА_2 . Паспорт виготовлено станом на 27.11.2020. Останній складається з: схеми розташування будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , та експлікації до даної схеми; плану виробничого будинку склад А-1,а та експлікації до нього; плану виробничого будинку складу 1-Б,б та експлікації до нього; плану виробничого будинку склад В-1, та експлікації до нього; плану виробничого будинку мехмайстерня та гаражі, Г-1, та експлікації до них; характеристика виробничого будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами. Також до клопотання додано викопіювання бажаного місця призначення земельної ділянки із земель колективної власності (т.1 а.с. 167-181 т.2 а.с. 175-183, т.3 а.с. 4-15).

Відповідно до договору оренди землі від 08.10.2021 Орендодавець Решетилівська міська рада Полтавської області надав а Орендар ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, яка розташована на території Решетилівської міської територіальної громади в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . В оренду надано земельну ділянку площею 5,1960 га у тому числі землі під сільськогосподарськими та іншими господарськими будівлями і дворами - 5,1960 га. На земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, а також інші об`єкти інфраструктури - комплекс будівель господарського призначення, що належать Орендарю на праві власності згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2020 №237744377, дата державної реєстрації права власності 15.12.2020, номер запису про право власності 39792896. Земельна ділянка передається в оренду без будинків, будівель, споруд та інших об`єктів. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить: кадастровий номер 5324281600:00:004:0072 - 145942,99 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню. Інші особливості об`єкта оренди, які можуть вплинути на орендні відносини: дані щодо агрохімічної характеристики та стану грунтів земельної ділянки наведені у агрохімічному паспорті земельної ділянки, а саме: агрохімічна оцінка, в балах 53,64 станом на 2021 рік. Договір укладено на строк 7 (сім) років, який обчислюється від дати укладення. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на укладення договору на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити Його дію. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі, у розмірі 17 513, 15 гривень (сімнадцять тисяч п`ятсот тринадцять гривень 15 коп.) в рік, що становить 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок одержувача не пізніше 10-го числа наступного місяця. Розмір орендної плати переглядається за взаємною згодою сторін. Визначені умови використання та повернення земельної ділянки ., а також інші права та обов`язки сторін. (т.1 а.с. 182-184).

Згідно витягу з ЄРДР від 06.05.2022 до реєстру внесені відомості номер кримінального провадження 42022172070000019 за фактом заволодіння правом на нерухоме майно, а саме: правом власності на будівлі: склад А-1 площею 671, 95 кв.м., склад 15-1 загальною площею 1562, 80 кв.м., виробничо-побутовою будівлею В-1, площею 240 кв.м., будівлею мехмайстерні та гаражу 1-1. площею 439, 05 кв м. асфальтовою площадкою, 1, воротами 2, громадянином ОСОБА_2 шляхом обману з можливим Використанням підробних документів, а саме свідоцтва про право власності на майновий пай серія ПО №0588 від 15.08.2008 КСП «Солонівське» (т.2 а.с. 31).

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Серія ПО № 0588 від 15.08.2008, яке видано КСП «Солонівське» ОСОБА_2 , що має право на пайовий фонд майна КСП «Солонівське» с. Лиман Перший Решетилівський район Полтавська область відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 01.04.2001 з визначеною часткою ОСОБА_2 . Згідно копії Акту прийому-передачі майна у власність від 28.03.2018 комісія з врегулювання майнових питань Колективного сільськогосподарського підприємства «Солонівське» код ЄДРПОУ 0377138, в особі уповноваженої особи від співвласників пайового майна ОСОБА_22 передала у власність в натурі цілою часткою, а ОСОБА_2 , прийняв у власність Комплекс будівель господарського призначення, в с. Лиман Перший, по вул. Решетилівській, ІВ, Решетилівського району Полтавської області. Будівлі та обладнання комплексу передані у власність, про що уповноваженою особою від співвласників пайового майна була зроблена відмітка на Свідоцтві про право власності на майновий пай серії ПО № 0588 від 15.08.2008 року. (т.2 а.с. 173-174,192-193, т.3 а.с. 2-4).

Згідно до копії довідки з Кременчуцької міської ради Полтавської області Управління Міського майна «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації Кременчуцької міської ради Полтавської області» від 25.11.2020 № 01/575 виданій ОСОБА_2 за даними архівного обліку станом на 28.12.2012 в КП «КМБТІ» право власності на нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 - не зареєстровано (т.2 а.с. 184, 203, т.3 а.с. 17).

Відповідно до копії довідки Виконавчого комітету Лиманської першої сільської ради Решетилівського району Полтавської області № 02-25/300 від 26.11.2020 будівлі та споруди знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 185, 204, т.3 а.с. 18).

Згідно відомості із бази даних про реєстрації заяв та запитів ДРРП сформованої ОСОБА_23 щодо об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 : реєстраційний номер заяви- 43116897; дата час реєстрації - 15.12.2020; тип заяви- про державну реєстрацію права власності; стан - зареєстровано; орган державної реєстрації - Комендатівська сільська рада Кобеляцького району Полтавської області (т.2 а.с. 186, 205, т.3 а.с. 19).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна отриманої ОСОБА_23 18.12.2020 о 13:55 год, щодо об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 : інформація щодо даного об`єкту нерухомості в даних реєстрах відсутня (т.2 а.с. 187, 206, т.3 а.с. 20).

Згідно копії рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №55796563 18.12.2020 державний реєстратор прав на нерухоме майно Зеленцова О.О., Комендатівська сільська рада, Кобеляцького району, Полтавської області розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.12.2020 № 43116897, яку подав ОСОБА_2 щодо об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 : вирішив провести державну реєстрацію права власності , форма власності приватна на комплекс будівель господарського призначення, що розташований за адресою АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 188, 207, т.3 а.с. 21).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 18.12.2020 отриманої ОСОБА_23 18.12.2020 о 14:09 год, щодо об`єкта нерухомості за адресою АДРЕСА_1 : склад А-1 площею 671, 95 кв.м., склад 15-1 загальною площею 1562, 80 кв.м., виробничо-побутовою будівлею В-1, площею 240 кв.м., будівлею мехмайстерні та гаражу 1-1. площею 439, 05 кв м. асфальтовою площадкою, 1, воротами 2, зареєстровані 15.12.2020 Державним реєстратором Зеленцовою О.О. на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай серія ПО №0588 від 15.08.2008 КСП «Солонівське» на праві приватної власності за ОСОБА_2 (т.2 а.с. 189, 208, т.3 а.с. 22).

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Отже, з позовом може звертатися особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів. При цьому, звертаючись до суду з позовом, позивач повинен визначити позовні вимоги таким чином, щоб у разі їх задоволення судом відбувся захист, визнання та поновлення його прав і охоронюваних законом інтересів (Постанова Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 914/1201/19).

З урахуванням наведених законодавчих норм, завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Разом із цим, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність в особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому відсутність факту порушення права особи є підставою для відмови в позові, оскільки саме порушене (оспорюване) право та інтерес підлягають захисту (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі № 911/1330/17).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він був членом колгоспу «Пам`ять Леніна», який у 1993 році реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємництво «ЛАН». На даний час позивач є власником майнового паю члена вказаного КСП, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №056686, виданого Лиманською Першою сільською радою Решетилівського району Полтавської області 01.12.2001. Окрім того, на даний момент позивач є головою комісії по врегулюванню майнових питань вказаного підприємства. У 2000 році вказане КСП реорганізовано в приватну агрофірму «ЛАН».

В подальшому на підставі Указу Президента України №62/2001 від 29.01.2001 здійснено комплекс заходів по визначенню складу майна підприємства та складу осіб, які мають право на майновий пай. Серед іншого, до такого включено також низку об`єктів нерухомості серед яких ангари №1, №2, котрі знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Згодом, 29.05.2006 проведено засідання комісії по врегулюванню майнових відносин співвласниками майна за результатами якого складено протокол №12, котрий зареєстровано в Лиманській Першій сільській раді Решетилівського району 13.08.2008. З останнього вбачається, що приймалось рішення і по спірних будівлях.

01.05.2006 співвласниками майна укладеного із ТОВ «Дукла» договір передачі майна в оренду, який зареєстровано в Лиманській Першій сільській раді Решетилівського району Полтавської області під №1 від 14.06.2006. На виконання договірних зобов`язань 11.07.2006 в користування ТОВ «Дукла» передано, в тому числі, але не виключно, два ангари, про що складено відповідний акт прийому-передачі майна. Дані договірні відносини були продовжені строком на 5 років шляхом укладання договору від 25.07.2011.

Разом з тим, з огляду на банкрутство ТОВ «Дукла» та не бажання товариства користуватись ангарами на зборах співвласників майнових паїв реформованого КСП «ЛАН» вирішено один із ангарів надати позивачеві в оренду. Після цього позивач добросовісно користувався майном та сплачував пайовикам достойну орендну плату. Разом з тим, в жовтні 2021 року стало відомо, що ОСОБА_2 здійснив державну реєстрацію права власності на комплекс будівель господарського призначення за адресою: АДРЕСА_1 . Останнє є значною частиною нерухомого майна, власниками якого є колишні члени Колективного сільськогосподарського підприємства «ЛАН».

Позивач зазначає, що в подальшому його фактично виселено з орендованого приміщення. Позивач вважає, що ОСОБА_2 набув право власності та право оренди на вказані об`єкти нерухомості протиправно, тому змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Правовою підставою для звернення до суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Статтею 7 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що майно колективного підприємства належить на праві спільної часткової власності його членам, а частиною 2 статті 356 ЦК України передбачено, що суб`єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Частиною 3 статті 9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» передбачено, що у разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Аналогічний підхід до реалізації права членів КСП на вільний вихід з цих підприємств із майновими паями передбачений і Указом Президента України від 03.12.1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки».

Підставами для виділення майнових паїв в натурі чи отримання їх вартості є заяви власників майнових паїв про виділення їхнього майна в натурі. Такі заяви розглядають збори співвласників майнових паїв, які приймають відповідні рішення, що оформляються протоколом зборів співвласників.

Згідно з листом Державної реєстраційної служби України від 06 червня 2014 року № 9299/05-15-14 «Щодо порядку оформлення прав власності на майно, виділене в натурі власникам майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств», підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності є свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства з відміткою про виділення майна в натурі, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою, та акт приймання-передавання майна, підписаний підприємством-правонаступником (користувачем).

Питання уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих врегульовані Методикою за аналогічної назвою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України 28.02.2001р. № 177 (далі Методика), якою визначені наступні поняття: реорганізація підприємства припинення діяльності підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення з наступним переходом до новостворених підприємств усіх майнових прав та обов язків колишнього підприємства; дата реорганізації підприємства момент оформлення роздільного акта (у разі виділення чи поділу підприємства) або оформлення передавального акта (у разі злиття, приєднання та перетворення підприємства); співвласники члени підприємства, в тому числі реорганізованого, за якими зберігається право на майнові паї у пайовому фонді підприємства, але які не отримали його в натурі чи не передали як внесок до статутного фонду правонаступника; справедлива вартість сума, за якою може бути здійснено обмін активу або оплату зобов`язань у результаті операції між обізнаними заінтересованими та незалежними сторонами; майновий пай частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Окрім того, цією постановою затверджено Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, яким визначені основні завдання та права і відповідно до покладених на нею завдань даної комісії серед яких є уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, де не завершено процес паювання майна і не здійснено належного оформлення та реалізації цих прав відповідно до законодавства. Комісія відповідно до покладених на неї завдань має право вносить пропозиції щодо: виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об`єктів із складу майна реорганізованого підприємства та передачі їх у спільну власність.

