Рішення

від 27.12.2023 по справі 910/11209/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2023Справа № 910/11209/23

За позовом Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока"

про стягнення 725 595, 12 грн.

Суддя Борисенко І. І.

без повідомлення (виклику) учасників судового процесу

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Державне підприємство - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (далі - ДП "Укрдіпродор", позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока" (далі - ТОВ "Сваргалока", відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 725 595,12 грн.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про спільне користування неподільним і загальним майном будинку про відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання будинку та надання комунальних послуг орендарю від 31.08.2016 в частині здійснення орендарем своєчасної сплати передбачених цією угодою платежів.

У позові ДП "Укрдіпродор" просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті на відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг у сумі 546 225,14 грн., пеню у сумі 145 904,79 грн., інфляційні втрати у сумі 24 710,91 грн., інфляційні втрати у сумі 24 710,91 грн., 3 % річних у сумі 8 754,31 грн., що разом становить 725 595,12 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2023 був задоволений самовідвід судді Бондаренко-Легких Г. П. від розгляду справи № 910/11209/23, а матеріали позовної заяви ДП "Укрдіпродор" у цій справі передано відповідним підрозділам Господарського суду міста Києва для визначення складу суду в порядку ст. 32 ГПК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана справа № 910/11209/23 передана на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки. Вказана ухвала була відправлена за адресою місцезнаходження відповідача, що визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 1/10, кв. 2, та отримана ТОВ "Сваргалока" 13.09.2023.

Проте, у визначений законом строк відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, відзиву на позов не надав. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідачем без поважних причин відзив на позовну заяву у встановлений строк до суду не подано.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву та додані до неї докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного то обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМУ України по місту Києву, орендодавець) та ТОВ "Сваргалока" (орендар) був укладений договір нерухомого майна, що належить до державної власності № 7522 (далі - договір оренди). Відповідно до умов вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення на 1-му поверсі будівлі загальною площею 274,30 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, пр.-т Повітрофлотський, 39/1 (далі - майна) що перебуває на балансі ДП "Укрдіпродор" (далі - балансоутримувач) (п. 1.1).

Майно передається в оренду з метою розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 63,10 кв.м. та розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 211,20 кв.м. (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 2.1 цього договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року 28 000,00 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (п. 3.1, 3.2 договору). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.3 договору).

Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 31.08.2016 по 31.12.2019 включно, з подальшою його пролонгацією (п. 10.1).

У подальшому, договором № 7522/02 від 21.08.2019 до договору оренди сторони змінили розмір орендної плати за базовий місяць - червень 2019, що становить 35 838,34 грн., та продовжили строк його дії - до 30.06.2022, з подальшою пролонгацією.

Також встановлено, що 31.08.2016 між ДП "Укрдіпродор" (балансоутримувач) та ТОВ "Сваргалока" (орендар) був укладений договір про спільне користування неподільним і загальним майном будинку про відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання будинку та надання комунальних послуг орендарю, створення умов для спільного користування неподільним і загальним майном будинку за адресою: 03037, м. Київ, Повітрофлотський проспект, буд 39/1 (далі - будинок), яке складається з основних та допоміжних приміщень, конструктивних елементів, технічного обладнання та систем будинку, що забезпечують його належне функціонування та експлуатацію (далі - майно будинку) (п. 1.1).

Орендоване приміщення використовується з метою розміщення кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 63,10 кв. м. та розміщення кафе, що не здійснює продаж товарів підакцизної групи - 211,20 кв. м. (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.3.3 договору орендар зобов`язаний своєчасно (але не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним) вносити на рахунок балансоутримувача плату за комунальні послуги, за технічне протипожежне та санітарно-гігієнічне обслуговування будівлі, за поточне обслуговування та ремонт орендного приміщення будинку, прибудинкової території пропорційно загальної орендованої та допоміжної площі приміщень, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщень.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що розмір плати за утримання, обслуговування і ремонт будинку та прибудинкової території, технічного обладнання і системи забезпечення, за утримання досліджених приміщень та елементів будинку залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт будинку, за комунальні та інші послуги балансоутримувача згідно додатку № 2. Плата за надані комунальні та інші послуги, виконанні роботи визначається щомісячно по цінах, вказаних в рахунок організацій (підприємств), що надаються балансоутримувачу згідно переліку в додатку № 2.

Оплата за послуги, вказані в п. 3.1 цього договору, здійснюється орендарем згідно виставлених балансоутримувачем рахунків щомісяця не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, на розрахунковий рахунок балансоутримавача, вказаний в реквізитах договору, якщо інший порядок оплати не буде визначений сторонами (п. 3.3 договору).

Щомісячний розмір платежів за цим договором залежить від фактичних обсягів наданих послуг та витрат, на які впливають зміни тарифів на енергоносії та комунальні послуги, загальний обсяг виконаних ремонтів, нарахованого податку на землю, тощо (п. 3.4 договору).

Деталізовані розшифровки рахунку на відшкодування витрат на утримання будинку, на оплату комунальних та інших послуг надаються балансоутримувачем вибірково, відповідно до офіційно направленого письмового запиту орендаря (п. 3.5.).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками і скріплення печатками сторін та діє протягом усього строку дії договору оренди № 7522 від 31.08.2016, а в частині зобов`язань сторін, набутих під час дії цього договору - до повного їх виконання (п. 5.1).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України).

