Постанова

від 29.12.2023 по справі 369/16852/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2023року м. Київ

Справа №369/16852/21

Провадження № 22-ц/824/13681/23

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Стрижеуса А.М.,

суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.,

сторони: позивач Товариство з обмеженоювідповідальністю «Укрєвромаз»,

відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП»

розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданої адвокатом Очеретним Юрієм Олександровичем та апеляційною скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» на рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

26.11.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» звернулося до Києво Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПрАТ «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП про відшкодування шкоди.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що 17 березня 2021 року біля Боярської гімназії, що знаходиться за адресою: вул. Пастернака,105 у м. Боярка Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода, у якій водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснюючи рух заднім ходом із порушенням вимог Правил дорожнього руху, вчинив зіткнення з автомобілем Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 . Автомобіль Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ТОВ «Укрєвромаз», що підтверджується інформацією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 . Вказаний автомобіль в результаті вказаної ДТП було пошкоджений, через що його власнику ТОВ «Укрєвромаз» було завдано збитків. Зазначає, що водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на місці пригоди визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, після чого водії склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - Електронний протокол і направили його своїм страховикам. Згідно з інформації свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 особою, яка на підставі права власності володіє автомобілем Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , являється ОСОБА_1 , отже нею має бути відшкодована шкода, задана джерелом підвищеної небезпеки, власником якого вона являється, на підставі ч.2 ст.1187 ЦК України.

З метою визначення розміру завданого збитку Позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_3 , який склав Звіт №24966 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 . Відповідно до висновку за результатами проведеної оцінки відповідно до вимог законодавства - вартість матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 складає: 110969,30 грн., з яких вартість відновлювального ремонту складає: 55 484, 65 грн та втрата товарної вартості складає: 55 484,65 грн. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 у день ДТП була застрахована згідно з поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/200680787, виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн.

Стверджує, що внаслідок вказаної ДТП майну Позивача було заподіяно шкоду, отже настає цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , тобто вказаний випадок повністю підпадає під визначення страхового, що кореспондує обов`язок АТ «СГ`Ю.БІ. АЙ-КООП» відшкодувати заподіяну їх страхувальником шкоду.

Вказує, що надав АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка і заяву про виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами. АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» для огляду пошкодженого автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 направила експерта Берегового В.М. та про прийняття документів повідомила електронним листом. З

Зазначає, що станом на дату подання позовної заяви Страховик не виплатив страхове відшкодування, хоча з дня отримання ним заяви про страхове відшкодування пройшло значно більше визначених законом 90 днів, тому вбачаються порушення Страховиком вимог законодавства, зокрема абз.1, 2 п. 36.2, п. 36.5 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Стверджує, що із загального розміру шкоди 110 969,30 грн. підлягає відшкодуванню Страховиком (Відповідач-3) у розмірі витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, а саме - 55484,65 грн і Відповідачем-1 (власником джерела підвищеної небезпеки) солідарно із -2 (завдавачем шкоди) підлягає відшкодуванню різниця між фактичним розміром і страховою виплатою, яку має здійснити Страховик, а саме: 110969,30 - 55484.65 = 55484,65 грн.

На підставі наведеного, просив суд: стягнути із АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» відшкодування завданої шкоди на користь ТОВ «Укрєвромаз», у розмірі 55 484,65 грн.; стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відшкодування завданої шкоди на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» у розмірі 55 484,65 грн.; стягнути на користь ТОВ «Укрєвромаз» солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 2 270,00 грн та витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду відкрито загальне позовне провадження у даній справі. Призначено підготовче судове засідання на 25.03.2022 року.

21.02.2022 року на адресу суду від представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Очеретного Ю.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що викладені в позовній заяві вимоги є необґрунтованими, не підтвердженими належними доказами та просив відмовити у їх задоволенні. На підтвердження своїх доводів зазначив, що ОСОБА_1 не має жодного відношення до ДТП, не є його учасником, не керувала жодним транспортним засобом, тому є неналежним відповідачем і не маже нести жодної відповідальності. Стверджує, що винуватість у ДТП, яка мала місце 17.03.2021 року водія ОСОБА_2 є недоведеною, а у діях водія автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 наявні порушення вимог Правил дорожнього руху, що призвели до ДТП. Крім того, завдані внаслідок пошкодження автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 не відповідають зазначеним у позовній заяві, а сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП власнику вказаного автомобіля є значно завищеною. Доданий до позовної заяви Звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №24966 від 03.11.2021 року не може вважатися допустимим доказом на підтвердження розміру, завданого внаслідок ДТП 17.03.2021 року власнику Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 матеріального збитку. Стверджує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», яка і повинна в цьому випадку першочергово відшкодувати матеріальну шкоду у разі, якщо винуватість ОСОБА_2 у ДТП буде доведена.

28.04.2022 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому Позивач зазначає, що представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помилково вважає, що ОСОБА_1 є неналежним відповідачем у цій справі, оскільки вказане твердження суперечить встановленим ст.1187 ЦК України правилам відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Зазначає, що водії приступили до складання європротоколу тільки після того, як досягли згоди щодо обставин і водій ОСОБА_5 підтвердив, що він винен у вчиненні ДТП. Зазначає, що представник відповідачів робить хибні заяви у відзиві, що водій автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 не вживав заходів для уникнення зіткнення автомобілів. Натомість водій вказаного автомобіля вжив всіх можливих заходів, щоб уникнути зіткнення з перешкодою, що раптово виникла - пригальмував до повної зупинки транспортного засобу, після чого подавав звуковий сигнал, однак автомобіль Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , не зреагувавши на сигнал продовжував рух заднім ходом і здійснив зіткнення. Зазначає, що висновки оцінки вартості матеріального збитку, проведеної суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 проведено відповідно вимог закону та є належним та достовірним доказом розміру завданої Позивачу шкоди. Стверджує, що у страховика відповідно до п.32.7 ст.32 Закону не виникає обов`язок з виплати відшкодування шкоди, пов`язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу, а отже такий обов`язок має бути покладено на особу, з вини якої завдано шкоди. Таким чином із загального розміру шкоди, встановленого на підставі Звіту №24966 підлягає відшкодуванню страховиком у розмірі витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого в порядку встановленому законодавством- 55 484, 65 грн та ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно підлягає відшкодуванню шкода, що не покривається страховиком - втрата товарної вартості, що дорівнює - 55 484, 65 грн.

Рішенням Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЄВРОМАЗ» страхове відшкодування у розмірі 55 484 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн 65 коп.

Стягнуто Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРЄВРОМАЗ» судовий збір у розмірі 2 270 ( дві тисячі двісті сімдесят грн) 00 коп та витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот ) грн 00 коп.

У решті позовних вимог - відмовлено.

02 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку, ТОВ «Укрєвромаз» подало до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення Києво-Святошинського суду Київської області в частині незадоволених вимог до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посилаючись на неповне дослідження судом доказів та неповне з`ясування обставин справ, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, при виборі і застосуванні норми права судом першої інстанції не враховано висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанцій дійшов неправильного висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 завданих збитків у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу, позаяк в силу встановлених законом обмежень щодо покладання на страховика обов`язку з відшкодування шкоди - збитки у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу не покриваються страховою виплатою, а тому, на думку, скаржника, вказаний вид збитків являє собою різницю між фактичним повним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), належною до сплати у рамках відповідальності страховика. Вказує, що закон покладає обов`язок з відшкодування майнової шкоди в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу на особу, яка безпосередньо своїми діями завдала шкоди або на власника транспортного засобу, як володільця джерела підвищеної небезпеки.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2023 року справу передано судді-доповідачу.

15 серпня 2023 року засобами поштового зв`язку, представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокат Очеретний Ю.О. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 рокута ухвалити у справі нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 немає жодного відношення до ДТП, не є його учасником, не керувала жодним транспортним засобом, тому є неналежним відповідачем і не може нести жодної відповідальності. Стверджує, що винуватість у ДТП, яка мала місце 17.03.2021 року водія ОСОБА_2 є недоведеною, а у діях водія автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 наявні порушення вимог Правил дорожнього руху, що призвелидо ДТП. Крім того, завдані внаслідок пошкодження автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 не відповідають зазначеним у позовній заяві, а сума матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП власнику вказаного автомобіля є значно завищеною. Доданий допозовної заяви Звіт провизначення вартості матеріальногозбитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №24966 від 03.11.2021 року не може вважатися допустимим доказом на підтвердження розміру, завданого внаслідок ДТП 17.03.2021 року власнику Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 матеріального збитку.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 серпня 2023 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу.

18 серпня 2023 року листом Київського апеляційного суду витребувано з Києво-Святошинського районного Київської області матеріали цивільної справи № 369/16852/21.

31 серпня 2023 року матеріали цивільної справи № 369/16852/21 надійшли до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 вересня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» на рішенняКиєво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвоката Очеретного Ю.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року -задоволено та поновлено його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданою адвокатом Очеретним Ю.О., на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року у справі запозовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 вересня 2023 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року -задоволено та поновити його. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

25.10.2023 року представник відповідачів в порядку статті 360 ЦПК України подав відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що винуватість водія ОСОБА_2 у вищевказаній ДТП не встановлена жодним рішенням суду у справі про адміністративне правопорушення. Позивачем не надано жодного доказу на доведення свого твердження про винуватість у ДТП водія ОСОБА_2 .Вказував, що у справі відсутні будь-які докази винуватості у ДТП саме водія ОСОБА_2 , його вина є недоведеною, натомість у діях водія автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_4 наявні порушення вимог Правил дорожнього руху, що призвели до ДТП.

30.10.2023 року позивач в порядку статті 360 ЦПК України подав відзив на апеляційну скаргу,в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що аргументи викладені в апеляційній скарзі представника відповідачів вважає надуманими, оскільки вказані доводи зводиться до повторення та переоцінки аргументів, що були заслухані судом першої інстанції та взяті ним до уваги при винесенні рішення.

Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокола), 17 березня 2021 року біля Боярської гімназії, що знаходиться за адресою: вул. Пастернака,105 у м. Боярка Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода, у якій водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснюючи рух заднім ходом, із порушенням вимог Правил дорожнього руху, вчинив зіткнення з автомобілем Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 ., за кермом якого був водій ОСОБА_6 .

Водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 на місці пригоди визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, після чого водії склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - Електронний протокол і направили його своїм страховикам.

Автомобіль Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 , належить ТОВ «Укрєвромаз», що підтверджується інформацією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно з інформації свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 особою, яка на підставі права власності володіє автомобілем Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 .

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 - ОСОБА_1 у день ДТП була застрахована згідно з поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/200680787, виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130 000,00 грн.

17.03.2021 року позивач звернувся до АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та із заявою про виплату страхового відшкодування з усіма необхідними документами.

Відповідно до Звіту №24966 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 , виготовленого суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику внаслідок пошкодження вказаного автомобіля Аudi, д.н.з. НОМЕР_2 складає: 110 969,30 грн, з яких вартість відновлювального ремонту складає: 55484, 65 грн та втрата товарної вартості - 55484,65 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Укрєвромаз», мотивував своє рішення тим, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», за кермом забезпеченого транспортного засобу був водій ОСОБА_2 , який визнав свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, а тому АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» має обов`язок сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування. Відповідно до поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/200680787, виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000,00 грн.

Як убачається з позовної заяви, позивач просив суд стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь позивача відшкодування завданої шкоди у розмірі 55 484, 65 грн, тобто в межах ліміту страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного.

Так, згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (пункт 73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), пункт 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц (провадження № 14-80цс19)).

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 01 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та главою 82 підрозділу 2 розділу ІІІ ЦК України.

Вище вказаний Закон України є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У цьому Законі визначено, що особами, відповідальність яких вважається застрахованою, є страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом, тобто таким, який зазначається у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (пункти 1.4, 1.7 статті 1).

За нормами статті 3 даного Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 35.1ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Позивач надав суду докази, з яких вбачається, що ОСОБА_6 , як представник потерпілої особи (директор) звертався із повідомленням від 17 березня 2021 року та заявою про виплату страхового відшкодування від 05.04.2021 до страховика особи, винної у ДТП, - ОСОБА_5 (а.с. 10, зворотня сторона аркуша).

Статтею 34 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено дії страховика після отримання інформації про дорожньо-транспортну пригоду, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування. Зокрема, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Положеннями п. 33.2 ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення, мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідні підрозділи Національної поліції про її настання.

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим. Європротокол може заповнюватися як в паперовому вигляді, на спеціальному бланку, так і в електронній формі, з використанням системи «Електронний Європротокол». Таким чином, Європротокол - це спрощена форма оформлення ДТП його учасниками без виклику патрульної поліції, при цьому заповнений бланк Європротоколу є документальним підтвердженням факту ДТП.

Однією із виключних підстав для складання Європротоколу є саме наявність згоди водіїв учасників ДТП щодо обставин її вчинення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротокола), 17 березня 2021 року біля Боярської гімназії, що знаходиться за адресою: вул. Пастернака, 105 у м. Боярка Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода, у якій водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , здійснюючи рух заднім ходом, із порушенням вимог Правил дорожнього руху, вчинив зіткнення з автомобілем Audi, д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого був водій ОСОБА_6 .

Водій автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 на місці пригоди визнав свою вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, після чого водії склали спільне повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка - Електронний протокол і направили його своїм страховикам.

З викладеного вбачається, що повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, складено обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди у частинах, що стосуються інформації про транспортний засіб А та транспортний засіб В, не містить виправлень, у відповідних пунктах зазначено дату, час та місце дорожньо-транспортної пригоди, наявна схема дорожньо-транспортної пригоди, визначені її обставини, а також відсутні будь-які відмітки про наявність з боку сторін зауважень стосовно відомостей, які зазначені у даному повідомленні.

Крім того, сам лише факт складання та підписання обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколу), вказує на наявність у водіїв транспортних засобів згоди щодо обставин участі у ній.

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

А тому доводи апеляційної скарги представника відповідачів - адвоката Очеретного Ю.В. щодо відсутності у матеріалах справи доказів винуватості у ДТП водія ОСОБА_2 є непереконливими.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази звернень відповідачів ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , до страховика, в якому була застрахована цивільна-правова відповідальність позивача, як власника автомобіля Audi, днз НОМЕР_2 .

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Матеріалами справи підтверджується, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», за кермом забезпеченого транспортного засобу Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно європротоколу перебував водій ОСОБА_2 , який визнав свою вину у вказаній дорожньо-транспортній пригоді, то АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» має сплатити на користь потерпілої особи страхове відшкодування.

Відповідно до поліса ОСЦПВВНТЗ №ЕР/200680787, виданого АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 130 000,00 грн.

Як убачається з позовної заяви, ТОВ АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» просило суд стягнути з АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь позивача відшкодування завданої шкоди у розмірі 55 484, 65 грн., тобто в межах ліміту страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну.

Щодо посилань представника відповідачів про відшкодування витрат на проведення автотехнічної експертизи слід зазначити наступне.

Оскільки висновок автотехнічної експертизи від 19.08.2022 №103/22, поданий представником відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , судом першої інстанції не був взятий до уваги, а тому немає правових підстав і для стягнення з позивача витрат, понесених відповідачем на проведення вказаної експертизи.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на його користь шкоди у розмірі 55 484, 65 грн, то суд зазначає таке.

У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України «Про страхування», страхувальник вносить страховику згідно з договором страхування певну плату, яка називається страховим платежем.

Відповідно до статті 980 ЦК України, предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК України, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язку з`ясовується судом першої інстанції, у зв`язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Аналогічні позиції висловлені в Постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року справа № 490/5676/18, провадження № 61-11612св19 та Постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року справа № 756/2632/17 провадження № 61-12032св19.

Таким чином, обов`язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика в межах ліміту відповідальності страховика.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, провадження № 14-316цс18, вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до пункту 22.1статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Такий правовий висновок зроблений Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 04 липня 2018 року у справі № 754/1108/15-ц, провадження № 61-20780св18.

За таких обставин, покладання обов`язку з відшкодування різниці між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, у межах страхового ліміту на відповідача, який уклав відповідний договір страхування і сплачував страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності, оскільки на відповідача можна покласти відповідальність лише у разі, якщо відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або положень Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

При цьому, відповідач, який уклав відповідний договір страхування і сплачував страхові платежі, та страховик у жодному разі не виступають у даних правовідносинах у якості солідарних боржників.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб підчас експлуатації наземних транспортних засобів власника автомобіля Infinity, д.н.з. НОМЕР_1 ,була застрахованав АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» полісом № EP- 200680787. Ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 130000,00 грн. Франшиза 00,00 грн. (а.с. 21).

Отже, розмір завданих збитків не перевищує ліміт відповідальності страховика, а тому колегія суддів приходить до висновку про безпідставність вимог позивача ТОВ «Укрєвромаз» до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди, на користь ТОВ «Укрєвромаз» в розмірі 55484,65 грн., оскільки цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу відповідача по справі, на час ДТП була застрахована у АТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП», а розмір завданої позивачу шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, який визначений в розмірі 130000,00 грн., та тільки у разі недостатності ліміту відшкодування страхового відшкодування позивач набуває право на звернення з позовом про відшкодування завданої матеріальної шкоди до відповідачів.

Доводи представника відповідачів про недопустимість звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 24966 від 03.11.2021 на підтвердження розміру завданого внаслідок ДТП 17.03.2021 власнику автомобіля AUDI, д.н.з. НОМЕР_2 , виконаного суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , на замовлення ТОВ «Укрєвромаз» є безпідставними т анеобґрунтованими. Представник відповідачів не спростував ці обставини у порядку, визначеному статтями 77-79 ЦПК України.

Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального

і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року - без змін, тому що підстав для його скасування немає.

Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін, розподіл судових витрат відповідно до статті 1541 ЦПК України апеляційний суд не здійснює.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , поданої адвокатом Очеретним Юрієм Олександровичем - залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 червня 2023 року залишити без змін.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус

Судді: Л.Д. Поливач

О.І. Шкоріна