Рішення

від 02.10.2023 по справі 373/120/23

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/120/23

Провадження № 2/373/208/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2023 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

під головуванням судді Лебедя В.В.,

за участю секретарів судового засідання: Тітрової І.В., Киришун Ю.В.;

сторін та інших учасників справи: позивача ОСОБА_1 , представника позивача-адвоката Клечановської Ю.І.; відповідачів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; представника відповідачів-адвоката Горбенко Т.В.; представників третьої особи: Лебідь Н.Ф., Борисюк Л.М.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Виконавчий комітет Переяславської міської ради, Переяславська міська рада, Харківська міська рада, про відібрання малолітньої дитини, об`єднаного із зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Виконавчий комітет Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції та заперечень сторін

Представник позивача-адвокат Клечановська Ю.І. звернулася в інтересах ОСОБА_1 із позовом до суду, в якому просила відібірати малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та передати ОСОБА_1 - рідному батьку дитини.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 мав із ОСОБА_6 сімейні відносини без укладення шлюбу з 2015 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дочка ОСОБА_5 , в свідоцтві про народження якої батьком вказано ОСОБА_1 за його заявою. До червня 2020 року вони проживали однією сім`єю у містах Харкові та Переяславі Бориспільського району Київської області (м. Переяслав), після чого за спільною домовленістю жили окремо, однак підтримували тісні стосунки. Спілкування з донькою ОСОБА_7 відбувалось по телефону або за допомогою застосунків для обміну повідомленнями. Донька ОСОБА_8 проживала разом із матір`ю ОСОБА_6 в м. Переяславі, зустрічі з нею з цього часу відбувались кожного місяця у містах Києві, Харкові. Надавав грошові кошти на утримання дитини, для розвитку дитини купував книги, іграшки, велосипед та інші речі, на яких наполягала ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 померла в лікарні внаслідок хвороби. Дізнавшись про її смерть, з метою виховання доньки ОСОБА_9 та забезпечення її добробуту, 23.11.2022 приїхав до м. Переяслава на поховання ОСОБА_6 , де були присутні відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які не розмовляли з ОСОБА_1 з невідомих причин, проте він не наполягав на відповіді про місцезнаходження дочки, якої не було на похованні ОСОБА_6

23.11.2022 звернувся до директора Переяславського ліцею ім. В.Мономаха із заявою про видачу особової справи та медичної картки у зв`язку із зарахування доньки до Харківської загальноосвітньої школи № 113 м. Харкова, оскільки мав намір забрати дитину до м. Харкова. За спільною домовленістю із ОСОБА_2 донька ОСОБА_8 залишилась разом з нею в м. Переяславі для можливості спілкування із дідусем ОСОБА_6 та бабусею ОСОБА_4 . До кінця 2022 року спілкування із донькою ОСОБА_7 відбувалось за допомогою відеозв`язку через застосунок для обміну повідомленнями. 01.01.2023 ОСОБА_2 повідомила йому в режимі відеозв`язку, що не віддасть дитину, на що позивач повідомив, що 03.01.2023 приїде за донькою ОСОБА_7 .

03.01.2023 ОСОБА_1 прибув до м. Переяслава за спільним місцем проживання з ОСОБА_6 , де були зачинені двері квартири, ОСОБА_2 по телефону повідомила йому, що не віддасть дитину та не повідомить про її місцезнаходження, у зв`язку з чим дані події зафіксовано працівниками поліції та ним подано заяву про кримінальне правопорушення за ст. 146 КК України за фактом викрадення доньки ОСОБА_9 . Крім цього, 20.01.2023 задоволено скаргу на бездіяльність Відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаною вище заявою про кримінальне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 , ураховуючи створені умови для утримання дочки ОСОБА_9 , наявність у нього житла, роботи, позитивної характеристики, здатності забезпечити розвиток дитини, керуючись вимогами законів, зокрема, ч. 2 ст. 163 СК України, ч. 4 ст. 29 ЦК України, просив відібрати у відповідачів дочку ОСОБА_10 , яку передати йому як рідному батьку.

Відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подано відзив на позовну заяву (том № 1, а/с 115-117). Зміст відзиву зводиться до того, що причиною припинення відносин без реєстрації шлюбу (фактичні шлюбні відносини) ОСОБА_5 із дочкою ОСОБА_6 з 2020 року стали непристойні пропозиції сексуального характеру неповнолітнім вихованкам КЗ «Переяславська дитячо-юнацька спортивна школа» за місцем роботи ОСОБА_6 , де ОСОБА_5 обслуговував змагання у якості арбітра. Крім цього, повідомили про застосування ОСОБА_5 насильства в сім`ї, що можуть підтвердити свідки. З 2020 року ОСОБА_5 , на думку відповідачів, не займався вихованням їхньої онуки ОСОБА_5 , яка проживала разом із ОСОБА_6 , зустрічі між ними відбувались з причин відсутності бажання спілкування між собою. У сім`ї ОСОБА_2 - дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , стала проживати онука ОСОБА_5 з моменту смерті ОСОБА_6 . Підтверджують факт приїзду ОСОБА_5 на похорони ОСОБА_6 (22.11.2022), проте вважають, що з огляду на відсутність бажання зустрічей із батьком відібрання ОСОБА_5 суперечитиме її інтересам.

ОСОБА_2 подано зустрічний позов (том № 1, а/с 75-114), в якому вона як особа, в сім`ї якої проживає малолітня дочка рідної померлої сестри ОСОБА_6 - ОСОБА_11 , просила позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 з підстав, передбачених ст. 164 СК України, що зводяться до ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.

Позов обґрунтовано таким, а саме:

- племінниця ОСОБА_5 проживала із ОСОБА_6 -рідною сестрою ОСОБА_2 з моменту народження до смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою ОСОБА_5 перебував у фактичних шлюбних відносинах та проживав однією сім`єю у м. Переяславі до травня 2020 року;

- з травня 2020 року ОСОБА_6 припинила відносини із ОСОБА_5 у зв`язку з насильством в сім`ї, що стало відомо від ОСОБА_6 . Крім цього, ОСОБА_5 робив аморальні пропозиції вихованкам ОСОБА_6 , яка працювала тренером з баскетболу, що можуть підтвердити останні та в інтересах яких до правоохоронних органів подано заяви;

- з травня 2020 року по теперішній час ОСОБА_1 проживає в м. Харкові та не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні малолітньої ОСОБА_5 , спілкування наживо звелось до зустрічі в м. Харкові під час змагань, у яких брала участь тренером ОСОБА_6 , яка взяла з собою ОСОБА_5 ;

- з 23 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до відповідачки з питанням про перевезення ОСОБА_5 для проживання у м. Харкові. Дистанційне спілкування між ОСОБА_1 та його доньку ОСОБА_5 відбувалось по відеозв`язку через застосунок обміну повідомленнями. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не цікавився потребами дитини, враховуючи «неадекватну» поведінку ОСОБА_1 , заяву племінниці про відсутність бажання проживати разом із батьком, відповідачка ОСОБА_2 звернулась до Переяславської міської ради з питанням про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно його доньки ОСОБА_5 27 січня 2023 в присутності ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , орган опіки та піклування Переяславської міської ради розглянув питання про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_1 , надано висновок про доцільність позбавлення батьківських прав, що затверджений рішенням Виконавчого комітету Переяславської міської ради № 22-02 від 27 січня 2023 року;

- ОСОБА_1 навчалась у ЗДО № 10 «Любавонька», Переяславському ліцею ім. Володимира Мономаха, відповідно відомостей з яких ОСОБА_1 з 2018 року не цікавився вихованням своєї доньки, не відвідував батьківських зборів, не цікавився її навчанням до 23 листопада 2022 року, коли в категоричній формі вимагав надати йому документи для переведення дитини для навчання у м. Харкові.

ОСОБА_2 як особа, в сім`ї якої після смерті ОСОБА_6 проживає малолітня племінниця ОСОБА_5 , вважає за наведених вище обставин ефективним способом захисту законних прав та інтересів дитини звернення з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 по відношенню до малолітньої ОСОБА_5 .

Позивач та його представник-адвокат Клечановська Ю.І. підтримали первісний позов та просили його задовольнити. Зустрічний позов ОСОБА_2 про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно ОСОБА_5 не визнали у зв`язку з безпідставністю вимог та неналежністю доказів. Позиція позивача зводиться до відсутності спору у зв`язку з відсутністю статусу опікунів або усиновлювачів у відповідачів, водночас відповідачі створюють йому перешкоди у спілкуванні та вихованні дочки ОСОБА_5 , їх тиск на ОСОБА_6 у зв`язку з неоформленням шлюбу призвів до його від`їзду до м. Харкова у липні 2020 року. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Переяславської міської ради 20.01.2023 за участю його представника був позбавлений можливості подати докази зі своєї сторони та надати пояснення.

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , їх представник-адвокат Горбенко Т.В. в судовому засіданні не визнали первісний позов, просили задовільнити зустрічний позов.

Представник відповідачів-адвокат Горбенко Т.В. звернула увагу суду, що ОСОБА_2 після поміщення ОСОБА_6 до реанімаційного відділення звернулася до Служби у справах дітей та сім`ї (ССДС) Переяславської міської ради з приводу того, що племінниця ОСОБА_5 опинилась у складних життєвих умовах та просила призначити її тимчасовим опікуном.

Представник третьої особи Виконавчого комітету Переяславської міської ради Лебідь Н.Ф. просила задовільнити зустрічний позов та відмовити у задоволенні первісного позову, навівши підстави складання висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_5 , серед яких встановлено відсутність утримання дитини за визначений період, байдужість до життя дитини. Висновок складений на основі документів, до яких входять документи із дитячого садка та школи за місцем навчання ОСОБА_5 , акт обстеження житлово-побутових умов № 112 від 05.12.2022, складений депутатом Переяславської міської ради Чеботарь Т.В., висновок психолога КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Переяславської міської ради від 12.12.2022 про психологічний та емоційний стан ОСОБА_5 , акт обстеження умов проживання, складений комісією ССДС Переяславської міської ради. Вказала про те, що ОСОБА_1 у січні 2023 року в приміщенні ССДС Переяславської міської ради надані роз`яснення щодо складання заяви на ознайомлення із зібраними документами, на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Переяславської міської ради 20.01.2023 його питали про наявність доказів для спростування вказаних у зібраних доукментах обставин, які він не надав.

Треті особи за первісним позовом - Переяславська та Харківська міські ради своїх представників до суду не направили, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, а тому суд ввважає за можливе розглянути справу у їх відсутність.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою від 23.02.2023 судом відкрито провадження, прийнято справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 16.03.2023.

07.03.2023 до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява із додатками (том № 1, а/с 75-115), відзив на позовну заяву від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (том № 1, а/с 116-120).

16.03.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив із додатками (том № 1, а/с 121-138).

У підготовчому засіданні 16.03.2023 ухвалою суду, постановленою прийняти до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав. Судове засідання відкладено на 29.03.2023.

29.03.2023 до суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву з додатками (том № 1, а/с 154-167), клопотання представника позивача-адвоката Клечановської Ю.І. про виключення з числа третіх осіб Переяславської та Харківської міських рад та залучення третьою особою Виконавчого комітету Переяславської міської ради, заява про виклик свідків.

У підготовчому засіданні 29.03.2023 ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні, залучено третьою особою за первісним позовом Виконавчий комітет Переяславської міської ради (як орган опіки та піклування). Підготовче засідання відкладено на 11.04.2023.

06.04.2023 до суду надійшло клопотання від відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи доказу.

10.04.2023 до суду надійшло клопотання від представника позивача-адвоката Клечановської Ю.І. про поновлення строку на подачу доказів та долучення до матеріалів справи доказів.

У підготовчому засіданні 11.04.2023 судом задоволено клопотання сторін про поновлення строку на подачу доказів, долучення доказів до матеріалів справи, встановлено строк для завірення електронним цифровим підписом електронних доказів, їх направлення іншим учасникам справи, враховуючи категорію розгляду справи, пов`язану із забезпеченням якнайкращих інтересів дитини та керуючись загальними засадами цивільного судочинства.

18.04.2023 до суду надійшло клопотання від позивача про проведення розгляду справи у закритому судовому засіданні, долучення доказів до матеріалів справи, які вирішено в ході підготовчого засідання, призначено справу до судового розгляду по суті.

3. Встановлені судом обставини з посиланням на докази. Відхилені судом докази

Батьками ОСОБА_12 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Переяславським ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) (том № 1, а/с 9).

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Переяславським ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м.Київ) (том № 1, а/с 10).

ОСОБА_1 має другу вищу освіту за спеціальністю «фізичне виховання» відповідно до копії диплому спеціаліста НОМЕР_3 від 30.06.2017 (а/с 14), отримавши другу вищу освіту в Харківському державному університеті за іншою спеціальністю у 1992 році (том № 1, а/с 15); прийнятий на роботу 10.08.2022 та працює на час воєнного стану дистанційно на посаді провідного спеціаліста Департаменту організації та проведення змагань Громадської спілки Федерація баскетболу України (код ЄДРПОУ 16485927), характеризується позитивно, що підтверджується копіями довідки № 14 та характеристики від 09.12.2022 (том № 1, а/с 11-12), за договором № 10 від 20.04.2023 надає послуги ТОВ «АТЛАНТ-ПАК» з пошуку клієнтів та організації збуту продукції, копія якого надана перед судовими дебатами.

Із довідки від 02.09.2022, складеної на підставі відомостей Реєстру територіальної громади м. Харкова, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де зареєстровані ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том № 1, а/с 13).

Даний доказ підтверджує наявність у позивача постійного місця проживання у м. Харкові, де у випадку задоволення первісного позову з найбільшою ймовірністю проживатиме дитина.

Позивачем вживались заходи з пошуку місця навчання дочки ОСОБА_9 у м. Харкові, що підтверджується повідомленням Харківської загальноосвітньої школи (ЗОШ) І-ІІІ ступенів № 113 Харківської міської ради від 22.11.2022 про наявність вільних місць та можливості її зарахування до 1-го класу за наявності необхідних документів (том № 1, а/с 16). Ним 29.11.2022 подано заяву до Переяславського ліцею ім. Володимира Мономаха Переяславської міської ради щодо видачі особової справи та медичної картки для зарахування до ЗОШ № 113 у м. Харкові (том № 1, а/с 17).

Позивач звертався до Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області із невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) за його заявою про кримінальне правопорушення за ст. 146 КК України за фактом викрадення ОСОБА_2 , ОСОБА_4 доньки ОСОБА_5 . За результатами розгляду скарги слідчим суддею Лебедем В.В. постановлено ухвалу від 20.01.2023 у справі № 373/82/23 (том № 1, а/с 18-23, 46-49), якою задоволено скаргу ОСОБА_5 , про що повідомлено в ході підготовчого засідання для усунення потенційного конфлікту інтересів. Зі змісту копії талону-повідомлення єдиного обліку № 58 від 03.01.2023 вбачається те, що ОСОБА_1 03.01.2023 прибув за місцем проживання до ОСОБА_2 , де не виявив доньки ОСОБА_5 (том № 1, а/с 18). Реєстрація заяви про кримінальне правопорушення у відділі поліції у м. Переяславі та перевірка вказаних у ній обставин, визначення попередньої правової кваліфікації належать до компетенції правоохоронного органу, якого зобов`язано на підставі означеної ухвали слідчого судді внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_1 від 03.01.2023. Суд констатує, що малолітня ОСОБА_5 проживала у сім`ї тітки ОСОБА_2 після смерті матері ОСОБА_6 за спільною домовленістю між сторонами у справі, про що вказано у пзовній заяві.

Із копії акту обстеження умов проживання від 15.12.2022, складених Службою у справах дітей по Індустріальному району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, підтверджується наявність задовільних побутових умов для дитини за місцем проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_2 (том № 1, а/с 24). Таким чином, суду представлено належні та достовірні докази, що підтверджують створення батьком ОСОБА_1 необхідних умов для проживання ОСОБА_5 у м. Харкові. Крім цього, 10.01.2023 ОСОБА_1 звертався із заявою до даної служби зі зверненням про повернення йому ОСОБА_5 (том № 1, а/с 25), на що йому надано відповідь із роз`ясненням норм чинного законодавства про переважне право батьків на особисте виховання дитини відповідно до ст. 151 СК України (том № 1, а/с 26).

Крім цього, із копій документів, доданих до відповіді на відзив (том № 1, а/с 125-135), а саме: картки платника податків ОСОБА_5 , витягу № 717714488 від 07.03.2023 про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , заяви ОСОБА_1 до Переяславського ліцею ім. В.Мономаха від 08.03.2023 про видачу довідки з місця навчання ОСОБА_5 для пред`явлення у відділення ПФУ з метою оформлення пенсії у зв`язку із втратою годувальника, відповіді Департаменту служб у справах дітей ССДС по Індустріальному району Харківської міської ради від 13.03.2023 № 02-22/304/23 загального змісту із наведенням у переважній більшості норм Сімейного кодексу України та роз`ясненням можливості звернення до Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, адвокатського запиту адвоката Клечановської Ю.І. від 07.03.2023 до Переяславського ліцею ім. В.Мономаха щодо надання інформації, адвокатського запиту від 07.03.2023 до КНП «Переяславська БЛІЛ» щодо надання інформації, вбачається вжиття позивачем заходів, спрямованих на оформлення картки платника податків та пенсії ОСОБА_5 у зв`язку із втратою матері як годувальника, а також збору доказів.

Крім цього, із копій документів, доданих до відзиву на позовну заяву (том № 1, а/с 160-166, 185, 186-188), а саме: медичної довідки про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 10ААЖ № 711324 від 21.03.2023, сертифікату серії 12ЯЯС № 587850 від 21.03.2022, витягу з ІАС «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» від 04.03.2023, повідомлення ССДС Переяславської міської ради від 16.01.2023 № 15 з викликом на чергове засідання комісії з питань захисту прав дитини на 20.01.2023, витягу з ЄРДР від 13.02.2023 у кримінальному провадженні № 12023116240000041 від 25.01.2023 за ст. 356 КК України з приводу самоправних дій ОСОБА_15 та ОСОБА_4 відносно ОСОБА_5 , розписка-повідомлення Індустріального об`єднаного управління ПФУ м. Харкова від 22.03.2023 № 2036 на підтвердження отримання документів від ОСОБА_1 , відповідь Бориспільської окружної прокуратури від 21.02.2023 № 274вих23 з відомостями про стан досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023116240000041 від 25.01.2023, відповіді на адвокатські запити КНП «Переяславський ЦПМСД» від 04.04.2023 № 146 та Переяславського ліцею ім. В.Мономаха від 30.03.2023 № 44, вбачається вжиття позивачем означених заходів.

Стороною позивача представлено відповідь на звернення від КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» Харківської міської ради від 06.06.2023, подану до судових дебатів, з якої вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , та перебувала під наглядом лікаря-педіатра цього КНП, з жовтня 2016 року по березень 2017 року у закладі зареєстровані звернення за медичною допомогою до лікаря-педіатра з приводу гострого респіраторного захворювання. З указаного доказу вбачається, що позивач виконував батьківські обов`язки в частині догляду за здоров`ям дитини за період із жовтня 2016 року по березень 2017 року.

Наявність задовільних умов для малолітньої ОСОБА_5 за місцем проживання батька ОСОБА_1 у м. Харкові, віднайдення ним школи для навчання ОСОБА_5 , її лікування за очевидною участю батьків за період із жовтня 2016 року по березень 2017 року, факт наявності постійного джерела заробітку у своїй сукупності демонструють готовність позивача забезпечувати необхідні умови для задоволення потреб та інтересів дочки .

Суд зауважує, що м. Харків перебуває під систематичними ракетними обстрілами сил Російської Федерації, війська якої окупували частину Харківської області та яка була деокупованою, що є загальновідомим фактом. За поточним місцем проживання ОСОБА_5 випадки ракетних обстрілів протягом повномасштабної війни не зафіксовані. Безпека дитини, на думку суду, є однією із обставин, що слід врахувати при ухваленні рішення в інтересах дитини, проте не є підставою для вирішення спору по суті.

Роздруківки світлин (том № 1, а/с 35-38, 44), на яких зафіксовані візуально схожі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ймовірно ОСОБА_6 , дідусь ОСОБА_13 , свідчать про спільну участь сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у відзначенні свят та інших заходів у передсвятоковий період 20.12.2018, 24.12.2019, 02.06.2020.

Із відеозаписів розмов між візуально схожими на ОСОБА_1 та ОСОБА_5 вбачається з`єднання ОСОБА_1 за допомогою застосунку на комп`ютері «Вайбер» із абонентом « ОСОБА_16 », фіксація розмов та зайнять побутового характеру: спільне синхронне заняття малюванням 29.11.2022 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , короткочасна розмова 01.01.2023 між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , суперечка між ОСОБА_1 та візуально схожою ОСОБА_2 з повідомленням ОСОБА_1 про намір приїхати за дитиною 03.01.2023, обмін протилежними думками про свою роль у житті ОСОБА_5 .

Докази відповідача ОСОБА_2 в копіях документів (т. 1, а/с 84-107, 110, 113-114) окрім акту обстеження житлово-побутових умов № 112 від 05.12.2022 та висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_5 , суд вважає допустимими, належними та достовірними, а саме:

- довідка Виконавчого комітету Переяславської міської ради від 06.02.2023 № 116 про склад сім`ї ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 ; чоловік ОСОБА_17 , 1991 р.н., син ОСОБА_18 2016 р.н.);

- характеристика учителя фізичної культури Переяславського ліцею ім. В.Мономаха Переяславської міської ради ОСОБА_2 (позитивна);

- характеристика КЗ «Переяславська дитячо-юнацька спортивна школа» Переяславської міської ради на тренера-викладача з баскетболу ОСОБА_2 (позитивна);

- довідки КЗ «Переяславської дитячо-юнацької спортивної школи» Переяславської міської ради № 38 від 24.11.2022 (підтверджує місце роботи ОСОБА_2 з 01.09.2017), від 24.11.2022 № 39 про доходи (заробіток ОСОБА_2 в середньому від 13 до 15 тис. грн у місяць), від 24.11.2022 № 37 ( ОСОБА_5 з 01.09.2021 навчається на відділенні баскетболу);

- довідка Відділу освіти Переяславської міської ради № 5 від 03.02.2023 про доходи ( ОСОБА_2 працює за сумісництвом на посаді вчителя у ЗОШ № 7, заробіток за 2022 рік складає приблизно 24,5 тис. грн);

- довідка Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу № 10 «Любавонька» від 21.11.2022 № 105-04-09/318-б, відповідно до якої ОСОБА_5 відвідувала садок з 23.08.2018 по 23.02.2022. Мати ОСОБА_6 брала активну участь у виховному процесі та приймала участь у батьківських зборах. Батько ОСОБА_1 з 2018 року не цікавився вихованням своєї доньки, не відвідував батьківських зборів. ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_4 відвідували свята та батьківські збори. ОСОБА_1 забирав дитину з садочка 1 раз. ОСОБА_2 та бабуся ОСОБА_4 забирали дитину з садочка;

- характеристика Переяславського ліцею ім. В.Мономаха Переяславської міської ради № 233 від 25.11.2022 учениці ОСОБА_5 , характеризується виключно позитивно;

- висновок психолога КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Переяславської міської ради ОСОБА_19 від 12.12.2022 про психологічний та емоційний стан ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 має психологічний комфорт у родині, в якій перебуває. Їй не можна змінювати сталий порядок, до якого вона звикла, а саме: відлучення від рідної тьоті, з якої в неї тісний психологічний контакт.

Дитина сприймає тітку як самого близького члена родини, близьку людину. При дослідженні ОСОБА_8 дуже часто свою тьотю називала мамою. З втратою матері, рідною тіткою ОСОБА_2 забезпечене виховання дитини, піклування про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання. Нею створені належні умови для розвитку її природних здібностей. ОСОБА_8 відвідує ліцей. Нарікань з боку вчителя по психологічному стану та забезпеченню необхідних умов для навчально-виховного процесу не було.

ОСОБА_2 володіє повною інформацією про вподобання дівчинки: ріст, вагу, харчові особливості, алергічні реакції. З її слів, коли її рідна сестра від`їжджала на змагання, то ще з народження ОСОБА_8 залишалася у неї. У подальшому впродовж тривалого періоду часу ОСОБА_8 з матір`ю проживали разом однією родиною з ОСОБА_2 , її сином та чоловіком, вели спільний побут та господарство. Це сприяло тісному психологічному контакту ОСОБА_9 та ОСОБА_20 , їхній взаємній прив`язаності та батьківським стосункам, які для них є сталими та природніми, тому ОСОБА_8 так добре знає і контактує з тіткою.

Біологічний батько ОСОБА_9 не цікавився навчанням та вихованням доньки, не знає її вподобань, мрій, харчових смаків, не володіє інформацією щодо фізичного стану здоров`я, а саме: специфіки лікування та захворюваності. Психологічно між біологічним батьком і дитиною немає емоційного контакту, психологічного зв`язку, прив`язаності. Для дитини ОСОБА_21 не становить члена сім`ї, близьку людину.

Якщо забрати ОСОБА_5 від родини ОСОБА_2 , змінити дитині постійне місце проживання з біологічним батьком, з яким у дитини відсутній емоційний зв`язок та контакт - це призведе до повторної психологічної травми, яка буде прирівнюватися до втрати рідної матері. В результаті цього дитині буде завдано глибокої психологічної шкоди, як у фізичному, так і психічному розвитку.

Даний висновок психолога суд вважає достовірним у зв`язку з тим, що він складений компетентним психологом із застосуванням сучасних проективних методик, в цілому відповідає показанням свідка ОСОБА_19 , думкою малолітньої ОСОБА_5 у судовому засіданні, зміст яких приведено нижче, окрім тверджень про повну відсутність емоційного зв`язку між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , невідворотність наслідків за результатами ймовірної шкоди здоров`ю ОСОБА_5 після зміни постійного місця проживання. Обставини даної справи свідчать про наявність такого зв`язку, що викликано періодичним спілкуванням батьком з дитиною. Ступінь зв`язку між батьком і дитиною, зважаючи на його психологічний вимір, належить до оцінки суду на підставі пред`явлених доказів у їх сукупності та взаємозв`язку. Крім цього, твердження про невідворотність наслідків не є зрозумілим. Психологічна шкода має індивідуалізований характер, сприймається кожною людиною по різному, а тому в рамках одноразового обстеження дитини психологом таке твердження суд вважає дочасним. Крім цього, у зміст висновку включено твердження про те як саме дотримуватиметься забезпечення інтересів дитини, оскільки це виходить за рамки обстеження та не включає інших обставин на підставі доказів, що підлягають з`ясуванню в судовому засіданні за участі самого батька, який не був дотичним до діагностування дитини;

- відповідь Юридичного департаменту Виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.02.2023 № вих/533-9-23 про те, що внаслідок збройної агресії будинок за місцем проживання ОСОБА_1 зазнав руйнувань (том № 1, 181).

Суд вважає допустимими, належними та достовірними показання свідків в частині безпосереднього сприйняття обставин, що стали їм відомі.

Свідок ОСОБА_22 показав, що знайомий із ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 у зв`язку зі спільною роботою в сфері спорту, обслуговування змагань із баскетболу. За проханням ОСОБА_1 22 листопада 2022 року їздив разом із ОСОБА_1 до м. Переяслава. Метою приїзду було перевезення до м. Харкова дитини ОСОБА_1 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9 , взяття її документів зі школи, участь в похоронах ОСОБА_6 . Директор школи без зрозумілих причин відмовила ОСОБА_1 у видачі документів, у зв`язку з чим останній подав заяву про видачу документів доньки. Цього ж дня вони перебували на похоронах ОСОБА_6 . Зі слів ОСОБА_1 дізнався про смерть ОСОБА_6 від лікаря. На похоронах ОСОБА_6 у ОСОБА_1 був пригнічений стан, останній висловлював співчуття ОСОБА_3 . Про відносини ОСОБА_1 з ОСОБА_6 , донькою, їхній приїзд до м. Харкова, знає зі слів ОСОБА_1 . Станом на початок 2022 року ОСОБА_1 постійно проживав у м. Харкові, рік переїзду ОСОБА_1 із м. Переяслава до м. Харкова йому невідомий. Крім цього, 03 січня 2023 року він їздив разом із ОСОБА_1 з м. Києва до м. Переяслава з метою перевезення доньки ОСОБА_1 до м. Харкова за попередньою домовленістю із тіткою, про яку відомо зі слів ОСОБА_1 . За місцем знаходження дитини ОСОБА_9 квартира була зачиненою зі слів ОСОБА_1 , який заходив до будинку. ОСОБА_1 викликав поліцію для з`ясування місця перебування його доньки. Після приїзду працівників поліції він разом з ОСОБА_1 поїхали до відділу поліції для написання ОСОБА_1 заяви про кримінальне правопорушення.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що знайомий з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 у зв`язку з роботою в спільній сфері спорту, з 2018 року неодноразово зустрічався з ними та їхньою донькою ОСОБА_7 під час участі в баскетбольних змаганнях в м. Переяславі, мав з ними професійні стосунки. Йому відомо, що на період смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_1 проживав окремо та обставини їх взаємовідносин відомі зі слів останнього, який повідомляв про бажання забрати до себе доньку. На його думку, ОСОБА_1 ставиться до доньки із любов`ю та переживає розлучення з нею.

03 січня 2023 року він їздив разом із ОСОБА_1 , ОСОБА_22 на автомобілі до м. Переяслава з метою перевезення доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_9 до м. Харкова за попередньою домовленістю із ОСОБА_24 , тіткою ОСОБА_9 . За місцезнаходженням дитини в м. Переяславі зі слів ОСОБА_1 останній кілька разів телефонував ОСОБА_25 , заходив в будинок та піднімався до зачиненої квартири та викликав поліцію для з`ясування місцеперебування доньки. Цього ж дня він супроводжував ОСОБА_1 , який усно та письмово повідомляв у Службі у справах дітей та сім`ї Переяславської міської ради про зникнення ОСОБА_26 , домовленість із тіткою ОСОБА_27 про перевезення дитини, проте працівники служби не надали роз`яснень з написання заяви. У відділі поліції ОСОБА_1 подав заяву про викрадення дитини, від нього відібрали пояснення про обставини від 03 січня 2023 року, слідчий телефонував ОСОБА_25 та не дізнався де знаходиться донька ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_28 показала в судовому засіданні, що перебувала у довготривалих дружніх стосунках з ОСОБА_6 , з ОСОБА_1 познайомилася приблизно у 2015 році, спілкувалась із ним особисто під час перебування в гостях. Зі слів ОСОБА_6 стало відомо про те, що у ОСОБА_1 були сім`ї з дітьми, на час вагітності ОСОБА_6 у нього не було заробітку для забезпечення сім`ї, у зв`язку з чим ОСОБА_6 працювала до пологів та з 2-місячного строку після народження ОСОБА_9 .

З телефонних розмов із ОСОБА_6 відомо, що остання разом з донькою ОСОБА_7 у 2016 році переїжджалидо ОСОБА_1 у м. Харків на один місяць, після чого вони повернулись до м. Переяслава, що пов`язано із фінансовими питаннями, оскільки ОСОБА_6 позичала у неї грошові кошти та продовжувала працювати. В цей період також захворіла ОСОБА_8 , тому ОСОБА_6 були необхідні грошові кошти для її лікування, у ОСОБА_1 не було роботи, на знайдені варіанти робіт ОСОБА_1 відмовлявся працювати. ОСОБА_1 , на думку свідка, контролював спілкування ОСОБА_6 з рідними та друзями, що полягало в необґрунтованому зменшенні зустрічей, обмеженні у спілкуванні з батьками та сестрою, ОСОБА_6 стала «замкненою».

Крім цього, є очевидцем подій з 07 березня 2019 року на 08 березня 2019 року. В колі подруг разом із ОСОБА_6 відзначали день жінок у кафе у м. Переяславі. Після відбуття ОСОБА_6 остання подзвонила їй приблизно о 01-02 год, перебуваючи в істериці, попросила врятувати її. Вона разом з іншою подругою ОСОБА_6 направились додому до останньої - квартири по АДРЕСА_4 , де стукали у двері квартири, проте ніхто не відчиняв. Через певний час приїхала матір ОСОБА_6 - ОСОБА_4 та відкрила квартиру наявними ключами. Свідок побачила ОСОБА_6 із розірваним вухом. Вона перебувала з ОСОБА_7 , поки ОСОБА_6 з ОСОБА_4 збирали речі для виїзду. ОСОБА_6 повідомила, що ця подія відбулась у зв`язку із її появою в пізній час. Свідок зробила такий висновок, оскільки ОСОБА_6 будувала свій робочий графік, щоб встигнути забрати доньку з дитячого садочку та привести її до спортивного залу за місцем роботи.

ОСОБА_6 працювала кожного дня, дочка ОСОБА_8 постійно перебувала з нею у спортивному залі. ОСОБА_6 повідомляла свідку про те, що брала будь-яку роботу та мала складне фінансове становище у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 витрачав грошові кошти на власні потреби та не допомагав.

Від ОСОБА_6 дізналась про розірвання стосунків з ОСОБА_1 , його виїзд з м. Переяслава у 2020 році у зв`язку з відсутністю підтримки сім`ї. ОСОБА_1 спілкувався з дочкою ОСОБА_7 за допомогою застосунків обміну повідомленнями, фінансової підтримки не надавав. ОСОБА_6 із цього періоду не розповідала про зустрічі із ОСОБА_1 та їй невідомо про періодичність спілкування між ними, на прохання ОСОБА_6 збирала відомості про позбавлення батьківських прав.

Свідок ОСОБА_29 пояснила, що ОСОБА_6 знає з народження, дочка ОСОБА_6 . ОСОБА_8 є хрещеницею. Вона познайомилась на дні народженні ОСОБА_6 у 2015 році із ОСОБА_1 , які проживали однією сім`єю в м. Переяславі з указаного періоду та до народження ОСОБА_9 . Влітку 2016 року ОСОБА_1 поїхав до м. Харкова у зв`язку з появою роботи та ОСОБА_6 з дитиною поїхала до нього на кілька місяців, з поверненням до м. Переяслава в кінці літа 2016 року. На запрошення у гості ОСОБА_6 після народження ОСОБА_9 приходила лише з дитиною без ОСОБА_1 . В подальшому вона бачила на тренуваннях та змаганнях ОСОБА_6 лише разом з дочкою.

Один раз свідок спитала ОСОБА_6 чому вона не залишає ОСОБА_10 з ОСОБА_1 , на що та відповіла недовірою та страхом залишення дитини з ним, не повідомивши про причини. ОСОБА_6 на змаганнях, дату та місце не вказала, питала в неї про стосунки між чоловіком та дочкою, чи купає чоловік дочку після трьох років, щоб погратися з нею у ванній. ОСОБА_6 повідомила їй, що ОСОБА_1 хотів пограти з дочкою наодинці. Крім цього, ОСОБА_6 розповідала їй про певні випадки під час спільного проживання з ОСОБА_1 , зокрема, останній ходив голим перед дитиною та спав оголеним; при поверненні ОСОБА_6 зі змагань не приготував їжі для доньки ОСОБА_9 , зберігаючи продукти в холодильнику безпосередньо для себе; ОСОБА_6 залишала ОСОБА_1 гроші на продукти в період літнього табору, коли останній не працював та відмовлявся у пропозиціях з роботи; під час працевлаштування у Федерацію баскетболу України за допомогою ОСОБА_6 остання одноосібно утримувала сім`ю, вихованням ОСОБА_9 займались ОСОБА_6 , дід ОСОБА_3 та баба ОСОБА_4 ; ОСОБА_1 не забирав дочку із дитячого садочка, під час закриття якого на карантині не гуляв з нею. Крім цього, ОСОБА_6 повідомляла про те, що ОСОБА_1 не надавав грошових коштів на дитину після припинення спільного проживання, показувала направлені на телефон малолітньої ОСОБА_9 фотографії ОСОБА_1 в напівоголеному вигляді в кріслі. ОСОБА_6 повідомляла їй про бажання позбавити ОСОБА_1 батьківських прав без стягнення аліментів.

У липні 2018 року в літньому наметовому таборі для вихованців баскетбольної команди, розташованому у лісі у межах м. Переяслава, свідок виконувала обов`язки наглядачки та помічника тренера, де відпочивала її дочка та інші діти. Вона стала очевидцем того, що дівчина 14 років - учасниця секції з баскетболу, під час гри з ОСОБА_7 говорила: «… о, яка хорошенька», при цьому крім свідка були присутні ОСОБА_1 та інші діти. ОСОБА_1 сказав: «… подобається, хочеш і тобі таку зробимо… », після чого ця дівчина плакала і протягом дня сиділа в палатці до від`їзду ОСОБА_1 з табору. До поліції свідок з даного приводу не зверталась, оскільки вважала себе сторонньою особою до вихованки.

Свідок ОСОБА_30 показала, що працює директором дитячо-юнацької спортивної школи в м. Переяславі та їй відома ОСОБА_6 як тренер, яка у 2016 році звернулась до неї з проханням взяти на роботу ОСОБА_1 тренером, але вільних вакансій не було. При цьому вона звернула увагу на те, що ОСОБА_1 працював вихователем у школі у м. Харкові, але педагогічної освіти на той час він не мав. Їй відомо, що ОСОБА_1 працював у баскетбольному клубі у м. Переяславі у 2018 році, перейшовши із загальноосвітньої школи № 2. Батьки учеників школи № 2 повідомляли їй по телефону, що ОСОБА_1 кинув у дитину термосом, на що вона відповідала, що нічого не може зробити, оскільки ОСОБА_1 не перебував у її підпорядкуванні.

Їй відомо, що у травні 2016 року ОСОБА_1 поїхав у м. Харків, де ОСОБА_6 перебувала із дитиною з червня до серпня, згодом ОСОБА_1 проживав у м. Переяславі. В її присутності на тренуваннях з 2016 по 2018 роки ОСОБА_1 не спілкувався з ОСОБА_7 , яка перебувала з ОСОБА_6 , іншими дітьми, ОСОБА_2 або ОСОБА_3 .

Свідок систематично спостерігала, що ОСОБА_6 брала з собою на роботу немовлям ОСОБА_10 у нагрудній сумці для перенесення дітей, їздила з ОСОБА_7 на змагання із 2018 року, дитина постійно знаходилась на ранкових та вечірніх тренуваннях разом із ОСОБА_6 .

На відзначення свят ОСОБА_6 не прибувала, зі слів остання не могла залишити дитину на ОСОБА_1 , брала з собою на тренування хворіючу дитину. Також ОСОБА_6 скаржилась, що ОСОБА_1 в період проживання у м. Переяславі не відводив дитину у дитячий садочок, не приділяв достатньо уваги, та після від`їзду не дзвонив,

Вона перебувала на похоронах ОСОБА_6 у 2022 році. Додатково повідомила, що зі слів директора школи ОСОБА_31 . ОСОБА_1 цього дня прибував за документами на дочку.

Свідок ОСОБА_32 вказала, що є керівником класу загальноосвітньої школи, в якому навчається ОСОБА_33 , викладаючи більшість предметів. Мама ОСОБА_34 привела дочку до 1-го класу, цікавилась її успіхами та здобутками у школі. Після втрати мами дитиною опікується тітка ОСОБА_2 . Батько ОСОБА_1 не звертався до свідка як вчительки, побачила його у школі в день похорон ОСОБА_6 з іншим чоловіком.

До школи та після закінчення навчання ОСОБА_10 приводить ОСОБА_2 , до якої дитина прихильно ставиться, проживаючи в її сім`ї. ОСОБА_8 є старанною та врівноваженою ученицею, охайна, домашні завдання виконані, відсутні поведінкові відхилення, не має конфліктів та спілкується з учнями в класі, в тому числі ОСОБА_35 - сином ОСОБА_2 , може відповідати на питання суду.

Знає зі слів ОСОБА_6 , що батько ОСОБА_5 не приймав участі у вихованні дитини. Свідку невідомо про спілкування між ОСОБА_7 та батьком. Повідомила, що на уроках при побудові речень ОСОБА_7 не згадувався тато, в яких була лише мама, на її думку між дитиною і батьком відсутній зв`язок.

Свідок ОСОБА_36 повідомила, що перебувала в дружніх відносинах з ОСОБА_6 з дитинства, яка стала хрещеною матір`ю її сина. У 2015 році зі слів ОСОБА_6 мала стосунки з чоловіком із м. Харкова, у них були спільні друзі по баскетболу, виглядала щасливою. У липні 2015 року ОСОБА_6 повідомила про вагітність, свідок спитала про батька та його реакцію на факт вагітності, на що ОСОБА_6 не відповіла. У серпні-вересні цього ж року їй стало відомо про переїзд ОСОБА_1 до м. Переяслава, на неодноразові питання про причини переїзду ОСОБА_6 уникала відповіді. Цього року ОСОБА_6 познайомила її з ОСОБА_1 , який за словами ОСОБА_6 не хотів одружуватись через попередні шлюби з дітьми. Вона запрошувалась ОСОБА_6 на хрестини і родинні свята з народження ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зустрічалась з ОСОБА_6 з періодичністю в раз на кілька тижнів. Свідок та ОСОБА_1 між собою майже не спілкувались, він був замкнутим та усамітненим.

На запрошення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 на відзначення днів народження прибувала лише ОСОБА_6 , яка пояснювала зайнятість ОСОБА_1 або відсутність у нього можливості прийти. Її старший син тренувався грати в баскетбол у ОСОБА_6 , яку на певний час у період декретної відпустки замінював ОСОБА_1 . Зі слів сина ОСОБА_1 був грубим, у зв`язку з чим її син перестав грати в баскетбол на рік. ОСОБА_6 поділилась зі свідком новиною про вступ ОСОБА_1 до університету в м. Переяславі, на питання чи допомогала зі вступом ОСОБА_6 промовчала. Свідку відомо, що в подальшому ОСОБА_1 став працювати спортивним суддею.

Свідок вказала, що систематично бувала у гостях у ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , з періодичністю один раз на кілька тижнів. На її думку ОСОБА_1 не займався дитиною, проводячи час за комп`ютером. В кінці 2016 року, коли ОСОБА_37 виповнилось 6 місяців, ОСОБА_6 вийшла на роботу та продовжила роботу тренером, їздила на змагання, повідомляючи свідку про забезпечення нею потреб дитини.

Перебуваючи вдома у ОСОБА_6 , період не вказала, свідок бачила проживання в різних кімнатах ОСОБА_6 та ОСОБА_1 . На питання чи знайшов ОСОБА_1 роботу ОСОБА_6 відповідала, що він не знайшов роботи, грав в онлайн-ігри та витрачав у них гроші. Вона намагалась примирити їх, проте зробила висновок, що у них не було сімейних відносин. Анна перебувала разом із ОСОБА_6 на тренуваннях і змаганнях, що вбачалось із фотографій на сторінці ОСОБА_6 у соціальній мережі «Фейсбук». Крім цього, вона не бачила, щоб ОСОБА_6 залишала ОСОБА_10 разом з ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_6 . ОСОБА_1 не знав як поводитись із ОСОБА_7 .

Свідок навела обставини зустрічі 07.03.2019 із ОСОБА_6 у компанії подруг. ОСОБА_6 після зустрічі провели до квартири з ОСОБА_38 . При відкритті квартири побачила як ОСОБА_1 був розлюченим та різко смикнув ОСОБА_6 , закривши двері. Вона та ОСОБА_39 пішли додому, проте через деякий час ОСОБА_40 зателефонувала ОСОБА_6 , яка по голосу плакала та просила їх прибути до неї. Двері до квартири, в якій проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , ніхто не відчиняв незважаючи на дзвінки та стук, зсередини було чутно звуки розмови на підвищених тонах. Вона та ОСОБА_39 злякались та передзвонили ОСОБА_4 , яка повідомила, що вже їде до ОСОБА_6 . ОСОБА_4 відкрила квартиру, яка відвела ОСОБА_6 в одну з кімнат, до яких приєдналася ОСОБА_41 . Вона відвела ОСОБА_1 до загальної кімнати та спитала що саме відбулось, намагалась заспокоїти ОСОБА_1 , зі слів якого відбулась сварка, ОСОБА_8 плакала. ОСОБА_6 зібрала необхідні речі та викликала таксі. Свідок, ОСОБА_39 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 разом з дитиною поїхали за місцем проживання ОСОБА_4 , ОСОБА_6 сильно тремтіла та прийняла душ, щоб зігрітись, в якому вона плакала, на її спині свідок побачила синці і подряпини, роздерте вухо. ОСОБА_6 плакала до 07 год ранку, після засинання якої свідок разом з ОСОБА_39 залишили помешкання ОСОБА_4 . Зі слів ОСОБА_6 та ОСОБА_1 відновили стосунки приблизно через 5 днів.

Влітку 2020 року ОСОБА_6 повідомляла свідку про неможливість спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_1 та намір виселити його, негативно охарактеризувавши його в ролі чоловіка і батька. Через тиждень зі слів ОСОБА_6 . ОСОБА_1 була подарована обручка, що належала колишній дружині.

Протягом трьох років до смерті ОСОБА_6 виховувала ОСОБА_10 самостійно та не отримувала матеріальної допомоги від ОСОБА_1 , повідомляла свідку про бажання позбавити ОСОБА_1 батьківських прав, періодично спілкувалась з ним по телефону та їздила з ОСОБА_7 один раз до м. Харкова у 2020 році. У листопаді 2022 року ОСОБА_6 потрапила в реанімацію, обмінювались з нею повідомленнями засобами мобільного зв`язку, не повідомляючи про свій стан ОСОБА_1 , який не приїжджав до неї, з`явився на похорони. Після смерті ОСОБА_6 свідок періодично спілкувалась з ОСОБА_7 , яка, на її думку, є щасливою, проживає у тітки ОСОБА_2 разом із двоюрідним братом ОСОБА_42 , любить і турбується про них, про батька ОСОБА_1 не згадувала. Підтверджує, що ОСОБА_1 не приїхав на день народження ОСОБА_9 у 2023 році, на відзначенні якого перебувала. При спілкуванні ОСОБА_8 вважає близькими людьми ОСОБА_2 , яку одного разу називала мамою, брата ОСОБА_43 , в розмовах не згадувала про батька.

Крім цього, свідку від ОСОБА_1 надійшло повідомлення незрозумілого змісту, прийти до нього додому, коли не буде ОСОБА_44 , «попити чайку», обставин не уточнила, після чого спілкування зійшло нанівець. Охарактеризувала ОСОБА_1 як закриту та усамітнену особу, незважаючи на її намагання спілкуватись.

Свідок ОСОБА_45 в судовому засіданні показала, що займалась баскетболом у команді під керівництвом ОСОБА_4 ОСОБА_6 . У віці 14 років (2019 рік) вона брала участь у змаганнях та цікавилась суддівством баскетбольних ігор. У 2019 році, більш точний період не вказала, познайомилась із арбітром баскетбольних ігор, чоловіком ОСОБА_6 - ОСОБА_1 . Останній запрошував її до себе додому у вечірній час за відсутності ОСОБА_6 , писав їй. ОСОБА_1 жартував про те, якою вона могла бути у ліжку за емоційностю у грі. ОСОБА_1 обіймав її та доторкався до сідниць, повідомляючи про інтимні відносини із ОСОБА_6 . Вказані обставини відбулись у тренерській кімнаті під час перерви між тренуваннями у школі № 7 у м. Переяславі.

Одного разу вона сказала ОСОБА_1 , що в нього гарна дитина, на що він запропонував зробити таку саму. Вона злякалась та в подальшому намагалась уникати спілкування із ОСОБА_1 . Вона соромилась повідомити про дані обставини матері, тренеру ОСОБА_6

ОСОБА_6 повідомила їй, що ОСОБА_1 виїхав із м. Переяслава, проте він надсилав їй відеозаписи та фотографії у білизні із неприємним текстом. Розповідала про вказані вище обставини у 2022 році після смерті ОСОБА_6 іншим дівчатам з її команди, які підтвердили направлення ОСОБА_1 відеозаписів із непристойними натяками, жартів непристойного характеру, його запрошення у вечірній час.

Після смерті ОСОБА_6 свідок обговорювала непристойну поведінку ОСОБА_1 зі старшими дівчатами, які зі слів звертались з цими відомостями до тренерів ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , поліції. ЇЇ матір як законний представник зверталась навесні 2023 року до відділу поліції із заявою про злочин, яка стосувалась «домагань», непристойних обійм та жартів від ОСОБА_1 в її сторону. Слідчий допитав її в присутності психолога з приводу вказаних подій 2019 року, під час допиту показувала фотографії, що зберіглись на телефоні.

ОСОБА_11 постійно протягом 2019-2022 років перебувала на тренуваннях із ОСОБА_6 , братом ОСОБА_46 , дівчатами або дідусем ОСОБА_3 , бабусею ОСОБА_4 . Вона не спостерігала випадків спілкування між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 під час її тренувань.

Свідок ОСОБА_19 підтвердила зміст висновку психолога КУ «Центр професійного розвитку педагогічних працівників» Переяславської міської ради від 12.12.2022 про психологічний та емоційний стан ОСОБА_5 , складений на підставі клопотання ССДС Переяславської міської ради та за результатами вивчення психоемоційного стану та проходження вправ за психологічними методиками малолітньою ОСОБА_5 в ході дослідження встановлено, що ОСОБА_8 відкрита до спілкування, добра, має доброзичливі відносини із тіткою, двоюрідним братом та бабусею, з батьком відсутній емоційний зв`язок. За віком ОСОБА_9 в ході проходження 4-х взаємодоповнюючих методик встановлено відсутність контактів дитини з татом та повний комфорт дитини у сім`ї, в якій вона проживає. Згадувала маму та тітку ОСОБА_20 на малюнку, на якому члени родини взялись за руки та посміхаються, що дає підстави зробити висновок про позитивне ставлення дитини до зображених членів родини, їхню єдність. Дитина може малювати себе більшою за інших членів родини, що свідчило б про її егоцентризм, чого немає на малюнку ОСОБА_9 , яка зобразила першою тітку ОСОБА_20 , брата ОСОБА_47 вищим за неї, що свідчить про рангування дитини та правильне ставлення родичів до неї. Зображення члена родини найближче до себе означає найближчий емоційний зв`язок з цією людиною. Одними із проективних методик є методики «Монстрики емоцій», «Кактус», де ОСОБА_8 вибрала зображення кактуса у горщику, сповненого почуттям любові у родині. Найбільш застосовною методикою є малюнок родини, який свідчить про наявність емоційного зв`язку із членом родини. Якщо якийсь член родини відсутній на малюнку, то це може свідчити про конфлікт, діти можуть не зображувати і себе у випадку конфлікту. При обстеженні ОСОБА_9 після налагодження психологом контакту з дитиною ОСОБА_2 сиділа окремо та нічого не підказувала, ОСОБА_8 поводила себе вільно. Висновок про можливість нанесення повторної психологічної травми у випадку зміни постійного місця проживання ОСОБА_9 обґрунтовується тим, що повинен пройти достатній період після втрати близької людини, не менше одного року, у комфортних для дитини умовах у сім`ї, в якій вона проживає. Питання з приводу характеристики тата трьома словами виникло у зв`язку з малюнком родини, в якому відсутнє зображення тата.

В силу частини 2 ст. 90 ЦПК України показання свідків ОСОБА_36 , ОСОБА_48 , ОСОБА_29 відхиляються судом як недопустимі в частині обставин, що відомі їм з чужих слів - від ОСОБА_6 . Певні обставини, наведені у показаннях даних свідків можуть доказуватись з інших джерел доказів (наприклад, твердження про відсутність забезпечення дитини батьком у певний період часу як підстава вимоги про позбавлення батьківських прав).

З огляду на попередження усіх свідків про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань суд вважає їхні показання достовірними в частині безпосереднього сприйняття обставин, що стали їм відомі та мають істотне значення для даної справи. Обставини, наведені свідками ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , ОСОБА_45 не спростовані позивачем, який за наявності відповідного клопотання міг бути допитаним в якості свідка або в інший спосіб спростувати показання даних свідків. Так, вказані приведеними свідками обставини за узагальненням їх змісту свідчать про один епізод психологічного насильства ОСОБА_1 над ОСОБА_6 у присутності малолітньої ОСОБА_5 , два епізоди психологічного насильства ОСОБА_1 над неповнолітніми дітьми, до яких увійшла свідок ОСОБА_49 .

Відсутність судового рішення, що набрало б законної сили та на підставі якого визнано винуватість позивача у насильстві над неповнолітньою дитиною (дітьми), психологічному або фізичному насильстві над ОСОБА_6 , з якою він проживав однією сім`єю, не свідчить про неправдивість показань свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_36 , ОСОБА_28 , ОСОБА_49 . Показання цих свідків є достатньо конкретизованими та послідовними в частині обставин, що сприймались ними безпосередньо. Таким чином, суд не має підстав уважати свідків зі сторони відповідача за первісним позовом упередженими стосовно позивача та вважає їх показання в означеній частині безпосереднього сприйняття обставин допустимими, належними та достовірними. В свою чергу, осудливі по своїй суті дії ОСОБА_1 не свідчать про ухилення ним від виховання дочки, оскільки вказані вище свідки не були очевидцями обставин проживання однією сім`єю ОСОБА_6 та ОСОБА_1 за виключенням свідка ОСОБА_50 .

Малолітня дитина ОСОБА_5 , опитана в судовому засіданні в присутності психолога, пояснила, що навчається у школі № 7 у м. Переяславі. Їй виповнилось 7 років, подобається навчатись, у неї є шкільні друзі. Всього приблизно 5 друзів, в інших містах друзів немає, улюблений предмет - математика. Вона проживає з «мамою» ОСОБА_20 , братом ОСОБА_51 , ОСОБА_20 відводить їх до школи. Із братом ОСОБА_51 навчається в одному класі, вона допомагає йому у навчанні, знаючи його із самого дитинства та дружить з ним. Про неї турбується «мама» ОСОБА_20 , дає ліки при хворобі, кишенькові гроші. Своє прізвище називає як « ОСОБА_52 ». Спілкується за допомогою комп`ютера через застосунок «Вайбер» з татом ( ОСОБА_1 ) кілька разів на тиждень, який проживає у м. Харкові. Їздила з мамою ( ОСОБА_6 ) до м. Харкова один раз у віці 4-5 років, про місто нічого не пам`ятає. Їздила до м. Києва, яке їй подобається та в якому хотіла би жити, допускає проживання з ОСОБА_27 , ОСОБА_53 у м. Києві. Відповіла, що не хоче жити у м. Харкові, бажає жити у м. Переяславі, у якому почуває себе безпечно. З татом не хоче «часто» спілкуватись, він дзвонить самостійно, розмовляють про навчання, він знає про її участь у баскетболі. На питання про те чи любить тата, ОСОБА_8 похитала головою, що сприймається судом як негативна відповідь. Спілкуватись з татом наживо не хоче, причину не навела. Подарунки отримувала від «мами» ОСОБА_20 , від якої востаннє була подарована лялька «Лол», тато не дарував подарунки та не вітав зі святами, пригадала про подарунок у вигляді двохколісного велосепида на 4-й день народження. Влітку 2023 року відпочивала у м. Переяславі, ходила на атракціони, проводила час із братом. У кімнаті проживає із братом, є ліжко та шкаф для речей, стіл, за яким вона робить домашні завдання. У дідуся з бабусею прізвище « ОСОБА_54 », вони працюють тренерами з баскетболу, в секцію з якого її водить до школи № 7 «мама» ОСОБА_20 , у цій школі бабуся та дідусь тренують дітей. Не знає чи тато вміє грати в баскетбол, він не працює, не відповіла на питання звідки вона це знає, баскетболу її не навчав. Тренується з іншими дітьми у баскетбольній групі приблизно з 4-х років, також любить малювання, займається малюванням вдома. Спортивну форму та взуття, засоби для малювання купляли «мама» ОСОБА_20 з бабусею. В частині навчання, відпочинку, наявності речей вважає себе забезпеченою усім необхідним. Анна назвала членами сім`ї маму, тьотю, дідуся, бабусю.

Поряд з оцінкою доказів суд враховує думку малолітньої дитини ОСОБА_5 . За результатами її опитування за участю психолога в окремому від учасників справи залі ОСОБА_5 надані щирі та зрозумілі відповіді. Відповідь ОСОБА_5 про те, що батько ОСОБА_1 не дарував їй подарунків, є оціночною категорією, по суті не впливає на розв`язання спору. Відповідь, що може сприйматись як відсутність любові до батька, що є суб`єктивним поняттям, свідчить про слабкий емоційний зв`язок із батьком. В цілому позиція дитини по відношенню до батька ОСОБА_1 полягає в тому, що вона висловила відсутність бажання проживати разом з ним, відчуває безпеку у сім`ї ОСОБА_2 , де створені належні умови для задоволення її потреб та гармонійного розвитку, в неї є коло друзів та усталений побут у м. Переяславі, тітку сприймає як одного із батьків нарівні з мамою ОСОБА_6 , з батьком фактично не має тісного емоційного зв`язку. Відсутність прихильності малолітньої ОСОБА_5 до батька ОСОБА_1 , на думку суду, заснована на окремому проживанні ОСОБА_6 та дочки ОСОБА_5 від ОСОБА_1 , його віддаленій у переважній більшості участі у вихованні дитини протягом 3-х років у сукупності, що не пов`язано із особливостями роботи батька або іншими обставинами (довготривалі відрядження, тяжка хвороба, військова служба тощо).

Судом відхиляються докази, долучені до первісного позову та відзиву на зустрічну позовну заяву, що містяться на носіях інформації та на паперових носіях, а саме:

- листування із користувачем « ОСОБА_55 ...», якого може бути ідентифіковано як ОСОБА_2 , у зв`язку з порушенням таємниці листування в порядку ст. 306 ЦК України, якою визначено, що листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися, зокрема шляхом опублікування, лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата (том № 1, а/с 27-34);

- листування із користувачем « ОСОБА_56 », якого може бути ідентифіковано як померлу ОСОБА_6 , у зв`язку з відсутністю перекладу українською мовою у відповідності до вимог положень частин 1, 2 ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (том № 1, а/с 27-34, 200-231). Листування здійснювалось іноземною мовою, що у відповідності до означених вимог закону підлягає перекладу на українську мову, якою ведеться судочинство;

- характеристика від 23.01.2023, оскільки складена зі слів сусідів ОСОБА_1 по під`їзду будинку за місцем проживання, які не допитувались в судовому засіданні, а тому суд не пересвідчився у їх спроможності бути безпосередніми свідками обставин, що мають відношення до предмету спору між сторонами (том № 1, а/с 39);

- відеозаписи спілкування ОСОБА_1 із ОСОБА_5 , оскільки не підписані цифровим електронним підписом (том № 1, а/с 167).

Акт обстеження житлово-побутових умов № 112 від 05.12.2022 (том № 1, а/с 108-109) відхиляється судом як неналежний доказ, оскільки складений на підставі пояснень ОСОБА_57 та ОСОБА_58 , які не допитувались в судовому засіданні, а тому суд не пересвідчився у їх спроможності бути безпосередніми свідками обставин, що мають відношення до предмету спору між сторонами.

Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_5 (том № 1, а/с 111-112) відхиляється судом як недостатньо обґрунтований внаслідок невзяття до уваги доводів ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_59 на засіданні органу опіки та піклування Переяславської міської ради, що встановлено в судовому засіданні. Суд має зауважити, що ОСОБА_1 належним чином не забезпечено можливість спростувати отримані органом докази (бути вислуханим), зміст яких у свою чергу повинен бути достатньо деталізованим та не містити узагальнених тверджень як надходження звернень громадян до відділу поліції про надіслання ОСОБА_1 повідомлень непристойного змісту. Суд вважає даний висновок неналежним доказом, оскільки з невідомих причин не включає позицію особи, відносно якої вирішується питання про доцільність позбавлення батьківських прав, містить узагальнені твердження без посилання на конкретні документи за виключенням висновку психолога від 12.12.2022.

4. Висновки суду на підставі норм права, що підлягають застосуванню

Конвенцією про права дитини, прийнятою 20 листопада 1989 року на 44-й сесії Генеральної асамблеї ООН, проголошено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Статтею 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Принцип пріоритетності прав та інтересів дитини, зокрема, відображено у ст. 7 Сімейного кодексу України (СК України), що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Закон України «Про охорону дитинства» визначає, що забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

За правилами ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов?язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Статтею 164 СК України врегульовано, що однією з підстав позбавлення батьківських прав є ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до висновків, що викладені у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав» від 30.03.2007 № 3 ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними. Суд наводить зміст даної норми, проте не застосовує з наведених нижче мотивів.

Батьки мають право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду (ч. 2 ст. 163 СК України).

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 163 СК України суд може відмовити у відібранні малолітньої дитини і переданні її батькам або одному з них, якщо буде встановлено, що це суперечить її інтересам.

При вирішенні даної справи, яка стосується особливого судового захисту прав та інтересів малолітньої дитини, оцінки виконання батьківських обов`язків ОСОБА_1 -відповідачем за зустрічним позовом, порушення його прав або інтересів як батька, суд керується правовими висновками Верховного Суду.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька/матері, так і для дитини.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини.

За положеннями частини першої статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року дитина може бути розлучена з батьками у разі, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У рішенні від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, ЄСПЛ зауважував, що якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При винесенні рішення про відібрання дитини від батьків може постати необхідність врахування цілої низки чинників. Можливо, потрібно буде з`ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, або визначити, чи виправдовується встановлення державної опіки над дитиною станом її фізичного або психічного здоров`я. З іншого боку, сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням.

Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04).

Вирішення питання про позбавлення відповідача батьківських прав охоплюється статтею 8 Конвенції і є втручанням у його право на повагу до свого сімейного життя, яке в свою чергу не є абсолютним.

Враховуючи особливості правовідносин, що склались між сторонами, суд з однієї сторони має розглянути правомірність втручання в право відповідача на повагу до сімейного життя, що гарантовано статтею 8 Конвенції.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини (статті 1, 9 Конвенції).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20), від 26 квітня 2022 року у справі № 520/8264/19 (61-19984св21).

Відповідно до частин першої та другої статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Так, згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) свідчить, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, передбачені статтею 166 СК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Отже, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав.

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав, подання відповідачем апеляційної скарги свідчить про його інтерес до дитини.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 26 грудня 2018 року у справі № 404/6391/16-ц (провадження № 61-40224св18), від 06 травня 2020 року у справі № 753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Судом враховується забезпечення ОСОБА_1 інтересів та потреб своєї дочки ОСОБА_5 за період звернення до КНП «Міська дитяча поліклініка № 16» Харківської міської ради, що підтверджується відповіддю лікувального закладу від 06.06.2023, встановлені факти спілкування між ними за допомогою електронного застосунку.

За результатами опитування ОСОБА_5 в контексті забезпечення її дитячих потреб суд дійшов до висновку, що вона проживає у сім`ї та перебуває на утриманні у тітки ОСОБА_2 , має облаштовану кімнату та задовільні умови для проживання, навчання і позашкільних зайнять, дозвілля та лікування. Щирість її відповідей свідчать про стабільний та гармонійний розвиток у сім`ї ОСОБА_2 , не виключають можливість проживання з батьком ОСОБА_1 внаслідок зміни взаємовідносин, проведення спільних заходів, дозвілля з елементами ігор для розвитку дитини, творчості.

Відібрання малолітньої ОСОБА_5 від тітки ОСОБА_2 , на думку суду, не сприятиме стабільності психоемоційного стану ОСОБА_5 та відповідно її гармонійному стабільному розвитку, зважаючи на її усталені соціальні зв`язки та побут у м. Переяславі, відсутність таких зв`язків та відомих (звичних) для дитини умови за місцем проживання ОСОБА_1 , його сім`ї у м. Харкові.

Крім цього, як уже вказувалось судом, м. Харків як найбільш ймовірне місце проживання ОСОБА_5 у випадку задоволення первісного позову зазнає руйнувань та загибелі міських жителів внаслідок військової агресії Російської Федерації, що є загальновідомим фактом. Візуальні пошкодження будівель (знищені будівлі) вочевидь не сприятимуть стабільному психоемоційному стану дитини. Задля зміни її постійного місця проживання на м. Харків для проживання із батьком ОСОБА_1 на противагу м. Переяславу та/або м. Києву, на думку суду, із дитиною слід проводити тривалу підготовку та з`ясовувати передусім її бажання та потреби, оскільки вона спроможна їх висловити.

Суд уважає, що малолітня ОСОБА_5 у своїх відповідях перед судом була щирою, особа батька ОСОБА_1 на час опитування не має для неї істотного значення, оскільки батько згадується нею побіжно, спілкування між ними є обмеженим у зв`язку з його дистанційним режимом за допомогою застосунку обміну повідомленнями тривалістю приблизно до 3-х років. Позивач ОСОБА_1 перед судом не підтвердив свою спроможність моральному вихованню дочки ОСОБА_5 , оскільки залишились неспростованими випадки насильницьких дій психологічного характеру - один епізод за ознаками насильства у сім`ї з ОСОБА_6 , два епізоди недопустимої поведінки ОСОБА_1 у цивілізованому суспільстві за результатами допиту свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_49 .

Таким чином, проживання малолітньої ОСОБА_5 з батьком ОСОБА_1 суперечитиме моральним засадам суспільства та інтересам самої дитини, яка на даний час не має тісного емоційного зв`язку з батьком, що найбільш ймовірно викликано відсутністю близькістю батька приблизно протягом трьох років (з 2020 року до кінця 2022 року, у віці дитини з 4 до 7 років). Суд зауважує, що проживання малолітньої ОСОБА_5 окремо від батька ОСОБА_1 не має жодного відношення до виконання батьком обов`язків.

За наведених висновків суду про невідповідність інтересам дитини заходів у виді відібрання дитини, позбавлення батька батьківських прав, не підлягають застосуванню правові норми, а саме:

- ч. 1 ст. 151 СК України, відповідно до якої батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини;

- ч. 4 ст. 29 ЦК України, що визначає місце проживання дитини за одним із батьків.

Суд, виходячи із принципу забезпечення якнайкращих інтересів малолітньої дитини, загальних засад цивільного судочинства, дійшов до висновку, що якнайкращим інтересам малолітньої дитини ОСОБА_5 у демократичному суспільстві на момент розгляду справи буде суперечити як її відібрання у тітки ОСОБА_2 як особи, в сім`ї якої вона проживає, так і позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно його дочки ОСОБА_5 за недостатністю доказів, винятковістю такого заходу.

Таким чином, суд вважає, що найбільш справедливим та законном буде рішення, із дотриманням принципу забезпечення якнайкращих інтересів малолітньої дитини, яким у задоволенні первісного та зустрічного позовів слід відмовити.

Керуючись 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: Виконавчий комітет Переяславської міської ради, Переяславська міська рада, Харківська міська рада, про відібрання малолітньої дитини.

Відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Виконавчий комітет Переяславської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідач - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ;

відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ; РНОКПП невідомий;

відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ; РНОКПП невідомий;

третя особа - Виконавчий комітет Переяславської міської ради, місцезнаходження за адресою: 08400, Київська область, Бориспільський район, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25; код ЄДРПОУ 33201806;

третя особа - Переяславська міська рада, місцезнаходження за адресою: 08400, Київська область, Бориспільський район, м. Переяслав, вул. Богдана Хмельницького, 27/25; код ЄДРПОУ 04054978;

третя особа - Харківська міська рада, місцезнаходження за адресою: 61200, м. Харків, Майдан Конституції, 7; код ЄДРПОУ 04059243.

СУДДЯ: В.В. ЛЕБІДЬ