Ухвала

від 18.12.2023 по справі 463/1525/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/1525/23 Головуючий у 1 інстанції Гирич С. В.

Провадження № 22-ц/811/1621/23 Доповідач в 2-й інстанції Ванівський О. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючого судді: Ванівського О.М.

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

секретаря: Цьони С.Ю.

з участю представника апелянта Кушнір Т.В., позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Посікіри Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 рокуу справіза позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном, -

ВСТАНОВИВ:

В березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення від всього майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні», що знаходяться у нежитловому приміщенні (складів), за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер приміщення 85849446101).

Позов вмотивовано тим, що позивач є власником нежитлового приміщення (склади), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер приміщення 85849446101). На вимоги ОСОБА_1 про звільнення приміщення від майна ТОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» не реагував. Позивач вважає, що ТОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» продовжує зберігає своє майно в належному ОСОБА_1 нежитловому приміщенні без жодних на те правових підстав. Додатково позивач зазначає, що усі реконструйовані попереднім власником ПП «Люкс- Експрес» нежитлові приміщення за адресою АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_1 , оскільки така реконструкція була проведена без дозволу іпотекодержателя.

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 травня 2023 року позов задоволено.

Усунуто перешкоди у користуванні нерухомим майном шляхом звільнення від всього майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» (код ЄДРПОУ 31657990), що знаходяться у нежитловому приміщенні (складів), за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер приміщення 85849446101).

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» (код ЄДРПОУ 31657990) на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 073,6 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок)

Рішення суду оскаржило Приватне підприємство «ЛЮКС-ЕКСПРЕС».

В апеляційній скарзі покликається на те, що станом на вересень 2023 року позивачу належить лише перший поверх приміщення за адресою АДРЕСА_1 , площею 922,3 кв.м., другий поверх ПП «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» передало в оренду Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні».

Вважає, що у позивача немає жодних правових підстав вимагати у ПП «ЛЮКС-ЕКСПРЕС» та у обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» звільнити другий поверх, адже ОСОБА_1 не є власником приміщень на другому поверсі.

Просить рішення Личаківського районного суду м.Львова від 03.05.2023 року скасувати.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що згідно з частиною третьою статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідач, пояснення представника апелянта ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги, позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Посікіри Р.Р. на заперечення апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження слід закрити.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з положеннями статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

За приписами частини четвертої та п`ятої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені

Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тобто у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.09.2021 року в справі № 1522/29828/12 (провадження № 61-6594св21) вказано, що «у разі подання апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі і апеляційним судом встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

У постанові Верховного Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.07.2022 року в справі №209/1817/19-ц (провадження № 61-5774св22) зазначено, що «особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють їх права та/або обов`язки, або породжують для особи правові наслідки. Верховний Суд зазначає, що вирішення питання про те, чи стосується прав та інтересів особи, яка не була залучена до участі справі, рішення суду першої інстанції є першочерговим завданням для апеляційного суду та виключно у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції порушує права та інтереси особи, яка подала апеляційну скаргу, апеляційний суд наділений повноваженнями здійснювати перегляд по суті рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку. Натомість у разі, якщо апеляційний суд встановить, що рішення суду першої інстанції не порушує прав та інтересів особи, яка звернулася із апеляційною скаргою, апеляційне провадження підлягає закриттю, а рішення суду першої інстанції не має переглядатися по суті».

У справі, що переглядається під час апеляційного розгляду встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, у розумінні положень ЦК України, не є ні власником, ні користувачем нежитлового приміщення.

З матеріалів справи вбачається, що у ПП «ЛЮКС-ЕКСПРЕС»немає прававласності на приміщення першого та другого поверхів нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 . При цьому, колегія суддів враховує, що до апеляційної скарги не додано жодного правовстановлюючого документа на це майно, як і не міститься посилання на такий документ в тексті самої скарги. На момент подання позову та розгляду справи судом ОСОБА_1 є власникомнежитлового приміщення (склади), яке набув за Договором купівлі-продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені від 04.10.2022 року у порядку ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуваним рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу, проте не брала участі у розгляді справи, не вирішувалося.

Відтак апеляційне провадження слід закрити.

У цьому зв`язку, колегія суддів не вбачає підстав для аналізу доводів апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального, адже розгляд справи по суті, судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, окрім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

В ухвалі Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22.11.2019 року в справі № 816/731/16 (адміністративне провадження № К/9901/9639/19) зроблено висновок, що «пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення. Повернення судового збору у випадку закриття касаційного провадження пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» не передбачено, що унеможливлює задоволення клопотання скаржника про повернення судового збору. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 29 травня 2019 року у справі № 820/4918/16 (провадження №11-42апп19)».

У постанові від 08.06.2022 року в справі № 357/380/20 (провадження № 14-20цс22) Велика Палата Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в ухвалі від 29.05.2019 року у справі № 820/4918/16.

Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття апеляційного провадження, тому підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись п.3 ч.1ст.362ЦПК України ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадженняу справіза апеляційноюскаргою Приватногопідприємства «ЛЮКС-ЕКСПРЕС»на рішенняЛичаківського районногосуду м.Львова від 03травня 2023року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ системи санітарні» про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном - закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст ухвали складено 26.12.2023 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Шеремета Н.О.

Цяцяк Р.П.