Справа № 909/1155/23
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
03.01.2024 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116) до Відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області (вул. Шевченка Т, буд. 40, м. Косів, Косівський район, Івано-Франківська область, 78601) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в розмірі 131 462, 74 гривень, з яких: 105 593, 78 гривень - основний борг, 23 527, 10 гривень - пеня, 1 728, 23 гривень - три відсотки річних, 613, 63 гривень - інфляційні втрати,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою (вх. № 14045/23 від 20.12.2023) до Відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в розмірі 131 462, 74 гривень, з яких: 105 593, 78 гривень - основний борг, 23 527, 10 гривень - пеня, 1 728, 23 гривень - три відсотки річних, 613, 63 гривень - інфляційні втрати. Позовна заява подана позивачем за допомогою системи "Електронний суд".
22.12.2023 суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 164 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Встановив позивачу строк 10 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів (фіскального чеку відділення поштового зв`язку, опису вкладення з переліком документів, що направляються відповідачу за підписом працівника об`єкта поштового зв`язку із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів).
Відповідно до довідки про доставку електронного листа ухвала про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2023 по справі № 909/1155/23 доставлена позивачу до його електронного кабінету 22.12.2023.
25.12.2023 за вх. № 18509/23 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" надійшла заява про усунення недоліків.
Із поданої заяви вбачається, що позивач, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України зазначає про відсутність у нього обов`язку надсилати копії матеріалів позовної заяви з додатками в силу відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі "Електронний Суд", обов`язок наявності якого в свою чергу визначено частиною 6 статті 6 вказаного кодексу.
Проаналізувавши доводи позивача, суд не погоджується з ними та зазначає наступне.
Згідно із частиною 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Крім того, частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що Господарським процесуальним кодексом України визначено чіткий перелік дій та подання документів у разі звернення із позовною заявою до господарського суду.
При цьому, положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.
Відтак, суд виснує, що відповідно до вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України, надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком позивача.
При цьому, неповідомлення сторони у справі про звернення з позовною заявою до суду порушує процесуальні права цієї сторони, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 17.12.2020 у справі № 911/4670/13, чинне господарське процесуальне законодавство чітко визначає коло випадків, коли копії заяви, скарги чи клопотання разом з копіями доданих до них документів мають надсилатися учасникам справи саме листом з описом вкладення і наразі такі випадки, зокрема, стосуються виключно позовної заяви.
Згідно із частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання позовної заяви певних дій, у тому числі щодо направлення позовної заяви з доданими до неї документами іншій стороні, такі дії мають бути вчинені; суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов`язувати позивача усувати вказані недоліки.
Проте, позивачем відповідні вимоги Господарського процесуального кодексу України були проігноровані, чим порушено положення пункту 7 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо виконання процесуальних обов`язків, визначених судом, та у визначені ухвалою суду від 22.12.2023 строки не усунуто недоліків позовної заяви та не надано до суду належних та допустимих доказів щодо направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
При цьому, суд наголошує, що національним законодавством України (ст. 172 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов`язку позивача, особи яка звертається з позовом в інтересах іншої особи надіслати учасникам справи відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до відкриття провадження у справі.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
За приписами частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Тобто, посилаючись на положення абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, позивач залишає поза увагою положення абзацу 1 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, яким також закріплено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншому учаснику у паперовій формі листом з описом вкладення у випадку відсутності у такого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у такого учасника справи електронного кабінету, та частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, яка має імперативний характер.
Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
Доступ до правосуддя, в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.
Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України).
Самі лише посилання позивача у наданій до суду заяві про усунення недоліків, на те, що відповідач не має зареєстрованого "Електронного кабінету" в підсистемі Електронний суд ЄСІТС, у зв`язку із чим, позивач на підставі абзацу 2 частини 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи, без урахування позивачем вимог положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, які мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету, не може бути підставою для невиконання вимог ухвали суду від 22.12.2023 щодо надання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів поштовим зв`язком з описом вкладення.
Крім того, суд приймає до уваги, що неповідомлення відповідача про звернення із позовною заявою до суду порушує процесуальні права останнього, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, адже не надсилання позивачем копії позовної заяви відповідачу, позбавляє останнього, за відсутності її тексту, можливості надати свої заперечення, відзив, пояснення тощо.
Частинами 1, 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
З аналізу вищевикладених норм слідує, що ухвала суду від 22.12.2023 про залишення позовної заяви без руху, якою було встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви у даній справі, є обов`язковою до виконання.
Проте, позивачем було проігноровано вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язковості виконання ухвали суду, що стало наслідком ненадання до суду доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд також звертає увагу, що позивачу було надано достатньо часу для усунення обставин, що стали підставною для залишення позовної заяви без руху.
Згідно із частинами 4, 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, а саме, не виконано вимог ухвали суду від 22.12.2023, суд дійшов висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та додані до неї документи слід повернути позивачу.
Також суд звертає увагу позивача, що відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позовну Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Відділу освіти Косівської міської ради Косівського району Івано-Франківської області про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу в розмірі 131 462, 74 гривень, з яких: 105 593, 78 гривень основний борг, 23 527, 10 гривень пеня, 1 728, 23 гривень три відсотки річних, 613, 63 гривень інфляційні втрати (вх. № 14045/23 від 20.12.2023) та додані до неї документи - повернути без розгляду.
2. Суд роз`яснює позивачу, що оскільки позовна заява (вх. № 14045/23 від 20.12.2023) та додані до неї документи були подані до Господарського суду Івано-Франківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
4. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
5. Ухвала підписана 03.01.2024.
Суддя В. В. Михайлишин
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 03.01.2024 |
Оприлюднено | 04.01.2024 |
Номер документу | 116086409 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Михайлишин В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні