УКРАЇНА
Житомирський апеляційнийсуд
Справа №279/7024/23 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 39 Доповідач Коломієць О. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Трояновської Г.С.
з участю секретаря
судового засідання Бузган А.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №279/7024/23 за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Клименюк Андрій Миколайович, Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вендор», Товариство з обмеженою відповідальністю «Профіт кредит», Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр фінансового лізингу» провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бородін Дмитро Вікторович
на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2024 року, постановлену під головуванням судді Шульги О.М.
в с т а н о в и в:
У жовтні 2023 року позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис №72682 від 11 червня 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною таким, що не підлягає виконанню. Стягнути на її користь судовий збір та витрати на надання професійної правничої допомоги у сумі 10000,00 грн.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 січня 2024 року позовні вимоги задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №72682, вчинений 11.06.2021 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Грисюк Оленою Василівною про стягнення з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів» заборгованості за кредитним договором №1335623720701040 від 15.07.2013 року в розмірі 8817,90 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1610,40 грн. за подачу позовної заяви та заяви про забезпечення позову.
11 січня 2024 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн. у складі судових витрат.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2024 року у задоволенні заяви адвоката Бородіна Д.В. про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач через свого представника подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про стягнення судових витрат.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що на момент ухвалення рішення були відсутні будь-які докази того, що позивачем було сплачено йому, як представнику позивача кошти за надання професійної правничої допомоги та відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, зроблені з порушенням норми п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, оскільки відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України у склад судових витрат, які підлягають розподілу за результатами розгляду справи, входять витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.
Вказує, що у протоколі погодження гонорару від 05.10.2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом вказано, що вартість професійної правничої допомоги адвоката на представництво інтересів клієнта при розгляді цієї справи, яка складається з вивчення матеріалів виконавчого провадження №68181726, складання, підписання документів, є фіксованою та становить 12000,00 грн. Вказані витрати підлягають сплаті клієнтом напротязі 10 календарних днів після набуття судовим рішенням по вищевказаній справі законної сили.
Відповідач та інші учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалися.
Учасники справи в судове засідання не з`явилися, з невідомих суду причин. Про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала не відповідає.
Пунктом 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства зазначено відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення.
Частинами першою та третьою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відмовляючи у стягненні витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що ні до позовної заяви, ні під час судового розгляду стороною позивача не було подано доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися із огляду на наступне.
Установлено, що правничу допомогу на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції позивачу ОСОБА_1 надавав адвокат Бородін Д.В.
У позовній заяві представник ОСОБА_1 адвокат Бородін Д.В. зазначив про орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу, який він очікує понести під час розгляду справи у суді першої інстанції, у розмірі 10 000,00 грн. та просив суд судові витрати стягнути із відповідача. До позовної заяви надав договір про надання правової допомоги №б/н від 06.02.2022 року, протокол погодження гонорару від 05.10.2023 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1062904 від 19.10.2023 року (а.с.19-21,23).
Відповідно до п. 2.1 договору надання правової допомоги №б/н від 06.02.2020 року, оплата за цим договором визначається і здійснюється відповідно до Протоколу погодження гонорару та стандартними правилами надання правничої допомоги, які є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно протоколу погодження гонорару від 05.10.2023 року, вартість професійної правничої допомоги адвоката за представництво інтересів клієнта при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів» провизнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, що складається з вивчення матеріалів виконавчого провадження №68181726, складання, підписання документів, є фіксованою та складає 12000,00 грн., які підлягають сплаті клієнтом напротязі 10 календарних днів після набуття судовим рішенням по вищевказаній справі законної сили.
11 січня 2024 року представник позивача звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути витрати за надання правничої допомоги у розмірі 10 000,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правничої допомоги №б/н від 06.02.2020 року, протокол погодження гонорару від 05.10.2023 року, згідно якого фіксована сума гонорару складає 12000,00 грн., зокрема за вивчення матеріалів справи, вивчення судової практики, збирання доказів, вивчення матеріалів виконавчого провадження АСВП №68181726, складання, підписання та подання позовної заяви, написання та подання відповідних процесуальних документів, які підлягають сплаті клієнтом напротязі 10 календарних днів після набуття судовим рішенням у даній справі законної сили; ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1062904, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 01 жовтня 2023 року.
Судом встановлено, що представником позивача у позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу допомогу, який він очікує понести під час розгляду справи у суді першої інстанції. Із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу разом із поданими доказами понесених витрат звернувся у строк встановлений частиною 8 статті 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні витрат на правничу допомогу через відсутність доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу є помилковим та ухваленим з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви про ухвалення додаткового рішення.
До позовної заяви представник позивача надав договір про надання правової допомоги №б/н від 06.02.2020 року, протокол погодження гонорару від 05.10.2023 року та ордер про надання правничої (правової) допомоги серії АМ №1062904 від 23.11.2022 року (а.с.19-21, 23).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 (провадження №12-14гс22) дійшла висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункти 107109).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (East/West Alliance Limited v. Ukraine), заява № 19336/04).
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23 вересня 2021 року у справі № 904/1907/15).
Колегія суддів,враховуючи критеріїреальності такихвитрат тарозумності їхньогорозміру,складність справита обсягпослуг,наданих адвокатомпід часрозгляду справи,час,витрачений адвокатомна наданнявідповідних послуг,а такожподане усуді першоїінстанції клопотанняпредставника відповідачапро зменшеннярозміру витратна правничудопомогу,понесених позивачем,дійшла висновкупро наявністьпідстав длячасткового задоволеннязаяви тастягнення звідповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Форвард фінансів»» на користь позивача 4 000,00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм процесуального права, призвело до постановленняв частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогунезаконної ухвали, а тому остання підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України).
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бородін Дмитро Вікторович, задовольнити частково.
УхвалуКоростенського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2024 року скасувати та постановити нове судове рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 .
Стягнути з Товариства зобмеженоювідповідальністю«Форвард фінансів» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 05 червня 2024 року.
ГоловуючийСудді
Суд | Житомирський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.06.2024 |
Оприлюднено | 07.06.2024 |
Номер документу | 119527496 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них |
Цивільне
Житомирський апеляційний суд
Коломієць О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні