Ухвала

від 12.12.2023 по справі 756/14544/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/14544/23

Провадження № 2/758/298/23

У Х В А Л А

про забезпечення позову

12 грудня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Ларіонової Н.М., розглянувши заяву розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі ухвали Оболонського районного суду міста Києва від 07.11.2023 року матеріали вищевказаної заяви надійшли для розгляду за підсудністю до Подільського районного суду м. Києва.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року забезпечено позов до подання до суду позовної заяви та накладено арешт на майно, що належать на праві власності ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: 1) квартиру, загальною площею 97,7 кв. м., житловою площею 53,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1493433180000, номер відомостей про речове право: 35640464; 2) земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_2 , площею 0,1454 га, кадастровий номер: 3221482202:06:016:0114, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 20511893312214, номер відомостей про речове право: 35881239, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

05.12.2023 року позивачем на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року направлено до суду позовну заяву.

В позовній заяві позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму основного боргу за договором позики 100 000 (сто тисяч) доларів США, проценти за користування позикою у розмірі 126 977,52 доларів США (станом на 29.11.2023 р.).

Провадження у справі відкрито ухвалою від 12.12.2023 р. з призначенням розгляду за правилами загального позовного провадження.

Позивачем одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки PEUGEOT 3008, 2019 року випуску, об`єм двигуна 1997 см3, VIN номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 ; автомобіль PEUGEOT 508, 2016 року випуску, об`єм двигуна 1997 см3, VIN номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_3 ; MAN 17.200, 1993 року випуску, об`єм двигуна 7000 см3, зареєстрований за ОСОБА_3 ; Заява мотивована тим, що незабезпечення позову зробить неможливим або утрудненим рішення суду в разі задоволення позову, оскільки відповідач по справі може відчужити майно.

На підставі ст.153 ч.3 ЦПК України заява розглянута без повідомлення учасників.

Суд, дослідивши матеріали заяви, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 149, 150 ч. 1 ЦПК України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має на звернутися до суду.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Постановою Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму ВССУ, наведеними в пункті 20 постанови №5 від 07.02.2014 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з метою забезпечення знаходження майна у володінні відповідача на час судового розгляду позову про право на це майно суд за клопотанням позивача може вжити заходи забезпечення позову (статті 151, 152 ЦПК), наприклад, накласти арешт на майно.

Згідно ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.

Згідно ст.150 ч.3 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Згідно до ст.150 ч.1 ЦПК України встановлений арешт майна, що належить відповідачеві та заборона вчиняти певні дії, є видом забезпечення позову.

Встановлено, що між сторонами дійсно існує спір щодо визнання договору позики від 07.09.2015 р., за яким відповідач зобов`язався повернути суму боргу. Станом на день подання позову відповідач взяті на себе зобов`язання за договором позики та розписки від 07.09.2015 р. не виконані, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 100 000 дол. США та пеня 126 977,52 дол. США. Ціна позова становить 226 977,52 дол. США, ринкова вартість майна, на яке було вже накладено арешт ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.11.2023 року становить 100 000 дол. США, а ринкова ціна майна, щодо якого позивач просить додатково вжити заходи забезпечення позову становить 53 800 дол. США.

Таким чином, із урахуванням змісту заявлених позовних вимог, суд вважає обґрунтованими доводи заявника, наведені у заяві про забезпечення позову, про те, що вказані транспортні засоби, які перебувають у власності відповідача, фактично є предметом позову у даній справі, а тому у разі задоволення позову примусове виконання судового рішення буде ефективним тільки за умови, що транспортні засоби будуть залишатись у власності відповідача.

При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову є обґрунтованим та таким, що безпосередньо пов`язаний і узгоджується з позовними вимогами, є співмірним цим позовним вимогам і таким, що забезпечить реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Забезпечення позову зазначеним способом не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, хоча й тимчасові заходи, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання завдавання шкоди інтересам позивача.

Враховуючи фактичні обставини справи, виходячи з пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом та співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, а також приймаючи до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити виконання рішення суду, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищевказані транспорті засоби.

Відповідно до ст.153 ч.9 ЦПК України ухвала про накладення арешту підлягає негайному виконанню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.149-150, 258-260, 353 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову та матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, - задовольнити.

Накласти арешт на:

- автомобіль марки PEUGEOT 3008, 2019 року випуску, об`єм двигуна 1997 см3, VIN номер НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_3 ;

- автомобіль PEUGEOT 508, 2016 року випуску, об`єм двигуна 1997 см3, VIN номер НОМЕР_3 , зареєстрований за ОСОБА_3 ;

- MAN 17.200, 1993 року випуску, об`єм двигуна 7000 см3, зареєстрований за ОСОБА_3 ;

За даною ухвалою є: стягувач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; боржник - ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Копію ухвали скерувати позивачу для пред`явлення в установленому законом порядку для виконання і внесення відомостей до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого та рухомого майна.

Копію ухвали після її виконання направити відповідачу - для відмова

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - протягом розгляду цивільної справи № 75756/14544/23.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду з подачею апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому копія ухвали не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяН. М. Ларіонова