Рішення

від 05.01.2024 по справі 279/7024/23

КОРОСТЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/7024/23

Провадження № 2/279/475/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2024 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі судді Шульги О.М., з секретарем Райвахівською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №279/7024/23за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бородін Дмитро Вікторович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів»</a>, треті особи які не заявляють самостійних вимог: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом, який мотивувала тим, що 11 червня 2021 року приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна вчинила виконавчий напис № 72628 про стягнення з ОСОБА_2 , яка в подальшому змінила прізвище на ОСОБА_3 , на користь ТОВ «Форвард фінансів», ЄДРПОУ 44328497 невиплачених в строк відповідно до умов кредитного договору № 1335623720701040, укладеного 15 липня 2013 року між позивачем та ПАТ «Фідобанк», ЄДРПОУ 14351016 грошових коштів у сумі 8817 грн. 90 коп.

В подальшому, 16.01.2022 року, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович відкрив виконавче провадження НОМЕР_3 з виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса.

Вказаний виконавчий напис є таким, що не підлягає до виконання з наступних підстав.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом на підставі документів, які не відповідають вимогам Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік).

26 листопада 2014 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Зазначеною постановою були внесені зміни в розділ "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами" та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Тобто, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Однак постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року було залишено без змін.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року було відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року.

Судове рішення, яке набрало законної сили обов`язкове для виконання (п. 9 ч. 2 ст. 129, ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Тобто, на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису, редакція Переліку передбачає можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Однак, не зважаючи на те, що судовим рішенням були скасовані зміни до Переліку в частині вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, Нотаріус вчинив виконавчий Напис на кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений та не забезпечений іпотекою.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону).

Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 .

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 .

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку. При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Згідно зі статтею 87 Закону, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 .

Статтею 88 Закону визначені умови вчинення виконавчих написів.

Відповідно до приписів цієї статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 .

При вчиненні виконавчого напису Нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

При цьому цей Перелік не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку.

Грубим порушенням з боку Нотаріуса є вчинення виконавчого напису на борговому документі без дотримання вимог Закону щодо наявності безспірної заборгованості.

При цьому Нотаріус, у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувана (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Однак, Нотаріус не зважаючи на вимоги Закону та Порядку, яких він має неухильно дотримуватися при вчиненні виконавчого напису, за відсутності достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника, все ж таки вчинив виконавчий напис.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд має перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду викладена у постановах від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження № 14-278 гс18) та від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557 цс 19).

Відповідачем надані Нотаріусу документи, з яких неможливо встановити наявність безспірної заборгованості, оскільки, такі документи не відображають інформацію щодо здійснення боржником останньої оплати по кредиту, не вбачається яким саме чином нараховувались відсотки за користування кредитними коштами та не можливо встановити дійсний розмір заборгованості.

Тобто, фактично Нотаріус з таких документів не може встановити чи дійсно боржником допущено прострочення платежів та чи дотримано кредитором (стягувачем) строки звернення за вчиненням виконавчого напису.

При цьому слід зазначити, що нотаріус, який дотримується вимог Закону та Порядку, у разі якщо йому необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, вправі витребувати їх у стягувана (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Однак, Нотаріус не зважаючи на вимоги Закону та Порядку, яких він має неухильно дотримуватися при вчиненні виконавчого напису, за відсутності достовірної та повної інформації щодо заборгованості боржника, все ж таки вчинив виконавчий напис.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 (надалі - Порядок).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5 .

Під час вчинення оспорюваного виконавчого напису Нотаріусом не дотримано вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій, оскільки письмова вимога про усунення порушень до умов кредитного договору позивачем не була отримана.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису після направлення банком боржнику письмової вимоги щодо усунення порушень за кредитним договором без дотримання 30-денного строку, встановленого пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій, є порушенням прав позивача щодо можливості спростування розміру заборгованості, а отже заявлена банком до стягнення кредитна заборгованість не могла вважатись безспірною на момент вчинення виконавчого напису.

Повідомлення про вручення поштового відправлення без особистого підпису отримувача, суперечить пункту 106 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та є неналежним доказом, оскільки в ньому немає підпису отримувача (Постанова Великої Палати Верховного Суду по справі №320/8269/15-ц від 16.05.2018 року).

Таким чином, оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням пп. 2.3 п. 2 Глави 16 розділу II Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України № 296/5.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинено за відсутністю безспірної заборгованості позивача перед відповідачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувана на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувана раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувану можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17).

Просить визнати виконавчий напис №72682 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, таким, що не підлягає до виконання. Одночасно просить стягнути з ТОВ «Форвард фінансів», код ЄДРПОУ 44328497, на користь позивача судовий збір та витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

01.11.2023 року у справі було відкрито спрощене позовне провадження та встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов та подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову. Третім особам встановлено строк на подачу пояснень щодо позову та відзиву на позов.

Ухвала про відкриття провадження, копія позовної заяви з додатком направлялась особам, які беруть участь у справі та була отримана відповідачем 16.11.2023 року, третьою особою - приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюк А.М. - 07.11.2023 року, ТОВ «Фідобанк» - 08.11.2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» - 10.11.2023 року

05.12.2023 року відповідачем ТОВ «Форвард фінансів»направив відзив на позов у порядку ст.178 ЦПК України, в якому зазначив, що позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні. Одночасно клопотав про зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки відсутні документи, що підтверджують оплату, зокрема: платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера, тощо. Позивач не надає жодного документу, який би свідчив про оплату правничих послуг.

У встановлений строк сторона позивача відповідь на відзив не подала.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір про можливість виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого за зверненням відповідача про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором.

З матеріалів справи слідує, що приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною 11.06.2021 року вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 72628, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка є боржником за кредитним договором №1335623720701040 від 15.07.2013 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фідобанк» код ЄДРПОУ: 14351016, правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 2 від 06.06.2014 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ВЕНДОР», код ЄДРПОУ: 38996895, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 25122019-ВР/ПК від 25 грудня 2019 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ КРЕДИТ», код ЄДРПОУ: 43089443, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 11-12/20 від 11 грудня 2020 є Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал", код ЄДРПОУ: 36799749, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 28-01/21 від 28 січня 2021 є Товариство з обмеженого відповідальністю «ЦЕНТР ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ», код ЄДРПОУ: 37241931, правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 02-06/21 від 02 червня 2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів»</a>, код ЄДРПОУ: 44328497, іменований як стягувач, заборгованість за Кредитним договором № 1335623720701040 від 15 липня 2013 року.

Строк платежу за кредитним договором № 1335623720701040 від 15 липня 2013 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 15.07.2013 року по 07.06.2021 року. Сума заборгованості становить 8817,90 гривень, в тому числі: прострочена заборгованості за тілом кредиту - 2831,74 гривень, прострочена заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 738,65 гривень, строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 5247,51 гривень.

За вчинення виконавчого напису, нотаріусом на підставі ст.31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача в розмірі 650,00 гривень, які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 9467,90 гривень.

З постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_4 від 16.01.2022 слідує, що приватним виконавцем виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрієм Миколайовичем відкрито виконавче провадження про виконання вищевказаного виконавчого напису приватного нотаріуса Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олени Василівни № 72628 виданого 11.06.2021 року.

З свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 04.06.2016 року слідує, що ОСОБА_2 04.06.2016 року уклала шлюб та змінила прізвище на ОСОБА_3 .

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 вказаного Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 вказаного Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості.

Верховний Суд у Постанові від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже, не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Такий висновок зроблено з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі №826/20084/14 про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014р., якою визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріуса на нотаріально не посвідченому кредитному договорі.

Оспорюваний позивачем виконавчий напис вчинений нотаріусом 11.06.2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 р. у справі №826/20084/14.

У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17-ц (провадження № 61-17750 св 20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення.

Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусу бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу. Неповідомлення про вимогу повернути заборгованість є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Таке повідомлення (заява, претензія, лист-вимога тощо) передається позикодавцем позичальнику у порядку, визначеному статтею 84 Закону України «Про нотаріат».

Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджує безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором).

В матеріалах справи відсутні докази про направлення боржнику та отримання останнім такого повідомлення.

Відповідач доводи позивача про те, що виконавчий напис вчинений з порушенням вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України не заперечив та не спростував.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (частина друга статті 50 Закону України «Про нотаріат»). Водночас, у спорах між боржниками і стягувачами, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акт, зокрема про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, належним відповідачем є стягувач (кредитор) на користь якої було вчинено виконавчий напис, оскільки предметом позову є спір про право. Нотаріус може бути залучений до розгляду таких справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача, тому оспорений виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Розподіл судових витрат у справі підлягає вирішенню в порядку ст.141 ЦПК України.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені і документально підтверджені судові витрати.

На підтвердження понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову подано квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки на суми: 1073,60 гривень та 536,80 гривень, відповідно.

Стосовно вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000 гривень, суд дійшов висновку про наступне

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Позивачем до позовної заяви надано лише протокол погодження гонорару від 05.10.2023 року та договору про надання правничої допомоги від 06.02.2020 року з якуих слідує, що позивачем мали бути понесені витрати на правову допомогу в розмірі 12000 гривень

Разом з тим, зазначені витрати документально не підтверджені та не доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують понесення позивачем витрат на правничу допомогу, тому підстави для їх стягнення у зазначеному у позовній заяві розмірі відсутні.

Керуючись ст.4, 12, 19, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, ст.87, 88 Закону «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ зі змінами, наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 «Про затвердження Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 72682, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною, про стягнення з ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард фінансів" заборгованості за кредитним договором №1335623720701040 від 15.07.2013 року в розмірі 8817,90 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форвард фінанс" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в загальній сумі 1610 гривень 40 копійок за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня його вручення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони та учасники:

Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Бородін Дмитро Вікторович, місце знаходження: 10000 м.Житомир, вул. Велика Бердичівська, 67, Житомирської області, свідоцтво на право зайняттям адвокатською діяльністю №645 від 29.03.2012 року видане Радою адвокатів Житомирської області.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Форвард фінансів", місце знаходження: 03186, м.Київ, бульвар Чоколівський, 19, ЄДРПОУ 44328497.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, місце знаходження: 08132, м. Вишневе, вул. Європейська, 11, кв.2, Києво-Святошинський район, Київська обл.

Приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, місце знаходження: 10014, м. Житомир, бульвар Новий, 5 офіс 2.8.

Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», місце знаходження: 01601, м.Київ, вул. Велика Васильківська, 10, ЄДРПОУ 14351016.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор», місце знаходження: 01010, м.Київ, вул. Миколи Гайцана, 6, ЄДРПОУ 38996895.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», місце знаходження: 01054, м.Київ, вул. Ярославів вал, 13/2 (літера «Б»), офіс 2, ЄДРПОУ 43089443.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», місце знаходження: 04053, м.Київ, вул. Кудрявий узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу», місце знаходження: 04053, м.Київ, площа Львівська, 4-А, офіс 4, ЄДРПОУ 37241931.

Суддя: О.М.Шульга