Ухвала

від 10.01.2024 по справі 645/96/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/96/24

Провадження № 2/645/712/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 січня 2024 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

09 січня 2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ознайомившись із матеріалами вказаної позовної заяви, на підставі ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, вважаю за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити: найменування судупершої інстанції,до якогоподається заява; повненайменування (дляюридичних осіб)або ім`я(прізвище,ім`я тапо батькові-для фізичнихосіб)сторін таінших учасниківсправи,їх місцезнаходження(дляюридичних осіб)або місцепроживання чиперебування (дляфізичних осіб),поштовий індекс,ідентифікаційний кодюридичної особив Єдиномудержавному реєстріпідприємств іорганізацій України(дляюридичних осіб,зареєстрованих зазаконодавством України),а такожреєстраційний номероблікової карткиплатника податків(дляфізичних осіб)за йогонаявності абономер ісерію паспортадля фізичнихосіб -громадян України(якщотакі відомостіпозивачу відомі),відомі номеризасобів зв`язку,офіційної електронноїадреси таадреси електронноїпошти; зазначенняціни позову,якщо позовпідлягає грошовійоцінці;обґрунтований розрахуноксум,що стягуютьсячи оспорюються; змістпозовних вимог:спосіб (способи)захисту правабо інтересів,передбачений закономчи договором,або іншийспосіб (способи)захисту правта інтересів,який несуперечить законуі якийпозивач проситьсуд визначитиу рішенні;якщо позовподано докількох відповідачів-зміст позовнихвимог щодокожного зних; викладобставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги;зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини; відомостіпро вжиттязаходів досудовоговрегулювання спору,якщо такіпроводилися,в томучислі,якщо закономвизначений обов`язковийдосудовий порядокурегулювання спору; відомостіпро вжиттязаходів забезпеченнядоказів абопозову доподання позовноїзаяви,якщо такіздійснювалися; перелікдокументів таінших доказів,що додаютьсядо заяви;зазначення доказів,які неможуть бутиподані разоміз позовноюзаявою (занаявності);зазначення щодонаявності упозивача абоіншої особиоригіналів письмовихабо електроннихдоказів,копії якихдодано дозаяви; попередній(орієнтовний)розрахунок сумисудових витрат,які позивачпоніс іякі очікуєпонести узв`язку ізрозглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В поданій до суду позовній заяві, всупереч вимогам ст. 175 ЦПК України, не зазначено: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України позивача, офіційних електронних адрес та адрес електронної пошти сторін; відсутнє зазначення ціни позову; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом цього позову є такі вимоги: 1) поновлення на роботі; 2) стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу; 3) стягнення моральної шкоди.

Отже, поданий позов з його предметом про стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу є позовом майнового характеру.

Частиною 4ст. 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Крім того, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

А також позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, при зверненні з указаним позовом позивач звільняється від сплати судового збору лише в частині вимоги про поновлення на роботі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягає оплаті.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 761/943/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 372/4328/19, підстави для відступу від якого відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Моральна шкода відноситься до втрат немайнового характеру, а її відшкодування може здійснюватися, зокрема, за рахунок компенсації грошовими коштами, то позовна вимога про стягнення моральної шкоди в цьому випадку стає майновою вимогою, відповідно судовий збір за таку вимогу підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Отже, позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про відшкодування моральної шкоди та в розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку (усього 1211,20 + 1211,20=2422,40 грн.). Документ, що підтверджує сплату судового збору необхідно надати суду.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, заявляючи вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач не долучив до позову відповідного доказу щодо розміру такого середнього заробітку, звернення до відповідача за такою довідкою, чи клопотання до суду про витребування такої довідки з обґрунтуванням неможливості її отримання.

Згідност.49КЗпП роботодавець зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Відсутність зазначеного доказу позбавить суд можливості визначити розмір середнього заробітку згідно з вимогами чинного законодавства.

Вказані недолікиперешкоджають вирішеннюпитання провідкриття провадженняу справі.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

При цьому суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема,в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

За таких обставин, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу його право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання позовної заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - залишити без руху.

Надатипозивачу строк для усунення вказаних недоліків протягомдесяти днів з дняотримання копіїзазначеної ухвали.

Роз`яснити, щоу разіневиконаннявищевказаних вимогу встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Г.С. Шевченко