Рішення

від 20.12.2023 по справі 753/4581/23

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/4581/23

провадження № 2/753/3798/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Цимбал І.К.

при секретарях - Мартинюк І.В., Козін В.Є.

з участю представників позивача - Рокотян М.О., Кудрявцева О.В.

представників відповідачів - ОСОБА_6, Степаненко Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Коммодітіз Юкрейн» до ОСОБА_2 , Головного сервісного центру МВС, третя особа: Територіальний сервісний центр МВС № 8047, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування та поновлення реєстрації-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів, де є третя особа, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування та поновлення реєстрації, посилаючись на те, що позивачем було придбано автомобіль та зараховано на баланс товариства, проте після проведення керівником товариства фінансового стану останнього, було виявлено, що автомобіль було зареєстровано за фізичною особою, при цьому товариство не укладало будь яких правочинів на відчуження автомобіля. Після звернення до правоохоронних органів стало відомо, що автомобіль було відчужено нібито за договором купівлі- продажу між фізичною особою та представником товариства. Під час проведення досудового розслідування було проведено експертизу, у висновку якої встановлено, що особа, яка нібито діяла від імені товариства під час укладення угоди, останню не підписувала. Таким чином, враховуючи те, що товариства не укладало угод на відчуження автомобіля, фізична особа, яка зареєструвала за собою право власності на підставі такої угоди набула автомобіль без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим автомобіль має бути витребуваний з чужого незаконного володіння.

Рух справи.

22.03.2023 визначено головуючого суддю.

22.03.2023 надано запит до ГІОЦ/КМДА.

23.03.2023 отримано відповідь з ГІОЦ/КМДА.

28.03.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.04.2023.

19.04.2023 підготовче засідання відкладено на 10.05.2023 за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 для надання часу написати відзив.

04.05.2023 надійшов відзив від представника відповідача Чижик Н.В. /Т.І а.с. 46-62/.

10.05.2023 підготовче судове засідання не проводилось, відпустка головуючого, підготовче засідання призначено на 22.05.2023.

22.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив /Т.І. а.с. 178 - 183/.

22.05.2023 підготовче судове засідання відкладено на 06.06.2023 за клопотанням Головного сервісного центру МВС для надання часу написати відзив.

05.06.2023 від представника відповідача ОСОБА_2 надійшли заперечення на відповідь на відзив /Т.І. а.с. 204 - 214/.

06.06.2023 у підготовчому судовому засіданні оголошену перерву на 10.07.2023, у зв`язку із заміною відповідача.

10.07.2023 у підготовчому судовому засіданні продовжено перерву до 30.08.2023 у зв`язку з ненадходженням доказів.

11.07.2023 від відповідача Головного сервісного центру МВС надійшов відзив /Т.ІІ а.с. 47-53/.

30.08.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив /Т.ІІ а.с. 60 - 65/.

30.08.2023 підготовче засідання відкладено на 19.09.2023, у зв`язку з клопотанням представника відповідача ОСОБА_2

19.09.2023 підготовче судове засідання відкладено на 09.10.2023, у зв`язку з клопотанням представника позивача.

09.10.2023 у підготовчому судовому засіданні оголошена перерва на 31.10.2023 для надання часу учасникам процесу, ознайомитись із поданими доказами.

31.10.2023 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 02.11.2023, для витребування доказів.

02.11.2023 підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду на 30.11.2023.

30.11.2023 в судовому засіданні оголошено перерву на 20.12.2023 для виклику свідка та повторного направлення ухвали про витребування доказів.

20.12.2023 ухвалено рішення.

Доводи учасників справи.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити з підстав, що зазначені у позові, відповіді на відзив та наведених вище щодо суті спору. Крім того, представник позивача пояснила, що договір укладений у простій письмовій формі, укладений в порушення вимог закону, зокрема щодо його форми, а також укладений поза межами повноважень директора, оскільки згідно статуту товариства, директор підприємства не наділений повноваженням одноосібно приймати відповідні рішення, також для укладення будь яких угод у товаристві не передбачено використання факсиміле.

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на доводи викладені у відзиві, заперечення на відповідь на відзив та пояснила, що ОСОБА_2 набула право власності на автомобіль за договором купівлі- продажу укладеному у простій письмовій формі, оплатила вартість автомобіля та отримала останній за актом прийому - передачі. ОСОБА_2 передавала кошти готівкою, оригінал квитанції у неї був, але після того, як за заявою позивача було розпочато досудове розслідування, щодо відчуження автомобіля, було проведено ряд слідчих дій, зокрема вилучення автомобіля, де зберігався оригінал квитанції і після чого останній зник. Про відсутність квитанції в автомобілі повідомив орган досудового розслідування. За зверненням представника ОСОБА_2 було проведено службову перевірку, щодо фактів порушення проведення процесуальних слідчих дій, і в подальшому отримана відповідь, про встановлення таких порушень. Укладення договору у простій письмовій формі та оплата коштів підтверджує перехід права власності, який мав місце на підставі акту прийому - передачі.

Інший договір був укладений у сервісному центрі, оскільки не було бажання нотаріального оформлення договору, який був укладений у простій письмовій формі у сторін. Позивачем не надано достатніх доказів на підтвердження того, що договір у сервісному центрі укладений не представником продавця, додаткову експертизу на підтвердження підпису співробітниці продавця, провести не виявилося можливим, через ненадання органом досудового розслідування витребуваних судом матеріалів кримінального провадження. Доводи того, що в день укладення договору мобільний телефон, який використовувала представник продавця не знаходився біля сервісного центру, можуть підтверджувати лише факт того, що там був відсутній тільки телефон, а ні сам представник продавця. Крім того, представник ОСОБА_2 згідно акту здійснила огляд телефону ОСОБА_2 за період укладення договорів купівлі - продажу автомобіля, з якого чітко вбачається наявність домовленостей між сторонами угод про дати та час підписання останніх.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_2 зазначила, що у період коли укладалися угоди з ОСОБА_2 на продаж автомобіля керівництвом позивача було укладено ще ряд аналогічних угод, зокрема у сервісному центрі і додані документи містили факсиміле, що свідчить про те, що у товариства це була звичайна практика, проте сумніву з боку позивача були піддані тільки угоди укладені із ОСОБА_2 .

Представник відповідача ОСОБА_2 також зазначила, що остання є добросовісним набувачем, тривалий час користується автомобілем і не повинна відповідати за можливі недобросовісні дії колишнього керівника товариства.

Представник відповідача Головного сервісного центру МВС, третя особа: Територіальний сервісний центр МВС № 8047, проти задоволення позовних вимог заперечувала з підстав зазначених у відзиві та пояснила, що з боку відповідача було вчинено усі дії передбачені законом та дотримано процедури.

Встановлені судом обставини.

Згідно копії договору купівлі - продажу № 190721/03 від 19.07.2021 між ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» в особі директора Паращака Ю.І. та ОСОБА_2 у простій письмовій формі укладено договір купівлі - продажу автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі S 350, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску (далі - автомобіль/транспортний засіб) /Т.І а.с. 69-70/.

Згідно копії квитанції від 21.07.2021 ОСОБА_2 здійснила оплату готівкою в сумі 2518500 грн., отриману директором ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Паращаком Ю.І./Т.І а.с. 72/, після чого згідно копії акту прийму - передачі від 21.07.2021 директор ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Паращак Ю.І. передав ОСОБА_2 автомобіль /Т.І а.с. 71/.

Згідно копії додатку № 2 від 21.07.2021 до договору № 190721/03 від 19.07.2021 строк дії останнього припинено з 22.07.2021 у зв`язку з виконанням усіх обов`язків сторонами /Т.І а.с. 73/.

Згідно копії договору купівлі - продажу № 8047/2021/2692411 від 21.07.2021 між представником ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Нарапович О.Д. та ОСОБА_2 був укладений другий договір купівлі - продажу цього ж автомобіля за тією ж самою ціною 2518500 грн., що визначена у договорі від 19.07.2021 на підставі якого, за заявою ОСОБА_2 була здійснена державна реєстрація автомобіля /Т.І а.с. 91, 93, 94/.

У жовтні 2021 року директором ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Кульгук І.А. було проведено аналіз діяльності та фінансового стану товариства за 9 місяців 2021 року. В результаті було встановлено, що на балансі товариства обліковується транспортний засіб, який фактично не перебуває у його власності /Т.І.а.с. 31/.

08.04.2022 позивач звернувся до Львівського управління поліції 1 ГУ НП у Львівській області з заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом незаконного заволодіння чужим майном /Т.І. а.с. 12/.

02.08.2022 підслідність по кримінальному провадженню № 12022141360000464 від 27.04.2022 визначено за слідчим відділом поліції № 1 Бучанського районного управління поліції ГУ НП в Київській області.

16.09.2022 в рамках кримінального провадження № 12022141360000464 від 27.04.2022 Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром складено висновок судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/111-22/37982-ПЧ, згідно з яким підпис, який знаходиться у договорі купівлі-продажу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021, в графі «Продавець: ТОВ «ММТ КОММОДІTІЗ ЮКРЕЙН», м. Київ, Шевченківський район, вул. Багговутівська, буд. 29» виконаний не ОСОБА_3 , а іншою особою /Т.І.а.с. 14 - 23/.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні рішення і положення закону, яким він керувався.

До принципово важливих складових процедури купівлі-продажу транспортних засобів відносяться зміст та форма договору, спосіб, місце укладення.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2009 № 1200 (далі - Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком № 1200 оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ (далі - МВС) і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером. Під час продажу транспортних засобів, що перебувають (перебували) на обліку в уповноваженому органі МВС або Держсільгоспінспекції, покупцеві територіальним органом з надання сервісних послуг МВС видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) або Держсільгоспінспекцією - свідоцтво про реєстрацію машини з відміткою про зняття машин (тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів) з обліку чи акт технічного стану. У разі зняття з обліку транспортного засобу покупцеві видається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі.

Отже, продаж транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта).

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань реєстрації транспортних засобів» від 18.11.2015 № 941, документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є зокрема укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 650 ЦК України, передбачено, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно ч. 4 ст. 203 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленіч. ч.1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Оскільки договір купівлі-продажу автомобіля від 19.07.2021 було укладено між ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» в особі директора Паращака ЮІ. та ОСОБА_2 у простій письмовій формі, не у сервісному центрі МВС України та без присутності адміністратора такого органу, сторони цієї угоди не дотрималися порядку укладення договору купівлі-продажу автомобіля, тому останній є неукладеним.

Вказаний висновок кореспондується з висновком викладеним в постанові Верховного Суду від 22.01.2019 по справі № 145/145/17; провадження № 61-10089св18.

Таким чином, доводи представника відповідача ОСОБА_2 про те, що остання набула у власність автомобіль за договором від 19.07.2021 та актом прийму - передачі є неспроможними.

Посилання представника ОСОБА_2 на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023, справа № 911/1278/20; провадження № 12-33гс22, а саме щодо моменту переходу права власності на автомобіль з моменту його передачі згідно договору комісії, суд вважає неспроможними, оскільки законом передбачено порядок набуття права власності за відповідними договорами саме купівлі- продажу, форма та процедура яких передбачена законом і від висновку зробленого у постанові Верховного Суду від 22.01.2019 по справі № 145/145/17; провадження № 61-10089св18, саме з цього питання Велика Палата не відступала. Суд вважає, що якби саме на підставі договору укладеного у простій письмовій формі, була б проведена реєстрація автомобіля, тільки у тому разі настали б позитивні наслідки щодо набуття права власності за даним договором, і в укладенні у сервісному центрі другого договору купівлі - продажу того ж самого автомобіля не було б потреби.

Крім того, суд звертає увагу на те, що реєстрація транспортного засобу відбулась на підставі не першого, а другого договору укладеному у сервісному центрі, де в останньому зазначено, що перехід права власності відбувся з моменту його підписання. ОСОБА_2 заповнюючи заяву на реєстрацію автомобіля у сервісному центрі, особисто зазначила підставу переходу права власності, саме договір купівлі- продажу укладений у сервісному центрі і зважаючи на такі обставини існування договору купівлі - продажу укладеного у простій письмовій формі, на час укладення договору купівлі - продажу укладеному у сервісному центрі є сумнівним.

Враховуючи зазначене суд вважає, що легітимність договору купівлі - продажу має оцінюватися з урахуванням сукупності всіх юридичних елементів, що наведені вище, зокрема дотримання процедури та форми.

Оцінюючи докази легітимності договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, як висновками експертів (п.2 ч.2 ст. 76 ЦПК України).

Згідно із ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Висновком почеркознавчої експертизи встановлено, що підпис у договорі купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021 виконано не представником ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Нарапович Н.Д.

Висновок експерта складено відповідно вимог чинного законодавства в рамках кримінального провадження № 12022141360000464 від 27.04.2022. Експерт попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за ст.ст. 384, 385 КК України.

В свою чергу представник відповідача ОСОБА_2 за клопотанням якої ухвалою суду від 06.06.2023 була призначена почеркознавча експертиза договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021, відмовилась від проведення останньої, оскільки орган досудового розслідування не направив витребувані судом документи та просила завершити розгляд справи без проведення експертизи.

Отже, наявність підпису свідчить про волевиявлення сторін договору і саме волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, а підписання договору невстановленою особою не підтверджує його укладення.Даний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 902/784/17.

Відтак з урахуванням постанови Верховного Суду у справі № 363/2043/16-ц від 28.07.2020, висновок експерта, виконаний в рамках кримінального провадження, слід взяти до уваги, оскільки такий доказ є достатнім для встановлення відсутності волі позивача на вчинення правочину, а саме договору купівлі-продажу транспортного засобу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021, тому останній вважається неукладеним.

Окремо суд вважає за необхідне надати оцінку іншим доводам учасників судового процесу, з метою дотримання принципу повного та всебічного дослідження обставин справи.

Так, при оформленні у сервісному центрі договору купівлі- продажу транспортного засобу № 8047/2021/2692411 від 22.07.2021 був доданий наказ № 2 від 19.07.2021 підписаний директором ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» Паращаком Ю.І., в якому зазначено, що ОСОБА_3 уповноважено здійснити оформлення договору купівлі - продажу транспортного засобу із розстрочкою платежу, згідно рішення учасника ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» № 8 /Т.І. а.с. 101/, в той час відповідне рішення у сервісний центр не надавалось, а оформлення проводилось на підставі іншого рішення учасника ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» № 10 від 19.07.2021 щодо відчуження транспортного засобу, без примітки про розстрочення платежу /Т.І. а.с. 102/.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 207 ЦК України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до оглянутого судом статуту ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» вбачається, що до компетенції директора належать вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів учасників. До виключної компетенції загальних зборів учасників належить прийняття рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом даного правочину, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства станом на кінець попереднього кварталу.

Відповідачами не спростовано доводів позивача про те, що вартість автомобіля перевищувала 50 відсотків вартості чистих активів товариства, отже у такому разі рішення про продаж транспортного засобу відносилось до компетенції загальних зборів учасників

ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн».

Крім того, оригінал доказу здійснення оплати вартості автомобіля та доказів зарахування коштів на рахунок ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» суду не надано і причини не надання ОСОБА_2 оригіналу квитанції не є переконливими та логічними, зокрема її зникнення під час вилучення правоохоронними органами автомобіля, де зберігався відповідний документ.

Крім того, у рішенні учасника № 10 ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» від 19.07.2021, згідно з яким учасник ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн`в особі президента Ради директорів Гордієнко Я.В. вирішив здійснити продаж транспортного засобу, відсутній рукописно виконаний підпис від імені ОСОБА_4 , натомість міститься відтиск факсиміле підпису.

02.10.2023 у рамках досудового розслідування кримінального провадження №12022141360000464 від 27.04.2022 Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було складено висновок за результатами проведення судово-технічної експертизи документів № 23654/23-33 від 02.10.2023 /Т.ІІ а.с. 91-99/.

