Рішення

від 02.01.2024 по справі 420/15316/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/15316/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 січня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1, третя особа без самостійних вимог Міністерство освіти і науки України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - НУ «ОМА»), третя особа без самостійних вимог Міністерство освіти і науки України (далі - МОН України), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НУ «ОМА» щодо встановлення і виплати йому - ОСОБА_1 , щомісячної додаткової винагороди в розмірі 30 000 грн, починаючи з 24.02.2022 по 18.07.2022, а також додаткової винагороди в розмiрi до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 19.07.2022 по 30.09.2022;

- зобов`язати НУ «ОМА» встановити і виплатити йому - ОСОБА_1 , щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн, починаючи з 24.02.2022 по 18.07.2022, а також додаткову винагороду в розмiрi до 30 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 19.07.2022 по 30.09.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України та у 2010 році його відряджено до НУ «ОМА» із призначенням на посаду курсового офіцера організаційно-стройового відділу, яка заміщується військовослужбовцем ЗСУ згідно Указу Президента України №126/2017 від 03.05.2017.

28.02.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», яка застосовується з 24.02.2022 року, передбачена виплата військовослужбовцям Збройних Сил додаткової винагороди у розмірі 30 000 грн, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії - збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди.

Згідно з наказом №372 від 28.09.2022 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу НУ «ОМА» з 30.09.2022.

Таким чином, позивач вважає, що має право на додаткову винагороду у розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 30.09.2022.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 23.12.2022 року клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без руху - задоволено, позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 24.02.2023 поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом, продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 14.03.2023 року позовну заяву залишено без руху, надано строк на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року продовжено розгляд справи.

Ухвалою суду від 17.03.2023 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 25.10.2023 року поновлено провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити у їх задоволенні зазначивши, що позивач посилається на постанову КМУ № 793 від 07.07.20222, якою внесені зміни до постанови КМУ № 168. Відповідно до змін Постанови № 793, розмір додаткової винагороди змінено з розміру «30000 грн» на розмір «до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць». Проте позивачем при визначенні вимог не враховано п. 2 Постанови № 793, яким визначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування (19.07.2022) та застосовується з 24.02.2022. Тобто, з аналізу положень цих постанови випливає висновок, що військовослужбовці ЗСУ мають право на щомісячну додаткову винагороду у розмірі 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць з 24.02.2022. Університет, керуючись листами-відповідями, на звернення заяв офіцерів щодо виплати їм додаткової винагороди за постановою КМУ № 168, усно проінформував про неможливість її виплати через відсутність відповідного фінансування. Університет вживав всіх залежних від нього заходів щодо збільшення бюджетних асигнувань звернувся до МОН з питанням щодо порядку і умов виплати додаткової винагороди. За наведених обставин відповідач вважає, що жодними своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушував прав і законних інтересів позивача. Позивач є військовослужбовцем Збройних Сил України, проте він відноситься до категорії інших осіб, - військовослужбовець, відряджений до державної установи - цивільного закладу вищої освіти, і така категорія військовослужбовців не визначена Постановою 168. Отже позивачу не може бути нарахована і виплачена додаткова винагорода.

27.12.2022 позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Сторони також надали письмові пояснення по справі, в яких висловили власну думку щодо правильного вирішення спору.

Судом встановлено, що позивач перебував на посаді курсового офіцеру з 09.02.2011, де отримував грошове забезпечення, як військовослужбовець Збройних Сил України.

Згідно з наказом №372 від 28.09.2022 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу НУ «ОМА» з 30.09.2022.

Згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (відноситься до сфери управління Міністерства оборони України) №58 від 10.03.2022 виданого на підставі розпорядження командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 09.03.2022 (додані позивачем до позову), позивач перебував в оперативному підпорядкуванні начальника Інституту.

09.08.2022 позивач подав письмове звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням виконати вимоги п. 1 постанови КМУ № 168, а саме виплатити йому щомісячну додаткову винагороду в розмірі 30000 грн за період з 24.02.2022 по 18.07.2022 та до 30000 грн пропорційно в розрахунку на місяць за період з 19.07.2022.

ІНФОРМАЦІЯ_1 зазначає, що не надав відповіді на це звернення у зв`язку із тим, що в усному порядку усі офіцери були проінформовані про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не має можливості здійснити виплату додаткової винагороди на підставі відповідей МОН та Мінфіну (додаткових бюджетних призначень та асигнувань на виконання постанови КМУ № 168 Університет не отримував).

Так, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.05.2022 № 60/589 повідомлено Міністерство освіти і науки України та Кабінет Міністрів України щодо необхідності вирішення питання щодо виділення додаткового фінансування на 2022 рік за кодом економічної класифікації видатків 2112 «грошове забезпечення військовослужбовців» та 2120 «нарахування на заробітну плату» для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям організаційно-стройового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1.