Із матеріалів справи вбачається, що РВ ФДМУ по м. Києву, на виконання умов договору оренди, надало відповідачу в користування приміщення загальною площею 274,30 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський 39/1, що перебуває на балансі Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор", що підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендного майна від 31.08.2016.

Оскільки майно, передане в оренду, є комунальною власністю, до вказаних правовідносин, окрім норм Цивільного кодексу України, також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За змістом ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Частиною 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Окрім цього, статтею 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що споживач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

За змістом ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Як встановлено судом, відповідач, починаючи з серпня 2016 здійснює користування нежилим приміщенням, розташованим за адресою: м. Київ, проспект Повітрофлотський 39/1, на підставі договору оренди № 7522 від 31.08.2016, відтак - у нього виник обов`язок з відшкодування балансоутримувачу (ТОВ "Сваргалока") витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг.

Проте, матеріали справи свідчать, що відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного здійснення платежів виконав неналежним чином, надані позивачем комунальні послуги в період з червня 2022 по квітень 2023 у сумі 546 225,14 грн. не сплатив, що підтверджується актами наданих послуг № 66 від 30.06.2022, № 70 від 31.07.2022, № 84 від 31.08.2022, № 90 від 30.09.2022, № 96 від 31.10.2022, № 112 від 30.11.2022, № 144 від 31.12.2022, № 3 від 31.01.2023, № 11 від 28.02.2023, № 28 від 31.03.2023, № 36 від 30.04.2023, підписаними обома сторонами без зауважень.

01.06.2023 ДП "Укрдіпродор" направило на адресу відповідача вимогу, у якій просило сплатити заборгованість за договором у сумі 699 155,77 грн. про спільне користування неподільним і загальним майном будинку про відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання будинку та надання комунальних послуг орендарю від 31.08.2016. Проте, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

У даному випадку відповідач доказів, які підтверджують відшкодування комунальних послуг балансоутримувачу (позивачу) суду не надав, доводів позивача не спростував, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з ДП "Укрдіпродор" заборгованості за договором про спільне користування неподільним і загальним майном будинку про відшкодування балансоутримувачу витрат на утримання будинку та надання комунальних послуг орендарю від 31.08.2016 у сумі 546 225,14 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Стосовно заявлених позивачем вимог про стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційних втрат в сумі 24 710,91 грн. та 3 % річних у сумі 8 754,31 грн., нарахованих за період з 26.07.2022 по 01.07.2023, суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Нормами ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено, що їх розмір відповідає вимогам зазначених вище норм цивільного законодавства і є арифметично вірним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 24 710,91 грн. інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 8 754,31 грн. підлягає задоволенню, тобто у сумах, заявлених позивачем.

Крім суми основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних, позивач також просив стягнути з відповідача пеню у сумі 145 904,79 грн., нараховану за період з 26.07.2022 по 01.07.2023 за прострочення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачається з п. 4.2 договору сторони домовились, що при несвоєчасній оплаті або внесенні плати не в повному обсязі орендар сплачує балансоутримувачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення, помножену на п`ять.

Проте, відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Водночас, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом враховано п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

В контексті вказаного, суд зауважує, що відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що Позивач нарахував пеню за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 26.07.2022 по 01.07.2023, за розрахунком позивача до стягненню підлягає пеня в загальному розмірі 145 904,79 грн.

Суд не погоджується з розрахунком пені позивача, оскільки такий розрахунок виконаний без урахування приписів ч.6 ст. 232 ГК України.

За вказаних обставин, перевіривши розрахунок заявлених позивачем штрафних санкцій відповідно до наведених норм чинного законодавства, зважаючи на допущене відповідачем порушення зобов`язання, за перерахунком суду підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача пеню у сумі 113 107,60 грн., тобто, у меншій сумі, ніж просить позивач.

Отже, за встановлених обставин справи, вимога про стягнення з відповідача пені підлягає частковому задоволенню судом, в означеному вище розмірі.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві підтверджені належними та допустимими доказами в частині стягнення 546 225 грн. 14 коп. основного боргу, пені 113 107 грн. 60 коп., інфляційних втрат у сумі 24 710 грн. 91 коп., 3 % річних 8 754 грн. 31 коп., а Відповідачем не надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача чи сплати наявної до стягнення суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Отже, позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог у зв`язку з частковим задоволенням позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сваргалока" (01024, м. Київ, вул. Банкова, буд. 1/10, кв. 2; ідентифікаційний код: 40080689) на користь Державного підприємства - Український державний інститут з проектування об`єктів дорожнього господарства "Укрдіпродор" (03037, м Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 39/1; ідентифікаційний код: 05416892) 546 225 (п`ятсот сорок шість тисяч двісті двадцять п`ять) грн. 14 коп. основного боргу, пеню 113 107 (сто тринадцять тисяч сто сім) грн. 60 коп., інфляційні втрати 24 710 (двадцять чотири тисячі сімсот десять) грн. 91 коп., 3 % річних 8 754 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 31 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 10 391 (десять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 97 коп.

У решті вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повне судове рішення складене та підписане 27 грудня 2023 року.

Суддя Борисенко І. І.