Рішення

від 15.11.2023 по справі 369/11934/20

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/11934/20

Провадження № 2/369/285/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.11.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І. О.,

при секретарі Цукаревій К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 369/11934/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремки-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Граніт», треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна інспекція містобудування (ДІМ) України, Міністерство розвитку громад та території України, Національне антикорупційне бюро України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Мегаполісжитлобуд», ТОВ «Теремки-Буд», ТОВ «Агенція безпеки «Граніт» про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на те, що 27 жовтня 2005 року Київська міська рада прийняла рішення № 342/3803 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення та передачі АТ ХК «Київміськбуд» земельної ділянки для будівництва житлових будинків та об`єктів соціальної сфери житлового масиву «Теремки-3» на АДРЕСА_1 загальною площею 78,32 га» (зі змінами № 222/883 від 22 лютого 2007 року у пункті 2 та 3 «площею 81,08 га, на Кільцевій дорозі, 1-а»). Земельній ділянці присвоєний кадастровий номер 8000000000:79:716:0032. Західна сторона цієї земельної ділянки співпадає з існуючою межею міста Києва. Пунктом 4.2 рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2005 року АТ ХК «Київміськбуд» було зобов`язане звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Позивач вказує на те, що ТОВ «Мегаполісжитлобуд» є правонаступником АТХК«Київміськбуд» та відмовляється виконати пункт 4.2 вищевказаного рішення від 27 жовтня 2005 року. Крім того, позивач наголошує на знищенні ТОВ«Мегаполісжитлобуд» трьох межових знаків міської межі Києва, по якій вищевказаним рішенням Київської міської ради затверджений західний край земельної ділянки. Також позивач вважає, що ТОВ «Мегаполісжитлобуд» разом з ГУЗемельних ресурсів виконавчого органу Київради внесло в Державинй земельний кадастр недостовірні відомості про форму, площу, координати міста Києва (здійснило накладення меж), самовільно встановило на приватних землях та землях загального користування м. Києва та с. Гатне залізобетонний паркан.

На думку позивача у такий спосіб ТОВ «Мегаполісжитлобуд» здійснило обмеження прав та законних інтересів громадян, доступ громад до територіально-адміністративної межі м. Києва, права користуватися землями загального користування громад м. Києва та Гатненської сільської ради. Також вказаний відповідач примушує Гатненську сільську раду та громадян до виконання цивільно-правових зобов`язань, не передбачених законом, погоджувати з ним набуття у власність та межі земельних ділянок, розташованих за межею м. Києва на території Гатненської сільської ради, відмовляється відновити знищені три межові знаки м.Києва та надати доступ до земель громади. Позивач наголошує на тому, що ТОВ«Теремки-буд» притримується аналогічної позиції, що і ТОВ«Мегаполісжитлобуд».

Вищевказані відповідачі на земельній ділянці встановили залізобетонний паркан. Охорону паркану здійснює ТОВ «АБ «Граніт». Колючий дріт на паркані відсутній. Протягнутий по паркану кабель перебуває під напругою.

За таких обставин позивач вважає, що мало місце самовільне внесення неправдивої інформації щодо адміністративної межі міста Києва, самовільно змінені її координати та місце розташування, поворотні точки змінено та збільшено їх кількість з трьох до чотирнадцяти.

Позивач зауважує, що частина спірної земельної ділянки розташована за межею м.Києва, її площа становить 0,9771 га, що підтверджено висновком експерта від09серпня 2019 року № 2-09/08. У такий спосіб відповідачі зайняли землі приватної власності на території с. Гатне.

Позивач зауважує, що спірна земельна ділянка перебуває у користуванні ТОВ «Мегаполісжитлобуд» та накладається на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 3222481601:01:053:5017, які належать на праві власності ОСОБА_2 та розташовані в адміністративних межах Гатненської сільської ради.

Позивач наголошує на тому, що спірні правовідносини стосуються прав та обов`язків третіх осіб, в зв`язку з чим просить суд:

1.усунути перешкоди у доступі до територіально-адміністративної межі м.Києва, права користування землями загального користування території Гатненської сільської ради, встановлення (відновлення) меж земельних ділянок та межових знаків на території Гатненської сільської ради на АДРЕСА_2 шляхом відновлення стану земельних ділянок, який існував до порушення права;

2.зобов`язати ТОВ «Мегаполісжитлобуд», ТОВ «Теремки-буд», ТОВ«АБ«Граніт» не чинити перешкоди у доступі до територіально-адміністративної межі м. Києва, у здійсненні права користування землями загального користування, території Гатненської сільської ради по АДРЕСА_2 , шляхом відновлення стану земельних ділянок, який існував до порушення прав;

3.зобов`язати ТОВ «Мегаполісжитлобуд» знести самовільно збудований залізобетонний паркан, розташований на території Гатненської сільської ради по АДРЕСА_2 шляхом відновлення стану земельних ділянок до порушення прав;

4.вирішити питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою від 30 вересня 2020 року Києво-Святошинський районний суд Київської області відкрив провадження у справі, призначив підготовче судове засідання.

У січні 2021 року суд отримав додаткові пояснення ОСОБА_2 , в яких третя особа пояснила, що вся суть вимог у справі № 369/13783/15-ц полягає у самовільному захопленні ТОВ «Мегаполісжитлобуд» частини кожної з належних на праві власності ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222481601:01:053:5010 3222481601:01:053:5017, які розташовані в АДРЕСА_2 , шляхом демонтажу залізобетонного паркану, що унеможливило останнім користуватися вказаними земельними ділянками. Водночас у спірних правовідносинах третя особа визнала доведеним факт розташування спірної земельної ділянки за межами території м. Києва, в зв`язку з чим вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області віл 10 вересня 2021 року № 419 на підставі рішення Першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 липня 2021 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді ОСОБА_4 та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді внесення подання Вищій раді правосуддя про звільнення з посади судді; відсторонення судді ОСОБА_4 від здійснення правосуддя справу передано на повторний автоматизований розподіл між суддями та призначено судді Фінагеєвій І. О.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2023 року підготовче судове засідання закрито, а справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином, причини неявки не повідомив. Матеріали справи містять заяву позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили.

Треті особи Гатненська сільська рада Фастівського району Київської області, Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, Національне антикорупційне бюро України надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Решта третіх осіб в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце слухання справи сповіщені належним чином, причини неявки не повідомили.

Третя особа ОСОБА_3 12 вересня 2023 року до закінчення судового засідання без дозволу головуючого самовільно залишив зал судового засідання, скориставшись, таким чином, своїм процесуальним правом на власний розсуд.

12 вересня 2023 року суд протокольною ухвалою постановив продовжити розгляд справи за відсутності всіх учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, доводи сторін, викладені в заявах по суті спору, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов такого висновку.

Відповідно до вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до статті 16ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистогонемайнового або майнового права та інтересу. Наведеною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права йохоронювані законом інтереси.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вважає, що його право порушене відповідачами шляхом впливу на визначення межових точок території міста Києва та встановлення залізобетонного паркану на території спірної земельної ділянки, яка накладається на земельні ділянки, належні на праві власності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посилаючись на передбачені статтею 391 ЦК України вимоги, вважає, що його право має бути поновлене шляхом усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, а саме шляхом демонтажу встановленого залізобетонного паркану.

Відповідно до частини першоїстатті 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюванийзакономінтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до положень статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках,встановлених законом,до судуможуть звертатисяоргани таособи,яким закономнадано правозвертатися досуду вінтересах іншихосіб абодержавних чисуспільних інтересах. Відмовавід правана зверненнядо судуза захистомє недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Згідно зі статтею 48 ЦПК України сторонами в судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені устатті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваногозакономінтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під захистом легітимного інтересу розуміється відновлення можливості досягнення прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Гарантованестаттею 55 Конституції Україний конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

У цій справі позивач просить суд поновити його порушене право відповідно до статті 391 ЦК України шляхом зобов`язання відповідачів знести встановлений на спірній земельній ділянці залізобетонний паркан та надати позивачу доступ до територіально-адміністративної межі м. Києва.

Відповідно до вимог статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, диспозиція цієї статті передбачає можливість власника земельної ділянки звернутися до суду з негаторним позовом для поновлення свого права шляхом зобов`язання порушника права усунути перешкоди у користуванні належною власнику земельною ділянкою.

Позивач у передбаченому законом порядку не довів, а матеріали справи не містять доказів того, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки та позбавлений можливості користуватися нею внаслідок протиправних дій відповідачів, які полягали у встановленні на належній позивачу земельній ділянці залізобетонного паркана.

У цій справі позивач як самостійна особа з власним обсягом цивільних прав та обов`язків по суті намагається в судовому порядку вирішити питання, які стосуються кола прав та обов`язків інших осіб, власників суміжних земельних ділянок, що не відповідає завданню цивільного судочинства, спрямованому на захист порушеного саме особистого, індивідуально вираженого права та на запобігання або ліквідацію несприятливих для особи наслідків, спричинених таким порушенням права.

Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові, при цьому у разі з`ясування обставин відсутності порушеного права позивача суд не повинен вдаватися в оцінку оспорюваних дій та обставин справи на предмет відповідності законодавству.

Подібний правовий висновок сформульований Верховним Судом у постановах від04грудня 2019 року у справі № 910/15262/18, від 03 березня 2020 року у справі № 910/6091/19 тощо.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісжитлобуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Теремки-Буд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція безпеки «Граніт», треті особи: Гатненська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів КМР (КМДА), Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, Державна інспекція містобудування (ДІМ) України, Міністерство розвитку громад та території України, Національне антикорупційне бюро України, Головне управління Національної поліції у м. Києві, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. О. Фінагеєва