Листом Міністерства освіти і науки України від 26.05.2022 № 1/5590-22 повідомлено ІНФОРМАЦІЯ_1 про відсутність у міністерства видатків для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України.

Зважаючи на те, що посилання відповідача на відсутність відповідних бюджетних призначень, як підстави для невиплати позивачу додаткової щомісячної винагороди суперечить чинному законодавству, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992р. № 2232-XII (надалі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Статтею 2 Закону №2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Положеннями ст. 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», Закон України «Про Збройні Сили України», Закон України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017р. «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (надалі -Постанова № 168).

Так, пунктом п.1 Постанови №168 (у редакцій на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до п. 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Таким чином, Постановою №168 передбачено, що виплату на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил додаткової винагороди в розмірі до 30000грн. щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач у справі вчиняв дії щодо вирішення питання щодо виділення додаткового фінансування на 2022 рік за кодом економічної класифікації видатків 2112 «грошове забезпечення військовослужбовців» та 2120 «нарахування на заробітну плату» для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям організаційно-стройового відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 (у якому проходив службу позивач).

Водночас, листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17.08.2022 №01/868 повідомлено Міністерство освіти і науки України про неможливість виплати військовослужбовцям додаткової винагороди в розмірі 30000 грн. у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування.

Таким чином, відповідач фактично визнав, що він повинен був здійснити виплату винагороди, проте ним не нараховано та не виплачено позивачу за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн на підставі п.1 постанови КМУ №168 у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування та порядку і умов виплати, визначеної міністерством.

Таким чином, фактично відповідачем не нараховано та не виплачено позивачу за період з 24.02.2022 по 30.09.2022 додаткову винагороду у розмірі 30000 грн на підставі п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у зв`язку із відсутністю відповідного фінансування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.09.2023 року по справі №260/3564/22, підтримала висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду викладений у постанові від 06.04.2023 року, що установлена постановою КМУ №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.

Таким чином, додаткова винагорода встановлена постановою КМУ №168 є складовою грошового забезпечення позивача, яка йому не виплачувала у спірний період.

Також суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача, що постанова КМУ №168 не поширюється на військовослужбовців, відряджених до державної установи - цивільного закладу освіти, тому позивач не має права на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн, оскільки пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, в редакції на час спірних правовідносин, встановлена вказана додаткова винагорода всім військовослужбовцям Збройних Сил України та не містить будь-яких виключень, у тому числі щодо військовослужбовців, які відряджені з військових частин.

Враховуючи гарантії, надані державою військовослужбовцям, НУ «ОМА» зобов`язаний здійснити таке нарахування та виплату позивачу за період з 24.02.2022 по 30.09.2022, оскільки дана винагорода є спеціальною складовою грошового забезпечення військовослужбовців та виплачується в період дії воєнного стану.

При цьому суд виходить також з того, що п.1 постанови КМУ від 07.02.2001 №104 «Про порядок і норми грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших військових формувань, осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, відряджених до державних органів, установ та організацій», встановлено, що виплата грошового забезпечення провадиться за рахунок коштів тих державних органів, установ та організацій, до яких відряджені зазначені військовослужбовці, особи начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби.

За відрядженими особами зберігаються всі види матеріального забезпечення за попереднім місцем служби, гарантії щодо соціального захисту, передбачені законодавством, за рахунок бюджетів Збройних Сил, інших військових формувань, органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної кримінально-виконавчої служби.

Статтею 43 Конституції України, зокрема, визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Пунктом 3 ст.116 Конституції України передбачено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.

Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 № 0-рп/2011 та від 25.01.2012 № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави.

Таким чином, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність відповідного фінансування, оскільки гарантовані законом виплати неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Отже, оскільки положення п.1 Постанови №168, в редакції на час спірних правовідносин, були чинними органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Водночас, суд вважає, що неприйняття внутрішнього порядку виплати додаткової винагороди, визначеної міністерством, не може слугувати підставою для позбавлення військовослужбовця соціальних гарантів.

При цьому, пунктом 1 Постанови №168 передбачено, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Таким чином, саме на керівника НУ «ОМА» покладено обов`язок щодо видання наказу про виплату військовослужбовцю Збройних Сил України додаткової винагороди в розмірі 30000 грн.

Таким чином, позов підлягає задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування і невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати і виплатити позивачу вказану додаткову винагороду в розмірі 30000 грн на місяць за період з 24.02.2022 по дату виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 -30.09.2022.

Статтею 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 72, 73, 75, 76 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілу не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_2), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Міністерство освіти і науки України (пр. Перемоги,10, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 38621185) про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по дату виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу - 30.09.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000 грн на місяць, за період з 24.02.2022 по дату виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 - 30.09.2022.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя О.О. Хурса