Ухвала

від 29.12.2023 по справі 380/29999/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/29999/23

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

29 грудня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д., розглянув у письмовому провадженні без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому позивач просить:

визнати протиправними та скасувати Рішення про відмову в перетинанні державного кордону України військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ 14321653 від 02.12.2023 на виїзд з України громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , НОМЕР_5 Карпатський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 14321653 забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за паспортом громадянина України для виїзду за кордон документами НОМЕР_6 виданий 13.12.2023 року, орган що видав 8018, за умови відсутності законних підстав для відмови в перетині державного кордону;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 , НОМЕР_5 Карпатський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 14321653, повернути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 , виданого 07.07.2023 року, орган, що видав 8037.

Ухвалою суду від 26.12.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, подати відзив на позовну заяву та всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову.

27.12.2023 ОСОБА_1 подав заяву (вх.№99692 ) про забезпечення позову у спосіб:

-заборонити Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_5 ПРИКОРДОННИЙ КАРПАТСЬКИЙ ЗАГІН ДЕРЖАВНОЇ ПРИКОРДОННОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ), код ЄДРПОУ 14321653, чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в перетинанні кордону в період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року за наданим ним паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , виданим 13.12.2023 року, орган що видав 8018;

-зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 00034039, утриматися від надання будь-яких розпоряджень щодо відмови чи перешкод у перетинанні кордону з України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року, а також повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на територію України.

Заява обгрунтована тим, що п`ятеро дітей позивача, серед яких троє є малолітніми та неповнолітніми - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які народилися у Великобританії, разом із своєю матір`ю проживають та знаходяться поза межами України, у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. Обов`язком батька є утримання та піклування про своїх дітей. Зазначає, що позивач неодноразово перетинав кордон, пред`являючи паспорт, який був вилучений відповідачем, наслідком чого стала відмова в перетинанні державного кордону України, так як відсутній дійсний паспортний документ, який лає право на перетин державного кордону України. Тобто єдиною підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувала відсутність у позивача документу на право перетинання державного кордону на виїзд з України через його протиправне вилучення відповідачем, а тому очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Метою забезпечення позову зазначає вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку Відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача. Необхідністю забезпечення позову позивач вказує захист його прав до ухвалення рішення у справі, забезпечення конституційних прав щодо вільного перетину кордону, прав та гарантій, визначених статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статями 18, 27 Конвенції про права дитини, а також прав позивача щодо відвідування та забезпечення своїх малолітніх та неповнолітніх дітей, які знаходяться разом із своєю матір`ю за межами території України. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до небажаних наслідків, усунути які не вдасться навіть при вирішенні позову по суті, а забезпечення позову не означатиме вирішення спору по суті, оскільки ОСОБА_1 буде перетинати кордон в період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року, тобто мова йде про одноразову дію, у той час, коли в позові йдеться про усунення перешкод в цілому.

Суд, вирішуючи питання про обґрунтованість заяви про вжиття заходів забезпечення позову, керується таким.

Забезпечення позову - це надання заявнику тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави та порядок вжиття заходів забезпечення позову врегульовано главою 10 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Забезпечення позову згідно з ч. 2 ст. 150 КАС України допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Суд відзначає, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам, мають бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з вимогами ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частинами четвертою шостою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу;

- наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення;

- ймовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів;

- необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно з ч.1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своїм змістом забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

Також, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, такий спосіб забезпечення позову як заборона чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в перетинанні кордону в період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року за наданим ним паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , виданим 13.12.2023 року, може бути застосований, зокрема, якщо вчинення таких дій може спричинити значну шкоду правам чи інтересам позивача, поновлення або захист яких неминуче буде пов`язане із труднощами та перешкодами, спричиненими вчиненням таких дій.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Отже, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини такого звернення, у зв`язку із чим, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Тобто, заявник повинен надати суду належні та допустимі докази наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі та неможливості захисту прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

Правова позиція щодо необхідності подання відповідних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, викладена у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 640/19275/18, від 01 червня 2022 року у справі № 380/4273/21.

Проте всупереч наведеному заявник не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданій заяві, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників процесу переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункті 1 частини другої статті 150 КАС України.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач переслідує мету перетнути кордон в період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року за наданим ним паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_8 , виданим 13.12.2023 року, оскільки припускає, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до небажаних наслідків, усунути які не вдасться навіть при вирішенні позову по суті. Однак про які наслідки йде мова позивач не зазначив.

Водночас ймовірне настання певних негативних наслідків для позивача у спірних правовідносинах ще не є беззаперечним свідченням необхідності вжиття судом заходів забезпечення адміністративного позову. Адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Отже, саме лише посилання в заяві на настання небажаних наслідків, усунути які не вдасться навіть при вирішенні позову по суті. без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Предметом позову, забезпечити який просив позивач, є скасувати рішення про відмову в перетинанні державного кордону України військової частини НОМЕР_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2023 на виїзд з України громадянина України ОСОБА_1 , зобов`язання військової частини НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 прикордонний загін Державної прикордонної служби України забезпечити вільний перетин державного кордону ОСОБА_1 , за паспортом громадянина України для виїзду за кордон документами НОМЕР_6 виданий 13.12.2023 року, орган що видав 8018, за умови відсутності законних підстав для відмови в перетині державного кордону, а також зобов`язання військову частину НОМЕР_1 , 7 Карпатський прикордонний загін Державної прикордонної служби України, повернути ОСОБА_2 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_7 , виданого 07.07.2023 року, орган, що видав 8037.

Обґрунтовуючи позов, позивач зазначав, що оскаржувані дії є протиправними з огляду на відсутність підстав для вилучення паспорту громадянина України для виїзду за кордон в силу вимог Закону України «Про прикордонний контроль», а відтак порушують його права.

Таким чином, порушення своїх прав позивач убачає, насамперед, у протиправності вчинених дій та позбавлення внаслідок цього можливості перетнути кордон, і саме на захист цього права був поданий позов.

Однак, зазначені позивачем підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Суд зазначає, що за змістом заяви про забезпечення позивач, окрім вимог до відповідача, просить також зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, код ЄДРПОУ 00034039, утриматися від надання будь-яких розпоряджень щодо відмови чи перешкод у перетинанні кордону з України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року, а також повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на територію України, однак, Адміністрація Державної прикордонної служби України не є стороною даного провадження. Клопотання про залучення даної особи третьою особою було подано позивачем лише разом із заявою про забезпечення позову і буде вирішуватися судом в порядку, встановленому КАС України.

Тому в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Таким чином, навіть вказані заявником наявні ознаки протиправності оскаржуваного рішення є передчасними та не можуть вважатися підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог.

Така правова позиція була викладена у постановах Верховним Судом від 21.11.2018 у справі № 826/8556/17, від 26.03.2020 у справі № 340/2179/19, від 26.03.2020 у справі № 340/2179/19.

Аналогічна правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 28 березня 2020 року у справі №800/521/17 (провадження 11-114заі18), а саме: «позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом. У разі задоволення такої заяви позивача суд своєю ухвалою фактично подовжує правовідносини публічної служби для позивача, але ухвала суду про забезпечення позову не може бути підставою для виникнення та зміни таких правовідносин».

Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Доводи позивача про те, що забезпечення позову не означатиме вирішення спору по суті, оскільки мова йде про одноразову дію щодо перетину кордону в період з 30 грудня 2023 року по 20 січня 2024 року суд вважає безпідставним, оскільки надавши таку можливість позивачу суд фактично визнає неправомірність дій щодо вилучення паспорта та протиправність оскаржуваного рішення, що є предметом даного спору.

Суд зазначає, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Суд також враховує висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду, викладені у справі №826/13306/18 від 06.02.2019, згідно з якими рішення про визнання протиправними та скасування актів індивідуальної дії не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності або неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування, тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, отже і заходів забезпечення позовів вони не потребують.

Окрім цього позивачем не доведено, яким чином невжиття судом вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

З наведеного суд не вбачає достатніх підстав для висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Позивачем не доведено існування обставин, вказаних у частині 2 статті 150 КАС України та не доведено необхідність вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням положень ч.2 статті 150 КАС України, у зв`язку з чим суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення адміністративного позову слід відмовити.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150-154, 241, 243, 248, 256, 294, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -

у х в а л и в :

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинстваУкраїни.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.12.2023.

Суддя Чаплик І.Д.