Справа № 532/2215/23
Провадження № 2/545/569/24
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08.01.2024 Полтавський районний суд Полтавськоїобласті у складі:
головуючого судді Стрюк Л.І.
за участю секретаря Михальченко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтаві в режимі відеоконференції між Полтавським районним судом Полтавської області та Кобеляцьким районним судом Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю, -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Полтавського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю.
Встановлено, що ухвалоюслідчого судді Шелудякова Л.В. від 06.01.2022 задоволено заяву ОСОБА_2 провідвід слідчомусудді Полтавськогорайонного судуПолтавської областіСтрюк ЛюдмилиІванівни по справі № 532/605/21 (провадження 1-кс/545/2/22) за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність дізнавача ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області.
Тому, з метою недопущення виникнення у сторін сумнівів в неупередженості та об`єктивності судді при розглядісправи,суддя заявила самовідвід по цій справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, з огляду на наявність сумнівів у позивача у неупередженості судді.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Згідно з ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).
Згідно з п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення.
Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
У зв`язку з викладеними обставинами, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді справи, на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 36-40 ЦПК України,-
УХВАЛИВ :
Заяву судді Стрюк Л.І. про самовідвід по справі №532/2215/23, провадження № 2/545/569/24 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю - задовольнити.
Передати цивільну справу №532/2215/23, провадження № 2/545/569/24 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги, головного лікаря Кобеляцького Центру первинної медико-соціальної допомоги Коломієць Любові Афанасіївни про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої здоров`ю - до канцелярії суду для повторного авторозподілу на підставі ст. 33 ч. 1 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Л. І. Стрюк
Суд | Полтавський районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 08.01.2024 |
Оприлюднено | 11.01.2024 |
Номер документу | 116176617 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні