Ухвала

від 27.12.2023 по справі 462/2092/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 462/2092/21

провадження № 61-18440ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Беніцької Валентини Іванівни як представника ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Другої львівської державної нотаріальної контори, треті особи: Четверта львівська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дячук Олександр Анатолійович, про визнання недійсними заповіту, свідоцтва про право на спадщину за заповітом, скасування свідоцтва про право власності на квартиру, визнання права власності в порядку спадкування та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому, уточнивши позовні вимоги, просив визнати недійсним заповіт, укладений від імені ОСОБА_5 , посвідчений Білецькою сільською радою народних депутатів Перемишлянського району Львівської області 23 грудня 1996 року, зареєстрованого у реєстрі за № 17, в якому спадкоємцем зазначена ОСОБА_2 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідчене державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори 27 березня 2010 року, зареєстроване в реєстрі за № 3-402, видане на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_4 , здійснену на підставі договору дарування від 08 лютого 2022 року; визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 30,9 кв. м; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Залізничний районний суд м. Львова рішенням від 14 лютого 2023 року позов задовольнив частково. Визнав недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане на ім`я ОСОБА_2 , посвідчене 27 березня 2010 року державним нотаріусом Другої львівської державної нотаріальної контори, зареєстроване в реєстрі за № 3-402. Визнав за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Скасував державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 на квартиру АДРЕСА_1 , здійснену 08 лютого 2022 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Юзвою Я. Я. (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - індексний номер: 63320437 від 08.02.2022 року). Витребував із чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В решті позову відмовив. В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовив. Стягнув з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1 885,33 грн судових витрат. Стягнув з ОСОБА_2 , Другої львівської державної нотаріальної контори на користь ОСОБА_1 по 2 469,33 грн сплаченого судового збору.

Львівський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Орищин О. А. задовольнив. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року в частині задоволення позовних вимог скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 14 лютого 2023 року в частині стягнення судових витрат скасував. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.

25 грудня 2023 року адвокат Беніцька В. І. як представник ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року (повний текст якої складено 23 листопада 2023 року) з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі адвокат Беніцька В. І. як представник ОСОБА_1 заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду від 21 листопада 2023 року отримано ним засобами електронного зв`язку 27 листопада 2023 року, на підтвердження чого надано відповідні докази.

Клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Аналіз клопотання та додані до нього матеріали свідчать, що строк на касаційне оскарження пропущений із поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Разом із цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке.

В касаційній скарзі заявник як на підставу скасування судового рішення посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду. А також, зазначає пункт 4 частини другої статті 389 та частину третю 411 ЦПК України.

У випадку оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину третю статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги.

Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі.

Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судових рішень у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставками, встановленими за подання касаційної скарги на рішення суду, яким вирішено позовну заяву майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Позовну заяву подано у 2021 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, позовної заяви немайнового характеру фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункти 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі).

Згідно з наданої квитанції від 25 грудня 2023 року № 1398-0334-2371-9364 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 13 640,98 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги за три вимоги немайнового характеру становить 5 448,00 грн (908,00 грн х 3 х 200 %).

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування чи повернення ціна позову визначається вартістю майна.

Разом із цим, аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціни позову щодо витребування квартири АДРЕСА_1 , а тому неможливо встановити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру.

Отже, заявнику необхідно надати суду докази вартості спірної квартири, та за подання касаційної скарги, з урахуванням вже сплаченого судового збору у розмірі 13 640,98 грн, доплатити судовий збір (у разі необхідності), розмір якого необхідно самостійно розрахувати, виходячи із вартості спірного майна.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання адвоката Беніцької Валентини Іванівни як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити адвокату Беніцькій Валентині Іванівні як представнику ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року.

Касаційну скаргу адвоката Беніцької Валентини Іванівни як представника ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев