Рішення

від 19.12.2023 по справі 541/2681/21

МИРГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/2681/21

Номер провадження 2/541/28/2023

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 грудня 2023 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

представника первісного позивача адвоката Захарова Т.Г.

представника відповідача по первісному позову адвокат Пугач С.В.

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу

за первісним позовом Приватного підприємства «Актив-М Плюс» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Альфа Банк»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, Приватні нотаріуси Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович та ОСОБА_2 ,

про визнання права власності на нерухоме майно придбане з прилюдних торгів,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, Державне підприємство «СЕТАМ»

про визнання недійсними електронні торги від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеху, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 ; визнати недійсним протокол № 403479 проведення електронних торгів від 03.05.2019 та визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року.

В С Т А Н О В И В :

12 жовтня 2021 року до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з відповідним позовом звернулося ПП «Актів-м Плюс». В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 03 травня 2019 року ДП «Сетам» проводилися електронні торги стосовно об`єкту нерухомості, а саме частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . За результатами електронних торгів ПП «Актів-м Плюс» стало переможцем цих торгів та придбало вказаний об`єкт нерухомості за 130000 гривень, з них 123500 грн безпосередня оплата за об`єкт. В подальшому приватний виконавець Скрипник В.Л. видав Акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року котрий слугує підставою для видачі нотаріусом свідоцтва на придбане майно. Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гіля Д.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на власність. Відмова у видачі свідоцтва обумовлена наявність судового спору стосовно предмета електронних торгів. З аналогічних мотивів позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю.М. З огляду на це позивач був змушений звернутися до суду. Представник позивача прохав суд визнати за ПП «Актів-м Плюс» право власності на частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , вважаючи відповідний спосіб захисту належним та ефективним.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження (а.с. 22, том.1).

У встановлений судом строк відповідач ОСОБА_1 подав відзив в якому зауважив, що постанови нотаріусів про відмову у видачі свідоцтва про право власності є законними, так як виконавчий напис, за яким відбувається стягнення у судовому порядку був визнаний таким, що не підлягає виконанню. З огляду на це відсутні підстави вважати процедуру реалізації майна у примусовому порядку такою, що відповідає закону, оскільки зі скасуванням виконавчого напису втрачаються ті правові наслідки, які випливають з нього. Окрім того, відповідач зауважує, що суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішень, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта. З огляду на вищевикладене, відповідач прохав у задоволенні позову відмовити (а.с.40-42, том 1).

Інші учасники правом на подання відзиву не скористалися.

У встановлений судом строк ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ПП «Актів-м Плюс», АТ «Альфа Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. та ДП «СЕТАМ» з вимогами про визнання недійсними постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 58322333 з примусового виконання виконавчого напису № 8849, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлову будівлю , квасильний цех , загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійними електронні торги від 03.05.2019 року по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року. Вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками розгляду його позову, судом, виконавчий напис № 8849, виданого 17 травня 2017 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем було визнано таким, що не підлягає виконанню. З огляду на цю обставину вважає відсутніми підстави для здійснення виконавчих дій, а тому вбачає порушеними свої майнові права на нерухоме майно (а.с.29-32, том1.).. В подальшому подано уточнену зустріну позовну заяву, де виправлено описку в прізвищі приватного виконавця, який являється стороною у справі. (а.с.146-150, том 1).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 13 травня 2022 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду із первісним позовом (а.с.151-152, том 1).

У встановлений судом строк, відповідачем, приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. подано відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він зауважив на безпідставності позовних вимог. Зокрема приватним виконавцем вказується, що ОСОБА_1 був обізнаний з фактом відкриття виконавчого провадження та здійснення реалізації майна, так як 13.02.2019 року позивачем було подано заяву про погодження вартості майна нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . Вважає, що вимоги позивача щодо оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а тому провадження щодо них підлягає закриттю, про що заявив відповідне клопотання. Окрім того, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності, щодо оскарження результатів торгів з реалізації предмета іпотеки, а тому вважає що у задоволенні позову необхідно відмовити з даних підстав, про що подав відповідну заяву (а.с.159-160, том 1).

Окрім того, ДП «СЕТАМ» подано відзив на зустрічну позовну заяву в якій зауважено, що вимоги позову є безпідставними. Зокрема представником відповідача зауважено, що згідно сталої практики Верховного Суду під час розгляду спору про визнання недійсними електронних торгів судами має бути встановлено чи відбулося порушення вимог Порядку реалізації арештованого майна затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року № 2831/5 при проведенні торгів, чи вплинули ці помилки на результат торгів, чи порушенні законні інтереси позивача. Разом з тим, доказів існування відповідних обставин, позивач не надав. Окрім того, зауважено на спливу спеціального строку позовної давності щодо вимог про оскарження результатів електронних торгів, а тому вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити з даних підстав, про що заявив відповідне клопотання (а.с.199-202, том 1).

Представником АТ «Сенс Банк» подано письмові пояснення, в яких зауважено, що щодо вимог первісного позову Банк не являється належним відповідачем, адже АТ «Сенс Банк» не є особою, яка не визнає право власності на спірне майно. Вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, адже позов мав би бути звернутий до нотаріуса, котрому забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. Стосовно вимог зустрічного позову представник АТ «Сенс Банк» налягав на застосуванні наслідків пропуску позовної давності (а.с.113-121, том 2).

В подальшому ОСОБА_1 подано заяву про зміну підстав зустрічного позову, зокрема, в якій він послався на те, що заява про погодження вартості майна від 13.02.2019 року ним не підписувалася (а.с.217-218, том 1).

Приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Скрипником В.Л. подано заперечення стосовно заяви про зміни підстав зустрічного позову, зазначивши, що у задоволенні позову необхідно відмовити з підстав пропуску позовної давності (а.с.246-248, том 1).

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 липня 2022 року призначено у справі почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупинено (а.с.6-7, том 2).

08 березня 2023 року до суду надійшов висновок експерта № СЕ-19/117-22/17026-ПЧ від 24.02.2023 року за результатами судової почеркознавчої експертизи (а.с.156-165, том 2).

За наслідками повторного автоматизованого розподілу відповідну справу передано в провадження судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівського О.А. (а.с.1, том 3).

19 грудня 2023 року ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області закрито провадження в частині вимог зустрічного позову щодо визнання недійсними постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження № 58322333 з примусового виконання виконавчого напису № 8849, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлову будівлю , квасильний цех , загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним адвокат Захаров Т.Г. вимоги первісного позову підтримав та прохав їх задовольнити, у задоволенні зустрічного просив відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача за первісним та зустрічним АТ «Сенс Банк» (колишня назва АТ «Альфа Банк» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним ОСОБА_1 та його представник адвокат Пугач С.В. в судовому засідання прохали у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмету спору за первісним позовом та відповідач за зустрічним приватний виконавець Скрипник В.Л. та його представник адвокат Лейковська О.А. в судове засідання не з`явилися, адвокатом подано заяву з проханням провести розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача за зустрічним позовом ДП «СЕТАМ» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомляв.

Треті особи, що не заявляються самостійних вимог щодо предмету спору приватні нотаріуси Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причин неявки суду не повідомили.

Заслухавши пояснення позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним, його представника, представника відповідача за первісним та позивача за зустрічним, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебувало виконавче провадження № 58322233 від 08.02.2019 по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського Володимира Анатолійовича, яким звернуто стягнення на нежитлову будівлю , квасильний цех , загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 для погашення заборгованості за кредитним договором перед АТ «Укрсоцбанк» (а.с.164, том 1).

В рамках відповідного виконавчого провадження 05.09.2019 року відбулися електронні торги з приводу реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно протоколу електронних торгів № 403479, проведений ДП «СЕТАМ», переможцем являється ПП «Актів-М Плюс».

Після сплати ПП «Актів-М Плюс» коштів за придбане майно, приватний виконавець Скрипник В.Л. видав Акт про реалізацію предмета іпотеки в якому роз`яснено право покупця по зверненню до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва з приводу придбаного майна (а.с.7-8, том 1).

В подальшому представник ПП «Актів-М Плюс» 25.06.2019 року звернувся до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гіля Д.В. з метою отримання свідоцтва на майно, придбаного з електронних торгів. Разом з тим, нотаріус постановлю від 25.06.2019 року відмовив у видачі свідоцтва з підстав наявності спору з приводу даного майна. (а.с.9, том 1).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8849, виданий 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем про звернення стягнення на нежитлову будівлю , квасильний цех , загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . За наслідками касаційного перегляду рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

03.09.2021 року представник ПП «Актів-М Плюс» звернувся до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю.М., з метою отримання свідоцтва на майно, придбаного з електронних торгів. Втім у видачі свідоцтва з підстав наявності спору з приводу даного майна (а.с.10, том 1).

З огляду на це ПП «Актів-М Плюс» вважало за необхідне звернутися з позовом про визнання права власності на майно, придбане за результатами провадження електронних торгів.

В той же час, позивач за зустрічним позовом вважає, що факт визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яким звернуто стягнення на іпотечне майно, є підставою для визнання результатів електронних торгів недійними.

Надаючи оцінку встановленим обставинам суд дійшов наступних висновків.

Щодо вимог первісного позову.

За змістом ч.1 ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, закон пов`язує можливість звернення з позовом про визнання права власності з фактом належного набуття позивачем права власності на певне майно.

За змістом ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 41 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 04.02.2019 року, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено можливість реалізації предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса шляхом продажу на прилюдних торгах.

З положень ст. 47 ЗУ «Про іпотеку» вбачається, що організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, приватному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Протягом п`яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець, приватний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

На підставіакта прореалізацію предметаіпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256 цс 18, пункти 95, 96), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29).

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно у випадках, визначених законодавством. Тобто вказаний акт є оформленням договірних правовідносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а отже, є правочином у розумінні статті 202 ЦК України.

Документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане нерухоме майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. Підставою для вчинення цієї нотаріальної дії є звернення до нотаріуса набувача нерухомого майна чи його повіреної особи та подання ним документів, які безспірно встановлюють факт набуття права власності на нерухоме майно внаслідок проведення аукціону.

Тобто у випадку придбання нерухомого майна на прилюдних торгах документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є саме свідоцтво про придбання нерухомого майна, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені торги.

Такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20).

Зважаючи на встановленні обставини суд не вбачає порушень права власності позивача так як він не набув таке право у встановленому законом порядку.

Стосовно вимог зустрічного позову.

Судом встановлено, що електронні торги, що спірного майна були проведенні 03 травня 2019 року.

За змістом ч.1 ст. 256 ЦПК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦПК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом ч.1 ст. 258 ЦПК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом ч.1 ст. 48 ЗУ «Про іпотеку» (в редакції від 04.02.2019 року, чинній на момент виникнення правовідносин), іпотекодержатель, іпотекодавець, боржник та будь-який учасник прилюдних торгів вправі протягом трьох місяців з дня проведення торгів оскаржити їх результати в суді за місцезнаходженням нерухомого майна.

Відповідачами за зустрічним позовом заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної до позовних вимог зустрічного позову.

Вимоги зустрічного позову витікають з процедури проведення електронних торгів по примусовій реалізації частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 .

До зустрічного позову ОСОБА_1 долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, а саме строків позовної даності з мотивів несвоєчасної обізнаності позивача з постановою про відкриття виконавчого провадження та постанови Верховного Суду від 22.03.2021 року у справі № 541/1308/19. (а.с.37-38, том 1).

Статтею 267 ЦК України визначено наслідки спливу позовної давності

Зокрема, ч.4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Вирішуючи по суті клопотання учасників з цього приводу, суд вбачає строк позовної даності пропущеним.

Як уже було зазначено, електронні торги відбулися 03.05.2019 року. Закон виділяє для їх оскарження строк у три місяці з дня проведення. З позовом (зустрічним) до суду про оскарження результатів електронних торгів ОСОБА_1 звернувся значно пізніше, 23.11.2021 (засобами поштового зв`язку), тобто поза межами строку, визначеного законом.

Вимоги ОСОБА_1 про поновлення строку позовної давності не грунтується на законі, так як строк позовної давності є матеріальним строком, а тому поновленню за правилами ЦПК не підлягає.

Матеріальний закон наділяє суд повноваженнями захистити порушене право позивача лише у разі визнання поважними причин пропущення позовної давності (ч.5 ст. 267 ЦК України).

Втім таких підстав судом не встановлено.

Посилання ОСОБА_1 на необізнаність з фактом відкриття виконавчого провадження в межах якого проводилася процедура з примусової реалізації майна суперечить матеріалам справи.

Так, за наслідками проведеної почеркознавчої експертизи, встановлено автентичність підпису позивача на заяві про погодження вартості майна, що було предметом електронних торгів.

Для суду цілком очевидно, що погоджуючи вартість майна, позивач в повній мірі був ознайомлений із з підставами проведення такої дії, зокрема, наявності в провадженні приватного виконавця виконавчого провадження та підготовкою майна (описаного) до процедури електронних торгів.

З огляду на пропуск строків позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати наслідки передбачені законом, а саме відмовити у задоволенні позову.

З огляду на відмову у задоволенні первісного та зустрічного позову судові витрати у справі компенсуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 12, 13; 81; 141; 258; 264; 265; 354 ЦПК України; -

ухвалив:

Відмовити в повному обсязі у задоволенні первісного позову Приватного підприємства «Актив-М Плюс» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Альфа Банк» про визнання за Приватним підприємством «Актив-М Плюс» код. ЄДРПОУ 34979389 право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, оформлене протоколом про проведені електронні торги № 403479 від 03.05.2019 року та Актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року, а саме: частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Відмовити у повному обсязі у задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, Державне підприємство «СЕТАМ» про визнання недійсним електронних торгів від 03.05.2019 по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , визнання недійсним протоколу № 403479 проведених електронних торгів від 03.05.2019 та визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20.05.2019 року.

Судові витрати сторін стягненню не підлягають в зв`язку із відмовою у задоволенні позовних вимог та звертаються на рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 з дня виготовлення повного тексту рішення суду днів до Полтавського апеляційного суду

Повний текст рішення виготовлено 28 грудня 2023 року.

Суддя О. А. Городівський