У зазначеному висновку встановлено, що у рішенні учасника № 10 ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» відсутній рукописно виконаний підпис від імені ОСОБА_4 , натомість міститься відтиск факсиміле підпису, проставлення якого не допускається на організаційно-розпорядчих, фінансових та бухгалтерських документах (п. 12 розділу 8 наказу Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18.06.20215 «Про затвердження Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях»).

В матеріалах справи відсутні докази наявності рішень, наказів та/або інструкцій, які б передбачали використання ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» факсимільного відтворення підпису на організаційно-розпорядчих та/або будь-яких інших документах. Викликаний за клопотанням ОСОБА_2 до суду для допиту в якості свідка ОСОБА_5 до суду не з`явився, представник ОСОБА_2 не наполягала на повторному виклику останнього.

Таким чином доводи представника ОСОБА_2 про те, що ТОВ «ММТ Коммодітіз Юкрейн» було укладено ряд аналогічних договорів на підставі рішення, де використано факсиміле /Т.ІІ а.с.141-147, 168/, що свідчить про звичайну ділову практику на даному товаристві, суд вважає неспроможними, оскільки це у жодному разі не скасовує обов`язку дотримуватися вимог законів та нормативно - правових актів, що наведені вище та не підтверджує легітимність укладених угод.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Дані висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 та постанові Верховного Суду від 02.11.2020 у справі 752/26329/18.

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. У кондиційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Ознаки, характерні для кондиції, свідчать про те, що пред`явлення кондиційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння .

Таким чином, права особи, яка вважає себе власником майна, підлягають захисту шляхом задоволення позову до володільця, з використанням правового механізму, встановленого ст. 1212 ЦК України у разі наявності правових відносин речово-правового характеру безпосередньо між власником та володільцем майна.

Застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.

Належний спосіб захисту повинен забезпечити ефективне використання норми права у її практичному застосуванніта гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування. Даний висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 21.07.2021 у справі № 697/904/17.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки вище вказані договори є неукладеними, сторони не пов`язані договірними правовідносинами, транспортний засіб підлягає поверненню позивачу як безпідставно набутий, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 1212 ЦК України, шляхом його витребування.

Щодо скасування перереєстрації та поновлення реєстрації транспортного засобу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 40 Порядку № 1388 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 (далі - порядок № 1388), державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортних засобів скасовується: на підставі документів, що підтверджують установлення факту знищення, підробки або зміни ідентифікаційного номера транспортного засобу, номера двигуна або заміни без відповідного дозволу номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу; на підставі відомостей про транспортний засіб, який під час здійснення його державної реєстрації (перереєстрації) або зняття з обліку перебував під дією обтяжень, або у разі подачі документів, інформація в яких не відповідає відомостям відповідних державних реєстрів; у разі визнання недійсним правочину, на підставі якого проводилася державна реєстрація (перереєстрація), зняття з обліку транспортного засобу; на підставі рішення суду; у разі встановлення факту підроблення митних документів або нездійснення митного оформлення транспортного засобу.

З вищезазначених норм вбачається, що державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів скасовується на підставі рішення суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що скасування реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу за ОСОБА_2 буде достатньо ефективним способом захисту прав позивача та забезпечить поновлення попередньої реєстрації, а тому вимоги покласти відповідні обов`язки на третю особу не є обґрунтованими.

Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України стягненню із відповідачів на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 29 907 грн. 19 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 17, 18, 76-82, 89, 133, 137, 141, 242, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, ст.ст. 203, 204, 207, 215, 638, 639, 650, 1212 ЦК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Коммодітіз Юкрейн» до ОСОБА_2 , Головного сервісного центру МВС, третя особа: Територіальний сервісний центр МВС № 8047, про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування та поновлення реєстрації задовольнити частково.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ММТ Коммодітіз Юкрейн» автомобіль марки «MERSEDES-BENZ», моделі S 350, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску.

Скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію)автомобіля марки «MERSEDES-BENZ», моделі S 350, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 2020 року випуску проведену Територіальним сервісним центром МВС № 8047 за ОСОБА_2 .

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 та Головного сервісного центру МВС на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 29907 грн. 19 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.

Головуючий: