Рішення

від 20.12.2023 по справі 916/2831/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" грудня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2831/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Павловій О.В.,

розглянувши справу № 916/2831/23

за позовом Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102)

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» (65111, м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, буд. 49-А; код ЄДРПОУ 33508655)

про стягнення 707 652,64 грн;

представники сторін:

від позивача Дусь Ю.Л.,

від відповідача не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» про стягнення 707 652,64 грн заборгованості за Договором на постачання теплової енергії № 1226 від 01.11.2006 за період з листопада 2017 року по квітень 2023 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що КП «Теплопостачання міста Одеси» на виконання договірних зобов`язань відпускало відповідачу теплову енергію, в той час як останній в порушення своїх зобов`язань, визначених у п. п. 3.2.2., 6.2., 6.3., 6.4. Договору, частково не сплачував за спожиту теплову енергію, внаслідок чого у нього за спірний період виникла заборгованість, заявлена до стягнення у даній справі.

Ухвалою від 11.07.2023 позовну заяву Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали шляхом надання до суду правильного поштового індексу Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» згідно даних Реєстру, доказів сплати судового збору у розмірі 10 614,79 грн.

21.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків.

Ухвалою від 26.07.2023 позовну заяву (вх. № 3319/23 від 04.07.2023) Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 916/2831/23, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23.08.2023, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив.

Протокольною ухвалою від 23.08.2023, з метою належного повідомлення відповідача про розгляд справи, підготовче судове засідання відкладено на 09.10.2023.

Протокольною ухвалою від 09.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.11.2023.

25.10.2023 до суду надійшла заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи.

27.10.2023 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи.

06.11.2023 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання.

06.11.2023, на стадії розгляду справи по суті, протокольною ухвалою оголошено перерву у судовому засіданні до 15.11.2023.

15.11.2023 від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі (вх. № 41586/23), заява про застосування строків позовної давності (вх. № 41590/23), а також заява про розгляд справи без участі відповідача (вх. № 41592/23).

У письмових поясненнях відповідач звернув увагу суду, що співвласниками багатоквартирного будинку № 49 А по вулиці Генерала Бочарова в місті Одесі, який перебуває в управлінні відповідача, самостійно обрано модель організації договірних відносин, визначену п.1 ч.1 ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а саме укладання індивідуальних договорів із виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії КП «Теплопостачання міста Одеси». При цьому власниками квартир було враховано, що в їх квартири (нежитлові приміщення) постачається теплова енергія згідно договору № 1226 від 01.11.2006. Про обрання форми управління позивача було неодноразово повідомлено, зокрема, вимогою ОСББ «ГОСПОДАРНИК» від 28.10.2021 вих.№28.1. Разом з тим, об`єднанням на зазначені вимоги отримано листа від 29.04.2022 №13.07-07-1447 із незрозумілим роз`ясненням щодо причин не укладення договорів із індивідуальними споживачами. Поряд з цим, кожним із співвласників будинку було сформовано пакет документів для укладення індивідуального договору та роздруковано й підписано два примірники Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії (з індивідуальним споживачем). 28.10.2021, на виконання вимог ч.2 ст.7, ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» щодо обов`язку індивідуального споживача укладати договори про надання житлово-комунальних послуг, рекомендованим поштовим відправленням 6502507085870 цінним листом з описом вкладення було направлено заяви на укладення індивідуального договору та Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії разом із додатками. При цьому позивач, як виконавець комунальної послуги, не повідомляв споживачів про свою відмову від укладання договорів та не надавав своїх заперечень або протоколу розбіжностей, не припинивши надання комунальної послуги споживачам в квартири. В той же час підписані примірники Типового індивідуального договору про надання послуг з постачання теплової енергії співвласникам будинку не повернуто до цього часу. Так, відповідач вважає, що позивач звернувся із позовом до неналежного відповідача, що, на переконання відповідача, є підставою для відмови у задоволенні позову.

Протокольною ухвалою від 15.11.2023 відкладено розгляд справи на 29.11.2023.

29.11.2023 суд за клопотанням представника позивача відклав судове засідання на 11.12.2023.

Судове засідання, призначене на 11.12.2023, не відбулося у зв`язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп`ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Наказом "Про введення особливого режиму роботи Господарського суду Одеської області" № 46 від 07.12.2023 відновлено розгляд справ у судових засіданнях з 15.12.2023, секторам суддів та відділам Господарського суду Одеської області, окрім залів судових засідань, відновлено роботу в КП "ДСС" та електронній комп`ютерній мережі суду з 08.12.2023.

Враховуючи вищенаведені обставини, з метою продовження судового розгляду суд ухвалою від 12.12.2023 повідомив учасників справи про те, що судове засідання відбудеться 20.12.2023.

15.12.2023 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення по справі щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності та щодо письмових пояснень відповідача.

У судовому засіданні, яке відбулось 20.12.2023, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Водночас суд враховує, що представник відповідача у заяві (вх. № 41592/23 від 15.11.2023) просив розглядати справу без його участі.

20.12.2023, після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.11.2006 між Комунальним підприємством «Теплопостачання міста Одеси» як теплопостачальною організацією та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» як споживачем було укладено Договір на постачання теплової енергії № 1226 (далі Договір; а.с. 10-11), згідно з яким теплопостачальна організація бере на себе зобов`язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов`язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором.

Теплова енергія постачається споживачу на опалювання об`єкта по вул. Ген.Бочарова, 49-А згідно Додатку 1 до цього Договору (п. 2.1. Договору).

Пунктом 3.2.2. Договору передбачено обов`язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим Договором.

Згідно з п. п. 5.1., 5.3. Договору облік споживання теплової енергії на опалення визначається розрахунковим способом.

Кількість спожитої теплової енергії визначається розрахунковим способом: на опалення згідно теплового навантаження будівлі з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел теплопостачальної організації та кількості діб роботи теплоспоживчого обладнання споживача в розрахунковий період.

Порядок розрахунків визначено п. п. 6.1.-6.4. Договору.

Так, розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації по тарифу 179,12 грн за 1 Гкал., діючому на момент укладання Договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач за три дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої та зазначеної в Договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Кінцевим терміном розрахунку за спожиту теплову енергію є 20 число місяця наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1. Договору визначено, що він набуває чинності з дні його підписання та діє до 01.11.2007.

Водночас згідно з п. 10.4. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Відповідно до п. 10.1. Договору, останній припиняє свою дію у випадках: закінчення строку, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації будь-якої зі сторін.

Додатками до Договору є: 1) Обсяги постачання теплової енергії споживачу; 2) умови припинення подачі теплової енергії (а.с. 12-13).

Позивач звернув увагу, що дію Договору було продовжено у відповідності з п. 10.4. Договору.

Договір, який неодноразово продовжував строк дії згідно з п.10.4, додатки №№ 1, 2 підписано позивачем та відповідачем, скріплено печатками контрагентів, вказаний Договір є правомірним у розумінні ст. 204 ЦК України та передбачені у ньому договірні зобов`язання мають виконуватися сторонами належним чином.

Як вказав позивач, зверненню з позовом до суду передувало направлення відповідачу у травні 2023 р. претензії № 50 від 17.05.2023 на суму 707 652,64 грн з двома екземплярами акту звіряння розрахунків, а також рахунків-фактур за постачання теплової енергії у період з листопада 2017 р. по березень 2023 р.

Так, позивачем було виставлено відповідачу рахунки фактури № 1226 за постачання теплової енергії з листопада 2017 р. по березень 2023 р., копії яких наявні у матеріалах справи (а.с. 56-88).

Відповідно до ст. 20 3акону України «Про теплопостачання», законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про Державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про житлово-комунальні послуги», тарифи на послуги з постачання теплової енергії не є предметом узгодження між Теплопостачальною організацією та Споживачем, нарахування із застосуванням нових тарифів проводяться з дати їх встановлення, зазначеної у відповідній Постанові уповноваженого органу - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг України (НКРЕКП) про встановлення відповідного тарифу. Тариф на теплову енергію для Споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Нарахування у спірний період здійснювались позивачем згідно тарифів, затверджених постановами Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП):

- згідно Постанови НКРЕКП № 1943 від 07.11.2016 тариф на теплову енергію для потреб населення з 01.12.2016 складав 1 223,424 грн з ПДВ за 1 Гкал;

- у зв`язку із внесенням змін до Постанови НКРЕКП № 1943 від 07.11.2016 Постановою № 1390 від 09.11.2017 з 09.11.2017 тариф на теплову енергію для потреб населення з 01.12.2016 складав 1 211,268 грн з ПДВ за 1 Гкал;

- з 18.03.2020 відповідно до Постанови НКРЕКП від 17.03.2020 № 633 "Про внесення змін до постанови національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.01.2020 № 91" з 18.03.2020 при нарахуванні за реалізовану теплову енергію споживачам застосовувався тариф у розмірі 1 474,69 грн за 1 Гкал з ПДВ;

- Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30.11.2020 № 2258 "Про внесення змін до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.01.2020 за № 91" «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання комунальному підприємству "Теплопостачання міста Одеси" були запроваджені нові тарифи: з 01.12.2020 вони склали 1 813,944 грн за 1 Гкал (з ПДВ) - для потреб населення.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання теплової енергії на опалення споживача визначався розрахунковим способом. Згідно з Актом прийому в експлуатацію вузла обліку теплової енергії від 19.08.2016 облік споживання теплової енергії на опалення споживача визначався за приладом обліку (а.с. 19).

Таким чином, у спірний період з листопада 2017 р. по квітень 2023 р. облік споживання відповідачем теплової енергії на опалення визначався за приладом обліку.

На виконання Договору теплопостачальна організація в період з листопада 2017 р. по березень 2023 р. поставляла відповідачу теплову енергію, а саме: у листопаді 2017 р. 55,297110 Гкал; у грудні 2017 р. 53,982570 Гкал; у січні 2018 р. 75,281535 Гкал; у лютому 2018 р. 40,927620 Гкал; у березні 2018 р. 96,404625 Гкал; у квітні 2018 р. 20,191455 Гкал; у листопаді 2018 р. 34,614210 Гкал; у грудні 2018 р. 60,950235 Гкал; у січні 2019 р. 77,402085 Гкал; у лютому 2019 р. 60,411555 Гкал; у березні 2019 р. 41,768805 Гкал; у листопаді 2019 р. 12,298185 Гкал; у грудні 2019 р. 42,997920 Гкал; у січні 2020 р. 72,299700 Гкал; у лютому 2020 р. 60,785415 Гкал; у березні 2020 р. 17,545290 Гкал; у квітні 2020 р. 30,403200 Гкал; у листопаді 2020 р. 50,581650 Гкал; у грудні 2020 р. 55,175505 Гкал; у січні 2021 р. 64,670745 Гкал; у лютому 2021 р. 81,035160 Гкал; у березні 2021 р. 58,916115 Гкал; у квітні 2021 р. 10,884150 Гкал; у листопаді 2021 р. 29,490720 Гкал; у грудні 2021 р. 64,565220 Гкал; у січні 2022 р. 64,732050 Гкал; у лютому 2022 р. 57,616650 Гкал; у березні 2022 р. 49,952520 Гкал; у листопаді 2022 р. 22,222560 Гкал; у грудні 2022 р. 44,526525 Гкал; у січні 2023 р. 51,980610 Гкал; у лютому 2023 р. 55,499115 Гкал; у березні 2023 р. 48,271155 Гкал.

Факт поставки теплової енергії у названих обсягах позивачем та її споживання відповідачем вбачається зі звітів за спожиту теплову енергію та актів зняття показань із засобів вимірювальної техніки, наявних у матеріалах справи (а.с. 20-52).

Вказуючи, що оплату вартості спожитої за спірний період теплової енергії відповідачем здійснено лише частково на загальну суму 1 799 082,73 грн, в той час як нараховано за спожиту теплову енергію 2 506 741,32 грн, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Водночас, при розрахунку заборгованості позивачем враховано, що станом на кінець листопада 2017 р. у відповідача була наявна переплата на суму 5,95 грн.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

В ч.1 ст.692 ЦК України закріплено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір на постачання теплової енергії.

При цьому позивачем як постачальником виконано належним чином взяті на себе обов`язки та поставлено відповідачу теплову енергію в період з листопада 2017 по березень 2023 р. на загальну суму 2 506 741,32 грн, що підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи по суті документами, зокрема, звітами за спожиту теплову енергію та актами зняття показань із засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду.

В свою чергу відповідач в порушення приписів ст.ст. 525, 526, 610, 629, 692, 714 ЦК України, ст.193 ГК України та умов Договору вартість спожитої теплової енергії в розмірі 707 652,64 грн не оплатив, не дивлячись на те, що згідно ч.1 ст.530 ЦК України та п.6.4 Договору строк виконання відповідного грошового зобов`язання настав.

У відповідності з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 707 652,64 грн заборгованості за спожиту теплову енергію підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відтак, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію. Розрахунковим періодом відповідно до укладеного між сторонами Договору є календарний місяць (п. 6.2. Договору). Тобто заявлена до стягнення заборгованість складається із нарахованих періодичних платежів, а отже позовна давність має розраховуватись окремо щодо кожного періоду (місяця), за який виникла заборгованість.

Разом з тим, відповідно до положень п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Водночас п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який в свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався та тривав до 30.06.2023.

Крім того, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому указами Президента України неодноразово продовжувався та триває станом на даний час.

Таким чином, враховуючи обставини введення в Україні карантину та запровадження правового режиму воєнного стану, позовна давність за вимогами про стягнення спірної заборгованості за період з листопада 2017 р. по квітень 2023 р. не сплинула.

Крім того, позивач звернув увагу ще й на те, що у спірний період перебіг позовної давності неодноразово переривався діями відповідача, що свідчили про визнання ним свого боргу, а саме регулярними оплатами за поставлену йому теплову енергію у, що зазначено у розрахунку заборгованості, доданого до позовної заяви.

Щодо інших доводів відповідача стосовно прийняття загальними зборами ОСББ рішення про обрання організації договірних відносин шляхом укладення індивідуальних договорів на постачання теплової енергії, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа № 522/6341/22 за позовом власників квартир будинку по вул. Ген. Бочарова, 49-А у м. Одесі до відповідача Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про визнання укладеними договорів на постачання теплової енергії за кожним з індивідуальних споживачів та про зобов`язання відповідача вчинити певні дії, а саме видати індивідуальним споживачам власникам квартир та нежитлових приміщень у будинку підписаний уповноваженою особою виконавця примірник Договору про надання послуг з постачання теплової енергії.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2023 у справі № 522/6341/22 позивачам було відмовлено у задоволенні позову. Суд обґрунтував відмову тим, що не вбачає підстав для визнання укладеним Договору про надання послуг окремо з кожним споживачем, оскільки не надано належних документів, а тому позов в цій частині не підлягає задоволенню, а також не підлягає задоволенню і інша вимога, яка є похідною вимогою. Суд погодився з доводами КП «Теплопостачання міста Одеси» щодо необхідності мати згоду позивачів, як володільців персональних даних, на право обробляти ці дані від імені володільця як розпорядника таких даних на виконання функцій виконавця послуг з метою регулювання відносин у сфері комунальних послуг. Судом встановлено, що таких заяв власниками вказаного будинку не надавались підприємству.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.08.2023 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2023 залишено без змін.

Як встановлено Приморським районним судом м. Одеси під час розгляду справи № 522/6341/22, Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси», як виконавець послуг теплопостачання надає відповідні послуги з постачання енергії на опалювання зазначеного будинку згідно Договору № 1226 на постачання теплової енергії, укладеного 01.11.2006. Зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні відомості про те, що сторонами цього договору заявлялася вимога про припинення дії цього правочину, відтак суд дійшов висновку, що цей договір є чинним і саме на підставі нього здійснюється надання послуг з постачання теплової енергії до будинку. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив із того, що позивачами не надано достатнього обсягу документів, які є необхідними при укладенні договору з надання послуг з постачання теплової енергії.

Таким чином, доводи Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» про те, що він є неналежним відповідачем у справі № 916/2831/23 спростовуються як наявними матеріалами справи, так і встановленими Приморським районним судом м. Одеси обставинами під час розгляду справи № 522/6341/22, які є преюдиційними по відношенню до справи, що розглядається.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 р. (заява №4909/04), відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 10 614,79 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача, у зв`язку із задоволенням позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» (65111, м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, буд. 49-А; код ЄДРПОУ 33508655) про стягнення 707 652,64 грн задовольнити.

2. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ГОСПОДАРНИК» (65111, м. Одеса, вул. Ген. Бочарова, буд. 49-А; код ЄДРПОУ 33508655) на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (65029, м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б; код ЄДРПОУ 34674102) 707 652,64 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 10 614,79 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 20 грудня 2023 р. Повний текст рішення складено та підписано 29 грудня 2023 р.

Суддя Р.В. Волков