Рішення

від 27.12.2023 по справі 420/16186/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/16186/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Корой С.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

05.07.2023 року до суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» про надання дозволу на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» (код ЄДРПОУ: 43946736), що перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 26.05.2023 року, відповідно до довідок про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить всього 756 536 гривень 25 копійок. Головне управління ДПС в Одеській області, листом №18109/6/15-32-13-05-06 від 26.08.2022 року направило Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №280/15-32-13-02-39 від 19.08.2022 року, яке було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, однак отримав повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання. Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №343/15-32-13-06 від 25.11.2021 року. На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022 року

У позові вказано, що враховуючи те, що за товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» обліковується податковий борг у розмірі 756 536,25 грн, а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, у контролюючого органу наявні всі правові підстави для звернення до суду з позовною завою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022 року.

Ухвалою від 10.07.2023 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою судом вирішено розглядати справу за правилами, визначеними ст.262 КАС України.

Копію ухвали суду від 10.07.2023року направлено судом на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та згідно інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є адресою місцезнаходження відповідача.

Однак, до суду повернулось поштове відправлення з копією вказаної ухвали з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до частини першої статті 131 КАС України учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 11 ст. 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

При цьому згідно з п.5 ч.6 ст.251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою проживання. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатися на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного суду від 10 лютого 2023 року по справі № 160/5278/19.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, заяв по суті спору, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» (ЄДРПОУ 43946736) зареєстроване як юридична особа 14.12.2020 року (Номер запису: 1005431020000004608) та відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків.

Згідно п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. П. п. 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи; крім того, п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Так, станом на станом на 26.05.2023 року, відповідно до довідок про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить всього 756 536 гривень 25 копійок.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

нарахування по податковій декларації №9030698056 від 19.02.2021 року на загальну суму 28 947,99 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж)

- нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,91 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31 842,86 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36 619,37 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36 619,37 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36 619,37 грн (основний платіж).

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9030831109 від 19.02.2021 року на загальну суму 36 529,50 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9009269040 від 27.01.2023 року на загальну суму 39 573,63 грн (основний платіж).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Відповідно до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до приписів п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 та 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 0109118-1306-1521 від 02.11.2021 року, було направлено на адресу відповідача.

Податковий орган направляв до банківських установ, які обслуговують платіжні інструкції, які були повернуті без виконання, а саме:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №18-13-05 від 05.12.2022 року на суму 14 474 грн 00 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», абз. 4 ч. 2 ст. 34 страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №19-13-05 від 05.12.2022 року на суму 18 264 грн 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання, оскільки вказаний у платіжній інструкції рахунок для списання коштів є внутрішньобанківським, за яким згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89 (кошти клієнтів Банку не обліковуються);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №20-13-05 від 05.12.2022 року на суму 18 264 грн 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», абз. 4 ч. 2 ст. 34 страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №21-13-05 від 05.12.2022 року на суму 18 364 грн 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання, оскільки вказаний у платіжній інструкції рахунок для списання коштів є внутрішньобанківським, за яким згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89 (кошти клієнтів Банку не обліковуються).

У відповідності до п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Положенням п.89.1 ст. 89 Податкового кодексу України визначено право податкової застави, яке виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Відповідно до п.89.2 зазначеної статті Кодексу з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Пунктом 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформляється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п.1, 2, 6, 8 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі Порядок №586), опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником податкового органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису майна (додаток 2). Акти опису майна реєструються у журналі реєстрації актів опису майна у податкову заставу (додаток 3).

У разі якщо балансову вартість такого майна не визначено, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису майна на суму, що відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №343/15-32-13-06 від 25.11.2021 року описано майно ТОВ «Ді-Вас» у податкову заставу, та на підставі такого рішення податковим органом було складено акт опису майна №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022 року, відповідно до яких у власності ТОВ «Ді-Вас» перебувають відповідні виробничі та невиробничі будівлі.

Податкова застава була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття податкової вимоги) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22 травня 2018 року по справі № П/811/1777/14 (касаційне провадження №К/9901/5684/18).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, контролюючим органом ГУ ДПС в Одеській області вжито заходи щодо погашення податкового боргу відповідача.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС в Одеській області.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності з ч. 2 ст. 74 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

В силу приписів ч.2 ст.139 КАС України, за відсутності залучення по вказаній справі свідків та проведення експертиз, судові витрати з відповідача, не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 756 536,25 грн за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» (код ЄДРПОУ: 43946736), що перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Ді-Вас» (вул. Транспортна, 9, смт. Великодолинське, Одеська область, 67832, код ЄДРПОУ 43946736).

Суддя Корой С.М.