Оспорюючи набуття відповідачем права власності на комплекс будівель господарського призначення, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , позивач не підтвердив наявність у нього права на це майно або законного інтересу щодо нього.

Окрім того, жодного доказу на підтвердження того, що спірне майно взагалі перебувало на балансі колгоспу «Пам`ять Леніна» , а потім було передано у розпорядження колективу співвласників або на баланс КСП «ЛАН» позивачем не надано.

Статтею 77 ЦПК України встановлено, що докази повинні містити інформацію щодо предмета доказування Статтею 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть мають підтверджуватися іншими засобами доказування.

Цивільним Кодексом України та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження підлягають державній реєстрації.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

До набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно здійснювалася відповідно до Тимчасового Положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 07.02.2002 № 7/5 (далі за текстом «Положення» у відповідних відмінках)

Пунктом 1.4. Положення було встановлено, що право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, які належить фізичним та юридичним особам, підлягають обов`язковій державній реєстрацій. Зокрема п.1.5. Положения передбачалося, що державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на таке нерухоме майно:

1) житлові будинки;

2) квартири:

3) будівлі, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини. розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо;

4) споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій: 5) приміщення частини внутрішнього об`єму житлових будинків, будівель, квартир. обмежені будівельними елементами.

Пунктом 1.7. Положення передбачалося, що державна реєстрація прав проводиться реєстратором БТІ за наявності матеріалів технічної інвентаризації підготовлених тим БТП, реєстратор якого проводить державну реєстрацію прав на цей об`єкт.

Пунктом 1.8. Положення визначено виключний перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася державна реєстрація права власності на нерухоме майно, а саме:

1. Договір, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу. предметом якого є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно, договір іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, договір про задоволення вимог іпотекодержателя, спадковий договір (за наявності свідоцтва органу реєстрації актів цивільного стану про смерть чи рішення суду про оголошення особи померлою), договір про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній власності, про поділ нерухомого майна, що є у спільній власності.

2. Свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, що видається нотаріусом.

3. Свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом.

4. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), видане нотаріусом. 5. Свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), якщо прилюдні торги (аукціон) не відбулися, видане нотаріусом.

6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування

7. Свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду.

8. Свідоцтво про право на спадщину та свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя, видане консульською установою України.

9. Договір відчуження нерухомого майна, що перебуває у податковій заставі. укладений шляхом проведення цільового біржового чи позабіржового аукціону з метою погашення податкового зобов`язання.

10. Рішення суду про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

11. Ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

12. Рішення засновника про створення державної (національної) акціонерної компанії, державної (національної) холдингової компанії, відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі приватизації (корпоратизації), та акт приймання- передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

13. Дублікат правовстановлювального документа, виданий нотаріусом, органом місцевого самоврядування, органом приватизації, копія архівного правовстановлювального документа, видана державним архівом

14. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно загальносоюзних творчих спілок колишнього СРСР, що видається Фондом державного майна.

15. Свідоцтво про право власності, видане Державним управлінням справами на житлові та нежитлові об`єкти суб`єктам, що беруть участь разом з Державним управлінням справами в будівництві нового житла.

Згідно з частиною 2 статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібне виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація.

Таким чином, належними та допустимими доказами прав власності на нерухоме майно є дані державних реєстрів та правовстановлюючі документи, визначені законодавством України.

Позивач посилається на те, що він був членом колгоспу «Пам`ять Леніна», який у 1993 році реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємництво «ЛАН». На даний час позивач є власником майнового паю члена вказаного КСП, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ПО №056686, виданого Лиманською Першою сільською радою Решетилівського району Полтавської області 01.12.2001.

Із досліджених письмових доказів судом встановлено, що нерухоме майно, зазначене у Протоколі № 12 від 29.05.2006, не має технічних і вимірних характеристик, за якими його можна було б ідентифікувати та зробити висновок про те, що це саме ті будівлі, право власності на які набув відповідач.

Жодних інших належних і допустимих доказів щодо права захисту на спірне нерухоме майно матеріали справи не містять.

Таким чином, суд прийшов до переконання, що позивачем на надано належних і допустимих доказів на підтвердження передачі під час реорганізації колгоспу спірного майна саме співвласникам бувшого колгоспу або реорганізованим господарським товариствам. Також, позивачем не доведено жодними належними і допустимими доказами, що його права порушені, як орендаря спірного нерухомого майна.

Також судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КСП «ЛАН» реорганізованого ПА «ЛАН», розташованого в селі Лиман Перший, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників 28.01.2000. Частка ОСОБА_1 визначена в розмірі 3752 гривні або 0,145% від всього майна, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства серії ПО №056686, виданого Лиманською Першою сільською радою.

Разом з цим, позивач звернувся до суду саме у власних інтересах без врахування прав та інтересів колективу інших співвласників, які у встановленому порядку не уповноважували його на звернення до суду в їх інтересах.

Тобто, у разі порушення прав на нерухоме майно, їх захист належить до компетенції співвласників майнових паїв колишнього КСП «ЛАН», а не лише позивачу. Натомість, ОСОБА_1 звернувся до суду у власних інтересах. Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, частка позивача в спірному майні визначена в розмірі 3752 гривні або 0, 145% від усього майна.

Позивач обґрунтовує порушення свого законного інтересу тим, що начебто через вибуття нерухомого майна із складу пайового фонду і через це у пайовому фонді не залишилося майна, достатнього для виділення йому його частки в натурі.

Позивач не надав розрахунків та доказів того, що майна в пайовому фонді дійсно не достатньо для виділення йому частки в натурі. До того ж із надане позивачем свідоцтво про право власності на майновий пай від 01.12.2001 р. свідчить про те, що його частка 0,145% і в майні КСП «ЛАН» і в майні ПАФ «ЛАН» одночасно. Встановити розмір частки Позивача саме в майні КСП «ЛАН» із наданих Позивачем документів не можливо. Отже, твердження Позивача про порушення його законного інтересу це просто припущення.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що позов подано неповноважною особою - ОСОБА_1 , як фізичною особою, що не має повноважень діяти від імені колективу співвласників майнових паїв колишнього КСП «ЛАН».

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частин першої, третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частин першої та другої статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Зі змісту статті 51 ЦПК України випливає, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Виходячи з наведеного, якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанова Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц).

З урахуванням вказаного визначений позивачем у позові склад сторін у справі (позивач та відповідач) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах з метою ефективного захисту порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Суд зобов`язаний визначити суб`єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню.

Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різним.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 766/8459/18 (провадження № 61-19288св21)

Предметом спору у справі, що переглядається, також є визнання недійсним договору оренди землі №б/н укладеного 08.10.2021 між ОСОБА_2 та Решетилівською міською радою Полтавської області згідно якого ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, та припинення права ОСОБА_2 на оренду земельної ділянки під кадастровим номером, яке виникло на підставі вищезгаданого договору оренди землі.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи, чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість заінтересованої особи законно реалізувати свої права.

Результат аналізу наведених норм дає підстави для висновку, що правові наслідки вчинення недійсного правочину насамперед стосуються прав та інтересів осіб, які є сторонами за таким договором.

Таким чином, під час вирішення спорів щодо встановлення недійсності правочину судам необхідно перевірити склад учасників процесу та з`ясувати коло осіб, на яке поширюються наслідки недійсності укладеного правочину.

У пункті 26 постанови Пленуму Верховного Суду України від 09 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Саме такі висновки зроблені у постановах Верховного Суду від 30 липня 2020 року у справі № 670/23/18, від 23 вересня 2020 року у справі № 175/1753/17, від 20 травня 2020 року у справі № 591/4618/16-ц, від 27 серпня 2020 року у справі № 371/986/16-ц, від 12 квітня 2022 року у справі № 497/1017/20 та інших. Така судова практика є сталою.

