Рішення

від 29.12.2023 по справі 369/14537/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/14537/20

Провадження № 2/369/344/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.12.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Херенковій К. К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/14537/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ТОВ «ЖЕО ПЕК» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилаються на те, що у 2015 році ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_2 , придбала квартиру АДРЕСА_1 . 28 лютого 2017 року ОСОБА_1 уклала договір № Б-83 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позивач зазначає, що за умовами цього договору в сукупності з вимогами профільного законодавства відповідач брав на себе зобов`язання надавати послуги належної якості, вживати заходи з технічного обслуговування житлового будинку, підтримувати справність елементів будівель, вживати своєчасних заходів для запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, проводити за власний рахунок роботи з усунення пов`язаних з наданням послуг неполадок, відшкодовувати збитки.

29 березня 2018 року у квартирі позивачів сталася аварійна ситуація: через пошкоджені конструктивні елементи споруди (покрівля даху та гідроізоляція фундаменту квартири), що виникли через природні причини у вигляді значної кількості опадів. Вода потрапила всередину приміщення квартири та пошкодила окремі елементи та стіни. Причиною залиття квартири стало неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, оскільки не був забезпечений належний водовідвід від приміщення.

Позивачі зверталися до ТОВ «ЖЕО ПЕК» з проханням вжити заходів щодо усунення аварійної ситуації. Відповідач, будучи належним чином проінформованим про аварійну ситуацію, на прохання не відреагував. В свою чергу позивачі з метою ліквідації наслідків залиття квартири склали 16 квітня 2017 року акт про залиття квартири та, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі. Також позивачі в присутності інших двох споживачів (сусідів по будинку АДРЕСА_2 ) склали акт про залиття квартири.

За результатами огляду було встановлено затікання води 1,125 м2 у правому верхньому куті спальні, 3,00 м2 площа мокрої правої нижньої частини стіни, пошкоджено штукатурку на відповідних ділянках.

18 травня 2018 року позивачі запросили представників ТОВ «БКФ Мансарда», які провели огляд технічного стану фальцевої покрівлі за адресою: АДРЕСА_3 . За результатами огляду було встановлено відсутність навісу покрівлі, організованого відводу води з покрівлі (жолоби та труби), відбувається замокання стін квартири, дуже малий кут уклону покрівлі для пристрою скатної покрівлі, дерев`яний каркас, що вказує на неможливість забезпечення такою покрівлею довгострокової та надійної експлуатації приміщення.

За таких обставин позивачі змушені були виконати ремонт квартири за власний рахунок.

До відповідача позивачі зверталися неодноразово, проте ТОВ «ЖЕО ПЕК» на такі звернення не відреагувало належним чином.

Внаслідок виконання ремонтних робіт позивачі зазначили матеріальної шкоди, розмір якої становить 74497,00 грн.

Також позивачі вказують на те, що з моменту проведення відновлювального ремонту пройшло майже два роки, проте відповідач все ще не відшкодував збитки, що є фактично простроченням виконання зобов`язання.

За таких обставин позивачі вважають за необхідне нарахувати та стягнути з відповідача інфляційні збитки на суму 4971,05 грн, 3% річних 4292,00 грн.

Крім того, позивачі для відновлення свого порушеного права були вимушені відволікатися від свої основної роботи для неодноразових звернень до відповідача за поновленням свого порушеного права, витрачати особистий час на ведення претензійної роботи, пов`язаної з відновленням порушеного права, в зв`язку з чим просять суд стягнути з відповідача на їх користь моральну коду, яку оцінюють у 30000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, позивачі просять суд:

1.стягнути з ТОВ «ЖЕО ПЕК» на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 74497,00 грн, інфляційні збитки 4971,05 грн, 3% річних 4292,00 грн та моральну шкоду 30000,00 грн;

2.вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 листопада 2020 року відкрито провадження у справі.

У лютому 2021 року ТОВ «ЖЕО ПЕК» подало до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого посилається на те, що позовні вимоги не визнає у повному обсязі. Відповідач вказує, що в період з 14 березня 2016 року до 03 березня 2020 року за договором про надання послуг з управління багатоквартирним будинком являлося управителем будинку, в якому мешкають позивачі. Також 08 вересня 2017 року позивач та відповідач уклали договір № Б-46 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Відповідач наголошує на тому, що позивачі не зверталися до відповідача з пред`явленням акту-претензії, в якому чітко було викладено обставини порушення суб`єктивного права. Всі інші звернення позивачів відповідачем були належним чином розглянуті та надані відповіді в межах відповідальності ТОВ «ЖЕО ПЕК». Водночас, відповідач вважає, що оскільки позивачка щомісяця сплачувала грошві кошти за договором без застережень, то така обставина свідчить, що на момент звернення з позовом у позивачки були відсутні претензії до виконання зобов`язання відповідачем. Товариство вважає, що позивачі не довели, які умови договору були порушені відповідачем, а також наполягає на тому, що не є управителем будинку, в якому мешкають позивачі, на балансі товариства вказаний будинок не перебував. Вважає, що умови договору та нормативні акти в своїй сукупності не наділяють відповідача повноваженнями зі здійснення ремонту покрівлі, натомість такою можливість наділені солідарно всі співвласники багатоквартирного будинку. За таких обставин відповідач переконаний, що відсутні підстави для стягнення з нього матеріальної шкоди зі всіма подальшими донарахуваннями, а також моральної шкоди.

У березні 2021 року суд отримав відповідь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відзив ТОВ «ЖЕО ПЕК», в обґрунтування якої позивачі зазначають, що відповідач, використовуючи підміну понять договору, заплутує суд стосовно того, які повноваження покладені договором та чинним законодавством на відповідача щодо надання послуг з утримання багатоквартирного будинку. Крім того, відповідач не спростував факту та його доказів на підтвердження звернення позивача до відповідача зі скаргою на стан покрівлі будинку. Позивачка виконувала свої обов`язки за договором належним чином, своєчасно оплачуючи надання комунальних послуг, натомість відповідач свої обов`язки належним чином не виконував, оскільки не забезпечив належний стан покрівлі будинку. На переконання позивачів відповідач як управитель будинку, виконуючи умови укладеного договору, був зобов`язаний провести поточний ремонт покрівлі та запобігти виникненню аварійної ситуації, внаслідок якої позивачі зазнали матеріальної шкоди. З матою ліквідації наслідків виникнення такої ситуації та внаслідок протиправної бездіяльності відповідача позивачі були змушені власними силами провести поточний ремонт покрівлі.

У запереченнях на відповідь на відзив ТОВ «ЖЕО ПЕК» вказує на те, що не має на меті вводити суд в оману, натомість чітко вказує на положення договору, яким визначений виключно управителем багатоквартирного будинку, таким же статусом загальні збори співвласників багатоквартирного будинку наділили ТОВ «ЖЕО ПЕК». Крім того, відповідач продовжує наполягати на тому, що позивачі не дотрималися передбаченого законом порядку оформлення Акту-претензії. Відповідач зауважує, що згідно з умовами договору проведення капітального ремонту та його фінансування покладене на співвласників багатоквартирного будинку.

Розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 вересня 2021 року № 471 на підставі рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_3 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді, відсторонення судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя справу передано для повторного автоматизованого розподілу справ між суддями та призначено судді Ковальчук Л. М.

Ухвалою від 07 липня 2022 року Києво-Святошинський районний суд Київської області закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду.

Розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області від26 вересня 2023 року № 200 справу передано на повторний автоматизований розподіл внаслідок припинення повноважень судді Ковальчук Л. М. та призначено судді Фінагеєвій І. О.

Ухвалою від 26 вересня 2023 року суддею Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвою І. О. справа прийнята до провадження, призначено судове засідання.

В судове засідання позивачі не з`явилися, представник позивачів ОСОБА_4 надав заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно довимог частинипершої,третьої статті223ЦПК Українинеявка усудове засіданнябудь-якогоучасника справиза умови,що йогоналежним чиномповідомлено продату,час імісце цьогозасідання,не перешкоджаєрозгляду справипо суті.Якщо учасниксправи абойого представникбули належнимчином повідомленіпро судовезасідання,суд розглядаєсправу завідсутності такогоучасника справиу разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи учасників справи, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд встановив, що ОСОБА_1 на праві приватної власності володіє квартирою АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 з ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21 жовтня 2014 року серії НОМЕР_1 .

За змістом рішення зборів співвласників багатоквартирних будинків (групи будинків) управителем багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_4 та 1-Б від 13 березня 2016 року, обрано ТОВ «ЖЕО Петропавлівська експлуатуюча компанія». Цим же рішенням було уповноважено ОСОБА_5 на укладення з ТОВ«ЖЕО ПЕК» Договору з визначенням додаткових умов згідно порядку денного цього протоколу, а також здійснення контролю за його виконанням, та в разі необхідності внесення до договору змін та/або його розірвання.

14 березня 2016 року співвласники багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_4 та 1-Б. та ТОВ «ЖЕО Петропавлівська експлуатуюча компанія» уклали договір про надання послуг з управління будинком та об`єктами соціально-побутового призначення.

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 та ТОВ «ЖЕО ПЕК» уклали договір № Б-83 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за змістом якого ТОВ «ЖЕО ПЕК» зобов`язувалося надавати споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

16 квітня 2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_2 підписали акт про залиття квартири, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі та улаштування фундаменту цокольного поверху будівлі. Акт сформований та підписаний вищевказаними особами в зв`язку з бездіяльністю ТОВ «ЖЕО «ПЕК» яка відповідно до укладеної угоди здійснює обслуговування квартири АДРЕСА_5 . Згідно зі змістом акту у квартирі АДРЕСА_1 , вказані особи зафіксували затікання води у правому верхньому куті кімнати-спальні, приблизна площа пошкодження 0,75 х 1,5 = 1,125 м2, пошкоджена штукатурка на відповідних ділянках. Також у цій кімнаті наявна мокра нижня частина стіни приблизною площею пошкодження 1 х 3 = 3 м2. Причиною залиття є неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, що не забезпечує належний стан водовідводу від приміщення.

17 квітня 2018 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_2 підписали акт про залиття квартири, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі та улаштування фундаменту цокольного поверху будівлі. Даний акт сформований та підписаний вищевказаними особами в зв`язку з бездіяльністю ТОВ «ЖЕО «ПЕК», яка відповідно до укладеної угоди здійснює обслуговування квартири АДРЕСА_5 . Згідно зі змістом акту у квартирі АДРЕСА_1 , вказані особи зафіксували затікання води у правому верхньому куті кімнати-спальні, приблизна площа пошкодження 0,75 х 1,5 = 1,125 м2, пошкоджена штукатурка на відповідних ділянках. Також у цій кімнаті наявна мокра нижня частина стіни приблизною площею пошкодження 1 х 3 = 3 м2. Причиною залиття є неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, що не забезпечує належний стан водовідводу від приміщення.

ОСОБА_8 , який є одним з підписантів вищевказаного акту, є також споживачем послуг ТОВ «ЖЕО ПЕК» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договором від 08 вересня 2017 року № Б-46. ОСОБА_9 , який також підписав вищезазначений акт, є споживачем послуг ТОВ «ЖЕО ПЕК» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договором від 20 квітня 2017 року № Б-100.

За змістом висновку ТОВ «БКФ Мансарда» за результатами огляду технічного стану фальцевої покрівлі за адресою: АДРЕСА_3 , було виявлено відсутність звісу покрівлі, що стало причиною відсутності вентиляції однопокрівельного простору, відсутність відводу води з покрівлі (жолоба та труби), що є причиною замокання стіни квартири, а також низький кут нахилу покрівлі, дерев`яний каркас не відповідає нормам для облаштування фальцевих покрівель. Таким чином, досліджена покрівля не здатна забезпечити довгострокову та надійну (без затікань) експлуатацію приміщень.

