Ухвала

від 11.03.2024 по справі 369/16852/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 березня 2024 року

м. Київ

справа № 369/16852/21

провадження № 61-2790 ск24

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз», на рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» (далі - ТОВ «Укрєвромаз») звернулося до суду із указаним позовом, у якому просило стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» (далі - ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП») на свою користь 55 484,65 грн страхового відшкодування за шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь 55 484,65 грн завданої шкоди, 2 500,00 грн витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку та 2 270,00 грн судового збору.

Рішенням Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року, позов ТОВ «Укрєвромаз» задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «СГ «Ю.БІ.АЙ-КООП» на користь ТОВ «Укрєвромаз» страхове відшкодування у розмірі 55 484,65 грн, витрати на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 2 500,00 грн та судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У лютому 2024 року до Верховного Суду ТОВ «Укрєвромаз» подалокасаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просить їх скасувати в частині відмови у позові та ухвалити нове в цій частині про задоволення позову.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 113 469,30 грн, яка станом на 01 січня 2024 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028*250=757 000).

Ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і не є справою, яка підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження, виключний перелік яких передбачений частиною четвертою статті 274 ЦПК України.

Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій.

У касаційній скарзі заявник посилається на випадки, передбачені підпунктами «а» і «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у таких справах підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявником обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявник у касаційній скарзі не довів факт існування суперечності висновків судів попередніх інстанцій відносно судової практики Верховного Суду у справах з ідентичними фактичними обставинами. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, однак не обґрунтовують фундаментальність вирішених у справі правових питань.

Разом з тим, аналіз судових рішень у справі та наведені заявником доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа становить значний суспільний інтерес.

Вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо. Проте, заявником не наведено належних обґрунтувань про значний суспільний інтерес відповідно до зазначених критеріїв.

Інших належних та обґрунтованих доводів, які б свідчили про можливість відкриття касаційного провадження в цій справі, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі не наведено, а тому суд приходить до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ТОВ «Укрєвромаз» подало касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз», на рішення Києво-Святошинського районного Київської області від 08 червня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 29 грудня 2023 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрєвромаз» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , приватного акціонерного товариства «Страхова Група «Ю.БІ.АЙ-КООП» про відшкодування шкоди.

Копію ухвали та додані до скарг матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара