Постанова

від 21.12.2023 по справі 509/4093/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/6350/23

Справа № 509/4093/22

Головуючий у першій інстанції Панасенко Є.М.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2023 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 509/4093/22

Номер провадження: 22-ц/813/6350/23

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя-доповідач),

- суддів: - Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Трофименка О.О.,

учасники справи:

- позивач ОСОБА_1 ,

- відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварелі на Таїрова»,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварелі на Таїрова» про невиконання продавцем своїх зобов`язань відповідно до умов договору, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області, ухвалене у складі судді Панасенка Є.М. 16 травня 2023 року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварелі на Таїрова» (далі - ТОВ «Акварелі на Таїрова») щодо невиконання зобов`язання відповідно до умов договору; 2) зобов`язати ТОВ «Акварелі на Таїрова» передати їй базовий актив (об`єкт нерухомості), загальною площею приміщення - 39,10 кв. м., за ціною виконання у сумі - 225 812 грн., відповідно до вимог п. 3.1. Форвардного контракту № АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв.23 від 19 липня 2018 року. Також позивачка просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.

ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що 19.07.2018 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Актив», яке діє від свого імені в інтересах і за рахунок Пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «ЗБІГ», і нею був підписаний договір № БВ10112; ФК № АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв.23 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів.

Між позивачкою та відповідачем був підписаний додаток № 2 до Форвардного контракту № АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв.23 від 19 липня 2018 року графік платежів, оплати базового активу згідно форвардного контракту.

Позивачка зазначає, що свої зобов`язання по оплаті вартості фінансового інструменту і вартості базового активу вона виконала достроково. 29.10.2021 року ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» передало позивачці форвардний контракт за актом прийому-передачі.

Проте, продавець за вищезазначеним форвардним контрактом, тобто відповідач, з метою власної вигоди, умисно не виконує свої зобов`язання відповідно до вимог п. 3.1. форвардного контракту. Збільшив площу об`єкта нерухомості на - 4,2 кв. м., шляхом перенесення вхідної двері квартири на відстань - 2,625 м. у коридор загального користування та неправомірно вимагає від позивачки доплати за додаткові квадратні метри площі квартири (а. с. 1 3).

Позиція учасників справи у суді першої інстанції

ТОВ «Акварелі на Таїрова» у відзиві на позов просить відмовити в його задоволенні. Посилається на те, що площа побудованої квартири збільшилася з 39,10 кв. м. до 43,30 кв. м.. Позивачка відмовилася здійснити доплату за додаткову площу квартири, що передбачено укладеним з нею договором.

ОСОБА_1 у відповіді на відзив товариства на позов вважає викладені доводи останнього безпідставними. Доводи відповіді на відзив є тотожними доводам позову.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року відмовлено у задоволенні вищевказаного позову ОСОБА_1 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що не виконання позивачкою свого обов`язку щодо доплати за збільшення площі квартири на - 4,2 кв. м. не позбавляє її права вимагати передання йому майнових прав на належне їй приміщення за форвардним контрактом, в тому числі і забудовник не позбавлений права вимагати здійснення доплати за збільшення площі квартири, адже таке право передбачено умовами договору.

Оскільки спірне приміщення після завершення будівництва збільшилось на - 4,2 кв. м., порівняно з проектною площею, яка передбачена договором, та становить - 42,2 кв. м, суд дійшов до висновку, що задоволення позову є неможливим, адже зробить неможливим виконання рішення суду, аЦПК Українине надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи (а. с. 108 - 111).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційні скарзі ОСОБА_1 просить рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити її позов.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт посилається на те, що: 1) суд однобічно розглянув справу, повністю переписавши текст відзиву відповідача на позов. Доводам позивачки не було надано належної оцінки; 2) не відповідають дійсності висновки суду про те, що вона не надала доказів збільшення площі квартири; 3) у форвардному контракті не має жодного пункту, в якому було б вказано, що відповідач має право за рахунок площі місць загального користування збільшувати площу квартири; 4) укладеним з нею договором передбачено, що площа квартири становить 39,10 кв. м.. Відповідач в односторонньому порядку збільшив площу квартири. Вона має право вимагати від відповідача виконати умови договору, а саме передачі базового активу у стані, якій відповідає умовам договору. Вона має законне право не оплачувати додаткові 4,2 кв. м. площі квартири. Дії відповідача є шахрайством; 5) помилковим є посилання суду на те, що задоволення позову призведе до неможливості його виконання (а. с. 118 121).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеськогоапеляційного судувід 08.06.2021року апеляційнускаргу ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року залишено без руху (а. с. 140 140 зворотна сторона).

На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом було подано заяву, якою усунуто недоліки апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 26.06.2023 року відкрито апеляційнепровадження заапеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2018 року (а. с. 144 144 зворотна сторона).

07.07.2023 року ТОВ «Акварелі на Таїрова» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду залишити без змін. Доводи відзиву є тотожними доводам відзиву позову (а. с. 147 - 150).

Рішенням Вищої ради правосуддя 763/0/15-23 від 01 серпня 2023 року суддю ОСОБА_2 звільнено з посади судді Одеського апеляційного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

На підставі цього та керуючись Положенням про АСДС, було здійснено повторний автоматизований розподіл.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023 року визначено склад колегії суддів: - головуючий суддя Заїкін А.П.; - судді Сєвєрова С.Є., Комлева О.С..

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.09.2023 року прийнято справу до провадження іншої колегії суддів. Закінчено підготовку справи до розгляду в апеляційній інстанції. Справу призначено до розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , її представник - ОСОБА_3 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник ТОВ «Акварелі на Таїрова» у судовому засіданні просив апеляційну скаргу просив залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин

19.07.2018 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» був укладений договір№ БВ10113; ФК №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів, за умовами якого ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» зобов`язується передати у власність ОСОБА_1 , а остання прийняти та оплатити наступні цінні папери або інші фінансові інструменти, зокрема, форвардний контракт №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 від 19.07.2018 року, базовим активом якого виступають майнові права на житлове приміщення №23, площею - 39,10 кв. м., що розташоване за адресою - АДРЕСА_1 , масив № НОМЕР_1 , земельна ділянка № НОМЕР_2 .

Вартість продажу фінансового інструменту, згідно вищезазначеного договору становить - 338 744 грн., що еквівалентно - 12 880 доларам США по курсу НБУ 26,30 грн. за 1 долар США на день укладення договору. Вартість базового активу згідно форвардного контракту становить - 225812 грн., що еквівалентно - 8 586 доларам США по курсу НБУ 26,30 грн. за 1 долар США на день укладення договору.

Відповідно до п.п. 1.2. договору № БВ10113; ФК №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів від 19.07.2018 року відповідно до умов форвардного контракту, зазначеного в п. п. 1.1. цього договору, покупець бере на себе зобов`язання щодо оплати вартості базового активу згідно форвардного контракту та графіку платежів (Додаток №2 до Форвардного контракту №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 від 19.07.2018 року), а також виконання обов`язків передбачених п. п. 3.2., 4.3., форвардного контракту включно, з подальшим набуттям майнових прав на об`єкт нерухомості.

Пунктом 2.5. передбачено, що право власності на вищезазначений форвардний контракт за цим договором переходить до покупця, після повної оплати вартості продажу фінансового інструменту визначеної цим договором та передачі форвардного контракту покупцю за актом приймання-передачі цінних паперів та інших фінансових інструментів.

За актом прийому передачі форвардного контракту від 29.10.2021 року до позивача перейшло право власності на форвардний контракт № АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 від 19.07.2018 року.

Пунктом 8.3 форвардного контракту передбачено, що покупець вправі передати свої права та обов`язки за цим контрактом в повному обсязі третій особі, повідомивши про це продавця у триденний строк. Факт наявності оригіналу примірника цього контракту та акту приймання-передачі цінних паперів або інших фінансових інструментів у третьої особи, буде достатнім доказом передачі покупцем такій третій особі прав та обов`язків за цим контрактом, в повному обсязі.

У зв`язку з укладенням акту приймання-передачі цінних паперів або інших фінансових інструментів між ТОВ «Компанія з управління активами «Актив» та позивачкою, остання набула прав та обов`язків покупця за форвардним контрактом.

Відповідності до п. 3.1. форвардного контракту, продавець зобов`язується передати покупцю базовий актив (об`єкт нерухомості), що відповідає вимогам визначеним в п. п. 1.2., 2.3 цього контракту, в період до 30.12.2021 року, але в будь-якому випадку не раніше виконання покупцем усіх зобов`язань за цим контрактом.

Пунктом 1.4.1. форвардного контракту передбачено, що у випадку якщо після проведення замірів уповноваженою особою або організацією, фактична площа об`єкту нерухомості буде більшою на 0,3 кв. м. ніж проектна площа визначена цим контрактом, покупець зобов`язаний протягом 10 банківських днів, з моменту отримання письмового повідомлення від продавця, здійснити доплату за додаткові квадратні метри.

Встановлено, що фактична площа об`єкту нерухомості після спорудження об`єкту перевищила початкову площу на - 4,2 кв. м. та становить - 43,3 кв. м., що підтверджується в заявах по суті справи та не заперечувалось учасниками справи в процесі її розгляду.

Позивачка звернулася до відповідача з вимогою про передачу їй базового активу, згідно форвардного контракту. Останній, у свою чергу, запропонував позивачці здійснити доплату за різницю площі, на що отримав відмову. Внаслідок чого, відповідач відмовився передавати майнові права на житлове приміщення до здійснення позивачкою оплати за додаткові квадратні метри.

По справі виникли договірні правовідносини щодо отримання у власність позивачкою квартири, побудованою відповідачем.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції частково погодився/не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів.

Частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, розглядаючи справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовуючи при розгляді справ, зокрема,Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права ( ч.1,2 та 4 ст. 10 ЦПК ).

У відповідності до вимог п. 4 ст. 264 ЦПК при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених у постановах Верховного Суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відмову в задоволенні позовних вимог.

Мотиви прийняття аргументів, викладених в апеляційній скарзі

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно достатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зістаттею 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно достатті 527 ЦК Україниборжник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором абозаконом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно достатті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно достатті 190ЦК Українимайном як особливим об`єктом вважаються окрема сукупність речей, а також майнові права та обов`язки, при цьому майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з частиною другоюстатті 331 ЦК Україниправо власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно дозаконупідлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України).

Відповідно до пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Устатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року, яку ратифікованоЗаконом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРі яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року (далі Конвенція), закріплено право на справедливий суд.

З огляду на частину першустатті 9 Конституції України,статтю 10 ЦК України, Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбаченихзакономі загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а тому і «майном» (ухвала Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 19 грудня 2002 року щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі», заява № 31443/96, пункт 98; рішення ЄСПЛ від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05, пункт 22).

У контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції об`єктами права власності можуть бути у тому числі «легітимні очікування» та «майнові права» (рішення ЄСПЛ від 23 жовтня 1991 року у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії», заява № 12742/87; ухвала ЄСПЛ від 13 грудня 1984 року щодо прийнятності заяви S. v. the United Kingdom, заява № 10741/84).

Однією із засад здійснення цивільних прав та обов`язків є добросовісність. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

Аналіз ч. 2 ст. 13 ЦК України дає підстави для висновку, що недобросовісна поведінка особи, може полягати у вчиненні дій, які можуть у майбутньому порушити права інших осіб, є формою зловживання правом.

Встановлено, що за умовами укладених 19.07.2018 року договору № БВ10113; ФК №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 купівлі-продажу цінних паперів або інших фінансових інструментів, Форвардного контракту №АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 від 19.07.2018 року базовим активом є майнові права на квартиру АДРЕСА_2 , площею 39,10 кв. м. (п. 3). Вартість базового активу 225812 грн, що еквівалентно 8856 доларів США (п.п. 11 п. 11).

Позивачка повністю сплатила вартість базового активу, що сторонами не оспорюється. Не оспорюється сторонами, що за результатами будівництва площа квартири була збільшена відповідачем на 4,20 кв. м.. У зв`язку з чим відповідач вимагає від позивачки проведення доплати за вказане збільшення площі.

З оглянутого апеляційним судом плану поверху будинку, на якому знаходиться квартира АДРЕСА_2 (а. с. 38) вбачається, що площа квартири збільшена за рахунок місць загального користування, на що позивачка згоди не давала.

Відповідач ТОВ «Акварелі на Таїрова» не довело належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які у своїй сукупності доводять об`єктивну, незалежну від волі товариства, необхідність збільшення площі квартири з - 39,9 кв. м., на що розраховувала позивачка при укладенні вищевказаних договорів, на - 42,20 кв. м.. Вказані дії відповідача призвели до необхідності нести позивачкою додаткові витрати з оплати вартості квартири, а у майбутньому додаткові витрати з ремонту додаткової площі, додаткових витрат на утримання майна, оплату житлово комунальних послуг. Вказане є недобросовісною поведінкою, зловживанням правом з боку відповідача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 , а тому позов підлягає задоволенню.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є доведеними, а тому вона підлягає задоволенню.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Ураховуючи, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення останнім вищезазначених норм матеріального та процесуального права, призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове судове рішення про задоволення позову за вищевказаного обґрунтування.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

ОСОБА_1 сплатила судовий збір за звернення з позовом у сумі 2258,10 грн. (а. с. 4) та за подання апеляційної скарги у сумі 3387,20 грн. (а. с. 122), що разом становить - 5645,30 грн.

Оскільки апеляційним судом ухвалюється нове судове рішення про задоволення позову, то з відповідача ТОВ «Акварелі на Таїрова» підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 сплачений останньою судовий збір у розмірі 5 645,30 грн..

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України,

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 16 травня 2023 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Акварелі на Таїрова» (Код ЄДРПОУ 41838737) передати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 Базовий актив (об`єкт нерухомості) квартиру, загальною площею - 39,10 кв. м., за ціною виконання 225812 (двісті двадцять п`ять тисяч вісімсот дванадцять) грн. 00 коп., відповідно до вимог п. 3.1. Форвардного контракту № АКВ/ОД/Лим/мас10/зд13/секц2/кв23 від 19 липня 2018 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Акварелі на Таїрова» (Код ЄДРПОУ 41838737) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у розмірі 5645 (п`ять тисяч шістсот сорок п`ять) грн. 30 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 29 грудня 2023 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе