Постанова

від 24.10.2024 по справі 420/16186/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/16186/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ВАС" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 27.12.2023) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ВАС" про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі,-

В С Т А Н О В И В:

04.07.2023 ГУ ДПС в Одеській області звернулося до адміністративного суду з позовом до ТОВ "ДІ-ВАС", у якому просило надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

На думку апелянта, позивач не здійснював жодних заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків у період з 05.12.2022 року по 05.07.2023 року. Водночас, Верховний Суд у постановах від 28.01.2020 у справі №520/3516/19 та від 25.03.2021 у справі №807/1621/15 зауважив, що особливості погашення податкового боргу за рахунок продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, встановлені статтею 95 ПК України та передбачають надання контролюючим органом доказів здійснення заходів щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, або відсутності таких коштів станом, зокрема на день звернення до суду із зазначеним позовом.

Крім того апелянт вказав, що 07.09.2023 здійснив платіж на суму 30000 грн. за податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що підтверджується платіжною інструкцією №176 та платіж на суму 65000 грн. за земельний податок, що підтверджується платіжною інструкцією №177.

На переконання апелянта зазначене також додатково свідчить про наявність коштів на рахунках платника податків у банках та нездійснення позивачем всіх доступних владних процедур перед зверненням до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що підтверджує ненадання податковим органом належних доказів вжиття всіх заходів з метою погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, які обслуговують даного платника.

Окремо апелянт звернув увагу на те, що акт опису майна №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022 складений щодо загальної суми заборгованості станом на 31.10.2022, яка складала 632602,16 грн., проте звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, податковий орган просить надати йому дозвіл на погашення податкового боргу позивача в загальній сумі 756536,25 грн., що свідчить про збільшення суми заборгованості відповідача з моменту складення акт опису майна.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ДІ-ВАС" зареєстроване як юридична особа 14.12.2020 та перебуває на податковому обліку як платник податків.

У зв`язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом було винесено та направлено на адресу ТОВ "ДІ-ВАС" податкову вимогу форми "Ю" від 02.11.2021 №0109118-1306-1521.

Рішенням Головного управління ДПС в Одеській області №343/15-32-13-06 від 25.11.2021 описано майно ТОВ "ДІ-ВАС" у податкову заставу, та на підставі такого рішення податковим органом було складено акт опису майна №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022, відповідно до якого у власності ТОВ "ДІ-ВАС" перебувають відповідні виробничі та невиробничі будівлі.

Податкова застава була зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

Також контролюючий орган направляв до банківських установ, які обслуговують платіжні інструкції, які були повернуті без виконання, а саме:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №18-13-05 від 05.12.2022 на суму 14474 грн. 00 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", абз. 4 ч. 2 ст. 34 страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №19-13-05 від 05.12.2022 на суму 18264 грн. 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання, оскільки вказаний у платіжній інструкції рахунок для списання коштів є внутрішньобанківським, за яким згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89 (кошти клієнтів Банку не обліковуються);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №20-13-05 від 05.12.2022 на суму 18264 грн. 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", абз. 4 ч. 2 ст. 34 страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону;

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №21-13-05 від 05.12.2022 на суму 18364 грн. 47 коп. повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання, оскільки вказаний у платіжній інструкції рахунок для списання коштів є внутрішньобанківським, за яким згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, банків України, затвердженої Постановою Правління НБУ від 11.09.2017 №89 (кошти клієнтів Банку не обліковуються).

Відповідно до довідок про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), станом на 26.05.2023, податкова заборгованість ТОВ "ДІ-ВАС" перед бюджетом по земельному податку з юридичних осіб та по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості становить всього 756536,25 грн.

Заборгованість по земельному податку з юридичних осіб виникла в результаті:

нарахування по податковій декларації №9030698056 від 19.02.2021 року на загальну суму 28947,99 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж)

- нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,91 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485601 від 04.02.2022 року на загальну суму 31842,86 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36619,37 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36619,37 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017145844 від 08.02.2023 року на загальну суму 36619,37 грн. (основний платіж).

Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті: нарахування по податковій декларації №9030831109 від 19.02.2021 року на загальну суму 36529,50 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9017485610 від 04.02.2022 року на загальну суму 39 573,63 грн. (основний платіж);

нарахування по податковій декларації №9009269040 від 27.01.2023 року на загальну суму 39573,63 грн. (основний платіж).

Посилаючись на те, що за ТОВ "ДІ-ВАС" обліковується податковий борг у розмірі 756536,25 грн., а кошти товариства, на які можливо б пред`явити стягнення, відсутні, ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду з даним адміністративним позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна товариства, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність вимог податкового органу.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Підпунктами 16.1.1-16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

Згідно з положеннями пунктів 87.1 та 87.2 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з рахунків платника податків, відкритих у банках, небанківських надавачах платіжних послуг.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 88.1-88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Положеннями пунктів 89.1, 89.2, 89.8 статті 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає: 89.1.1. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; 89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; 89.1.3. у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з положеннями пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивачем було виконано умови, встановлені приписами ПК України, щодо звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків. Ураховуючи, що відповідачем доказів на підтвердження погашення податкового боргу надано не було, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ГУ ДПС в Одеській області.

Колегія суддів відхиляє як неаргументовані посилання апелянта на те, що, незважаючи на те, що акт опису майна №36/15-32-13-02-35 від 31.10.2022 складений щодо загальної суми заборгованості станом на 31.10.2022, яка складала 632602,16 грн., суд першої інстанції надав дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 756536,25 грн., оскільки абзацом другім пункту 95.3 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Матеріалами справи підтверджено, що станом на 26.05.2023 податкова заборгованість ТОВ "ДІ-ВАС" становить 756536,25 грн.

Щодо наданих апелянтом доказів на підтвердження здійснення платежів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та земельного податку, то слід зазначити наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що апеляційний суд здійснює правосуддя у порядку, встановленому процесуальним законом.

Межі перегляду судом апеляційної інстанції визначені статтею 308 КАС України, частиною четвертою якої передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, законодавець імперативно визначив можливість прийняття апеляційним судом доказів, які не були подані до суду першої інстанції, виключно за умови, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Ураховуючи, що апелянтом не зазначено неможливості подання доказів та відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, подані відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи докази не можуть бути прийняті судом.

Резюмуючи вищевикладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга відповідачки задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ВАС" залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2023 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 статті 12, статті 257 та ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов