Ухвала

від 26.01.2024 по справі 645/96/24

ФРУНЗЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 645/96/24

Провадження № 2/645/712/24

У Х В А Л А

26 січня 2024 року м. Харків

Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Шевченко Г.С., ознайомившись заявою про усунення недоліків ОСОБА_1 , наданої на виконання ухвали суду від 10.01.2024 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

09 січня 2024 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 10 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. залишено без руху.

26.01.2023 року через канцелярію суду на виконання ухвали від 10.01.2023 року позивачем подано заяву про усунення недоліків разом з копіями додатків до позовної заяви.

Суддя, дослідивши заяву про усуненення недоліків, вважає, що необхідно продовжити строк для усунення недоліків за таких підстав.

Частиною 4ст. 177 ЦПК Українипередбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначеноЗаконом України «Про судовий збір».

Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно пункту 1 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Указаний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18).

Крім того, за змістом норм чинного законодавства середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час вимушеного прогулу не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, отже строк пред`явлення до суду позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу обмежується трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Вказаний правовий висновок узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 (провадження № 61-9664сво19).

З урахуванням наведеного, позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

А також позивач не звільняється від сплати судового збору у справі за заявленою ним позовною вимогою про стягнення моральної шкоди.

Таким чином, при зверненні з указаним позовом позивач звільняється від сплати судового збору лише в частині вимоги про поновлення на роботі, а в іншій частині вимог судовий збір підлягає оплаті.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 761/943/18, від 15 лютого 2021 року у справі № 372/4328/19, підстави для відступу від якого відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Моральна шкода відноситься до втрат немайнового характеру, а її відшкодування може здійснюватися, зокрема, за рахунок компенсації грошовими коштами, то позовна вимога про стягнення моральної шкоди в цьому випадку стає майновою вимогою, відповідно судовий збір за таку вимогу підлягає сплаті як за вимогу майнового характеру.

Вимога про відшкодування моральної шкоди у спорі щодо поновлення трудових прав, визначена у грошовому вимірі, стає майновою вимогою, отже, судовий збір за таку вимогу підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру.

Разом з заявою про усунення недоліків позивачем ОСОБА_1 надано оригінал квитанції про сплату судового збору №0.0.3430961861.1 від 22.01.2024 в розмірі 1211,20 грн.

Проте, позивачу ОСОБА_1 раніше роз`яснювалось, що йому необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про відшкодування моральної шкоди та в розмірі 1211 грн. 20 коп. за вимогу про стягнення середнього заробітку (усього 1211,20 + 1211,20=2422,40 грн.). Таким чиномпозивачу необхіднодоплатити судовийзбір врозмірі 1211,20грн. Документ, що підтверджує сплату судового збору необхідно надати суду.

Відповідно до частини 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п о с т а н о в и в :

Продовжити ОСОБА_1 у цивільнійсправі запозовною заявою ОСОБА_1 доАкціонерного товариства«Українські енергетичнімашини» пропоновлення нароботі,стягнення середньогозаробітку часвимушеного прогулута відшкодуванняморальної шкоди строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду.

Надатипозивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дняотримання копіїзазначеної ухвали.

Роз`яснити, щоу разіневиконаннявищевказаних вимогу встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в частині визначення розміру судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Г.С. Шевченко