Ухвала

від 28.12.2023 по справі 440/5268/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 грудня 2023 року

м. Київ

справа №440/5268/23

адміністративне провадження № К/990/43803/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Загороднюка А.Г.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №440/5268/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області», в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання повної та достовірної публічної інформації на запит позивачки від 23 квітня 2023 року;

- зобов`язати Комунальне некомерційне підприємство «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» надати відповідь на запит на інформацію позивачки від 23 квітня 2023 року.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.

25 грудня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №440/5268/23.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Верховним Судом встановлено та підтверджено даними бази «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)», що ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року (адміністративні провадження №К/990/38410/23) було відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №440/5268/23.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо є постанова про залишення касаційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

З огляду на наявність ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року у справі №440/5268/23, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Варто зазначити, що вищенаведена норма процесуального закону визначає імперативний обов`язок суду касаційної інстанції відмовити у відкритті касаційного провадження за наявності постановленої у відповідній адміністративній справі ухвали суду касаційної інстанції про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.

Законодавець, установивши такі процесуальні правила, обмежив можливість суду касаційної інстанції повертатись до вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, за скаргою якої вже відмовлено у відкритті касаційного провадження на це саме судове рішення. Ці правила є чіткими, а процесуальне законодавство не містить виключень щодо їх застосування.

Надаючи оцінку доводам скаржника в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, Верховний Суд виходить з наступного.

Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема, про відмову ухвалити додаткове рішення.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що додатковими судовими рішеннями є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися (постановлятися) у випадку, зокрема, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання.

Процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (скаржника в адміністративному процесі), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

Таким чином, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Також, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов`язки осіб, які не брали участі у справі. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.

Суд звернув увагу, що додаткове судове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.

Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору, а так само, які вирішені не так, як вважає за потрібне сторона по справі.

У своїй заяві позивачка просила суд апеляційної інстанції прийняти додаткову постанову, якою задовольнити її апеляційну скаргу і визнати помилковою та скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року, тобто, позивачка фактично не погоджується з постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року.

Водночас, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки протилежні, прийнятому судовому рішенню, а суд не наділений повноваженнями змінювати суть прийнятої раніше постанови шляхом прийняття додаткової постанови.

З огляду на зазначене, Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви позивачки про ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, правильно застосував положення частини четвертої статті 252 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

За таких обставин, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 3 частини першої статті 333 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23 червня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2023 року та ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року у справі №440/5268/23 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Решетилівська центральна лікарня Решетилівської міської ради Полтавської області» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.

СуддіА.Г. Загороднюк В.М. Соколов М.В. Білак