Рішення

від 10.01.2024 по справі 910/13584/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.01.2024Справа № 910/13584/23Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК ГРУПП"

про стягнення 55 800,10 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК ГРУПП" з вимогою про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 55 800,10 грн. за рахунком №591 від 15.06.2023 року.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 04.09.2023 відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, надав строк для реалізації сторонами процесуальних прав.

20.10.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував, посилаючись на те, що договір між сторонами був укладений в письмовій формі та передбачено одержання товару позивачем самовивозом. Враховуючи, що позивачем товар одержано не було, то й підстав для повернення попередньої плати немає.

23.10.2023 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

30.10.2023 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.06.2023 відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 591 на суму 55 800,10 грн., з яких 44 500,08 грн. вартість за труб 219х8 ст 3, 2 000 грн. за доставку та 9 300,02 грн. ПДВ.

Згідно пояснень сторін, наявної у матеріалах справи платіжної інструкції № 68 від 15.06.2023 стверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача попередньої оплати згідно вищевказаного рахунку у розмірі 55 800,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання з поставки товару не виконав, одержану попередню оплату не повернув, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість у сумі 55 800,10 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Таким чином, між сторонами по справі виникли відносини з договору купівлі-продажу, укладеного в усній формі, врегульовані гл. 54 ЦК України.

Посилання відповідача на укладення між сторонами договору в письмовій формі необґрунтовані, оскільки доказів дотримання сторонами передбачених ст. 207 ЦК України вимог до письмової форми правочину суду не подано.

Крім того, факт укладення договору в усній формі відповідачем підтверджено відповіддю на претензію № 1 про повернення коштів вих. № 87/07-23 від 21.07.2023.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з наданого позивачем до матеріалів справи виставленого відповідачем рахунку на оплату № 591 від 15.06.2023 до вартості товару також включено 2 000 грн. за його доставку. Відповідач не заперечує про одержання вказаних коштів.

Доводи відповідача, щодо домовленості сторін про одержання товару шляхом самовивозу позивачем, необгруновані, оскільки доказів досягнення в установленому порядку такої домовленості не надано. Саме лише посилання у вищевказаному рахунку на вказані обставини не доводять погодження позивача з цими умовами. Також додані до матеріалів справи скріншоти листування між представниками сторін та голосове повідомлення на USB накопичувачу вказують на наявність між сторонами погоджень щодо доставки товару відповідачем позивачу.

Крім того, відповідач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 532 та абз. 3 ч. 1 ст. 664 ЦК України, згідно з вимогами яких місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

При цьому, доказів інформування позивача про місце виготовлення або зберігання товару на момент виникнення зобов`язання (виставлення рахунку на оплату № 591 від 15.06.2023) суду не надано.

Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач зобов`язався доставити позивачу товар, а останній прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Доказів передачі відповідачем позивачу товару, у т.ч. станом на час розгляду справи судом, суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

06.07.2023 позивач пред`явив відповідачу претензію № 1 вих. 28/01-23 про повернення суми попередньої оплати у розмірі 55 800,10 грн.

Всупереч ст. 74 ГПК України доказів повернення суми попередньої оплати суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що позивач заявив про повернення йому суми попередньої оплати, з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України підлягає стягненню 55 800,10 грн. попередньої оплати.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст. 86, 129, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК ГРУПП" (02094, місто Київ, бульвар Верховної Ради, будинок 34, код 42805152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" (74900, Херсонська область, місто Нова Каховка, вулиця Історична, будинок 24А, код 43229786) 55 800 (п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот) грн. 10 коп. попередньої оплати, 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак