Постанова

від 22.07.2024 по справі 369/14537/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2024 року м. Київ

Справа № 369/14537/20

Провадження № 22-ц/824/7773/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А. М.,

суддів: Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.

сторони:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна

організація Петропавлівська експлуатуюча компанія»,

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду

з позовом до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» (далі - ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що у 2015 році ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_2 , придбала квартиру АДРЕСА_1 .

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 уклала з відповідачем договір № Б-83 про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позивачі зазначали, що за умовами цього договору в сукупності з вимогами профільного законодавства відповідач брав на себе зобов`язання надавати послуги належної якості, вживати заходи з технічного обслуговування житлового будинку, підтримувати справність елементів будівель, вживати своєчасних заходів для запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації, проводити за власний рахунок роботи з усунення пов`язаних з наданням послуг неполадок, відшкодовувати збитки.

29 березня 2018 року у квартирі позивачів сталася аварійна ситуація: через пошкоджені конструктивні елементи споруди (покрівля даху та гідроізоляція фундаменту квартири), що виникли через природні причини у вигляді значної кількості опадів. Вода потрапила всередину приміщення квартири та пошкодила окремі елементи та стіни. Причиною залиття квартири стало неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, оскільки не був забезпечений належний водовідвід від приміщення.

Позивачі зверталися до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» з проханням вжити заходів щодо усунення аварійної ситуації. Відповідач, будучи належним чином проінформованим про аварійну ситуацію, на прохання не відреагував.

Позивачі з метою ліквідації наслідків залиття квартири 16 квітня 2017 року склали акт про залиття квартири, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі. Також позивачі в присутності інших двох споживачів (сусідів по будинку

АДРЕСА_2 ) склали акт про залиття квартири.

За результатами огляду було встановлено затікання води 1,125 кв. м у правому верхньому куті спальні, 3,00 кв. м - площа мокрої правої нижньої частини стіни, пошкоджено штукатурку на відповідних ділянках.

18 травня 2018 року позивачі запросили представників Товариства з обмеженою відповідальністю «БКФ Мансарда», які провели огляд технічного стану фальцевої покрівлі у будинку АДРЕСА_2 , за результатами якого встановлено відсутність навісу покрівлі, організованого відводу води з покрівлі (жолоби та труби), відбувається замокання стін квартири, дуже малий кут уклону покрівлі для пристрою скатної покрівлі, дерев`яний каркас, що вказує на неможливість забезпечення такою покрівлею довгострокової та надійної експлуатації приміщення.

За таких обставин позивачі змушені були виконати ремонт квартири за власний рахунок.

До відповідача позивачі зверталися неодноразово, проте ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на такі звернення не відреагувало належним чином.

Внаслідок виконання ремонтних робіт позивачі зазначили матеріальної шкоди, розмір якої становить 74 497,00 грн.

Також позивачі вказують на те, що з моменту проведення відновлювального ремонту пройшло майже два роки, проте відповідач все ще не відшкодував збитки, що є фактично простроченням виконання зобов`язання.

За таких обставин позивачі вважають за необхідне нарахувати та стягнути з відповідача інфляційні збитки на суму 4 971,05 грн і 3 % річних - 4 292,00 грн.

Крім того, позивачі для відновлення свого порушеного права були вимушені відволікатися від свої основної роботи для неодноразових звернень до відповідача за поновленням свого порушеного права, витрачати особистий час на ведення претензійної роботи, пов`язаної з відновленням порушеного права, в зв`язку з чим зазнали моральної шкоди, розмір якої оцінюють в сумі 30 000,00 грн.

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просили стягнути з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на їх користь матеріальну шкоду у розмірі 74 497,00 грн, інфляційні збитки в розмірі 4 971,05 грн,

3 % річних в розмірі 4 292,00 грн та моральну шкоду в розмірі 30 000,00 грн. Вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від

20 листопада 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Призначено підготовче удове засідання.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від

07 липня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Рішенням Києво-Святошинський районний суд Київської області від 29 грудня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено частково.

Стягнено з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі

37 248,50 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 458,40 грн, 3 % річних у розмірі 2 146,13 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнено з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі

37 248,50 грн, інфляційні витрати у розмірі 2 458,40 грн, 3 % річних у розмірі 2 146,13 грн та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.

Стягнено з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 568,80 грн.

Стягнено з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 568,80 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов?язків з утримання будинку АДРЕСА_2 , сталося залиття квартири позивачів, у зв?язку із чим вони вправі вимагати компенсацію на понесені фактичні витрати, відшкодування моральної шкоди,

3 % річних і інфляційних витрат відповідно до статті 625 ЦК України.

29 січня 2024 року ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» подано до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу,

у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є необґрунтованим, прийнятим з неповнотою встановлення обставин та неправильністю установлення обставин, які мають значення для справи, неправильним дослідженням та оцінкою доказів, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями

від 02 лютого 2024 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року відмовлено ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового забору за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала мотивована тим, що судом не встановлено підстав, визначених у статті 8 Закону України «Про судовий збір», для відстрочення ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» сплати судового збору за подання апеляційної скарги, а тому заявнику необхідно було надати докази сплати судового збору.

20 лютого 2024 року на виконання вимог ухвали заявник надав докази сплати судового збору в розмірі встановленому судом.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року у справі за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Витребувано з Києво-Святошинського районного суду Київської матеріали справи № 369/14537/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

29 лютого 2024 матеріали справи №369/14537/20 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2024 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу, представник позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 адвокат Сисоєв Д.О., проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що доводи апелянта не ґрунтуються на вимогах закону, є необґрунтованими та такими, що не дають підстав для скасування законного рішення суду першої інстанції.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У частинах першій-третій статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 з ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 21 жовтня 2014 року серії НОМЕР_1 .

За змістом рішення зборів співвласників багатоквартирних будинків (групи будинків) управителем багатоквартирних будинків за адресою: АДРЕСА_3 обрано ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія». Цим же рішенням було уповноважено ОСОБА_3 на укладення з ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» договору з визначенням додаткових умов згідно порядку денного цього протоколу, а також здійснення контролю за його виконанням, та в разі необхідності внесення до договору змін та/або його розірвання.

14 березня 2016 року співвласники багатоквартирних будинків за адресою:

АДРЕСА_3 і ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» уклали договір про надання послуг з управління будинком та об`єктами соціально-побутового призначення.

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 і ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» уклали договір № Б-83 про надання послуг

з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за змістом якого ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» зобов`язувалося надавати споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_2 .

16 квітня 2018 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5

і ОСОБА_2 підписали акт про залиття квартири, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі та улаштування фундаменту цокольного поверху будівлі. Акт сформований та підписаний вищевказаними особами в зв`язку

з бездіяльністю ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» яка відповідно до укладеної угоди здійснює обслуговування квартири АДРЕСА_1 .

З акта відомо, що у квартирі АДРЕСА_1 , вказані особи зафіксували затікання води у правому верхньому куті кімнати-спальні, приблизна площа пошкодження 0,75 х 1,5 = 1,125 кв. м, пошкоджена штукатурка на відповідних ділянках. Також у цій кімнаті наявна мокра нижня частина стіни приблизною площею пошкодження 1 х 3 =

3 кв. м. Причиною залиття є неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, що не забезпечує належний стан водовідводу від приміщення.

17 квітня 2018 року ОСОБА_6 , ОСОБА_7

і ОСОБА_2 підписали акт про залиття квартири, що трапилось внаслідок неналежного стану покрівлі та улаштування фундаменту цокольного поверху будівлі. Даний акт сформований та підписаний вищевказаними особами в зв`язку

з бездіяльністю ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія», яка відповідно до укладеної угоди здійснює обслуговування квартири АДРЕСА_1 .

З акта відомо, що у квартирі АДРЕСА_1 , вказані особи зафіксували затікання води у правому верхньому куті кімнати-спальні, приблизна площа пошкодження 0,75 х 1,5 = 1,125 кв. м, пошкоджена штукатурка на відповідних ділянках. Також у цій кімнаті наявна мокра нижня частина стіни приблизною площею пошкодження 1 х 3 =

3 кв. м. Причиною залиття є неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, що не забезпечує належний стан водовідводу від приміщення.

ОСОБА_6 , який є одним з підписантів вказаного акту, є також споживачем послуг ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договором від

08 вересня 2017 року № Б-46. ОСОБА_7 , який також підписав вищезазначений акт,

є споживачем послуг ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за договором від 20 квітня 2017 року № Б-100.

За змістом висновку ТОВ «БКФ Мансарда» за результатами огляду технічного стану фальцевої покрівлі за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність звісу покрівлі, що стало причиною відсутності вентиляції однопокрівельного простору, відсутність відводу води з покрівлі (жолоба та труби), що є причиною замокання стіни квартири,

а також низький кут нахилу покрівлі, дерев`яний каркас не відповідає нормам для облаштування фальцевих покрівель. Таким чином, досліджена покрівля не здатна забезпечити довгострокову та надійну (без затікань) експлуатацію приміщень.

02 червня 2018 року ОСОБА_2 , який діяв в інтересах господарки квартири ОСОБА_1 на підставі доручення, надіслав до ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» лист, в якому повідомив про факт залиття квартири, а також зауважив, що на його звернення від 17 травня 2018 року ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» належним чином не відреагувало, внаслідок чого має місце порушення прав власниці квартири, як споживача послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкових територій. Цей лист містив також попередження про те, що у разі відсутності дій з боку товариства споживач буде змушена вжити власних дій для усунення наслідків залиття квартири та для ремонту покрівлі. Разом з листом позивач надіслав товариству матеріали обстеження даху на 4 арк.

Аналогічного змісту лист був направлений позивачем товариству 18 червня

2018 року.

26 липня 2018 року ОСОБА_2 і ТОВ «БКФ «Мансарда» уклали договір будівельного підряду № 26-07/2018, за умовами якого товариство зобов`язувалося надати послуги з виконання будівельних робіт з улаштування фальцевої покрівлі будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Загальна вартість робіт становить 75 526,00 грн, що підтверджується додатком № 1, який є невід`ємною частиною договору від 26 липня 2018 року № 26-07/2018.

02 серпня 2018 року ОСОБА_2 здійснив безготівковий розрахунок з ТОВ «БКФ Мансарда» за вищевказаним договором на суму 55 905,70 грн, що підтверджуєтеся дублікатом квитанції № 0.0.1099268065.1, а 03 грудня 2018 року ОСОБА_2 вчинив аналогічні дії на суму 18 591,30 згідно з квитанцією № 0.0.1201866495.1.

03 грудня 2018 року сторони договору будівельного підряду підписали акт виконаних робіт на суму 74 497,00 грн.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий

і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Установлено, що ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» є управителем багатоквартирного будинку на АДРЕСА_2

в якому розташована квартира, яка відповідно до статі 60 СК України є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2

28 лютого 2017 року ОСОБА_1 і ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» уклали договір № Б-83 про надання послуг

з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, за змістом якого ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» зобов`язувалося надавати споживачу послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій житлового будинку за вказаною адресою.

Таким чином установлено, що між сторонами є відносини з надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Закон, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання

і задоволення господарсько-побутових потреб.

Статтею 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено права

і обов`язки виконавців комунальних послуг та управителів, зокрема, управитель зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком; від власного імені укладати

з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку.

Порядок надання послуг з утримання будинків і прибудинкових територій визначається Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі - Правила).

Згідно з розділом 2 Правил, технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки

і регулювання інженерних систем, тощо. Контроль за технічним станом здійснюється шляхом впровадження системи технічного огляду жилих будинків, яка включає в себе проведення планових та позапланових оглядів. Метою підготовки житлового фонду до сезонної експлуатації є забезпечення нормативних санітарно-технічних вимог щодо експлуатації приміщень жилих будинків і режимів функціонування інженерного обладнання. Під час підготовки житлового фонду до експлуатації в зимовий період виконуються такі роботи: усунення несправностей стін, фасадів, дахів, віконних і дверних заповнень, а також опалювальних печей, димоходів, газоходів, внутрішніх систем тепло-, водо- та електропостачання й установок із газовими нагрівачами; приведення в технічно справний стан прибудинкової території із забезпеченням безперешкодного відведення атмосферних і талих вод від відмостки, спусків (входів) у підвал і їх віконних приямків; забезпечення належної гідроізоляції фундаментів, стін підвалу і цоколю та їх сполучення із суміжними конструкціями, сходових кліток, підвальних і горищних приміщень, машинних відділень ліфтів, справність та утеплення пожежних гідрантів(пункти 2.1, 2.8.1, 2.8.2 Правил).

Згідно з пунктом 2.4.1. Правил організація поточного ремонту жилих будинків повинна проводитися відповідно до нормативно-правових та нормативно-технічних документів з організації і технології поточного ремонту жилих будинків. Поточний ремонт виконується виконавцем послуг власними силами або із залученням підрядних організацій.

Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затвердженим наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10 серпня 2004 року № 150 на виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений такий вид надання послуг суб`єктами господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, як ремонт даху та покрівлі.

Установлено, що у зв?язку з неналежним виконанням ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» взятих на себе зобов?язань щодо утримання будинку АДРЕСА_2 , у квартирі позивачів сталося затікання води у правому верхньому куті кімнати-спальні, приблизна площа пошкодження 0,75 х 1,5 = 1,125 кв. м, пошкоджена штукатурка на відповідних ділянках. Також у цій кімнаті наявна мокра нижня частина стіни приблизною площею пошкодження 1 х 3 = 3 кв. м. Причиною залиття є неналежне облаштування покрівлі та гідроізоляції фундаменту, що не забезпечує належний стан водовідводу від приміщення.

Вказане підтверджується актами від 16 та 17 квітня 2018 року.

За змістом висновку ТОВ «БКФ Мансарда» за результатами огляду технічного стану фальцевої покрівлі за адресою: АДРЕСА_2 , було виявлено відсутність звісу покрівлі, що стало причиною відсутності вентиляції однопокрівельного простору, відсутність відводу води з покрівлі (жолоба та труби), що є причиною замокання стіни квартири,

а також низький кут нахилу покрівлі, дерев`яний каркас не відповідає нормам для облаштування фальцевих покрівель. Таким чином, досліджена покрівля не здатна забезпечити довгострокову та надійну (без затікань) експлуатацію приміщень.

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, а згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на відшкодування збитків, завданих його майну, шкоди, заподіяної його життю або здоров`ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг та незаконного проникнення в належне йому житло (інший об`єкт нерухомого майна).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вину. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

За змістом частини першої статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до вимог частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За умови обґрунтованості суми завданої матеріальної шкоди вказані збитки мали бути відшкодовані відповідачем позивачам станом на час визначення розміру завданої шкоди. Оскільки такі дії протягом тривалого асу відповідач не вчинив, тобто прострочив виконання зобов`язання з відшкодування завданої шкоди, то позивачі мають право на стягнення на їх користь 3% річних та інфляційних втрат.

Оскільки за обставин цієї справи судом встановлено неналежне виконання відповідачем, як управителем будинку АДРЕСА_2 , своїх обов?язків з утримання вказаного будинку, що в свою чергу призвело до затоплення квартири, яка є спільною сумісною власністю позивачів, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для покладення на відповідача обов?язку з відшкодування завданої матеріальної шкоди у розмірі 74 497,00 грн (по 37 248,50 грн кожному з позивачів), оскільки такі витрати є документально підтверджені. Доказів на спростування вказаної суми відповідачем не надано.

Підстав для скасування оскаржуваного судового рішення в цій частині колегія суддів не вбачає, аргументи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення 3 % річних в розмірі 4 292,25 грн (по 2 146,13 грн кожному) і інфляційних витрат в розмірі 4 916,80 грн (по 2 458,40 грн кожному) відповідно до статті 625 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною першою статті 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц зроблено висновок про те, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. Визначення розміру відшкодування залежить від таких чинників, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тобто суд повинен з`ясувати усі доводи позивача щодо обґрунтування ним як обставин спричинення, так і розміру моральної шкоди, дослідити надані докази, оцінити їх та визначити конкретний розмір моральної шкоди, зважаючи на засади верховенства права, вимоги розумності, виваженості і справедливості. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен призводити до її безпідставного збагачення.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки позивачі мали легітимне очікування на належне виконання відповідачем обов`язків за договором щодо надання послуги з утримання будинку, зокрема на своєчасний догляд за дахом, покрівлею. Відповідач у належний спосіб зобов`язання не виконав, чим завдав матеріальної шкоди нерухомому майну позивачів. Обставини справи дають підстави для висновку про те, що шкода була заподіяна позивачам у березні

2018 року. Того ж року позивачі зверталися з вимогою про виконання покладених на нього договором зобов`язань, які останнім виконані не були. Позов до суду поданий у листопаді 2020 року. Таким чином, відповідач протягом тривалого часу не вживав дій для поновлення порушеного права позивачів, а останні змушені були вживати дій для відновлення пошкодженого майна та для здійснення захисту власного порушеного цивільного права.

За таких обставин, враховуючи принципи розумності, справедливості, пропорційності завданої шкоди, суд дійшов висновку про те, що визначений судом першої інстанції розмір моральної шкоди в сумі 10 000,00 грн (по 5 000,00 грн кожному)

є обґрунтованим.

Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року - без змін, оскільки підстав для його скасування немає.

Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».

Тому, з урахуванням висновку щодо суті апеляційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ТОВ «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року - без змін, розподіл судових витрат Київським апеляційним судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою «Житлово-експлуатаційна організація Петропавлівська експлуатуюча компанія» залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач А. М. Стрижеус

Судді: Л. Д. Поливач

О. І. Шкоріна