Ухвала

від 22.04.2024 по справі 280/122/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РОЗГЛЯДУ

22 квітня 2024 року Справа № 280/122/24 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши у підготовчому засіданні питання щодо наявності у Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Бердянське лісове господарство», про припинення права користування мисливськими угіддями,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави (далі прокурор) в особі Державного агентства лісових ресурсів України (далі позивач 1), Запорізької обласної державної адміністрації (далі позивач 2), до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна»</a> (далі відповідач, ТОВ «Мотор-Січ Руна»), у якій позивач просить суд припинити право користування Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна»</a> мисливськими угіддями площею 2308,9628 га, наданими на підставі рішення Запорізької обласної ради від 18.03.2021 №72, на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна» квартали 1-56 Новогайського лісництва Державного підприємства «Бердянське лісове господарство».

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 31.01.2024; залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державне підприємство «Бердянське лісове господарство» (далі третя особа, ДП «Бердянське лісове господарство»).

Ухвалою суду від 31.01.2024 відкладено підготовче засідання на 26.02.2024.

Ухвалою суду від 26.02.2024 відкладено підготовче засідання на 18.03.2024.

Ухвалою суду від 18.03.2024 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 10.04.2024.

Ухвалою суду від 10.04.2024 відкладено підготовче засідання на 22.04.2024.

У підготовче засідання 22.04.2024 з`явились представник прокурора та представник Запорізької обласної державної адміністрації.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явились, по дату, час і місце підготовчого засідання повідомлені належним чином, у тому числі, третя особа повідомлена з урахуванням особливостей, передбачених підпунктом 20 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Враховуючи положення статей 181 та 205 КАС України, суд визнав за можливе провести підготовче засідання за відсутності учасників справи, які були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, однак не з`явилися у підготовче засідання.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 судом поставлено на обговорення питання щодо наявності у Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації.

Представник прокурора підтримав наявність підстав для звернення прокурора до адміністративного суду з цим позовом, з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві.

Представник позивача 2 зазначив, що у Запорізької обласної державної адміністрації були відсутні підстави для вжиття заходів щодо припинення права відповідача на користування мисливськими угіддями на території заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна", оскільки не надходило подання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, що є обов`язковою передумовою для вжиття відповідних заходів відповідно до статті 23 Закону України "Про мисливське господарство та полювання". Водночас, позивач 2 підтримує позов прокурора та вважає, що у прокурора наявні підстави для звернення до суду з даним позовом.

У підготовчому засіданні 22.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про залишення позовної заяви без розгляду.

Вирішуючи питання про наявність у Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_1 підстав для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно з частиною третьою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 цієї статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Зі змісту наведених норми вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року по справі №826/13768/16, у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року по справі №802/4083/15-а, від 13 грудня 2019 року по справі №810/3160/18, від 27 грудня 2019 року по справі №826/15235/18.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

З`ясовуючи поняття «інтереси держави», Верховний Суд в постанові від 16.04.2024 у справі № 340/5915/21 зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, яке відбулося чи може відбутися, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Отже «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а та інших.

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

При звернення до суду з даним позовом, прокурор обґрунтовував інтереси держави тим, що суспільна важливість питання захисту інтересів держави зумовлена потребою в забезпеченні на загальнодержавному рівні екологічної безпеки та охорони і збереження території природно-заповідного фонду Запорізького регіону як національного багатства. Здіснення мисливського господарства на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна", навіть без полювання, не відповідає завданням та меті його створення і може негативно вплинути на стан його природних комплексів та об`єктів, оскільки передбачає людське втручання у природне середовище. Водно-болотні угіддя Коси Обіточної та затоки Обіточна мають міжнародне значення та через свою природоохоронну, рекреаційну, наукову та естетичну цінність, охороняються Рамсарською конвенцією 1971 року, ратифікованою Верховною Радою України 29.10.1996. Водночас, здійснення мисливського господарства на території заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна», може призвести до серйозного порушення стану довкілля, в тому числі безпрецедентного скорочення територій, зайнятих природними екосистемами, що є середовищем існування більшості біологічних видів.

Прокурор зазначив, що Державне агентство лісових ресурсів України, яке відповідно до статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» має повноваження на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями, повідомило прокуратуру, що заходи щодо розірвання з відповідачем Договору про умови ведення мисливського господарства від 20.04.2021 не вживались.

Крім того, у відповідь на запит Запорізької обласної прокуратури від 27.11.2023 з метою встановлення наявності підстав для представництва, яким до Державного агентства лісових ресурсів України скеровано експертний висновок Інституту зоології ім.Шмальгаузена НАН України про те, що ведення мисливського господарства ТОВ «Мотор-Січ Руна» на території заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна» не відповідає цілям, завданням та правовому реживу заказника, Державне агентство лісових ресурсів України повідомило про відсутність підстав для розірвання Договору або скерування подання до Запорізької обласної ради про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ «Мотор-Січ Руна».

Отже, Державне агентство лісових ресурсів України, будучи обізнаним про необхідність захисту інтересів держави та маючи відповідні повноваження для їх захисту, таких заходів не вжило та не планує вживати, що визначено як підстава для звернення прокурора до суду з даним позовом.

Крім того, вказує, що Запорізька обласна державна адміністрація, як власник земель, на яких встановлено відповідний природоохоронний режим територій та об`єктів природо-заповідного фонду, зобов`язана сприяти його охороні й збереженню через реалізацію наданих державою владно-управлінських та контрольних повноважень, зокрема, передбачених статтею 37 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», статтею 16 Закону України «Про місцеві державні адміністрації». Разом із тим, Запорізька обласна державна адміністрація повідомила, що заходи з припинення права користування мисливсткими угіддями ТОВ «Мотор-Січ Руна» не вживалися.

Отже, при зверненні до суду з даним позовом прокурор посилався на наявність у Державного агентства лісових ресурсів України та Запорізької обласної державної адміністрації повноважень на звернення до адміністративного суду на захист інтересів держави з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями, у зв`язку з чим визначив таких осіб позивачами.

Тобто, прокурор вважає, що Державне агентство лісових ресурсів України та Запорізька обласна державна адміністрація є суб`єктами владних повноважень, які мали би бути позивачем у цій справі, але, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

В обґрунтування такої позиції прокурор вказав на положення статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» відповідно до частини першої якої право користування мисливськими угіддями припиняється у разі:

закінчення строку користування;

добровільної відмови від користування;

припинення діяльності юридичних осіб, яким надано у користування мисливські угіддя;

систематичного невиконання обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов`язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства;

погіршення якості мисливських угідь з вини їх користувача;

в інших випадках, передбачених законодавством.

Прокурор у позові зазначив, з в даному випадку має місце дві підстави припинення права користування мисливськими угіддями, наявного у відповідача:

- систематичне невиконання відповідачем обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин, зобов`язань, обумовлених договором між користувачем мисливських угідь та власником (користувачем) земельних ділянок або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства (абзац 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»). Зокрема, прокурор послався на те, що користувачем мисливських угідь не врегульовані відносини між власником або користувачем земельної ділянки на підставі відповідних договорів; не погоджено з ДП «Бердянське лісове господарство» або Запорізькою обласною державною адміністрацією наказ про відтворювальні ділянки, а значить вони не визначені; проєкт організації і розвитку мисливського господарства ТОВ «Мотор-Січ Руна» не погоджено з Державним агентством лісових ресурсів України;

- інші випадки, передбачені законодавством (абзац 7 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»). Прокурор зазначив, що на момент надання ТОВ «Мотор-Січ Руна» у користування мисливських угідь для ведення мисливського господарства на території заказника загальнодержавного значення "Коса Обіточна", діяльність з ведення мисливського господарства не суперечила Положенню про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Коса Обіточна», в редакції наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 08.12.2016 №479. Водночас, внаслідок затвердження вказаного Положення у нових редакціях наказами Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.05.2021 №328 та від 09.11.2021 №731, суттєво змінено умови та характер допустимої діяльності в ньому з метою збереження природного комплексу. На теперішній час діяльність ТОВ «Мотор-Січ Руна» з ведення мисливського господарства на території кварталів 1-56 Ногайське лісництво ДП «Бердянське лісове господарство», які входять до складу ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Коса Обіточна», не відповідає цілям, завданням та правовому режиму Заказника та суперечить положенням Закону України «Про природно-заповідний фонд».

Суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» рішення про припинення права користування мисливськими угіддями, крім випадку закінчення строку користування, приймаються:

у випадках, передбачених абзацами третім, четвертим, сьомим частини першої цієї статті, - за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тими самими органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь;

у випадках, передбачених абзацами п`ятим, шостим частини першої цієї статті, - адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Таким чином, з підстав, передбачених абзацом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», рішення про припинення права користування мисливськими угіддями приймаються адміністративним судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, або органів, уповноважених на надання у користування мисливських угідь щодо застосування такого заходу реагування.

Водночас, з підстав, передбачених абзацом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», рішення про припинення права користування мисливськими угіддями приймається самостійно органами, які уповноважені на надання у користування мисливських угідь, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, без звернення до суду.

Судом встановлено відсутність підстав, передбачених абзацом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», адже прокурором не надано до матеріалів справи доказів систематичного невиконання відповідачем обов`язків щодо охорони та відтворення мисливських тварин та зобов`язань, обумовлених Договором про умови ведення мисливського господарства від 20.04.2021.

При цьому, у даному випадку прокурор помилково посилається на порушення відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, встановлені під час перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України, що зафіксовано в Акті від 17.09.2021 №06/1-15-634/21 (т.1 а.с.171-190), оскільки даним актом не зафіксовано систематичного характеру виявлених порушень.

Крім того, до матеріалів справи надано лист Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) Державної екологічної інспекції України від 25.12.2023 №4990/05/1-06/06/2-34, до якого долучено листи ТОВ «Мотор-Січ Руна» про виконання припису щодо усунення виявлених порушень, винесено на підставі висновків вищезазначеного акту (т.1 а.с.196-210).

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами не підтверджено наявність обставин, передбачених абзацом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а тому у центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства або органу, уповноваженого на надання у користування мисливських угідь, не виникло підстав для реалізації повноважень, визначених абзацом 3 частини другої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», на звернення до адміністративного суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями ТОВ «Мотор-Січ Руна».

За наведеного, можна дійти висновку, що твердження прокурора про допущення позивачами бездіяльності щодо не реалізації відповідних повноважень є хибними, а тому підстави для представництва прокурором інтересів держави у даному випадку відсутні.

Щодо підстав, передбачених абзацом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», слід зазначити, що відповідні органи не мають повноважень на звернення до суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями у даному випадку, що випливає зі змісту абзацу 2 частини другої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», адже у такому випадку рішення про припинення права користування мисливськими угіддями приймається самостійно органом, який уповноважений на надання у користування мисливських угідь, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, або центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тобто без звернення до суду.

Отже, можна дійти висновку, що Закон України не передбачає повноважень Державного агентства лісових ресурсів України, або Запорізької обласної державної адміністрації на звернення до суду з позовом про припинення права користування мисливськими угіддями з підстав, передбачених абзацом 7 частини першої статті 23 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», а відтак, прокурором у даній справі визначено позивачами органи, в особі яких він звернувся до суду з цим позовом, однак які не мають права на звернення до суду з ним.

Враховуючи відсутність у Державного агентства лісових ресурсів України, або Запорізької обласної державної адміністрації права на звернення до суду із цим позовом, суд дійшов висновку про відсутність цього ж права у прокурора.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі №905/1907/21 зазначено:

«8.58. Якщо після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України. Такі правові висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 (підпункти 8.33-8.41)».

В адміністративному судочинстві відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні пункту 7 частини 4 статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (пункт 2 частини першої статті 240 КАС України).

Правову позицію аналогічного змісту викладено у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №340/5950/21, від 16 квітня 2024 року у справі №640/122/24.

Верховний Суд в постанові від 21 лютого 2024 року у справі № 580/4578/22 також зазначив, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у цьому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.

Пункт 1 частини другої статті 183 КАС України передбачає, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, крім іншого, про залишення позовної заяви без розгляду.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Бердянське лісове господарство», про припинення права користування мисливськими угіддями, без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.240, статтями 181, 241, 243, 248, 294 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури Максименко Наталі Вікторівни в інтересах держави в особі Державного агентства лісових ресурсів України, Запорізької обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мотор-Січ Руна»</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство «Бердянське лісове господарство», про припинення права користування мисливськими угіддями залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 24 квітня 2024 року.

Суддя М.О. Семененко