Ухвала

від 13.11.2023 по справі 298/1201/21

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/1201/21

Номер провадження 2/298/11/23

УХВАЛА

про забезпечення позову

13 листопада 2023 року смт. Великий Березний

Великоберезнянський районний суд Закарпатської області у складі:

судді Зизич В.В.,

секретар судового засідання Вороняк А.А.,

номер справи 298/1201/21,

учасники справи:

заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка звернулась до суду в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації,

позивач: Закарпатська обласна державна адміністрація,

відповідачі: Ужгородська районна державна адміністрація, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство»,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду заяву заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Павла Русняк про забезпечення позову в цивільній справі за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок,

за участю: прокурора Великоберезнянського відділу Ужгородської окружної прокуратури Безугла І.І., представника відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 адвоката Радь І.І., -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О. звернулася до суду з позовом в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок.

Ухвалою судді Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 6 грудня 2021 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

На адресу суду поштовим відправленням за підписом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Павла Русняк надійшла заява про забезпечення позову у цивільній справі №298/1201/21. Зазначається, що підставами для звернення з вказаною позовною заявою до суду слугувало те, що внаслідок видання головою Великоберезнянської районної державної адміністрації розпорядження №393 від 10.12.2010 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок» та державних актів на право власності на земельні ділянки серія ЯЛ за № № 085383, 085384, 085385 та 085386 від 20.12.2010 відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014 площею по 2 га кожна. З висновку експерта №CE-19/107-21/3500-3T від 22.04.2021, складеного за результатами проведення земельно-технічної експертизи в рамках кримінального провадження, вбачається, що земельні ділянки за кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014 належать до земель лісогосподарського призначення. Вказаний факт підтверджується також долученими до позовної заяви актами перевірок вимог земельного законодавства щодо об`єктів - земельних ділянок №№416-ДК/368/АП/09/01/-21, 417-ДК/371/АП/09/01/-21, 418-ДК/372/АП/09/01/-21, 415-ДК/367/АП/09/01/-21 від 29.04.2021, складених державним інспектором Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області за результатами проведення позапланових перевірок. Отже, Великоберезнянська РДА розпорядилась земельними ділянками лісогосподарського призначення, що призвело до порушення ст. ст. 20, 116, 122 та 149 Земельного кодексу України та, відповідно, позбавлення державної власності та права державного лісогосподарського підприємства на користування вищевказаними земельними ділянками.

На думку заступника керівника обласної прокуратури Павла Русняк, до постановлення рішення у даній справі та набрання ним законної сили існує реальна загроза утруднення його виконання у випадку задоволення зазначеного позову та в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки існує ймовірність відчуження, поділу чи об`єднання земельних ділянок. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Також метою забезпечувальних заходів у даному спорі є забезпечення знаходження майна у відповідача у незмінному вигляді.

З огляду на предмет позовної заяви, вважає за необхідне забезпечити позов заходами, що передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, а саме: шляхом накладення арешту на земельні ділянки з кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014 площею по 2 га кожна, а також шляхом заборони ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання спірних земельних ділянок.

Зокрема, під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду, відповідачі можуть відчужити у будь-який спосіб спірні земельні ділянки на користь інших осіб, що зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами до інших відповідачів (фактично унеможливить ефективний захист інтересів держави), що призведе до тривалого не поновлення інтересів держави. Також, поділ чи об`єднання земельних ділянок відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України призведе до формування нових об`єктів цивільних прав і ускладнить повернення земельних ділянок лісогосподарського призначення у власність держави.

У поданій заяві стверджує, що вжиття саме таких заходів забезпечення даного позову є співмірними із заявленими позовними вимогами і фактичними обставинами спору, а також дозволить запобігти відчуженню земельних ділянок на користь третіх осіб, поділу чи об`єднання таких.

З урахуванням наведеного, заступник керівника обласної прокуратури Павло Русняк, просить: вжити заходів до забезпечення позову Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ДП «Великоберезнянське ЛГ», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок, шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085385 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0012 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085383 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0013 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085384 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0014 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085386 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 );

- встановлення заборони ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0012 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0013 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0014 площею 2 га.

Про час, місце та дату підготовчого судового засідання позивач - Закарпатська обласна державна адміністрація, в інтересах якої подано позов, повідомлена належним чином шляхом направлення тексту повідомлення про виклик на офіційну електронну адресу Закарпатської обласної державної адміністрації та в електронний кабінет системи 'Електронний суд', однак представник у підготовче засідання не з`явився, жодних клопотань від позивача не надходило.

Про час, місце та дату підготовчого судового засідання відповідач - Ужгородська районна державна адміністрація повідомлена належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження. Крім цього, матеріали справи містять клопотання голови Ужгородської РДА - начальника військової адміністрації Кіштулинець Р. від 06.05.2022 року за №138/03-31 про розгляд справи без участі, в якому останній розгляд справи просить здійснювати без участі представника Ужгородської РВА, зазначаючи, що позовні вимоги відповідач не визнає, підтримує позицію наведену у відзиві на позов.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , будучи у порядку вимог ч.8 ст.128, ст.130 ЦПК України належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство», у підготовче засідання не з`явився. Про час, місце та дату підготовчого судового засідання Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство» повідомлене належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою місцезнаходження. Матеріали справи містять клопотання представника - адвоката Левицького А.О., що надійшла до суду 24 лютого 2022 року, про розгляд справи без участі третьої особи, в якому останній просить розглядати справу без участі третьої особи, вказуючи, що Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство» позовні вимоги Закарпатської обласної прокуратури підтримує в повному обсязі.

У підготовчому засіданні прокурор Безугла І.І., представник відповідачів адвокат Радь І.І. вважали за можливе проводити підготовче засідання та розглянути заяву прокурора про забезпечення позову за відсутності учасників судового провадження, які не з"явились в судове засідання.

За таких обставин, відповідно до ст.ст.197, 198, 223 ЦПК України неявка учасників справи в підготовче судове засідання, які в силу приписів ст.128 ЦПК України є повідомленими про дату, час і місце цього засідання не перешкоджають проведенню такого.

Відтак суд вважає можливим провести підготовче судове засідання за відсутності осіб, що не з`явились в підготовче судове засідання.

У судовому засіданні прокурор Безугла І.І. повністю підтримала вимоги заяви про забезпечення позову, вказавши, що саме ті заходи забезпечення позову, про застосування яких просить у заяві прокурор, забезпечать виконання судового рішення у разі задоволення позову, в іншому випадку незастосування таких заходів утруднить виконання рішення в справі. Ствердила, що є обґрунтовані припущення щодо можливих дій відповідачів щодо відчуження земельних ділянок, вчинення ними недобросовісних дій.

У судовому засіданні представник відповідачів адвокат Радь І.І. повністю заперечив щодо заяви про забезпечення позову, наголосивши, що матеріали заяви не містять жодних даних у підтвердження того, що відповідачами здійснено будь-які дії щодо відчуження земельних ділянок, між тим, впродовж всього часу перебування справи на розгляді в суді відповідачами земельні ділянки не відчужені і такого наміру вони не мають, оскільки поки триває спір відповідачі жодних дій не вчинятимуть щодо спірних земельних ділянок.

Заслухавши пояснення прокурора Безугла І.І. на підтримання заяви про забезпечення позову, заперечення представника відповідачів адвоката Радь І.І., дослідивши заяву та долучені до неї матеріали, оглянувши матеріали справи, суд приходить наступних висновків.

Згідно зі ст.ст.1, 2 ЦПК Українизавданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Статтею 149 ЦПК України передбачено, що за заявою учасників справи суд має право вжити заходи забезпечення позову, передбаченістаттею 150 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі, в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Умовою застосування забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому, відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Згідно з ч.1 п.1-10 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3)встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4)забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявникавід можливих недобросовісних дій із боку відповідачаз тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Разом з тим, забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що, зрештою, дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що прокурором оспорюється правомірність передачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , земельних ділянок за кадастровими номерами 2120884400:01:001:0011, 2120884400:01:001:0012, 2120884400:01:001:0013 та 2120884400:01:001:0014 площею по 2 га кожна.

Заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Закарпатської обласної державної адміністрації, заявлено позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок.

Виходячи з оцінки обґрунтованості доводів прокурор та інтересів держави, в інтересах якої він діє, щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, яких прокурор просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд доходить висновку, що між сторонами дійсно виник спір щодо земельних ділянок за кадастровими номерами2120884400:01:001:0011,2120884400:01:001:0012,2120884400:01:001:0013та 2120884400:01:001:0014, правомірність передачі яких у приватну власність оспорюється прокурором.

У позовній заяві та заяві про забезпечення позову прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що розпорядженням голови Великоберезнянської РДА №393 від 10.12.2010 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передано у приватну власність ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 земельні ділянки площами по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Діл» за межами населеного пункту села Смереково Великоберезнянського району Закарпатської області, 20.12.2010 Великоберезнянською РДА видано вказаним особам державні акти на право власності на земельні ділянки, на момент видачі розпорядження про передачу у приватну власність вказані земельні ділянки відносились до земель лісового фонду та перебували у постійному користуванні Головного державного спеціалізованого лісогосподарського агропромислового підприємства «Закарпатагроліс», через що відносно вказаних ділянок існує спір, крім того прокурор обґрунтовано вважає наявність загрози невиконання або утрудненого виконання майбутнього рішення суду за позовом у разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки відповідачі мають змогу відчужити дані земельні ділянки, а також вчинити дії, спрямовані на поділ чи об`єднання вказаних земельних ділянок.

Отже, фактично об`єктом спору у даній справі є земельні ділянки, площею 2 га кожна, з кадастровими номерами2120884400:01:001:0011,2120884400:01:001:0012,2120884400:01:001:0013та 2120884400:01:001:0014, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що обраний прокурором вид забезпечення позовунакладення арешту на спірне нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.

При цьому, обраний прокурором вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власників, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Суд також звертає увагу на те, що законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову: відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене, заходи у вигляді арешту майна відповідачів, яке є предметом спору у даній справі, є співрозмірними до позовних вимог, забезпечують виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову.

Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана із необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.

Відтак, суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню прокурора до суду за захистом порушених прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення даного позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки та заборону вчиняти щодо них відповідні дії, що буде достатнім та не буде порушувати права відповідачів.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати прокурор, є допустимими і співмірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Також, суд враховує, що заходи забезпечення позову є тимчасовими, на період вирішення спору по суті, з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі "Хорнсбі проти Греції" зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі «Шмалько проти України», № 60750/00, від 20 липня 2004 року право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд враховує і те, що відповідачі, маючи зареєстроване право власності на спірні об`єкти нерухомості, не мають перешкод для їх відчуження, зміни правового статусу, тому припущення прокурора, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог, є достатньо обґрунтованим.

Суд звертає увагу відповідачів, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки та заборона вчиняти щодо них визначені прокурором дії не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, не порушує речове право володіння та користування особи спірним майном, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на предмет позову, суд приходить висновку, що застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно та заборону вчиняти щодо нього відповідні дії, є співмірним заявленим позовним вимогам та саме тими заходами, які унеможливлять ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечать можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними.

Крім того, застосування означених вище заходів забезпечення позову, на переконання суду, не призведе до невиправданого обмеження прав відповідачів щодо володіння та користування зазначеним майном, а лише тимчасово унеможливить розпорядження ним.

Застосовуючи вказані заходи забезпечення позову, судом враховується те, що законодавством збалансовані права як особи, яка ініціює питання про забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовані (ст. 159 ЦПК України) та те, що арешт майна зводиться лише до тимчасового обмеження прав власника щодо розпорядження майном до вирішення спору по суті та згідно ч. 1 ст. 158 ЦПК України може бути скасований судом з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Підстав для застосування заходів зустрічного забезпечення, передбачених ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Павла Русняк про забезпечення позову в цивільній справі 298/1201/21 - задовольнити.

Вжити заходів забезпечення позову в цивільній справі №298/1201/21 за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури Ломакіна-Невідома О., яка діє в інтересах держави в особі Закарпатської обласної державної адміністрації, до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Великоберезнянське лісове господарство», про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки та повернення земельних ділянок, шляхом:

-накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085385 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0012 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085383 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0013 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085384 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 );

- накладення арешту земельну ділянку з кадастровим номером 2120884400:01:001:0014 площею 2 га, яка на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 085386 від 20.12.2010 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 );

- встановлення заборони ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0011 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0012 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0013 площею 2 га;

- встановлення заборони ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) вчиняти дії, спрямовані на поділ чи об`єднання земельної ділянки з кадастровим номером 2120884400:01:001:0014 площею 2 га.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову надіслати сторонам по справі до відома.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані або змінені судом, який розглядає справу.

Роз`яснити положення ч.4ст.157 ЦПК України, згідно якої особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 17 листопада 2023 року.

Суддя Зизич В.В.