02 червня 2018 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах господарки квартири ОСОБА_1 на підставі доручення, надіслав до ТОВ «ЖЕО ПЕК» лист, в якому повідомив про факт залиття квартири, а також зауважив, що на його звернення від 17 травня 2018 року ТОВ «ЖЕО ПЕК» належним чином не відреагувало, внаслідок чого має місце порушення прав власниці квартири, як споживача послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Цей лист містив також попередження про те, що у разі відсутності дій з-боку товариства споживач буде змушена вжити власних дій для усунення наслідків залиття квартири та для ремонту покрівлі. Разом з листом позивач надіслав товариству матеріали обстеження даху на 4 арк.

Аналогічного змісту лист був направлений позивачем товариству 18 червня 2018року.

26 липня 2018 року ОСОБА_2 та ТОВ «БКФ «Мансарда» уклали договір будівельного підряду № 26-07/2018, за умовами якого товариство зобов`язувалося надати послуги з виконання будівельних робіт з улаштування фальцевої покрівлі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 .

Загальна вартість робіт становить 75526,00 грн, що підтверджується додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору № 26-07/2018 від 26 липня 2018 року.

02 серпня 2018 року ОСОБА_2 здійснив безготівковий розрахунок з ТОВ«БКФ Мансарда» за вищевказаним договором на суму 55905,70 грн, що підтверджуєтеся дублікатом квитанції № 0.0.1099268065.1, а 03 грудня 2018 року ОСОБА_2 вчинив аналогічні дії на суму 18591,30 згідно з квитанцією № 0.0.1201866495.1.

03 грудня 2018 року сторони договору будівельного підряду підписали акт виконаних робіт на суму 74497,00 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно зі статтею 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Згідно з положеннями статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності в такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.

Звертаючись до суду з позовом, позивачі вважають, що відповідач не виконав покладеного на нього обов`язку з утримання будинку у належному стані, внаслідок чого сталося затікання, яким завдано матеріальної шкоди позивачам.

Відповідач апелює тим, що є виключно управителем будинку, а здійснення капітального ремонту покрівлі будинку як і матеріальні витрати для його проведення згідно з умовами договору покладене виключно на співвласників багатоквартирного будинку

Отже суду слід з`ясувати природу спірних правовідносин, встановити, обсяг прав, обов`язків та відповідальності кожної зі сторін правовідносин.

Частиною першоюстатті 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з пунктами 4, 5статті 27 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»до визначення співвласниками багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, форми управління багатоквартирним будинком, але не більше одного року із дня набрання чинності цим Законом, послуги з утримання такого будинку надає суб`єкт господарювання, визначений виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у багатоквартирному будинку до набрання чинності цим Законом.

У разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено права і обов`язки виконавців комунальних послуг та управителів, зокрема, управитель зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

Згідно з розділом 2 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженихнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76визначено, що технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем, тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів. Метою підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог щодо експлуатації приміщень жилих будинків і режимів функціонування інженерного обладнання. Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: усунення несправностей стін, фасадів, дахів, віконних і дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами; приведення в технічно справний стан прибудинкової території із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних приямків; забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів(пункти 2.1, 2.8.1, 2.8.2 Правил).

Згідно з пунктом 2.4.1. Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженимнаказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10 серпня 2004 рокуна виконання положеньЗакону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений такий вид надання послуг суб`єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, як ремонт даху та покрівлі.

Відповідно достатті22 ЦК Україниособа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з ушкодженням здоров`я.

Зобов`язання про відшкодування шкоди це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Аналіз положень статей 1166 та 1167ЦК Українидозволяє зробити висновок, що підставою виникнення зобов`язання про відшкодування шкоди є завдання майнової шкоди іншій особі. Зобов`язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до частини другоїстатті 1166 ЦК Україниособа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною першоюстатті 1167 ЦК Українивстановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Отже, позивачі є подружжям з 21 жовтня 2014 року. Право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_1 28 лютого 2017 року, тобто в період шлюбу.

Згідно зі статтею 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Доказів того, що вказане нерухоме майно, придбане в період шлюбу, є індивідуальним майном ОСОБА_1 матеріали справи не містять, отже цю квартиру слід вважати спільним сумісним майном подружжя.

Отже, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають рівні права на відшкодування шкоди, завданої їх майну заподіювачем.

Крім того, суду належить з`ясувати правосуб`єктність протилежної сторони правовідносин.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Приписами пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, зокрема,

1.забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

2.поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Умовами договору від 28 лютого 2017 року № Б-83, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ЖЕО ПЕК», а також договору № 1 від14березня 2016 року, укладеного між співвласниками багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_4 та 1-Б. та ТОВ «ЖЕО Петропавлівська експлуатуюча компанія», визначено ТОВ «ЖЕО Петропавлівська експлуатуюча компанія» управителем багатоквартирних будинків АДРЕСА_4 та АДРЕСА_4 .

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 28 лютого 2017 року № Б-83 виконавець ТОВ«ЖЕО ПЕК» зобов`язувалося надавати споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2.1 договору № Б-83 споживач має право на відшкодування збитків, заподіяних його майну та (або) приміщенню, шкоди, заподіяної його життю, здоров`ю внаслідок ненадання послуг або надання послуг неналежної якості.

За змістом підпункту 5 пункту 2.1 договору № Б-83 споживач має право на своєчасне отримання від виконавця інформації про перелік послуг, структуру тарифу, загальну суму місячного платежу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості тощо.

Підпунктом 2 пункту 2.2. Договору № Б-83 передбачено обов`язок споживача повідомляти своєчасно інформацію виконавцю про виявлення несправностей в інженерних мережах, конструктивних елементах належного йому приміщення.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2.3 договору № Б-83 виконавець має право припинити надання споживачу послуг, передбачених цим договором та додатками, у випадку заборгованості зі сплати за дані послуги більше, ніж за два місяці. Виконавець має право припинити надання тих послуг, за які споживач має заборгованість, про що має попередити споживача в письмовому вигляді за сім днів.

За змістом підпунктів 7, 8, 9, 10 пункту 2.4 договору № Б-83 виконавець зобов`язаний своєчасно проводити за рахунок власних коштів роботи з усунення пов`язаних з наданням послуг неполадок, що виникли з його вини; відшкодовувати завдані споживачу збитки, завдані його майну та (або) приміщенню, шкоду, заподіяну життю чи здоров`ю споживача внаслідок ненадання або надання послуг неналежної якості, що буде підтверджено результатами експертизи або рішенням суду; здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання житлових будинків, квартир, приміщень; своєчасно проводити підготовку житлового будинку (гуртожитку) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

В пункті 4.2 договору № Б-83 сторони погодили, що виконавець несе відповідальність згідно з законом за неналежне надання або ненадання послуги, що призвело до заподіяння збитків майну та (або) приміщенню споживача; порушення зобов`язань, встановлених цим договором.

Вищенаведені приписи закону, умови договору дають підстави для висновку, що ТОВ «ЖЕО ПЕК» взяло на себе обов`язок, зокрема, з надання послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 , а ОСОБА_1 своєчасну оплату таких послуг за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені цим договором.

Виконавець послуг мав право припинити надання послуг за умови несвоєчасного виконання чи невиконання споживачем обов`язку з оплати вартості такої послуги. Матеріали справи не містять доказів невиконання власником квартири покладеного на неї обов`язку з оплати вартості послуги, а отже у суду відсутні належним чином підтверджені підстави стверджувати про припинення надання такої послуги виконавцем.

Загальний обсяг надаваної управителем послуги з утримання багатоквартирного будинку відповідно до Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150, входить послуга з поточного ремонту дахів та покрівель (п. 1.2.6) та послуга з капітального ремонту дахів та покрівель (п. 2.6). У цих пунктах наведений вичерпний перелік дій, які має вживати виконавець послуги з утримання будинку щодо здійснення поточного чи капітального ремонту дахів та покрівель.

Отже, повноваження з догляду за станом покрівлі для підтримання її в належному стані, обов`язок з ремонту покрівлі у разі необхідності охоплюються послугою з утримання багатоквартирних будинків відповідно до закону.

Виконуючи зобов`язання за пунктом 2.2 договору № Б-83, позивачка неодноразово зверталася до відповідача з повідомленнями про виникнення ситуації з неналежного стану покрівлі, що призвело до заподіяння її майну матеріальної шкоди шляхом затікання води внаслідок неналежного стану покрівлі.

Водночас, установа, на яку згідно з умовами договору покладено обов`язок з надання послуг з утримання багатоквартирного будинку, споруд та прибудинкових територій, не вжила достатніх дій для підготовки будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період в межах своєї компетенції, не проводила періодичні перевірки стану окремих складових будинку для вчасного виявлення несправностей окремих елементів багатоквартирного будинку, зокрема, покрівлі. Така бездіяльність відповідача призвела до затікання води в квартиру, яка належить позивачам, внаслідок неналежного стану покрівлі, контроль за станом якої був покладений на ТОВ «ЖЕО ПЕК».

Суд вважає такі обставини доведеними на підставі висновку, наданого ТОВ «БКФ Мансарда» за результатами огляду технічного стану фальцевої покрівлі за адресою: АДРЕСА_3 .

Водночас, відповідач не надав до суду доказів на спростування свідчень позивачів, не довів факт виконання з його сторони передбачених договором обов`язків з належного утримання багатоквартирного будинку, зокрема, вжиття всіх можливих заходів для забезпечення належного стану покрівлі.

Так суд встановив, що позивачі, добросовісно виконуючи покладені на них договором обов`язки, повідомляли відповідача про неналежний стан покриття, натомість внаслідок бездіяльності останнього змушені були виконувати роботи з ремонту покрівлі власними силами для подальшого безперешкодного користування належним їм нерухомим майном.

Натомість відповідач не надав доказів на підтвердження того, що відреагував належним чином на запити позивачів щодо неналежного стану покрівлі та вжив всіх можливих заходів для ремонту вказаного елементу будинку. Доводи ТОВ «ЖЕО ПЕК» зводяться до незгоди виконувати взяті на себе обов`язки за договором про надання послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та до посилань на формальні підстави з метою уникнення обов`язку виконання зобов`язання за договором.

Так доводи ТОВ «ЖЕО ПЕК» побудовані на стверджуванні, що товариство має статус управителя багатоквартирного будинку АДРЕСА_6 , в якому знаходиться належна позивачам квартира, водночас не уповноважений здійснювати за власний рахунок та з власної ініціативи ремонт окремих деталей будинку. Проте такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки ремонт дахів, покрівель відповідно до закону охоплюється послугою з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій.

На переконання відповідача позивачі мали право на відшкодування завданої ними шкоди за умови подання товариству акту-претензії, в якому мало бути чітко викладено в чому саме полягає порушення суб`єктивного права співвласника багатоквартирного будинку, управителем якого є товариство.

Проте, суд нагадує, що двостороннє зобов`язання за умови його чинності є обов`язковим до виконання для всіх його учасників. Отже, контроль за станом покрівлі, а також підготовка будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, що включає за необхідності ремонт покрівлі, даху багатоповерхового будинку, є невід`ємними обов`язками управителя багатоквартирного будинку. Правильність порядку повідомлення співвласниками багатоквартирного будинку споживачів послуги з утримання багатоквартирного будинку про проблему стосовно стану окремих деталей будинку не є необхідною умовою для виконання управителем вищевказаних функцій за договором, натомість носять допоміжний, інформативний характер для забезпечення більшої якості надаваної послуги, для більш оперативного реагування, зокрема, на появу недоліків у конструкції будинку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконував належним чином покладені на нього зобов`язання, в зв`язку з чим законом передбачена можливість відшкодування ним матеріальної шкоди, завданої майну позивачів такими діями відповідача.

Матеріали справи містять договір № 26-07/2018 від 26 липня 2018 року, згідно з яким ТОВ «БКФ Мансарда» надало ОСОБА_2 з виконання будівельних робіт з улаштування фальцевої покрівлі будівлі за адресою: АДРЕСА_3 . За змістом додатку № 1 до цього договору сторони погодили кошторис будівельних робіт на суму 75526,00 грн. Виконання переліку робіт у повному обсязі підтверджується актом виконаних робіт від 03 грудня 2018 року та квитанціями про оплату вартості робіт ОСОБА_2 на суму 74497,00 грн.

Відповідач не надав до суду доказів на спростування суми оплати виконаних робіт, в зв`язку з чим в контексті принципу змагальності цивільного судочинства вказана сума підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі в якості заподіяної матеріальної шкоди на користь позивачів у рівних частках по 37248,50 грн.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних збитків та 3% річних суд зазначає таке.

За змістом частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умови обґрунтованості суми завданої матеріальної шкоди вказані збитки мали бути відшкодовані відповідачем позивачам станом на час визначення розміру завданої шкоди. Оскільки такі дії протягом тривалого асу відповідач не вчинив, тобто прострочив виконання зобов`язання з відшкодування завданої шкоди, то позивачі мають право на стягнення на їх користь 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачі просять стягнути інфляційні збитки за період з грудня 2018 року (з моменту закінчення ремонтних робіт покрівлі) до вересня 2020 року (час подання позовної заяви).

Сукупний індекс інфляції за вказаний період згідно з даними Національного банку України становить 106,6. Отже, розмір інфляційних збитків становить різницю між сумою боргу з урахуванням інфляції та власне сумою боргу: (74497,00х106,6/100 74497,00 = 4916,80 грн).

Суму 3% річних суд обчислює шляхом визначення добутку між сумою боргу (74497,00 грн), відсотковою ставкою (3%), кількістю днів прострочення зобов`язання (701 день) та вирахування частки з вказаного добутку та кількості днів у році: 74497,00 грн х 0,03 х 701 / 365 = 4292,25 грн.

Позивачі також заявили вимогу про стягнення моральної шкоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1)у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3)у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Суд встановив, що позивачі мали легітимне очікування на належне виконання відповідачем обов`язків за договором щодо надання послуги з утримання будинку, зокрема на своєчасний догляд за дахом, покрівлею. Останнім у належний спосіб зобов`язання не виконане, чим завдано матеріальної шкоди нерухомому майну відповідачів.

Крім того, обставини справи дають підстави для висновку про те, що шкода була заподіяна позивачам у березні 2018 року. Того ж року позивачі зверталися з вимогою про виконання покладених на нього договором зобов`язань, які останнім виконані не були. Позов до суду поданий у листопаді 2020 року. Таким чином, відповідач протягом тривалого часу не вживав дій для поновлення порушеного права позивачів, а останні змушені були вживати дій для відновлення пошкодженого майна та для здійснення захисту власного порушеного цивільного права.

За таких обставин, враховуючи принципи розумності, справедливості, пропорційності завданої шкоди, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до вимог частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позову з вимогою майнового характеру позивачі сплатили 1137,60 грн, отже вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь кожного з позивачів у рівних частках по 568,80 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» (ЄРДПОУ: 39804054, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 37248 (тридцять сім тисяч двісті сорок вісім) грн 50 коп, інфляційні витрати у розмірі 2 458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн 40 коп, 3% річних у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн 13 коп та моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» (ЄРДПОУ: 39804054, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41а) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 37248 (тридцять сім тисяч двісті сорок вісім) грн 50 коп, інфляційні витрати у розмірі 2 458 (дві тисячі чотириста п`ятдесят вісім) грн 40 коп, 3% річних у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн 13 коп та моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» (ЄРДПОУ: 39804054, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 568 (п`ятсот шістдесят вісім) грн 80 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» (ЄРДПОУ: 39804054, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Авіаторів, 41а) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_3 ) судовий збір у розмірі 568 (п`ятсот шістдесят вісім) грн 80 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва