Рішення

від 09.01.2024 по справі 460/6813/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань судового контролю за виконанням судових рішень в

адміністративних справах

09 січня 2024 р. Р і в н е№460/6813/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Н.С. Гудими, розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності щодо неприйняття рішення з питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовно площею 0,0960 га, яка розташована по АДРЕСА_1 (вільна від забудови) в районі мікрорайону Тинне (зона 1 квартал 067), для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та зобов`язання надати такий дозвіл.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2023 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Рівненської міської ради щодо неприйняття рішення, передбаченого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, за заявою ОСОБА_1 від 10.09.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1 (вільна від забудови) в районі мікрорайону Тинне (зона 1 квартал 067) на території м.Рівне. Зобов`язано Рівненську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.09.2021 та прийняти відповідне рішення по суті порушеного у клопотанні питання щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) по АДРЕСА_1 (вільна від забудови) в районі мікрорайону Тинне (зона 1 квартал 067) на території м.Рівне у відповідності з вимогами статті 118 Земельного кодексу України.

На адресу суду надійшла заява позивача в порядку ст.382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов`язання відповідача подати до суду в установлений судом строк звіт про виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 23.05.2023.

В обґрунтування заяви зазначено, що про протиправність бездіяльності відповідача щодо не прийняття рішення за результатами повторного розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, як зазначено в резолютивній частині рішення суду від 23.05.2023.

При вирішенні даної заяви суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2-4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Відповідно до приписів ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, прослідковується однозначна позиція, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового процесу за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя.

Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

За правилами ч.1 та 2 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Системний аналіз вказаних норм свідчить, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18).

Суд зауважує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Водночас, крім зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), КАС України передбачає ще один вид судового контролю за виконанням судового рішення шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).

Так, ч.1 ст.383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме:

-невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (ст.382 КАС України);

-обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (ст.383 КАС України).

Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається невиконаним.

При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення.

У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому ст.382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Висновки аналогічного змісту викладені Верховним Судом у постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Зі змісту прохальної частини заяви про встановлення судового контролю судом встановлено, що позивач просить встановити відповідачу строк для подачі звіту про виконання рішення суду, що передбачено ст.382 КАС України. Разом з тим, аргументом для її подання є дії/бездіяльність відповідача щодо виконання судового рішення у даній справі, на думку позивача, не у спосіб, визначений таким рішенням, тобто протиправність дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).

Таким чином, підстави, зазначені в заяві, не дають суду можливості для застосування судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, оскільки за наведених підстав КАС України передбачає іншу форму судового контролю (ст.383 КАС України), за якою позивач не звертався.

Оскільки позивачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, що підтверджують необхідність застосування процесуального інституту судового контролю за виконанням судового рішення, визначеного ст.382 КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення такого судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, а тому заява задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №460/6813/23- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Н.С. Гудима