Ухвала

від 08.01.2024 по справі 280/122/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

08 січня 2024 року Справа № 280/122/24 м. ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Семененко М.О., перевіривши матеріали позовної заяви

Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд.29а) в інтересах держави в особі

Державного агентства лісових ресурсів України (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9-А; код ЄДРПОУ 37507901),

Запорізької обласної державної адміністрації (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 164; код ЄДРПОУ 00022504)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна» (69068, м. Запоріжжя, пр. Моторобудівельників, буд. 64; код ЄДРПОУ 35345889)

про припинення права користування мисливськими угіддями,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі позивач 1) Запорізької обласної державної адміністрації (далі позивач 2), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна» (далі відповідач), у якій позивач просить суд припинити право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна» мисливськими угіддями площею 2308,9628 га, наданими на підставі рішення Запорізької обласної ради від 18.03.2021 №72, на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна» квартали 1-56 Новогайського лісництва Державного підприємства «Бердянське лісове господарство».

Спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором повноважень, передбачених Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII Про прокуратуру (далі - Закон № 1697-VІІ).

Так, частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону 1697-VІІ прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За положеннями частин першої, третьої цієї статті прокурор вправі представляти інтереси громадянина або держави в суді, представництво яких полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких повноважень обґрунтовуються прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Із наведених нормативних положень вбачається, що прокурор як посадова особа державного правоохоронного органу з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій вправі звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави, але не на загальних підставах, право на звернення за судовим захистом яких гарантовано кожному (стаття 55 Конституції України), а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.11.2023 у справі № 380/14921/21.

Основний Закон та ординарні закони не дають переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак встановлюють оцінні критерії, орієнтири й умови, коли таке представництво є можливим. Здійснювати захист інтересів держави в адміністративному суді прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Оцінюючи наведені доводи, слід врахувати, що в постанові від 02 червня 2022 року у справі № 809/756/17 за подібних правовідносин Верховний Суд дійшов таких висновків:

... 51. Так, у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, де також аналізувались правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №924/1256/17 та від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, містяться такі висновки щодо застосування норм права:

- « 37. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

38. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

39. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

40. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

…

42.Однак суд, вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Таким чином, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

43. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

44. Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.»... .

Обгрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави у даній справі, прокурор зазначає, що суспільна важливість питання захисту інтересів держави зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони і збереження території природно-заповідного фонду Запорізького регіону як національного багатства. Здіснення мисливського господарства на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна", навіть без полювання, не відповідає завданням та меті його створення і може негативно вплинути на стан його природних комплексів та об`єктів, оскільки передбачає людське втручання у природне середовище. Водно-болотні угіддя Коси Обіточної та затоки Обіточна мають міжнародне значення та через свою природоохоронну, рекреаційну, наукову та естетичну цінність, охороняються Рамсарською конвенцією 1971 року, ратифікованою Верховною Радою України 29.10.1996. Водночас, здійснення мисливського господарства на території заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна", може призвести до серйозного порушення стану довкілля, в тому числі безпрецедентного скорочення територій, зайнятих природними екосистемами, що є середовищем існування більшості біологічних видів. Зазначає, що Державне агентство лісових ресурсів України, яке відповідно до статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання" має повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями, повідомило прокуратуру, що заходи щодо розірвання з відповідачем Договору про умови ведення мисливського господарства від 20.04.2021 не вживались. Крім того, у відповідь на запит Запорізької обласної прокуратури від 27.11.2023 з метою встановлення наявності підстав для представництва, яким до Державного агентства лісових ресурсів України скеровано експертний висновок Інституту зоології ім.Шмальгаузена НАН України про те, що ведення мисливського господарства ТОВ "Мотор-Січ Руна" на території заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна" не відповідає цілям, завданням та правовому реживу заказника, Державне агентство лісових ресурсів України повідомило про відсутність підстав для розірвання Договору або скерування подання до Запорізької обласної ради про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ "Мотор-Січ Руна". Отже, Державне агентство лісових ресурсів України, будучи обізнаним про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, таких заходів не вжило та не планує вживати, що є підставою для звернення прокурора до суду з позовом. Крім того, вказує, що за даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельних ділянок Ногайського лісництва, земельні ділянки, які розташовані на Косі Обіточній, які надано для мисливських угідь ТОВ "Мотор-Січ Руна", право власності зареєстровано за державою в особі Запорізької обласної державної адміністрації, а право постійного користування за ДП "Бердянське лісове господарство". Отже, Запорізька обласна державна адміністрація, як власник земель, на яких встановлено відповідний природоохоронний режим територій та об`єктів природо-заповідного фонду, зобов`язана сприяти його охороні й збереженню через реалізацію наданих державою владно-управлінських та контрольних повноважень. Разом із тим, у відповідь на скерований прокуратурою запит з метою встановлення наявності підстав для представництва, Запорізька обласна державна адміністрація повідомила, що заходи з припинення права користування мисливсткими угіддями ТОВ "Мотор-Січ Руна" не вживалися.

За наведеного вище правого регулювання та враховуючи правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, слід констатувати, що прокурор, звертаючись до суду з цим позовом діє відповідно до вимог частини третьої статті 23 Закону № 1697-VІІ та виконав вимоги щодо обґрунтування порушення інтересів держави, необхідності їх захисту, визначених законом підстав для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України, подана з дотриманням правил предметної юрисдикції та територіальної підсудності.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.

Згідно з частиною другою статті 49 КАС України України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З огляду на те, що прокурор просить суд припинити право користування мисливськими угіддями на земельних ділянках, щодо яких зареєстровано право постійного користування за Державним підприємством «Бердянське лісове господарство», рішення суду в даній адміністративній справі може вплинути на права або обов`язки Державного підприємства «Бердянське лісове господарство», у зв`язку з чим вказану особу слід залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно до частини 11 статті 171 КАС України якщо при відкритті провадження у справі було вирішено питання про залучення третіх осіб, позивач не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі повинен направити таким третім особам копії позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку підготовчого засідання або до початку розгляду справи по суті, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Положеннями статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими вказаним Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Слід зазначити, що дана справа є справою незначної складності, однак враховуючи суб`єктний склад учасників справи, предмет спору, характер спірних правовідносин, суспільний інтерес, який становлять спірні правовідносини, суддя дійшов висновку про необхідність розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження.

Згідно з частиною першою статті 179 КАС України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Прокурором разом з позовною заявою подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка буде вирішена у підготовчому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 171, 179, 243, 248, 257 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Відкрити загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави в особі: Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна» про припинення права користування мисливськими угіддями.

Призначити підготовче засідання на 31 січня 2024 року об 11:00 год., яке буде проводитися суддею Семененко М.О. одноособово в приміщенні Запорізького окружного адміністративного суду за адресою: м.Запоріжжя, вул.Сергія Синенка, 65в, кабінет 144, зала судових засідань 9.

Залучити до участі у справі третю осібу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Бердянське лісове господарство» (71717, Запорізька область, Пологівський район, м. Молочанськ, вул. Вокзальна, буд. 127; код ЄДРПОУ 05432193).

У відповідності до частини 11 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язати прокурора не пізніше двох днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі направити третій особі копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду у строк до 22 січня 2024 року.

Запропонувати відповідачу подати до суду відзив на позовну заяву та документи на його обґрунтування протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Запропонувати позивачам у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів у строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити учасникам справи, що до заяв по суті справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення) мають бути додані документи, що підтверджують надіслання таких заяв та доданих до них доказів іншим учасникам справи.

Копію даної ухвали направити учасникам справи.

Викликати для участі в підготовчому засіданні учасників справи (їх представників).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: adm.zp.court.gov.ua/sud0870/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя М.О. Семененко