Постанова

від 30.07.2024 по справі 541/2681/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/2681/21 Номер провадження 22-ц/814/1679/24Головуючий у 1-й інстанції Городівський О.А. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої судді Чумак О.В.,

суддів: Дряниці Ю.В., Пилипчук Л.І.,

за участю секретаря Галушко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства «Актів-М Плюс» на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року, ухвалене суддею Городівським О.А., повний текст рішення складено 28 грудня 2023 року,

по справі за первісним позовом приватного підприємства «Актів-М Плюс» до ОСОБА_1 , акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, Приватні нотаріуси Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів,

зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-банк», приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, державне підприємство «Сетам» про визнання недійсними електронні торги, протоколу проведення електронних торгів від 03 травня 2019 року, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року.

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2021 року приватне підприємство (далі - ПП) «Актів-М Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , акціонерного товариства (далі - АТ) «Альфа Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Приватний виконавець Скрипник В.Л., Приватні нотаріуси Миргородського міського нотаріального округу Гіль Д.В. та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів.

В обґрунтування позову вказав, що 03 травня 2019 року ДП «Сетам» проводилися електронні торги стосовно об`єкту нерухомості, а саме 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами електронних торгів ПП «Актів-М Плюс» стало переможцем цих торгів та придбало вказаний об`єкт нерухомості за 130 000 гривень, з них 123 500 грн безпосередня оплата за об`єкт. В подальшому приватний виконавець Скрипник В.Л. видав Акт про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року котрий слугує підставою для видачі нотаріусом свідоцтва на придбане майно. Разом з тим, постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гіля Д.В. відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на власність. Відмова у видачі свідоцтва обумовлена наявність судового спору стосовно предмета електронних торгів. З аналогічних мотивів позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії постановою приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю.М. З огляду на це позивач був змушений звернутися до суду.

Просив визнати за ПП «Актів-М Плюс» право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , вважаючи відповідний спосіб захисту належним та ефективним.

ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву до ПП «Актів-М Плюс», АТ «Альфа Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. та ДП «СЕТАМ» провизнання недійсними електронні торги, протоколу проведення електронних торгів від 03 травня 2019 року, визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року. Вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками розгляду його позову, судом, виконавчий напис № 8849, виданого 17 травня 2017 року виданий приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було визнано таким, що не підлягає виконанню. З огляду на цю обставину вважає відсутніми підстави для здійснення виконавчих дій, а тому вбачає порушеними свої майнові права на нерухоме майно (а.с.29-32, том 1.)..

Просив визнати недійсними постанови приватного виконавця Скрипника В.Л. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового Виконання виконавчого напису № 8849, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійними електронні торги від 03 травня 2019 року по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року.

В подальшому подано уточнену зустріну позовну заяву, де виправлено описку в прізвищі приватного виконавця, який являється стороною у справі. (а.с. 146-150, том 1).

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року відмовлено в повному обсязі у задоволенні первісного позову ПП «Актив-М Плюс» до ОСОБА_1 , АТ «Альфа Банк» про визнання за ПП «Актів-М Плюс» право власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, проведених Державним підприємством «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, оформлене протоколом про проведені електронні торги № 403479 від 03 травня 2019 року та Актом приватного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року, а саме: 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 .

Відмовлено у повному обсязі у задоволенні позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до АТ «Альфа Банк», приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л., ДП «СЕТАМ» про визнання недійсним електронних торгів від 03 травня 2019 року по продажу нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 , визнання недійсним протоколу № 403479 проведених електронних торгів від 03 травня 2019 року та визнання недійсним акту про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року.

З цим рішенням не погодилося ПП «Актив-М Плюс» та подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення його права отримання документу, який є підставою для реєстрації його права власності на спірне нерухоме майно, що позбавляє його можливості реалізувати набуте право власності. Зазначає, що згідно п. 8 розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документ, що підтверджує право власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги. В той же час, стаття 49 Закону України «Про нотаріат» не містить такої підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії як наявність судового спору. А тому вважає, відмови нотаріуса такими, що порушують його право як власника нерухомого майна та перешкоджають у реалізації законних прав та обов`язків.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» зазначає, що не заперечує проти частково задоволення позову із зазначенням того, що АТ «Сенс Банк» не є належним відповідачем по справі.

ОСОБА_3 та АТ «Сенс Банк» будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з`явилися.

Від ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПП «Актив-М Плюс», перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачаєтеся з поданої апеляційної скарги ПП «Актив-М Плюс» оскаржує рішення суду лише в частині відмови у задоволені первісного пособу.

Враховуючи, що інші учасники справи рішення суду першої інстанції не оскаржували, у суду відсутні підстави перегляди рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. перебувало виконавче провадження № НОМЕР_2 від 08 лютого 2019 року по примусовому виконанню виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В.А., яким звернуто стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 для погашення заборгованості за кредитним договором перед АТ «Укрсоцбанк» (а.с. 164, том 1).

В рамках відповідного виконавчого провадження 05 вересня 2019 року відбулися електронні торги з приводу реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 . Згідно протоколу електронних торгів № 403479, проведений ДП «СЕТАМ», переможцем являється ПП «Актів-М Плюс».

Після сплати ПП «Актів-М Плюс» коштів за придбане майно, приватний виконавець Скрипник В.Л. видав Акт про реалізацію предмета іпотеки в якому роз?яснено право покупця по зверненню до нотаріуса з приводу отримання свідоцтва з приводу придбаного майна (а.с. 7-8, том 1).

У подальшому представник ПП «Актів-М Плюс» 25 червня 2019 року звернувся до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гіля Д.В. з метою отримання свідоцтва на майно, придбаного з електронних торгів. Разом з тим, нотаріус постановлю від 25 червня 2019 року відмовив у видачі свідоцтва з підстав наявності спору з приводу даного майна. (а.с.9, том 1).

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 березня 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 8849, виданий 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв. м., що знаходиться по АДРЕСА_1 . За наслідками касаційного перегляду рішення апеляційної інстанції залишено без змін.

03 вересня 2021 року представник ПП «Актів-М Плюс» звернувся до приватного нотаріуса Миргородського міського нотаріального округу Гриб Ю.М., з метою отримання свідоцтва на майно, придбаного з електронних торгів. Втім у видачі свідоцтва з підстав наявності спору з приводу даного майна (а.с. 10, том 1).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що не вбачає порушення права власності позивача так як він не набув таке право у встановленому законом порядку.

Однак, колегія суддів не може погодитися з зазначеними висновками, враховуючи наступне.

У статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 зазначено, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем, відповідно, є переможець електронних торгів.

За наслідками торгів визначаються і покупна ціна (яка запропонована переможцем), і особа покупця (яким є переможець торгів). Отже, моментом укладення договору купівлі-продажу є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції (частина 2 статті 638 ЦК України). Протокол електронних торгів підписується організатором і є доказом укладення договору купівлі-продажу продавцем та переможцем торгів за ціною, визначеною у протоколі. Подальше оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, не передбачало.

На підставі копії протоколу покупець (переможець електронних торгів) протягом десяти банківських днів з дня формування протоколу здійснює розрахунки за придбане на електронних торгах майно. Дата, до якої переможець електронних торгів повинен повністю сплатити ціну лота, зазначається також у протоколі. Правовою підставою сплати покупцем (переможцем торгів) коштів як покупної ціни за придбане майно є договір купівлі-продажу, укладений на торгах.

Після виконання покупцем (переможцем електронних торгів) свого обов`язку за договором купівлі-продажу, тобто після повного розрахунку за придбане майно, виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведені електронні торги. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведені електронні торги у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований; приватний виконавець самостійно затверджує акт про проведені електронні торги шляхом його підписання та скріплення печаткою приватного виконавця. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Отже, процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги. Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19).

На підставі акта про проведені прилюдні торги нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (пункт 6.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5, чинного на дату проведення електронних торгівта видачі свідоцтва).

Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги (пункт 8 розділу IХ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказ Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, чинного на дату проведення електронних торгів та видачі свідоцтва).

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 299/3482/19.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що електронні торги з приводу реалізації майна боржника ОСОБА_1 , а саме 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , є такими, що відбулися. Переможець торгів ПП «Актів-М Плюс» здійснив розрахунок за придбане на електронних торгах майно та отримав акт про проведені електронні торги.

Зазначені електронні торги недійсними не визнавалися. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсними електронних торгів не оскаржувалося.

За вказаних обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ПП «Актив-М Плюс», як переможець електронних торгів, відповідно до укладеного правочину, має право на оформлення права власності в порядку встановленому чинним законодавством.

При цьому, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 34 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) до нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, належить видача свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Така нотаріальна дія спрямована на фіксацію (підтвердження) факту продажу майна боржника покупцеві та переходу до останнього права власності на відповідне майно.

Згідно зі статтею 50 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Обраний позивачем спосіб захисту цивільного права має бути ефективним, тобто призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може призвести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Зважаючи на наведене, враховуючи, що електронні торги є такими, що відбулися та у судовому порядку не визнані недійсними, тобто наявна законна підстава оформлення за позивачем права власності, колегія суддів приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права буде саме оскарження дій нотаріуса щодо відмови у видачі свідоцтва, а не визнання права власності на нерухоме майно, придбане з електронних торгів.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи ; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПП «Актів-М Плюс» слід задовольнити частково, а саме рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року змінити відмовивши у задоволенні позову з підстав зазначених у мотивувальній частині постанови.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не змінює результатів розгляду справи по суті, відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат при розгляді цієї апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Актів-М Плюс» задовольнити частково.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року змінити відмовивши у задоволенні позову з підстав зазначених у мотивувальній частині постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 02 серпня 2024 року.

Головуючий суддя О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

Л.І. Пилипчук