Ухвала

від 29.05.2024 по справі 910/13584/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/13584/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В.А. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп"

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 (у складі колегії суддів: Вовк І.В. (головуючий), Сибіга О.М., Палій В.В.) про відмову у відкритті апеляційного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп"

про стягнення 55 800,10 грн,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2024 через систему "Електронний суд" до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/13584/23.

Також 16.05.2024 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп", яка подана 14.05.2024 безпосередньо до суду касаційної інстанції засобами поштового зв`язку та виходячи з її змісту, є ідентичною касаційній скарзі поданій через систему "Електронний суд".

Крім цього, 27.05.2024 до Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" у справі № 910/13584/23.

Розглянувши матеріали касаційної скарги та заперечення щодо відкриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, виходячи з наступного.

У 2023 році Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК ГРУПП" про стягнення суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 55 800,10 грн за рахунком № 591 від 15.06.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/13584/23 позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" 55 800,10 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" звернулось із апеляційною скаргою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 було відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" про поновлення строку на апеляційне оскарження та залишено його апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у цій справі без руху. Встановлено скаржнику 10-денний строк для усунення недоліків апеляційної скарги з дня вручення даної ухвали.

В подальшому ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 було відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/13584/23 на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" зазначає про те, що ухвала апеляційного суду у цій справі прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, під час прийняття оскаржуваної ухвали були не у повній мірі досліджено докази та обставини справи, а також порушені основні засади (принципи) господарського судочинства.

Розглянувши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає її необґрунтованою, з огляду на те, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Так, як вже зазначалось, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТ №1" задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, 01.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2024 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.

Згідно із пунктом 3 частиною третьою статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Однак, судом апеляційної інстанції було встановлено, що Відповідачем до апеляційної скарги не було долучено належних доказів надіслання Позивачу копії апеляційної скарги і доданих до неї документів.

Крім цього, пунктом 8 частини другої, пунктом 4 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в апеляційній скарзі має бути зазначено дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується. Крім того, до апеляційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Відповідно до частин першої та другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Предметом апеляційного оскарження було рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024, тобто останнім днем подання апеляційної скарги відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України було 30.01.2024.

Водночас, як встановлено судом апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" звернулось з апеляційною скаргою лише 01.03.2024, тобто із пропуском зазначеного процесуального строку.

В той же час, разом зі скаргою заявником було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що він не отримував оскаржуване рішення на офіційну електронну пошту, а також не отримував повідомлення з датою надсилання такого рішення. Крім того, зауважив, що станом на дату подання апеляційної скарги підсистема "Електронний суд" ЄСІТС працює з перебоями.

Згідно з частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили його пропуск. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Із 18.10.2023 введено в дію Закон України від 29.06.2023 № 3200-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", зокрема щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

Відповідно до абзацу 1 частини п`ятої, частин шостої - восьмої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Законів України від 29.06.2023 № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" та від 19.10.2023 № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи") суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з пунктом 37 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вказав суд апеляційної інстанції в ухвалі від 19.03.2024, що з 17.10.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС. Зазначене також підтверджується відповіддю № 1159532 від 28.05.2024, отриману на запит уповноваженого працівника Верховного Суду.

Так, апеляційний господарський суд встановив, що також підтверджується довідкою про доставку електронного документа, рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/13584/23 було надіслано Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" в його електронний кабінет та доставлено 11.01.2024 о 02:10 год.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з інформацією з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Господарським судом міста Києва 11.01.2024 о 09:28 год. було отримано повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету Відповідача.

Тобто, відповідно до приписів статті 242 Господарського процесуального кодексу України датою вручення оскаржуваного судового рішення є 11.01.2024, тому передбачений положенням частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України двадцятиденний строк обчислений з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 31.01.2024, у той час як апеляційну скаргу було подано лише 01.03.2024.

У такий спосіб зазначені вище документи та встановлені судом апеляційної інстанції обставини, спростовують доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" щодо не отримання оскаржуваного судового рішення і роботи підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС з перебоями та неможливості, з огляду на це, вчасного подання апеляційної скарги.

Частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Отже, посилаючись на вищевказані положення Господарського процесуального кодексу України, апеляційним судом в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху від 19.03.2024 правильно застосовано норми процесуального права та визнано неповажними підстави наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також цією ухвалою від 19.03.2024, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 залишено без руху та надано строк десять днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання: а) доказу надсилання копії скарги іншим сторонам у справі; б) заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав пропуску строку з посиланням на відповідні докази. Також скаржнику було роз`яснено, що в разі невиконання вказаної ухвали суду в строк, визначений в ній, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено в порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

01.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, до якого додано квитанцію та опис про надсилання копії апеляційної скарги з додатками Позивачу.

У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що підставами несвоєчасності подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/13584/23 є те, що: - з 08.01.2024 по 14.02.2024 погіршення на підприємстві договірних відносин з партнерами, економічної кризи, відсутності попиту на продукцію, неможливістю функціонувати в звичайному режимі, а також перебуванням у простої та відсутністю господарської діяльності взагалі; - додатковою угодою від 08.01.2024 дію Договору № 27/09 на надання адвокатських послуг від 27.09.2023 було призупинено у зв`язку із запровадженим на підприємстві простою; - 13.02.2024 додатковою угодою дію Договору № 27/09 на надання адвокатських послуг від 27.09.2023 було поновлено; - оскаржуване рішення Відповідач не отримував. Про винесене рішення Господарським судом міста Києва від 10.01.2024 року у цій справі був ознайомлений лише 14.02.2024, коли підприємство було виведено з простою.

Водночас, як вказав апеляційний суд в ухвалі від 24.04.2024, зокрема, що зазначене не може бути поважною підставою для поновлення строку, адже запровадження простою на підприємстві не зупиняє перебіг процесуальних строків, має суб`єктивний характер та залежить виключно від волевиявлення самого скаржника.

Колегія суддів Верховного Суду вважає такий висновок суду апеляційної інстанції обґрунтованим та також оцінює критично вказані доводи, оскільки вони не є беззаперечними та абсолютними свідченнями поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, внаслідок того, що відносяться до організаційних питань внутрішньої діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп", мають суб`єктивний для нього характер і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої апеляційної скарги у встановлений законом строк.

Верховний Суд відмічає, що питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів.

Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).

Суд наголошує, що статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Так, у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

У зв`язку із цим, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку, що підстави пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження не можуть бути ним визнані поважними.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, оскаржуваною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.01.2024 у справі № 910/13584/23 на підставі частини четвертої статті 260 та пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.

У такий спосіб, зазначені доводи скаржника, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви (див. mutatis mutandis рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996; № 21920/93, "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997, № 26737/95).

Згідно з частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/13584/23 і наявність правових підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

За таких обставин, керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТМК Групп" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2024 у справі № 910/13584/23.

2. Касаційну скаргу та додані до неї матеріали (в тому числі платіжну інструкцію № 0.0.3643950070.1 від 14.05.2024 на суму 3 028,00 грн) повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

І. Міщенко