Пред`являючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі №б/н укладеного 08.10.2021 між ОСОБА_2 та Решетилівською міською радою Полтавської області згідно якого ОСОБА_2 передано в оренду земельну ділянку під кадастровим номером 5324281600:00:004:0072, позивач відповідачем зазначив лише одну сторону оспорюваного правочину - орендаря ОСОБА_2 . Водночас позивач не зазначив як відповідача Решетилівську міську раду та не заявляв клопотання про залучення його у справі як співвідповідача.

Заявлені вимоги безпосередньо також стосуються прав та обов`язків Решетилівської міської ради як орендодавця земельної ділянки, а отже не можуть бути вирішені у спорі позивача з третьою особою. В такій ситуації Решетилівська міська рада має бути залучена співвідповідачем, оскільки лише за наявності належних відповідачів у справі суд може вирішувати питання про обґрунтованість чи необґрунтованість позовних вимог.

Встановлені обставини свідчать про неналежний суб`єктний склад учасників цієї справи щодо заявленої вимоги про визнання недійсним договору оренди, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний: 1) з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову);2)наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі №912/1856/16 та справі № 910/11511/18 від 14.05.2019.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

Крім того, Європейський суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи вищезазначене, окремими підставами для відмови позивачу у задоволенні його позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай та скасування державної реєстрації на нерухоме майно є й те, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. (постанови Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 921/403/17-г/6, від 08.08.2019 y справі № 909/472/18). Так само, як і державна реєстрація, не породжує виникнення права власності і видача свідоцтва про право власності. Відповідне свідоцтво лише фіксує факт наявності відповідного права, але не с правочином, на підставі якого це право виникає, змінюється чи припиняється (постанова Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 925/797/17). Тобто оскаржуватися має не свідоцтво, а правочин.

Свідоцтва про право власності на майновий пай, видане ОСОБА_2 , яке просить визнати недійсним позивач, вказує лише на те, що ОСОБА_2 належить майновий пай у пайовому фонді КСП «Солонівське». Це Свідоцтво не містить переліку майна, а вказує лише на абстрактну частку. Передавальний Акт на зворотній стороні Свідоцтва, не є його складовою, а є окремим документом. Таким чином, саме по собі Свідоцтво про право власності на майновий пай, видане ОСОБА_2 КСП «Солонівське», жодним чином не порушує і не може порушувати права та законні інтереси позивача, бо він ні до самого КСП «Солонівське», ні до його майна ніякого відношення не має.

Невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові (див. Постанову Верховного Суду від 01.06.2022 року у справі справа № 372/2157/19, провадження № 61-18267св21).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, зазначається, що рішення не може ґрунтуватися на припущеннях і поясненнях однієї зі сторін.

Верховний Суд послідовно у своїй практиці відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Підсумовуючи викладене, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_1 є недоведеними та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами, які є достовірними і достатніми для задоволення позовних вимог, тому приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі за їх недоведеністю.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову, судові витрати понесені позивачем при зверненні до суду стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 352, 354, 355, ЦПК України ст.ст. 15, 16 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Решетилівська міська рада Полтавської області та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцова Ольга Олександрівна про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай, скасування рішення та припинення права власності на нерухоме майно і права оренди земельної ділянки - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у справі, покласти на позивача - ОСОБА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 27 грудня 2023 року.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: с. Лиман Перший Полтавського району Полтавської області пошт.інд.: 38443;

представник позивача - адвокат Павлюк Ігор Олександрович, РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , фактична адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_2 , моб. телефон : НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5;

представник відповідача- адвокат Куліш Сергій Миколайович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6, ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_4 , моб. телефон : НОМЕР_7 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Решетилівська міська рада Полтавської області, код ЄДРПОУ 21044065, адреса місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавська область, пошт.інд.: 38400, ел. адреса: otg@resh.gov.ua ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - державний реєстратор Комендантівської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області Зеленцова Ольга Олександрівна, адреса місцезнаходження: вул. Миру, 42, с. Комендатівка, Кобеляцького району, Полтавської області, пошт.інд.: 39240.

Суддя О.О. Романенко