Ухвала

від 09.09.2024 по справі 541/2681/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

09 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 541/2681/21

провадження № 61-12065ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства «Актів-М Плюс» на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у справі за позовом Приватного підприємства «Актів-М Плюс» до ОСОБА_1 , Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи: приватний виконавець Скрипник Володимир Леонідович, приватні нотаріуси Миргородського міського нотаріального округу Гіль Дмитро Володимирович та Гриб Юлія Миколаївна , про визнання права власності на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-банк», приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, Державного підприємства «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та визнання недійсним акта про реалізацію предмета іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2021 року Приватне підприємство «Актів-М Плюс» (далі - ПП «Актів-М Плюс») звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати за ним право власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вважаючи відповідний спосіб захисту належним та ефективним.

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати недійсними постанови приватного виконавця Скрипника В. Л. про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого напису № 8849, виданого 17 травня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про звернення стягнення на нежитлову будівлю, квасильний цех, загальною площею 775,80 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнати недійсними електронні торги від 03 травня 2019 року з продажу зазначеної нежитлової будівлі; визнати недійсним акт про реалізацію предмета іпотеки від 20 травня 2019 року.

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області рішенням від 19 грудня 2023 року в задоволенні первинного позову ПП «Актив-М Плюс» та зустрічного позову ОСОБА_1 відмовив.

Полтавський апеляційний суд постановою від 30 липня 2024 року апеляційну скаргу ПП «Актив-М Плюс» задовольнив частково. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року змінив, відмовив у задоволенні позову з підстав зазначених у мотивувальній частині постанови.

28 серпня 2024 року ПП «Актив-М Плюс» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року у цій справі.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

Пунктом 2 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Верховний Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон) щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону.

Частиною п`ятою статті 14 ЦПК України встановлено, що суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (частина шоста статті 14 ЦПК України).

Абзац перший частини шостої статті 14 ЦПК України в редакції Закону від 19 жовтня 2023 року - зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, введено в дію з 20 лютого 2024 року.

Відповідно до частини сьомої статті 14 ЦПК України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд надсилає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (частина восьма статті 14 ЦПК України).

В касаційній скарзі ПП «Актив-М Плюс» зазначило, що у нього відсутній електронний кабінет.

Отже, ПП «Актив-М Плюс» відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та надати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог 392 ЦПК України, та в якій вказати відомості про наявність електронного кабінету, надати суду касаційної інстанції докази надсилання копії касаційної скарги та копій доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 ЦПК України (шляхом надсилання до електронних кабінетів інших учасників справи, а у разі відсутності в інших учасників справи електронних кабінетів чи відсутності відомостей про наявність в інших учасників справи електронних кабінетів - у паперовій формі листом з описом вкладення).

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПП «Актів-М Плюс» про визнання права власності на 1/2 частини нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 задовольнити.

Позовну заяву подано у 2021 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Касаційна скарга та рішення судів попередніх інстанцій не містять відомостей про ціну позову в частині оскаржуваної заявником вимоги майнового характеру (вартість спірної нежитлової будівлі, квасильного цеху, загальною площею 775,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату подання позову до суду), у зв`язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в частині оскаржуваної вимоги майнового характеру (станом на дату подання позову до суду), а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна.

Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 816,00 грн, то ПП «Актив-М Плюс» у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону.

Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Актів-М Плюс» на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 липня 2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев